Розглянуто проблеми збереження та відтворення різноманіття аборигенної іхтіофауни басейну р. Дніпро. Наведено інформацію про систематику, екологію, поширення, природоохоронний статус і господарське значення таких основних аборигенних видів риб, як мінога українська, шип, стерлядь, лосось чорноморський, вугор річковий, синець, лящ звичайний, марена дніпровська.

Визначено важливість Стир-Горинського рибовідтворювального комплексу, в якому виявлено 29 з 36-ти видів риб, відзначених у регіоні в 1950-х рр. Різновікові популяції характерні для 13-ти видів, зокрема, для восьми промислово цінних, 16 видів зустрічаються як поодинокі екземпляри у гирлах pp. Стир, Горинь, Случ, Barbus barbus boristhenicus, Lota lota і Carassius carassius з Червоної книги України, 7 видів у відловах відсутні - Lamperta mariae, Albusnoides bipunctatus rossicus, Pelecus cultratus, Leuciscus leuciscus, Phoxinus phoxinus, Nemacheilus barbatulus, Gobitius taenia та з'явилось шести видів-вселенців, зокрема, Percottus glehni. Визначено реабілітацію та заповідання "природних локалітетів", які сприяють відтворенню іхтіофауни та формуванню промислових стад, з обов'язковою регламентацією скидання промислових і меліоративних стоків. Запропоновано розрахункову формулу й опрацьовано концепцію стійкості водних систем за формування іхтіоценозу. Розроблено рекомендації щодо стабілізації іхтіоекологічної ситуації у регіоні, визначено пріоритетність стратегій реабілітації-програми міn. та мах.

Проаналізовано основні гідроекологічні наслідки, що виникають в результаті проектування й експлуатації водогосподарських споруд. Наведено основні негативні явища, які необхідно передбачити та виключити з систем водопостачання та водовідведення. Розглянуто гідроекологічні аспекти сільськогосподарського та рибного господарства та питання гідроекології у разі будівництва міст.

Розглянуто критерії якості вод, призначених для рибних господарств, і процеси, які впливають на якість природних водойм. Викладено основні поняття оцінки, прогнозу й управління якістю рибогосподарських вод. Висвітлено теоретичні положення про методи прогнозу й управління якістю рибогосподарських водойм. Досліджено особливості формування та трансформації речовин природного й антропогенного походження в річкових водах.

Викладено деякі аспекти впливу змін гідрологічного режиму нижнього Дніпра на стан іхтіофауни. Запропоновано заходи щодо покращення екологічного стану екосистеми. Досліджено фізико-хімічні параметри рибних ставів (температура, прозорість, вміст розчиненого у воді кисню) і динаміку розвитку фітопланктону. Показано залежність між рівнем розвитку фітопланктону та вмістом розчиненого у воді кисню у рибацьких ставках. З'ясовано відмінність структури фітопланктону різних районів Дніпровського лиману в зв'язку із метеорологічними умовами літньої межені 2012 р., а також гідролого-морфометричними особливостями водойми. Вивчено вищу водну рослинність Кардашинського лиману. Проаналізовано кількісне та якісне розмаїття зоопланктону на руслових ділянках нижнього Дніпра, а також зміни в його структурі під впливом антропогенного забруднення. Охарактеризовано структуру сучасних фауністичних комплексів. Сформовано базу даних видового складу деяких груп ракоподібних Бузького лиману. Описано фауну двокрилих комах із родини \i Chironomidae \i0 гіперсолоного озера Чайка. Наведено дані про одне з найбільших в Європі рибоводних підприємств - Новокаховський державний виробничо-експериментальний завод з розведення молоді частикових риб.

Розглянуто проблеми деградації ландшафтів у дельті Дніпра внаслідок регулювання річкового стоку водосховищами. Встановлено чинники, що зумовили зміни екологічного, гідрологічного і гідрохімічного режимів дельти Дніпра. Визначено вплив цих змін на стан рибних запасів та запропоновано заходи для розв'язання екологічних проблем розвитку рибного господарства Дніпровсько-Бузької естуарної системи.

Індекс рубрикатора НБУВ: П722.2 + Б1 н6

Рубрики:

Охорона і регулювання рибальства. Відтворення риб. Боротьба з забрудненням водойм

Охорона природи. Екологія

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

The comparison between the catch values of small pelagic fishes, on the one hand, the biomass of mesozooplankton, phytoplankton concentration, and temperature in the Black Sea, on the other hand, since 1960s is carried out. The relationship between these characteristics is analyzed. All they jointly affect the stocks of small pelagic fish.

