Наведено характеристику підприємницької сфери професійної діяльності людини. Розглянуто теоретичні та практичні засади формування у старшокласників інтересу до економічних професій і підприємництва на уроках математики. Представлено сучасні методи дослідження особистої спрямованості учнів до підприємницької діяльності. Показано можливості виховання у старшокласників даної професійної орієнтації у процесі вивчення теорії економічних розрахунків. Розроблено методику визначення рівня готовності особистості до адекватного й обгрунтованого вибору майбутньої професії. Викладено зміст програм з навчальних курсів "Бухгалтеський облік" та "Основи економічних розрахунків" для учнів X - XI класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Представлена характеристика предпринимательской сферы профессиональной человеческой деятельности. Рассмотрены теоретические и практические основы формирования у старшеклассников интереса к экономическим специальностям и предпринимательству на уроках математики. Представлены современные методы исследования личностной направленности учащихся на предпринимательскую деятельность. Показаны возможности воспитания у старшеклассников данной профессиональной ориентации в процессе изучения теории экономических расчетов. Разработана методика определения уровня готовности личности к адекватному и обоснованному выбору будущей профессии. Изложено содержание программ по учебным курсам "Бухгалтерский учет" и "Основы экономических расчетов" для учащихся X - XI классов общеобразовательных учебных заведений.

На підставі досягнень психологічної науки наведено найновіші відомості з педагогічної психології, що розкривають особливості та закономірності розвитку особистості за умов навчального та виховного процесу. Розглянуто стереотипізацію як механізм міжособового пізнання, з'ясовано суть понять про бар'єри педагогічної взаємодії. Визначено функції педагогічного мислення, показано роль оціночної діяльності у розвитку ціннісно-смислової сфери.

На основании достижений психологической науки приведены новейшие сведения по педагогической психологии, раскрывающие особенности и закономерности развития личности в условиях учебного и воспитательного процесса. Рассмотрена стереотипизация как механизм межличностного познания, согласована сущность понятия о барьере педагогического взаимодействия. Определены функции педагогического мышления, показана роль оценочной деятельности в развитии ценностно-смысловой сферы.

Наведено результати теоретичного та експериментального аналізу проблеми розвитку моральної свідомості (МС) і самосвідомості. Розглянуто сутність моральної вимоги як суспільно-психологічний феномен, а також закономірності виникнення когнитівно-мотиваційних та емоційно-ціннісних засад моральності у період дитинства. Проаналізовано погляди зарубіжних і вітчизняних учених щодо вікових закономірностей розвитку МС та самосвідомості. Описано механізм функціонування МС, а також особливості її основних компонентів.

Приведены результаты теоретического и экспериментального анализа проблемы развития морального сознания (МС) и самосознания. Рассмотрены сущность морального требования как общественно-психологический феномен, а также закономерности возникновения когнитивно-мотивационных и эмоционально-ценностных основ моральности в период детства. Проанализированы взгляды зарубежных и отечественных ученых относительно возрастных закономерностей развития МС и самосознания. Описаны механизм функционирования МС, а также особенности его основных компонентов.

Висвітлено загальні проблеми психології, зокрема, її методи (спостереження, експерименту, аналізу продуктів діяльності, опитування), особливості психічної діяльності нижчих і вищих тварин, особливості походження та розвитку свідомості людини. Розглянуто загальну будову та функції нервової системи, а також мозок як фізіологічний орган та орган психіки. Розкрито суть понять уваги, відчуття, сприймання, пам'яті, мислення, мовлення, уяви, темпераменту, здібностей, волі, емоцій, почуттів і характеру. Описано види діяльності людини.

Освещены общие проблемы психологии, в частности, ее методы (наблюдения, эксперимента, анализа продуктов деятельности, опроса), а также особенности психической деятельности низших и высших животных, происхождения и развития сознания человека. Рассмотрены общее строение и функции нервной системы, а также мозг как физиологический и психический орган. Раскрыто содержание понятий внимания, чувств, восприятия, памяти, мышления, речи, представления, темперамента, способностей, воли, эмоций и характера. Описаны виды деятельности человека.

