На підставі результатів біогеоценотичних досліджень встановлено, що структура рослинного покриву у природних спепових біогеоцинозах (БГЦ) стала та детермінована грунтовим покривом та зволоженням. Виявлено, що у грунтах степових БГЦ переважають карбонатизація, нагромадження гумусу аморфного та типу муль, а також соленагромадження. Зазначено, що наземна мезофауна степових БГЦ має сталу еудомінантну морфо-екологічну та трофічну структури. Доведено, що у антропогенних БГЦ рослинний покрив специфічний, його зміни призводять до зміни типу гумусонагромадження (лісове гумусонагромадження у штучних лісових БГЦ) або до зміщення балансу у бік мінералізації гумусу (в агроБГЦ). Встановлено, що зміни чисельності наземної мезофауни (на рівні субдомінантів і рецедентів) під антропогенним впливом зумовлені зменшенням екологічної місткості (за рахунок кількості екологічних ніш і трансформації екологічного простору певних з них). Виявлено, що у техногенних БГЦ відбувається докорінна зміна (техногенна дигресія) або формування нового рослинного покрову. Доведено, що у техногенних БГЦ Криворіжжя виникають нові елементарні грунтові процеси: низхідна міграція мулистих шламових часток за профілем (технолесіваж), нагромадження пилуватої фракції у поровому просторі, гіпергенез гірських порід, які не властиві денній поверхні. Зазначено, що загальна чисельність мезофауністичного комплексу БГЦ порушених земель залежить від стадії формування БГЦ та якісного складу грунтотворної породи. Виявлено індивідуальну сполученість індикаторних блоків наземнної мезофауни з елементарними грунтовими процесами. Встановлено, що у регіоні переважають БГЦ техногенного підтипу антропогенного типу біогеосфери.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Об'єкт дослідження – особливості формування структури спільноти безхребетних лісової підстилки та процеси змін її кількісних і якісних показників у соснових насадженнях різних еколого-лісівничих умов Житомирського Полісся.Метою дисертаційної роботи було виявити екологічні особливості складу безхребетних тварин лісової підстилки як якісного показника і потенційного біоіндикатора стану соснових насаджень Житомирського Полісся.Методи дослідження. При виконанні досліджень використані наступні методи: лісівничо-таксаційні, зоологічні, мікроскопічні, екологічні, камеральні та математико-статистичні.Теоретичні і практичні результати. Досліджено спільноту безхребетних тварин лісової підстилки соснових борів і суборів незімкнутих лісових культур, зрубів, молодняків, середньовікових і стиглих лісів.Установлено, що до складу спільноти безхребетних тварин підстилок соснових насаджень переважно входять кліщі та ногохвістки (колемболи), представники мікроартропод, частка яких змінювалася від 96 до 99 %. Серед макроартропод були виявлені павуки, псевдоскорпіони, дощові черв'яки, нематоди, багатоніжки, жуки, мурашки та їх личинки. Щільність безхребетних лісової підстилки з віком лісових насаджень зростала. Статистично вірогідно різниця спостерігалася між зрубами та середньовіковими і стиглими деревостанами. Значне зниження щільності безхребетних за зменшення кліщів у підстилках зрубів, порівняно з молодняками і деревостанами старших класів віку, може бути зумовлена з лісогосподарською діяльністю.Серед мікроартропод домінували кліщі орибатиди, простигмати та ногохвістки. З віком структура спільноти мікроартропод змінювалися в бік зростання відносної щільності мезостигмат та астигмат і зменшення ногохвісток. Статистично достовірними ці зміни були в середньовікових і стиглих лісах відносно зрубів. За видовим багатством, індексами біорізноманіття Шеннона та Сімпсона, а також індексом подібності Марчевського і Стейнхауса угрупування безхребетних лісових підстилок молодняків, середньовікових і стиглих лісів між собою подібні.У більшості випадків зміна структури угрупування безхребетних була пов'язана зі змінами відносної щільності кліщів підзагонів орибатид і простигмат, інколи ногохвісток. Середня річна щільність безхребетних лісових насаджень та їх основних підзагонів у свіжих соснових суборах була більшою, ніж у свіжих соснових борах. Співвідношення кліщів до ногохвісток у підстилках свіжих соснових борів різних регіонів з віком лісу змінювалися, але в межах окремої вікової групи статистичної відмінності між трьома регіонами досліджень не установлено. У підстилках свіжих соснових суборів А/С індекс незімкнутих лісових культур та стиглих деревостанів в трьох районах досліджень суттєво відрізнявся. Новизна. Вперше для умов Житомирського Полісся проведено дослідження спільноти безхребетних тварин лісових підстилок зрубів, незімкнутих лісових культур, молодняків, середньовікових та стиглих лісів свіжих соснових борів і суборів трьох регіонів Житомирського Полісся, визначено середньорічну абсолютну щільність та проаналізовано структуру спільноти мезофауни лісової підстилки; встановлено й обґрунтовано значення безхребетних тварин як якісного показника і потенційного біоіндикатора стану лісових насаджень; виявлено взаємозв'язок між щільністю безхребетних, типом лісорослинних умов та віком лісу.