Досліджено проблему легітимації. Стисло подано історію даного поняття, яке традиційно розглядалось як явище політичної сфери соціального життя. Розглянуто різні підходи стосовно даної проблеми М.Вебера, Т.Парсонса, П.Бурдьє, Р.Барта, Ю.Хабермаса. Зроблено висновок, що не можна обмежувати проблему легітимації лише політичною сферою, бо легітимація стосується влади і у сфері соціального життя.

Проаналізовано види свободи, найбільш характерні варіанти конфліктів між ними. Виокремлено кілька методологічних підходів до тлумачення свободи, а також методологічні засади інтерпретування цієї категорії, що є актуальними для України.

Висвітлено проблеми політико-правового регулювання підприємництва за умов переходу до класичної моделі розвитку. Проаналізовано світовий та український досвід соціальних та політико-правових передумов розвитку вільного підприємництва, розкрито його соціокультурні засади. Описано типологію підприємництва в Україні, цивільно-правовий статус суб'єктів підприємницької діяльності, форми міжсекторального співробітництва організацій "третього сектору", підприємництва та органів влади. Розглянуто питання правового регулювання електронних форм підприємницької діяльності. Визначено особливості політико-правової моделі розвитку інноваційного підприємництва в країні, головні чинники тінізації підприємницької діяльності, основні напрями державної регуляторної політики у зазначеній сфері.

Освещены проблемы политико-правового регулирования предпринимательства в условиях перехода к классической модели развития. Проанализированы мировой и украинский опыт социальных и политико-правовых предпосылок развития свободного предпринимательства, раскрыты его социокультурные основы. Представлена типология предпринимательства в Украине, определен гражданско-правовой статус субъектов предпринимательской деятельности, освещены формы межсекторального сотрудничества организаций "третьего сектора", предпринимательства и органов власти. Рассмотрены вопросы правового регулирования электронных форм предпринимательской деятельности. Определены особенности политико-правовой модели развития инновационного предпринимательства в стране, главные факторы тенизации предпринимательской деятельности, основные направления государственной регуляторной политики в указанной сфере.

Розглянуто питання моралі та політики, природи і влади, досліджено моральні засади нейтралітету, прав, рівності, свободи особистості. На підставі узагальнення творчості мислителів минулого (І.Канта, Дж.Мілля, Ф.Гайєха) та сучасного часу (Р.Нозика, Дж.Роулза, Р.Дворкіна), визначено нові принципи лібералізму.

Приведен общий анализ политических ценностей, описана их специфика. Определена роль политических ценностей в историческом процессе. Рассмотрена диалектика политических ценностей. Изложены ценностные основы политических идеологий.

Досліджено принцип реальності прав і свобод людини і громадянина як одного з базових правових положень і умов формування правової демократичної держави; визначено структуру й особливості складових елементів категорії "реальність прав і свобод"; сформульовано висновки щодо загальних тенденцій реальності прав і свобод.

Исследован принцип реальности прав и свобод человека и гражданина как одно из базовых правовых положений и условий формирования правового демократического государства; определена структура и особенности составных элементов категории "реальность прав исвобод"; сформулированы выводы об общих тенденциях реальности прав и свобод.

The principle of a reality of rights and freedom of the person and the citizen as one of base legal statuses and conditions of formation of the legal democratic state is investigated; the structure and features of components of a category "a reality of rights and freedom" is determined; conclusions about the common tendencies of a reality of rights and freedom are formulated.

Висвітлено перспективи свободи як основної людської цінності у контексті сучасних глобалізаційних процесів. Проаналізовано стан наукового дослідження цінностей як проблеми політики. Розкрито теоретико-методологічні засади визначення сутності політичних і громадянських цінностей. Розкрито зміст і способи виявлення цінностей антропологічного характеру - свободи, рівності, справедливості, солідарності, гідності життя людини. Визначено сутність і форми історичного визначення політичних цінностей. Розглянуто основні цінності громадянського суспільства, з'ясовано роль культурології у їх формуванні. Виявлено подвійну природу соціальності, досліджено її позитивний і негативний потенціал. Встановлено особливості формування політичних і громадських цінностей в Україні за умов демократичного розвитку суспільства.

Освещены перспективы свободы как основной человеческой ценности в контексте современных глобализационных процессов. Проанализировано состояние научного исследования ценностей как проблемы политики. Раскрыты теоретико-методологические основы определения сущности политических и общественных ценностей. Раскрыто содержание и способы проявления ценностей антропологического характера - свободы, равенства, справедливости, солидарности, достоинства человеческой жизни. Рассмотрены сущность и формы исторического определения политических ценностей. Охарактеризованы основные ценности гражданского общества, установлена роль культурологии в их формировании. Выявлена двойственная природа социальности, исследован ее позитивный и негативный потенциал. Определены особенности формирования политических и общественных ценностей в Украине в условиях демократического развития общества.