Розглянуто сутність, основні засади, методи дитячої психології, розкрито її значення у діяльності вихователя дошкільного навчального закладу. З урахуванням закономірностей психічного розвитку висвітлено основні психічні процеси, які обумовлюють життєдіяльність дитини на різних етапах дошкільного періоду, становлення її як особистості, вікові новоутворення, кризи та шляхи їх подолання. Наведено інформацію про психологічну готовність дитини до школи.

Рассмотрены сущность, основы, методы детской психологии, раскрыто ее значение в деятельности воспитателя дошкольного учебного заведения. С учетом закономерностей психического развития освещены основные психические процессы, обусловливающие жизнедеятельность ребенка на разных этапах дошкольного периода, становления его как личности, возрастные новообразования, кризисы и пути их преодоления. Приведена информация о психологической готовности ребенка к школе.

Розглянуто проблему становлення та розвитку моральної сфери особистості на висхідному етапі онтогенезу. Розкрито особливості генезису моральної свідомості та самосвідомості, простежено закономірності становлення когнітивно-мотиваційного й емоційно-ціннісного компонентів морального конструкту індивідуальної свідомості. Описано механізми рефлексивних процесів, проаналізовано розвиток у дітей самопрезентаційної стратегії. Запропоновано методики розвитку здатності до моральної рефлексії у процесі активного соціально-психологічного навчання. Висвітлено питання організації роботи з корекції помилкових самопрезентаційних уявлень молодших школярів і деструктивних форм особистісного самовияву у даному віці.

Рассмотрена проблема становления и развития моральной сферы личности на восходящем этапе онтогенеза. Раскрыты особенности генезиса морального сознания и самосознания, прослежены закономерности становления когнитивно-мотивационного и эмоционально-ценностного компонентов морального конструкта индивидуального сознания. Описаны механизмы рефлексивных процессов, проанализировано развитие у детей самопрезентационной стратегии. Приведены методики развития способности к моральной рефлексии в процессе активного социально-психологичекого обучения. Освещены вопросы организации работы, направленной на коррекцию ошибочных самопрезентационных представлений младших школьников и деструктивных форм личностного самопроявления в данном возрасте.

Вперше виявлено та обгрунтовано педагогічні умови виховання у старшокласників інтересу до підприємницької діяльності у процесі оволодіння економічним розрахунком. Визначено показники, критерії та рівні вихованості у старшокласників даного особистісного утворення. Запропоновано форми та методи організації навчально-практичної діяльності старшокласників, які дозволяють моделювати підприємницьку діяльність у єдності її мотиваційно-ціннісної та змістово-операційної складових.

Проведено емпіричне дослідження міжособистісних стосунків агресивних підлітків з однолітками та зроблено висновок, що агресія у підлітків великою мірою зумовлюється системою порушених стосунків, які мають прояв у несприятливому статусі підлітка у середовищі однолітків, незадоволеності стосунками, відсутності взаємності, низькій усвідомленості та неадекватному переживанні стосунків, їх негативній модальності. Виявлено істотні розбіжності, що існують у підлітків з агресивною поведінкою між уявленнями про свої стосунки з однокласниками та реальним статусом у колективі. Показано, що реалізація програми, спрямованої на створення для підлітків продуктивного розвивального середовища та передбачає психодіагностичну, психопрофілактичну, розвивальну та консультативну роботу у системах взаємодії (психолог - педагоги, психолог - педагоги - батьки, психолог - педагоги - підлітки), сприяє корекції порушених стосунків підлітків і, відповідно, зниженню їх агресивності.