Ступінь упровадження. Матеріали дисертаційної роботи впроваджені і використовуються в навчальному процесі Житомирського національного агроекологічного університету на кафедрах експлуатації лісових ресурсів, паразитології та ветеринарно-санітарної експертизи, зоології, впроваджено у виробництво Держпродспоживслужби як один з основних критеріїв визначення епізоотичної ситуації територій щодо благополучності відносно зараження кліщами диких і свійських тварин. За результатами досліджень розроблені і затверджені рекомендації, які використовуються Житомирським обласним управлінням лісового і мисливського господарства.Сфера (галузь) використання – лісове господарство, ентомологія, екологія.^UObject of study – the peculiarities of the formation of litter invertebrate community composition and changes of its quantity and quality characteristics in pine stands of different ecological forest conditions of Zhytomyr Polissya.The goal of the dissertation study was to investigate the ecological features and composition of litter invertebrate community as the quality indicator and potential bioindicator of pine stands in Zhytomyr Polissya.Research methods. The following methods were used in the study: forestry taxation, zoological, microscopic, ecological, cameral, mathematical and statistical. Theoretical and practical results. Litter mesofauna structure in fresh pure-pine forest and fresh mixed-pine forest in cuts, non-closed, young, middle-aged and mature stands was analyzed and reasons for possible use of litter mesofauna as a quality indicator and potential bioindicator of pine forest stands condition were provided. In all sampled litters, invertebrate communities were composed predominantly of mites (Acari) and springtails (Collembola) – representatives of microarthropods, which constituted from 96 to 99 % of all extracted animals. Other invertebrates included representatives of the following taxa: Aranae, Pseudoscorpionida, Annelida, Nematode, Centipedes, Coleoptera, Hymenoptera, Diptera, and insects' larvae. Mean annual density of animals in litter samples increased with forest stand age. In most cases, statistically significant difference was observed between cut and young or older stands. The significant drop in invertebrate abundance in cuts compared to young and older stands might be caused by forest management activity.Oribatida and Prostigmata mites as well as collembolas dominated among microarthropods. The structure of microathropod community changed with stand age. Relative abundance of mesostigmats and astigmats increased whereas collembolas decreased. Statistically significant changes were observed in middle-aged and mature stands compared to cuts. Fluctuations in relative content of oribatids and prostigmats were not significant. According to taxonomic richness, Shannon's and Simpson's biodiversity indices as well as index of similarity after Marczewski and Steinhaus, litter in young, middle-aged and mature stands has similar invertebrate community.In most cases, changes in litter invertebrate community composition depended on the changes in relative abundance of oribatids, prostigmats and sometimes collembolas. Mean annual absolute abundance of all litter invertebrates as well as their main taxa in fresh mixed-pine forest stands was higher than in fresh pure-pine forest stands. Аcari to collembola ratio in fresh pure-pine forest stands in all studied regions changed with stand age; however, within the same age group there was no statistical difference between three studied regions. Аcari to collembola ratio in nonclosed and mature stands in three studied regions significantly differed.Novelty. For the first time for Zhytomyr Polissya condition, the density and composition of litter invertebrate communities in fresh pure-pine and fresh mixed-pine forests of cuts, non-closed, young, middle-aged and mature stands were studied in three regions of Zhytomyr Polissya; mean absolute density and litter mesofauna community structure were analyzed; reasons for the use of litter invertebrates as a quality indicator and potential bioindicator for forest stands condition were provided; the relationship between absolute litter invertebrate density and type of forest ecologic condition as well as stand age was found.The degree of implementation. The results of dissertation study have been introduced into and are used in the teaching process at Zhytomyr National Agro-Ecological University by Departments of Forest Resources Exploitation, Parasitology and Veterinary-Sanitary Expertise, Zoology, are introduced into practice at State Service of Ukraine on Food Safety and Consumer Protection as one of the main criteria for epizootic status evaluation of territories on tick contamination of domestic and wild animals. Based on the study results, the recommendations for Zhytomyr regional directorate of forestry and game industry were developed and approved.Scope (area) of use – forestry, entomology, ecology.

