Наведено результати теоретичного та експериментального аналізу проблеми розвитку моральної свідомості (МС) і самосвідомості. Розглянуто сутність моральної вимоги як суспільно-психологічний феномен, а також закономірності виникнення когнитівно-мотиваційних та емоційно-ціннісних засад моральності у період дитинства. Проаналізовано погляди зарубіжних і вітчизняних учених щодо вікових закономірностей розвитку МС та самосвідомості. Описано механізм функціонування МС, а також особливості її основних компонентів.

Приведены результаты теоретического и экспериментального анализа проблемы развития морального сознания (МС) и самосознания. Рассмотрены сущность морального требования как общественно-психологический феномен, а также закономерности возникновения когнитивно-мотивационных и эмоционально-ценностных основ моральности в период детства. Проанализированы взгляды зарубежных и отечественных ученых относительно возрастных закономерностей развития МС и самосознания. Описаны механизм функционирования МС, а также особенности его основных компонентов.

Індекс рубрикатора НБУВ: С4(4УКР) + Ю701.0

Рубрики:

Соціальна політика

Походження і сутність моралі

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено результати теоретико-методологічного й експериментального дослідження моральної свідомості та самосвідомості особистості. Увагу приділено особливостям психологічного аналізу моральної свідомості та самосвідомості, неусвідомленим складовим і віковим аспектам розвитку досліджуваного феномену, проблемам моральної рефлексії. Розглянуто моральні аспекти професійної свідомості педагога, типи та рівні відповідальної поведінки молодшого медичного персоналу, моральні складові у структурі "Ми-образу" українців.

Изложены результаты теоретико-методологического и экспериментального исследования морального сознания и самосознания личности. Уделено внимание особенностям психологического анализа морального сознания и самосознания, неосознанным слагаемым и возрастным аспектам развития исследуемого феномена, проблемам моральной рефлексии. Рассмотрены моральные аспекты профессионального сознания педагога, типы и уровни ответственного поведения младшего медицинского персонала, моральные слагаемые в структуре "Мы-образа" украинцев.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4РОС),1 + Ю701.0

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Походження і сутність моралі

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто специфіку побудови принципу об'єктивації нормативного "я" особистості підлітка, що обумовлено необхідністю розкриття психологічних засобів становлення цього особистісного утворення на певному етапі онтогенезу. Доведено, що особливим і найвиразнішим психологічним засобом об'єктивації змісту нормативного "я", структури моральної самосвідомості, моральних взаємин і спілкування підлітка виступає моральний вчинок.

Рассмотрена специфика построения принципа объективации нормативного "я" личности подростка, что обусловлено необходимостью раскрытия психологических способов становления этого личностного создания на определенном этапе онтогенеза. Доказано, что особенным и более выразительным психологическим средством объективации содержания нормативного "я", структуры морального самосознания, моральных взаимоотношений и общения подростка выступает моральный поступок.

Проаналізовано ідеї соціалізації в концепції моральної свідомості західної філософії освіти. Відзначено, що схема розвитку моральної свідомості (за Кольбергом) є теоретичним обгрунтуванням зв'язку між моральним мисленням і моральною дією. Досліджено основні закономірності розвитку гуманістичного підходу до проблем громадянської інституалізації виховання і формування ціннісних орієнтацій. Підкреслено, що завданням виховання й освіти є підтримка не лише стабільності суспільства, а й розвиток здатності до морального міркування, поєднаного з високим рівнем пізнавальних здібностей; здатність до раціонально-морального відчуття солідарності й належності до групи; вона покликана бути зразком суспільної моральності, спрямованої на підтримку соціальної, національної згуртованості й солідарності, поєднання загальносуспільних цілей та індивідуальних інтересів.