Систематизовано та узагальнено наукові підходи до вивчення суті та розвитку моральної регуляції. Висвітлено наукові надбання психологічної науки у сфері когнітивно-ціннісного й емоційного становлення моральності особистості. Поглиблено наукові уявлення про внутрішній план моральної діяльності особистості, структуру моральної свідомості та моральної самосвідомості, взаємозв'язок цих конструктів, їх інтелектуальний і прагматичний рівні існування. Вивчено вікові аспекти цих диспозиційних характеристик, розуміння дітьми центральних моральних принципів: обов'язку, справедливості, гуманізму, заступництва, цінності людського життя. Виявлено особливості їх функціонування у період молодшого шкільного віку. З'ясовано закономірності розвитку когнітивно-ціннісних та емоційних аспектів моральної свідомості та моральної самосвідомості протягом даного вікового періоду. Установлено рівні сформованості психічних передумов моральної поведінки. Розглянуто взаємозв'язок розвитку моральної свідомості й інтелектуального розвитку дітей. Проаналізовано перспективний шлях сприяння переходу моральних інстанцій у реальні форми моральної поведінки. Розроблено загальну схему розвивально-коригуючих впливів на моральну свідомість та самосвідомість дітей (на прикладі категорії заступництва) з метою інтенсифікації процесу формування моральних категорій у дітей молодшого шкільного віку.

Розкрито сутність, предмет, теоретичні засади та методи дослідження вікової психології. Розглянуто критерії періодизації психічного розвитку особистості. Висвітлено питання психології дошкільного віку, шкільного, підліткового, юнацького, дорослого віку та старості. Подано інформацію про особливості спілкування в ранньому віці, соціальну ситуацію розвитку молодшого школяра, кризу підліткового віку, проблеми періодизації дорослості, теорії старіння та старості.

Розкрито основні засади, методи дитячої психології та її значення в діяльності вихователів дошкільних навчальних закладів. Висвітлено основні психічні процеси, які обумовлюють життєдіяльність дитини на різних етапах дошкільного періоду, її становлення як особистості, вікові новоутворення, кризи та шляхи їх подолання в контексті закономірностей психічного розвитку. Визначено психологічну готовність дитини до школи, методи її формування у різних видах діяльності.

Раскрыты основы, методы детской психологии и её значение в деятельности воспитателей дошкольных учебных заведений. Освещены основные психические процессы, обусловливающие жизнедеятельность ребенка на разных этапах дошкольного периода, его становление как личности, возрастные новообразования, кризисы и пути их преодоления в контексте закономерностей психического развития. Определены психологическая готовность ребенка к школе, методы её формирования в разных видах деятельности.

Висвітлено теоретичні засади дитячої психології. Розкрито сутніть і закономірності психічного розвитку дитини. Надано психологічну характеристику діяльності дошкільника. Увагу приділено психічному розвитку дитини у фазі новонародженості, сенсорному розвитку та формуванню уяви в період дошкільного дитинства, моральному становленню особистості дошкільника.

Висвітлено предмет і завдання загальної психології, її місце в системі наук. Охарактеризовано методи психології, зокрема, організаційні, спостереження, експерименту, аналізу продуктів діяльності, опитування, тестування. Подано детальну інформацію про виникнення та розвиток психіки, співвідношення психічних і фізіологічних процесів і явищ. Наведено загальну характеристику діяльності людини, її видів, розкрито такі поняття, як "знання", "уміння", "навички". Розглянуто поняття особистості в психології, акцентовано на її пізнавальній сфері, що включає: увагу, відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, мовлення, уяву. Значну увагу приділено емоційно-вольовій сфері особистості, зокрема, емоціям, почуттям, волі. Подано детальний аналіз індивідуально-психологічних особливостей особистості - темпераменту, характеру, здібностей. Для закріплення теоретичного матеріалу наведено плани практичних занять і задач з курсу, які навчають студентів застосовувати теоретичні знаня у практичній діяльності.