В дисертаційному дослідженні вирішено важливе науково-практичне завдання – встановлення оптимальних умов використання субстрату на основі осадів стічних вод для проведення біологічної рекультивації. Проаналізовано досвід України та світу в утилізації осадів стічних вод. Визначено найпоширеніші способи утилізації осадів стічних вод в Україні та світі. Проаналізовано досвід України та світу у проведенні біологічної рекультивації. Визначено основні напрями біологічної рекультивації в Україні та світі. Проведено лабораторні випробування субстрату з додаванням двох видів природних сорбентів (цеоліту та глауконіту). Встановлено позитивний вплив субстрату з вмістом цеоліту на схожість ячменю звичайного. Відмічено позитивний вплив субстрату з вмістом глауконіту на схожість, ріст та розвиток райграсу. Запропоновано оптимальний склад субстрату для проведення біологічної рекультивації. Ключові слова: утилізація, рекультивація, осад стічних вод, природні сорбенти, цеоліт, глауконіт, ґрунт, субстрат, біоіндикація.^UThe dissertation research resolved important scientific and practical task setting the optimal conditions of use of the substrate based on sewage sludge for biological reclamation. The experience of Ukraine and the world in the utilization of sewage sludge is analyzed. The most common methods of wastewater disposal in Ukraine and the world are identified. The experience of Ukraine and the world in carrying out biological reclamation is analyzed. The main directions of biological reclamation in Ukraine and the world are determined. Laboratory tests of the substrate with the addition of two types of natural sorbents (zeolite and glauconite) were performed. The positive effect of the substrate with zeolite content on the germination of common barley was established. The positive effect of the substrate with glauconite content on the germination, growth and development of oatgrass was noted. The optimal composition of the substrate for biological reclamation is proposed. Key words: disposal, reclamation, sewage sludge, natural sorbents, zeolite, glauconite, soil, substrate, bioindication.

Барабаш О. В. Наукові основи застосування методів біотестування та біоіндикації в системах управління екологічною безпекою суб'єктів господарювання. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 21.06.01 − Екологічна безпека. – Національний транспортний університет. – Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління, Київ, 2021. Дисертація присвячена вирішенню актуальної науково-технічної проблеми створення наукових основ застосування методів біоіндикації та біотестування в системах управління екологічною безпекою суб'єктів господарювання. В результаті проведення комплексу теоретичних і експериментальних досліджень у дисертації створено наукові засади застосування методів біотестування та біоіндикації, як додаткового інструменту моніторингових досліджень під час розробки, впровадження та функціонування СЕУ, що дозволило отримати інформацію про рівень екологічної безпеки суб'єктів господарювання та стан природних компонентів довкілля в межах впливу їх діяльності. Обґрунтовано нові наукові положення, висновки та рекомендації, а також запропоновано методи визначення комплексного критерію екологічної 38 діяльності системи екологічного управління та вибору типу системи екологічного управління за ефективністю функціонування, які дозволяють визначити та підвищити рівень розвитку систем управління екологічною безпекою суб'єктів господарювання шляхом проведення організаційних змін їх діяльності та контролю екологічної діяльності функціонуючої системи екологічного управління. Ключові слова: екологічна безпека, система екологічного управління, ефективність функціонування, екологічна дієвість, організаційні зміни діяльності, природні компоненти довкілля, біоіндикація, біотестування.^UBarabash O.V. Scientific basis for the application of biotesting and bioindication methods in environmental management systems of economic entities. – Qualified scientific work on the rights of the manuscript. Thesis for a degree Doctor of Technical Sciences in specialty 21.06.01 – Environmental Safety. – National Transport University. ‒ State Ecological Academy of Postgraduate Education and Management, Kyiv, 2021. The dissertation is devoted to the solution of the current scientific and technical problem of creating scientific bases for the application of bioindication and biotesting methods in of environmental management systems of economic entities. As a result of a set of theoretical and experimental studies, a scientific basis for the application of biotesting and bioindication as an additional tool for monitoring studies during the development, implementation and operation of EMS, which allowed to obtain information about environmental safety and natural components of the environment within the influence of their activities, was created in the dissertation. New scientific provisions, conclusions and recommendations were substantiated, and methods for establishing a complex criterion for ecological activity of the environmental management system and a choice of type of environmental management system based on efficiency allowing to define and increase the level of development for environmental management system of economic entities introducing organizational changes in their activity and control for the ecological activity of the functioning environmental management system. Keywords: environmental safety, environmental management system, efficiency, environmental performance, organizational changes in activity, natural components of the environment, bioindication, biotesting.