Проанализированы идеи социализации в концепции нравственного сознания западной философии образования. Отмечено, что схема развития морального сознания (по Кольбергу) является теоретическим обоснованием связи между моральным мышлением и моральным действием. Исследованы основные закономерности развития гуманистического подхода к проблемам гражданской институционализации воспитания и формирования ценностных ориентаций. Подчеркнуто, что задачей воспитания и образования является поддержка не только стабильности общества, но и развитие способности к моральному рассуждению, в сочетании с высоким уровнем творческих способностей; способность к рационально-нравственному чувству солидарности и принадлежности к группе; она призвана быть образцом общественной нравственности, направленной на поддержку социальной, национальной сплоченности и солидарности; объединение общегражданских целей и индивидуальных интересов.

This article analyzes the idea of socialization in the concept of moral consiousness in western philosophy of education. The basic laws of humanistic approach to the institutionalization of civic education and values formation are investigated.

Визначено місце педагогічного ідеалу в структурі моральної свідомості, проаналізовано розвиток концепції моралі у радянський і сучасний періоди. Запропоновано концепцію розуміння духовності як педагогічного ідеалу.

Определено место педагогического идеала в структуре морального сознания, проанализировано развитие концепции морали в советский и современный периоды. Разработана концепция понимания духовности как педагогического идеала.

It has analysed the positioning of the ideal in the moral awareness structure, its historical evolution, various concepts of developing morality, spiritual strength and, hence, the educational ideal. Specific steps to assure developing the pedagogical ideal while up-bringing the young generation of the county have been suggested.

Проаналізовано сучасні філософські інтерпретації феномену моралі як регулятивного механізму функціонування та розвитку суспільства. Висвітлено різні підходи до визначення моралі (наприклад, як оптативного або імперативного явища). Указано на те, що спроби філософів концептуально увиразнити мораль тривають і досі, що мораль постає в них і як форма існування людського духу, і як духовно-практичний спосіб освоєння дійсності. Мораль визначено автором як сукупність норм, систему цінностей і ціннісних орієнтацій, правил поведінки людей у суспільстві. Зазначено, що мораль піднесла людину над біологічним індивідуалізмом, вдосконалювала індивіда протягом усієї історії людства та завжди залишатиметься тим орієнтиром, який виведе суспільство з глобальної кризи, бо є одною з фундаментальних підвалин людськості. В цьому полягає її значення, місія і сенс поряд з релігією, філософією, мистецтвом.

Проанализированы современные философские интерпретации феномена морали как регулятивного механизма функционирования и развития общества. Освещены различные подходы к определению морали (например, как оптативного или императивного явления). Отмечено, что в целом в дискурсе моральной теории налицо большое разнообразие подходов, альтернативных концепций, а особенностью современных работ о морали является то, что они посвящены различиям во взглядах на саму мораль и что все эти произведения являются незавершенными, тогда как само понятие морали все еще остается трудноуловимым. Указано, что попытки философов концептуально подчеркнуть мораль продолжаются до сих пор, что мораль предстает в них и как форма существования человеческого духа и как духовно-практический способ освоения действительности. Мораль определена автором как совокупность норм, система ценностей и ценностных ориентаций, правил поведения людей в обществе. Отмечено, что мораль вознесла человека над биологическим индивидуализмом, совершенствовала индивида на протяжение всей истории человечества и всегда останется тем ориентиром, который выведет общество из глобального кризиса, ибо является одной из фундаментальных основ человечности, в чем состоит ее значение, миссия и смысл наряду с религией, философией, искусством.

Modern philosophical interpretations of the phenomenon of morality as a regulatory mechanism for the functioning and development of society are analyzed in the article.

Проаналізовано поняття "моральна свідомість" на основі поглядів вітчизняних та російських вчених. Визначено взаємозв'язок моральної свідомості з моральною поведінкою і вихованістю. Виділено компоненти моральної свідомості: моральні знання, моральні переконання, ціннісні орієнтації. Розглянуто взаємозв'язок між суспільною моральною свідомістю та моральною свідомістю особистості.