Розкрито сутність понять "агресія", "агресивність", "агресивна поведінка". Визначено природу й охарактеризовано види агресії, проаналізовано теорії особистості, що досліджують механізми її виникнення та прояви. Розглянуто психологічні особливості й обгрунтовано умови корекції агресивної поведінки підлітків, визначено її статеві відмінності й описано форми прояву у сімейних стосунках. Показано значення продуктивного розвивального середовища як засобу формування позитивних взаємовідносин підлітків з однокласниками. Розроблено програму тренінгу "Розвиток навичок конструктивного управління агресією".

Раскрыта сущность понятий "агрессия", "агрессивность", "агрессивное поведение". Определена природа и охарактеризованы виды агрессии, проанализированы теории личности, изучающие механизмы ее возникновения и проявления. Рассмотрены психологические особенности и обоснованы условия коррекции агрессивного поведения подростков, определены ее половые отличия и описаны формы проявления в семье. Показано значение продуктивной развивающей среды как средства формирования позитивных взаимоотношений подростков с одноклассниками. Разработана программа тренинга "Развитие навыков конструктивного управления агрессией".

Розкрито філософські та психолого-педагогічні аспекти проблеми, визначено сутність поняття рефлексивної культури майбутнього вчителя-філолога, її структуру, критерії (особистісний, пізнавальний, діяльнісно-креативний), показники, рівні (оптимальний, достатній, первинний, елементарний) сформованості. Виявлено педагогічні умови та розроблено модель формування рефлексивної культури у процесі професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів-філологів, розкрито методику їх реалізації. Експериментально підтверджено ефективність запропонованих педагогічних умов і моделі формування рефлексивної культури у процесі професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів-філологів.

Висвітлено психологічні основи унікальної форми соціальної поведінки особистості - дії на благо інших людей. Розкрито сутність просоціальності, її мотиваційні основи, диспозиційні та ситуаційні характеристики. Проаналізовано історичні аспекти становлення наукової проблеми, існуючі теоретичні моделі просоціальної поведінки. Обговорено різні форми та види сприяючої поведінки: альтруїзм, проактивна допомога, емпатія. Особливу увагу акцентовано на виокремленні шляхів формування різних форм просоціальності, розвитку основних стратегій гуманістичної взаємодії; форм, методів інтенсифікації та корекції просоціальної орієнтації; аналізі вікових особливостей становлення просоціальної поведінки.

Встановлено, що центральним моментом професійної свідомості виступає рефлексивна культура, що включає в себе як усвідомлення основ і регуляцію окремих дій, так і усвідомлення і зміни самого себе як професіонала, способів свого буття. Проаналізовано філософські роботи, у яких розглядаються різні підходи до розуміння феномену рефлексії, та визначено на цій основі теоретичні засади вивчення проблеми формування рефлексивної культури в професійному становленні майбутнього педагога. Підсумовано, що незважаючи на розбіжності у розумінні суті феномену рефлексії, її розглядають у взаємозв'язку зі свідомістю та самопізнанням особистості, підкреслюючи, що з появою рефлексії якісно змінюється сама особистість і її життя в цілому.

Установлено, что центральным моментом профессионального сознания выступает рефлексивная культура, которая включает как осознание основ и регуляция отдельных действий, так и осознание изменения самого себя как профессионала, способов своего бытия. Проанализированы философские работы, в которых представлены разные подходы к пониманию феномена рефлексии и определены теоретические обоснования изучения проблемы формирования рефлексивной культуры в профессиональном становлении будущего педагога. Подытожено, что, несмотря на разногласия в понимании сути феномена рефлексии, ее рассматривают во взаимосвязи c сознанием и самопознанием личности, подчеркивая, что с появлением рефлексии качественно меняется сама личность и ее жизнь в целом.

The fact that active reflection makes professional future teachers' rising active, creative and personally meaningful process, the different approaches to understanding of reflexion phenomenon in philological and theoretical researches, the necessity of their integration with the aim of forming of reflexive culture of future teachers are grounded in the article.