Проаналізовано теоретико-методологічні засади легітимації соціальних інститутів. Розглянуто проблеми виправдання соціальних інститутів у контексті зміни філософських парадигм - від онтологічної через менталістичну до лінгвістичної. Охарактеризовано постметафізичні моделі легітимації. Наведено результати дослідження двох провідних у сучасному соціально-філософському дискурсі Заходу парадигмальних постметафізичних моделей легітимації соціальних інститутів на засадах дискурсивної етики К.-О.Апеля й Ю.Габермаса, а також конкуруючого з ними системно-теоретичного аналізу Н.Лумана. Висвітлено особливості постмодерністського дискурсу легітимації.

Проанализированы теоретико-методологические принципы легитимации социальных институтов. Рассмотрены проблемы оправдания социальных институтов в контексте смены философских парадигм - от онтологической через менталистическую к лингвистической. Охарактеризованы постметафизические модели легитимации. Представлены результаты исследования двух ведущих в современном социально-философском дискурсе Запада парадигмальных постметафизических моделей легитимации социальных институтов на принципах дискурсивной этики К.-О.Апеля и Ю.Габермаса, а также конкурирующего с ними системно-теоретического анализа Н.Лумана. Освещены особенности постмодернистского дискурса легитимации.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002в + Ф011

Рубрики:

Предмет політики

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещены историко-теоретические основы политологии, в частности, политика в древнем мире, развитие западной политологии и политических учений в Украине и России. Раскрыты сущность, структура и функции политической системы, рассмотрены власть как основной политический инструмент и демократия как форма власти, проблемы становления и развития демократии в Украине. Описана политическая система общества, проанализированы роль государства, политических партий и общественных объединений, гражданского общества. Изучены политические процессы в контексте их рефлексии в политологии, освещены механизм функционирования политической элиты, этнические общности в политике, мировой политический процесс, в частности опасность терроризма. Представлены политические технологии - политический, черный пиар как направление избирательных технологий, использование слухов в избирательных кампаниях, политическая реклама как средство политического воздействия, манипуляции с информационными потоками. Раскрыты нравственные аспекты формирования цивилизационного политического поведения, определены религиозность общества как важный фактор политической культуры и гуманизм как основа демократического общества, проанализирована роль личности в политической системе общества, освещены проблемы политической социализации личности в Украине в современный период.

Розглянуто актуальну проблему зміни систем політичних цінностей у пострадянских країнах. Проаналізовано ситуацію ціннісного конфлікту в сучасному українському суспільстві між різними ідеологічними та політичними силами. Запропоновано шляхи подолання ціннісного розколу в Україні.

Рассмотрена актуальная проблема изменения политических ценностей в постсоветских странах. Проанализирована ситуация ценностного конфликта в современном украинском обществе между разными идеологическим и политическими силами. Предложены пути преодоления ценностного раскола в Украине.

Досліджено питання легітимаційної політики як елементу системи легітимації. Зазначено, що легітимація є процесом досягнення соціальної значимості різними суб'єктами задля забезпечення успішного здійснення певної практики в суспільстві. З'ясовано, що легітимаційна політика є інстанцією управлінських процесів.

Досліджено персональний аспект ціннісної основи політико-владних відносин. Розкрито значення, показано місце та визначено роль персоніфікованої ціннісної системи у формуванні новітніх засад здійснення політичної влади в європейському співтоваристві.

Розкрито суть поняття "легітимність" і головні підходи до його розуміння, що мають місце в історії політичної думки від уявлень про послух владі у політичній думці Стародавнього світу аж до зародження поняття "легітимність" у політичній концепції М. Вебера. Особливу увагу приділено сучасним концепціям легітимності.

Досліджено деякі аспекти становлення середнього класу в Україні, його політичні цінності й орієнтації. Актуальність теми обумовлюється тим, що в період соціально-політичних та економічних трансформацій проблема становлення, консолідації, онтологічне укорінення середнього класу можна вважати однією з цілей української модернізації.