Проанализировано понятие "моральное сознание" на основе взглядов отечественных и российских ученых. Определена взаимосвязь нравственного сознания с нравственным поведением и воспитанностью. Выделены компоненты нравственного сознания: нравственные знания, моральные убеждения, ценностные ориентации. Рассмотрена взаимосвязь между общественным моральным сознанием и моральным сознанием личности.

Досліджено основні принципи організації морального дискурсу, що грунтуються на загальнолюдських уявленнях про мораль, як центральний, універсальний концепт. Результати роботи зводяться до опису основних характеристик і факторів існування і оформлення досліджуваного явища як нормативний спосіб регуляції діяльності людей: поля, теми, адресата, адресанта морального дискурсу; з'ясовано його функціональні характеристики.

Рассмотрены основные принципы организации морального дискурса, основанные на общечеловеческих представлениях о морали, как центрального, универсального концепта. Результаты работы сводятся к описанию основных характеристик и факторов существования и оформления рассматриваемого явления как нормативного способа регуляции деятельности людей: поля, темы, адресата, адресанта данного дискурса; выявлены его основные характеристики.

The article considers the main principles of organization of the moral discourse based on the common notions of morality as a central, universal concept. The results of the work are coming to the description of main characteristics and the factors of existence and forming the considered phenomenon as a normal method of regulating people's activity: fields, the addressee, the sender, and its functional characteristics are revealed.

Розглянуто питання толерантного спілкування як етичну проблему духовної культури суспільства в ситуації постмодернізму. Зазначено, що зовнішнім проявом культури спілкування є етикет, який являє собою зовнішню толерантність, а мораль як форма суспільної свідомості і як сукупність існуючих норм допомагає людині у виборі лінії поводження, корегує її вчинки й відносини.

Рассмотрен вопрос толерантного общения как этической проблемы духовной культуры общества в ситуации постмодернизма. Отмечено, что внешним проявлением культуры общения является этикет, который представляет собой внешнюю толерантность, а мораль как форма общественного сознания и как совокупность существующих нравов помогает человеку в выборе линии поведения, корректирует его поступки и отношения.

The question of tolerant intercourse as ethics problem of spiritual culture of society in the situation of postmoderniti is examined in the article. An author marks that the external display of culture of intercourse is etiquette which shows by itself external tolerance, and moral as form of public consciousness and as an aggregate of existent dispositions helps a man in the choice of line of conduct, corrects his acts and relations.

Актуалізовано та вивчено проблему ретроспективного аналізу ключового поняття "моральна свідомість" у філософських науках. Названо велику кількість персоналій науковців сфери гуманітарних знань, у полі зору яких - науковий інтерес до дослідження проблеми моральної свідомості. Здійснено вивчення змісту ключових понять досліджуваної проблеми: "мораль", "моральність", "етика", "моральна свідомість" у філософських наукових джерелах.

Актуализирована и изучена проблема ретроспективного анализа ключового понятия "нравственное сознание" в философских науках. Названы персоналии исследователей сферы гуманитарных знаний, в поле зрения которых - научный интерес к проблеме нравственного сознания. Осуществлен анализ содержания ключевых понятий изучаемой проблемы: "мораль", "этика", "нравственное сознание" в философских научных исследованиях. Осуществлен ретроспективный анализ развития мировой этической мысли в сфере нравственности личности в античной философии, философии середних веков, эпохи Возрождения, просвещения и т. д. Обобщено, что народная педагогика вместе с религией породили народную деонтологию и теологическую этику, которые стали фундаментом этики как науки о нравственности, нравственном сознании, нравственном воспитании.

The problem of retrospective analysis of the key notion “Moral Consciousness» in philosophic sciences has been actualized. It is proved that the problem under research is topical, it is mentioned in the problem definition of the publication. The personals of the researchers of the sphere of humanitarian knowledge, in whose field of vision was scientific interest to the problem of moral consciousness, have been called.