Висвітлено актуальні філософські, політологічні, психологічні та культурологічні проблеми розвитку духовного світу людини. Проаналізовано культурно-просвітницьку діяльність української євангельско-реформованої церкви у Західній Україні (1925 - 1939 рр.), екуменістичні традиції українського християнства, а також з'ясовано ставлення митрополита А.Шептицького до ідеології та практики українського національно-визвольного руху у 1920 - 1930-ті рр. Детально розкрито геополітичні аспекти співробітництва України та НАТО. Розглянуто особливості формування політичної еліти в Україні та психологічні чинники екзистенціальної фрустрації особистості.

Висвітлено актуальні філософські, політологічні, культурологічні та психологічні проблеми розвитку духовного світу людини, проаналізовано його місце та значення для становлення громадянського суспільства, сучасного державотворчого процесу в Україні. Описано структуру міфологічного способу мислення та її відображення в пізнанні. Розглянуто питання взаємовпливу національної та конфесійної свідомості в українській історіософській філософії XVI - першої половини XVII ст., проблему людини і світу в екзистенційно-феноменологічних концепціях здоров'я. Розкрито вплив громадських організацій на суспільно-політичний процес сучасної України.

Освещены актуальные философские, политологические, культурологические и психологические проблемы развития духовного мира человека, проанализированы его место и значение для становления гражданского общества, современного процесса развития государства в Украине. Описаны структура мифологического способа мышления и её отражение в познании. Рассмотрены вопросы взаимовлияния национального и конфессионного сознания в украинской историософской философии XVI - первой половине XVII ст., проблема человека и мира в экзистенционно-феноменологических концепциях здоровья. Изучено влияние общественных организаций на общественно-политический процесс современной Украины.

Розкрито вплив ідей "ареопагітиків" на розвиток філософських концепцій українських філософів епохи Відродження. Розглянуто питання національного відродження культури в Галичині у ХІХ ст. в контексті європейського романтизму. Проаналізовано ідеал свободи у філософській поемі І.Франка "Мойсей", ідею національної свободи у творчості визначного українського ідеолога Д.Донцова (1883 - 1979 рр.), культурологічний зміст української національної ідеї. Висвітлено проблематику гендеру в українській філософії другої половини ХХ ст., методи формулювання гіпотез у процесі наукової пізнавальної діяльності у працях українських дослідників зазначеного періоду.

Изучено влияние идей "ареопагитиков" на развитие философских концепций украинских философов эпохи Возрождения. Рассмотрены вопросы национального возрождения культуры в Галиции в ХІХ ст. в контексте европейского романтизма. Проанализированы идеал свободы в философской поэме И.Франко "Моисей", идея национальной свободы в творчестве известного украинского идеолога Д.Донцова (1883 - 1979 гг.), культурологическое содержание украинской национальной идеи. Освещены проблематика гендера в украинской философии второй половины ХХ ст., методы формулирования гипотез в процессе научной познавательной деятельности в трудах украинских исследователей указанного периода.

Висвітлено філософські, політологічні, культурологічні та психологічні проблеми розвитку духовного світу людини, проаналізовано його місце та значення для становлення громадянського суспільства, сучасного державотворчого процесу в Україні. Розглянуто питання соціалізації особистості в культурі техногенного світу, філософські проблеми ідеології в теоретико-методологічному аспекті, а також проблему міжетнічної соціальної перцепції українців. Описано типологію націоналізму в контексті європейського досвіду ХІХ ст. Наведено результати дослідження Святого Письма як об'єкта філософсько-релігійних рефлексій визначного українського філософа Г.Сковороди.

Освещены философские, политологические, культурологические и психологические проблемы развития духовного мира человека, проанализированы его место и значение для становления гражданского общества, современного процесса развития государства в Украине. Рассмотрены вопросы социализации личности в культуре техногенного мира, философские проблемы идеологии в теоретико-методологическом аспекте, а также проблема межэтнической социальной перцепции украинцев. Представлена типология национализма в контексте европейского опыта ХІХ ст. Приведены результаты исследования Святого Письма как объекта философско-религиозных рефлексий известного украинского философа Г.Сковороды.

Зроблено спробу окреслити світогляд М. Шашкевича як просвітницько-романтичний. Стверджено, що його життєвий і творчий шляхи припадають на період, який, через історичні для тодішньої України обставини, поєднував в собі дві історико-культурні епохи: Просвітництво та Романтизм, що і визначило головні напрямки творчості М. Шашкевича. Наголошено, що особливістю просвітницького романтизму є те, що ідея Бога в ньому - наскрізна.

Зазначено, що методологічною основою цього дослідження є принципи формально-логічного апарату Г. Гюнтера та екзистенційна філософія М. Гайдеггера. В процесі аналізу встановлено, що під простором-часом (ПЧ) політичного виміру буття людини (ПВБЛ) слід розуміти динамічну форму перетвореного "буття-світу-в-мені", наявного в третьому онтологічному локусі (кенограмі). Розуміння такого ПЧ поглиблюється введенням концепту "присутність відсутностей", тобто реалізовану через людську суб'єктність відсутність реального світу через присутність його в ролі образів "відфільтрованих" часом у відповідності до головного критерію - "проекції самої людини". На підставі цієї системи теоретичних положень стверджується поглинання просторової складової часовою складовою саморозгортання людини в політичному полі буття, та перетворення індивідуального виміру політичного простору в "часовий простір" ПВБЛ.