Здійснено політологічне дослідження проблем легітимності влади у контексті їх впливу на політичну стабільність суспільства, висвітлено їх значення у процесі політичної модернізації. Розкрито теоретико-методологічні основи аналізу легітимності влади та сформульовано визначення цього поняття. У порівняльному аспекті проаналізовано зміст і положення про необхідний характер зв'язку між легальністю та легітимністю публічної влади за умов демократичних політичних режимів. Досліджено специфіку легітимаційних процесів у ході модернізації політичної системи, а також вплив рівня легітимності на політичну модернізацію, причини виникнення кризи легітимності та делегітимації. Доведено, що основним засобом забезпечення політичної стабільності за умов політичної модернізації є налагодження функціонування демократичних механізмів легітимації влади, а також забезпечення розвитку громадянського суспільства як основного суб'єкта її легітимації

Проведено комплексний політологічний аналіз проблем легітимації політичної еліти України у період 1990 - 2006 рр. Визначено основні джерела та типи легітимації. Проаналізовано підходи щодо розуміння легітимності політичної еліти. Сформульовано визначення понять легітимності, легітимації та політичної еліти. Розглянуто особливий тип політичних ситуацій - легітимаційну ситуацію. Визначено причини виникнення легітимаційних ситуацій, до яких належать конкуренція між політичними інститутами, невідповідність соціальних і політичних прав. Розкрито особливості легітимаційних ситуацій в Україні та роль в них політичної еліти. Проаналізовано джерела легітимації політичної еліти України, вивчено їх вплив на політичних діячів і чиновників. Досліджено особливості легітимації бюрократії, визначено головні чинники процесів визнання чиновників, розглянуто типи співвідношення між політиками та бюрократією. Встановлено, що традиція як джерело легітимності залежить від генераційної структури політичної еліти. Обгрунтовано визначення такого джерела легітимації, як харизма, що є стійкою системою цінностей, які транслюються лідером у суспільство. У даному контексті проаналізовано передвиборні програми кандидатів - переможців президентських виборів.

Визначено специфіку, механізм, основні напрямки та властивості впливу політичної комунікації на трансформацію політичних цінностей. Запропоновано характеристику, а також визначено й описано принципи, схему реалізації та складові частини політичної комунікації. Розкрито специфіку та місце політичних цінностей у процесі політичної комунікації. Обгрунтовано можливість і доцільність застосування традиційного маркетингового поняття "чорна скриня". Установлено взаємозв'язок політичних цінностей і політичної комунікації у процесі створення політичної картини світу. Визначено вплив процесу політичної комунікації на трансформацію політичних цінностей. Установлено й описано основні політичні цінності, притаманні українському соціуму. Визначено причини їх утворення, а також можливості та напрями трансформації.

Проведено комплексне політологічне дослідження особливостей становлення та функціонування політичної науки й освіти в Україні. Визначено тендценії подальшого розвитку даного комплексу політичних знань і основні напрями його реального впливу на процеси державного будівництва, розвитку демократичної політичної культури, гуманізації соціуму, гуманітаризації освіти, інституціалізації громадянського суспільства. Систематизовано політичні знання як ціннісну базу теоретичного осмислення та практичної реалізації політики за умов демократизації суспільства з урахуванням мінливої динаміки розвитку політичної сфери. Доведено, що за сучасних умов політичний простір значною мірою символізується, що обумовлює розширення постмодерністського дискурсу в українській політології. Запропоновано схему розвитку в Україні наукових політологічних досліджень, яка включає аналіз досягнень її основних напрямів. Визначено перспективи та конкретизовано завдання розвитку політології як навчального курсу та базової спеціальності у вищих навчальних закладах України. Аргументовано наукову позицію, згідно з якою політологія постає як одна з провідних дисциплін у системі сучасної соціально-гуманітарної освіти України. Показано, що політична наука й освіта відіграють значну роль як науково-освітня система стимулювання процесу становлення громадянського суспільства. Обгрунтовано науковий підхід, відповідно до якого створення сучасних соціальних цінностей становить процес, невідривний від впровадження громадянських знань через міжгалузеву систему громадянської освіти.

Уперше у вітчизняній політологічній науці здійснено комплексний історико-методологічний аналіз особливостей розвитку історичних цінностей антропологічного, культурницького, політичного, соціального характеру, що дало змогу сформувати систему концептуальних підходів до даної проблеми. Запропоновано визначення суті політичних і громадянських цінностей. Зазначено, що за сучасних умов утвердження української державності джерелом і системовизначальною основою формування даних цінностей є культура та традиції, а системовизначальною цінністю сфери політики повинно бути поняття ефективності дій суб'єктів політики різного рівня, способів функціонування інституцій, прийняття рішень, формування відносин. Доведено, що способом обгрунтування суті громадянського суспільства в сучасній Україні більшою мірою стають цінності інституційного характеру, а не духовного, ментального, культурницького, що виявляє логічно-зворотній процес у порівнянні з тим, який відбувався в Європі у XVIII - XX ст.