У ході теоретичного й емпіричного вивчення міжособистісних стосунків підлітків з агресивною поведінкою з однолітками в навчальній групі виокремлено структурно-динамічні й особистісні критерії, якими виступали показники модальності стосунків, соціометричного статусу підлітків, самооцінки, стійкості, взаємності, благополуччя стосунків, задоволеності взаємостосунками, рівня розвитку колективних стосунків у класі, усвідомлення і переживання підлітками своїх стосунків з однолітками, а також взаємостосунки інших членів групи. Розроблено програму формування позитивних стосунків підлітків з агресивною поведінкою з однолітками, яка сприяла оптимізації взаємостосунків підлітків на рівні сімейного, педагогічного, міжособистісного впливу, в межах продуктивного розвивального середовища.

В ходе теоретического и эмпирического изучения межличностных отношений подростков с агрессивным поведением со сверстниками в учебной группе были выделены структурно-динамические и личностные критерии, которыми выступали показатели модальности отношений, социометрического статуса подростков, самооценки, стойкости, взаимности, благополучия отношений, удовлетворения взаимоотношениями, уровнем развития коллективных отношений в классе, осознание и переживания подростками своих отношений с одногодками, а также взаимоотношения других членов группы. Разработана программа формирования позитивных отношений подростков с агрессивным поведением со сверстниками, которая призвана способствовать оптимизации взаимоотношений подростков на уровне семейного, педагогического, межличностного влияния, в рамках продуктивно развивающейся среды.

Виокремлено кілька груп труднощів у навчанні студентів-першокурсників. Підкреслено, що важливим аспектом успішної соціальної адаптації та навчання в умовах ВНЗ вважається прийняття студентом нової соціальної ролі. Доведено, що роль та доцільність створення у кожному ВНЗ психологічної служби забезпечує розвиток індивідуальних здібностей, творче ставлення до життя і майбутньої професії кожного студента.

Выделено несколько групп трудностей в учебе студентов-первокурсников. Подчеркнуто, что важным аспектом успешной социальной адаптации и учебы в условиях вузов считается принятие студентом новой социальной роли. Доказано, что роль и целесообразность создания в каждом вузе психологической службы обеспечивает развитие индивидуальных способностей, творческое отношение к жизни и будущей профессии каждого студента.

Відзначено, що впровадження психологічно-педагогічних інноваційних технологій розвитку особистості є однією з умов формування узагальненої моделі сучасного фахівця, так і набуття ним специфічно-рольових знань. Зазначено, що у структурі професійно спрямованої особистості педагога готовність до інноваційної діяльності є показником його здатності нетрадиційно вирішувати актуальні для означеного напрямку проблеми. Зроблено висновок, що упровадження інноваційних підходів у навчально-виховний процес спрямоване на розвиток здатності особистості орієнтуватися в нових умовах, адаптуватися до нових вимог, що передбачають стимулювання самостійної пізнавальної діяльності, створення умов для особистісного зростання всіх учасників педагогічної взаємодії.

 Отмечено, что внедрение психолого-педагогических технологий развития личности является одним из условий формирования обобщенной модели современного специалиста и приобретения им специфически ролевых знаний. Обращено внимание на то, что в структуре профессионально ориентированной личности педагога готовность к инновационной деятельности является показателем его способности нетрадиционно решать актуальные для данного направления проблемы. Сделан вывод о том, что внедрение инновационных подходов в учебно-воспитательный процесс направлено на развитие способности личности ориентироваться в новых условиях, адаптироваться к новым требованиям, что предусматривает стимулирование самостоятельной познавательной деятельности, создание условий для личностного роста всех участников педагогического взаимодействия.

The article deals with peculiarities of personality developing contents of projecting of educational process on the basis of innovational psychological and pedagogical activity.