Теоретично проаналізовано поняття команди, яка є специфічним соціальним утворенням, що відрізняється від групи, а також визначено співвідношення між цими поняттями. Розглянуто перелік основних характеристик ефективної командної діяльності. Визначено основні етапи процесу прийняття командних рішень (КР). Проаналізовано основні чинники, які впливають на якість КР. Зокрема, детально розглянуто вплив таких чинників, як: загальна характеристика вирішуваного завдання; склад учасників команди; командні цілі; лідерство та комунікації; індивідуальні характеристики членів команди.

Розглянуто комплекс причин та обставин становлення та генези новоєвропейської науки. Проаналізовано питання про причини й особливості формування абстрактно-теоретичного способу освоєння світу як основи виникнення науки в античному світі. Передусім, мова йде про формування предмету математики.

Викладено зміст принципів - особистої свободи, відповідальності, рівності, влади більшості, незалежності, застосування примусу в межах права, гарантії індивідуальної свободи, поділу влади, конституціоналізму, влади закону, економічної свободи, академічної свободи, - історично сформованих у контексті демократичної традиції, які в межах головних політичних ідеологій формують ліберальну парадигму європейського політичного мислення.

Розглянуто проблему "іншості" жінки через образи селянок у творах Ольги Кобилянської та Марко Вовчок. Показано, що девіантна поведінка жінки демонструє усвідомлення своєї індивідуадьності як світоглядно-ціннісного виміру жіночості.

Розкрито суть поняття "легітимність" і головні підходи до його розуміння, що мають місце в історії політичної думки від уявлень про послух владі у політичній думці Стародавнього світу аж до зародження поняття "легітимність" у політичній концепції М. Вебера. Особливу увагу приділено сучасним концепціям легітимності.

Розглянуто прогноз як нетрадиційну структурно-логічну схему, синтезовану з елементів політичної ситуації. Через зіставлення "чужого" досвіду та власних досягнень сформовано "компаративістський" прогноз.

Розглянуто сучасні інтегральні психологічні концепції детермінації набуття та втрати життєвого сенсу особистістю. Психологічні чинники екзистенціальної фрустрації особистості (ЕФО) поділяються на дві основні групи: сутнісні особистісні риси й особливості спрямованості особистості. Наведено теоретичне узагальнення авторських емпіричних досліджень проблеми детермінант ЕФО.

Розглянуто проблеми конструювання метамови для опису феноменологічного та семіотичного інтерпретаційних патернів, а також проблему самоопису на метамовному рівні. Розрізнення інтерпретаційних настанов як метатекст опису запропоновано конструювати на базі семіотичних концептів.

Досліджено ідейні витоки постмодерністського розуміння свободи крізь призму новітньої філософії науки. Компаративно проаналізовано спорідненість концепції "нового раціоналізму" Г. Башляра та постмодерністського "стану духу" Ж.-Ф. Ліотара.

Проаналізовано дискурсивні ідеї про взаємозв'язок соціокультурного поступу зі становленням нових жіночих образів, ідентичності та суб'єктивації. Розглянуто питання ідентифікації жінки з національними, громадянськими ідеалами у філософсько-антропологічному дискурсі другої половини ХХ ст. Висвітлено дискурсивну тему про персональні чинники (провину, відповідальність), які обумовлюють специфіку процесу жіночої суб'єктивації. Звернено увагу на роль соціальних стереотипів, які знижують участь українських жінок у громадському житті.

Розглянуто трансформацію світоглядно-ціннісних засад освіти та утвердження постнекласичної парадигми її розвитку. Досліджено феномен самодостатньої особи (СДО), яка найповніше відповідає запитам інформаційного суспільства за умов глобалізаційної інтеграції. З'ясовано, що концептуальні відмінності в інтерпретації ідеалу СДО зумовлені плюралізмом філософсько-методологічних підходів.

Розглянуто феномен свободи у контексті представницького врядування у трактуванні англійського мислителя XIX ст. Дж. Міла. З'ясовано сенс представницького врядування та умови суверенності індивіда в суспільстві. Звернено увагу на принципи, які є визначальними для забезпечення свободи в репрезентативній демократії. І як результат, представлено глибокі та численні зміни, що заклав в інститутах демократії Дж. Міл.

Представлено результати теоретичного та емпіричного дослідження структури й особливостей формування потреби влади (ПВ). ПВ розглянуто як квазіпотребу, яка складається з потреби домінування та потреби підпорядкування. Досліджено, які саме базові потреби особистості лежать в основі ПВ та які особистісні характеристики впливають на її формування.

Проаналізовано ті положення постмодернізму, що дозволяють розглядати його як культурологічне явище, спрямоване на певне осмислення та подальший розвиток культури. На підставі експлікації тверджень постмодерністів про текстовий характер реальності, цінності, герменевтичний дискурс зроблено висновок, що навіть у разі критичного ставлення до основних тез постмодернізму не можна не визнати його культурологічного значення.