Експериментально доведено необхідність санітарного оцінювання морського середовища прибережної зони Кримського півострова для виявлення територій з погіршенням її санітарного стану за рахунок накопичення і розподілення ксенобіотиків і, насамперед, важких металів у морській воді, у планктоні, бентосі, рибі та донних відкладеннях, а також в органах і тканинах різних видів риб. Проаналізовано санітарний стан узбережжя Криму за показниками просторового розподілу Zn, Cu, Pb, Fe, Mn, Sr в морській воді біля берегової зони Криму в антропогензалежних точках. Вивчено закономірності накопичення цих елементів у організмі пелагічних, придонно-пелагічних і донних видів риб, а також розподіл важких металів за вертикальним (різноглибинним) і топографічним існуванням видів риб у водах різних географічних широт Кримського півострова. Виявлено міжвидові відмінності вмісту важких металів у тканинах риб і послідовність зміни рівня накопичення елементів у ставриди, кефалі-сінгіля та морського йоржа. Досліджено особливості акумулювання важких металів різними органами і тканинами деяких різних видів риб, зокрема, у такого цінного промислового виду тріскових риб як мерланг, а також в організмі піленгаса, виловленого в Керченській затоці, на півдні Арабатської Стрілки (Азовське море, біля с. Завітне) і в Каламитській затоці біля м. Євпаторія (Чорне море). Знайдено території, види риб їх окремі органи і тканини з перевищенням ГДК конкретних важких металів. Розроблено метод санітарного оцінювання токсичності (придатності для харчування) морської рибної продукції з використовуванням біотест-об'єктів.

На основі використання теоретичних і методологічних засад конструктивної географії створено наукові основи, методичне, нормативно-правове та економічне забезпечення встановлення та впровадження норм екологічно допустимих антропогенних навантажень на аквальні ландшафти із застосуванням методу біотестування з використанням представників біотичної складової водної екосистеми як компонента, що сприяє збереженню структури, стійкості, генофонду та характеру функціонування аквальних ландшафтів. За допомогою розроблених алгоритмів і способів визначення рівнів токсичності води та ступеня ураженості водної екосистеми здійснено комплексну оцінку екостану водних об'єктів басейнів Дніпра, Дністра, Дунаю, Західного Бугу, Південного Бугу та Сіверського Донця. Використано ландшафтно-екологічний і геосистемний підходи та методологію конструктивної географії суб'єкт-об'єктних відносин для встановлення норм екологічно допустимих антропогенних навантажень на аквальні ландшафти - гранично допустимих рівнів токсичності стічних вод підприємств, розташованих на території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Полтавської, Рівненської, Харківської, Херсонської та інших областей України.

Наведено результати власних досліджень впливу нетрадиційних видів добрив на розвиток і функціонування бактеріопланктону як важливого компоненту природної кормової бази та на рибопродуктивність вирощувальних ставів. Встановлено, що нетрадиційні добрива, а саме пивна дробина та мікродобриво "Росток" Макро позитивно впливають на структурно-функціональні характеристики бактеріопланктону, в подальшому на розвиток природної кормової бази та є значно ефективнішими ніж традиційне добриво - перегній. У разі застосування нетрадиційних добрив збільшувалися чисельність, біомаса та продукція бактеріопланктону, відсоток агрегованості та швидкість росту бактерій у порівнянні з перегноєм та контролем. У разі використання пивної дробини рибопродуктивність вирощувальних ставів була вищою у 1,7 раза у порівнянні з внесенням перегною ВРХ, а при застосуванні мікродобрива "Росток" Макро - у 1,4 раза вищою у порівнянні з внесенням кінського перегною. Дані дослідження стали основою для практичних методичних рекомендацій щодо параметрів розвитку природної кормової бази у вирощувальних ставах за сучасних умов ведення ставового рибництва. Результати роботи впроваджено у виробництво.

Розкрито вплив антропогенного навантаження на стан іхтіофауни Дніпровсько-Бузької гирлової області, охарактеризовано особливості альгофлори екотонних ділянок водних об'єктів пониззя Дніпра. Визначено залежність оптимальної інтенсивності рубок догляду в штучних сосняках від атмосферного зволоження. Викладено питання захисту коріння саджанців деревних порід від ентомошкідників під час створення водоохоронних лісових насаджень.

Охарактеризовано часову мінливість окремих кліматичних параметрів території Херсонщини в сучасний період, павловнію як перспективну породу для укріплення берегів Дніпровсько-Бузького лиману. Проаналізовано причини виникнення пожеж 2017 р. у держлісфонді Херсонщини, особливості ведення рубок догляду в штучних сосняках в умовах степу.