Досліджено комунікативно-прагматичні особливості англомовного наукового лінгвістичного дискурсу в аспекті авторизації як базового чинника його творення. Розкрито комунікативно-прагматичний, метакомукативний та оцінний компоненти семантичної структури категорії авторизації з метою встановлення риторичних норм англомовного наукового дискурсу для здійснення міжсуб'єктної мовленнєвої взаємодії з науковою спільнотою й інформативного впливу на адресата. На підставі аналізу досліджуваного матеріалу висвітлено визначальну роль автора англомовного наукового дискурсу, в якому епістемічна / модальна оцінка вірогідності реалізується за допомогою різнорівневих мовних засобів категорично / некатегорично-стверджувальної авторизації. Виявлено та доведено їх метакомунікативну природу. Розглянуто метадискурсивні вирази та встановлено способи реалізації мовленнєвих стратегій і тактик побудови англомовного наукового лінгвістичного дискурсу, що характеризують автора як авторитарну / неавторитарну мовну особистість. Запропоновано дискурсивні й інтерпретативні стратегії, спрямовані на здійснення кооперативної мовленнєвої взаємодії у сфері наукового спілкування.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему вираження авторської свідомості у художніх творах Т.Осьмачки. Здійснено спробу визначити основні механізми об'єктивації автора у ліричних, епічних і ліро-епічних творах письменника, виявити специфіку функціонування суб'єкта вислову як модифікації авторського голосу на різних структурних рівнях художьої системи. Вивчено ліричну поезію Т.Осьмачки в аспекті співвідношення та взаємодії форм вираження авторської свідомості. Охарактеризовано ліричну особистість, репрезентантами якої є різні типи суб'єктів мовлення, а також розглянуто стратегію об'єктивації авторської свідомості у повістевій прозі митця, його поемах, оповіданні "Психічна розрядка". З'ясовано особливості функціонування суб'єкта мовлення у процесі зображення фабульних подій і розкриття психологічної сфери. Виявлено структури, що об'єктивують авторську свідомість на рівні конструювання моделі просторово-часового континууму. Творчість Т.Осьмачки розглянуто в її формально-змістовій єдності, як художню систему.

  Скачати повний текст

Проаналізовано аксіологічні та практичні аспекти особистісного становлення суспільно-відповідального суб'єкта культурно-освітньої діяльності. Розглянуто потребу інформаційного суспільства у аспекті головної ролі соціокультурного процесу як універсальної форми самоусвідомлення суспільства та формування ціннісно-орієнтованої особистості. Виявлено динаміку культурно-етичних підстав у процесі становлення особистості відповідно до етапів трансформації свідомості, а саме: індивід - індивідуальність - особистість. Розвинуто антропологічну концепцію (аксіологічний вимір), визначено спеціалізовану галузеву концепцію культурної діяльності (праксеологічний вимір). Узагальнено процесуальний характер функціонування даної концепції з ретрансляції, інтерпретації та розповсюдження культури до єдиної метапрофесійної діяльності, зміст якої характеризується поняттям "культуртрегерська діяльність та культуртрегер". Запропоновано будувати сучасну культурно-мистецьку освіту на засадах філософського осмислення співпраці суб'єктів освітнього процесу з використанням розробленої концепції, яка дозволяє розкрити суть діяльності культуртрегера (бібліотекаря, редактора, журналіста, перекладача, екскурсовода), який виконує професійне завдання у контексті існуючого ціннісно-орієнтованого надзавдання на моральнісних засадах.

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію інтертеоретичних структур когнітивного простору людини. Проаналізовано причини, що протидіють інтегруванню феномену цілісності у простір міждисциплінарного дискурсу. Зазначено, що метатеоретичне виродження ліній демаркації стає наслідком епістемологічної невизначеності філософського антропологізму, розроблення інтертеорії когнітивної дії усталює апроксимацію до синтетичної філософії людини та дозволяє виявити межі інтеграції антропологічного принципу. Особистість як інтенціональна система організована згідно з принципом редукції до стану невизначеності (мережної архітектури). Активні та пасивні наміри подвійно ущільнюють каузальні зв'язки світу. Поле когнітивної взаємодії семантичного вузла у життєвому світі оформляється за допомогою інтенціональної геометрії. Геометричну форму інтенцій, правила їх посилення, інваріанти фіксують когнітивні наміри природничих наук, когнітивні теорії мови, моралі, суспільства, комунікації. Можливість їх практичного впровадження досліджено на прикладі еволюції поглядів на природу "ефіру" (вкладеність семантичних мереж концептів). Відображення інертеоретичних структур науки та філософії ілюмінує "інтеграційні межі" особистості: цілісність монади інтенціонального вузла, діади каузальних інтенцій світу та тріади когнітивних інтенцій тіло - інтенція - свідомість.

  Скачати повний текст

Встановлено ідейно-теоретичні та гносеологічні витоки філософського світогляду С.Франка. Підкреслено, що проблема людини у його філософії не ізольована, а знаходиться в тісному взаємозв'язку з проблемою суспільства. Показано, що затверджуючи духовність суспільного життя згідно з його суттю, С.Франк робить спробу обгрунтування концептуальної єдності вирішення проблем людини і суспільства, яке базується на ідеї початкової проникнутості їх божественною всеєдністю, що створює основу для розуміння людини ("я") і суспільства ("ми") як нерозривно-незлиттєвої всеєдності. У зв'язку з цим реконструюється соціально-антропологічна концепція С.Франка як смислова вісь його філософської системи. Виділено ключові елементи соціально-антропологічної концепції С.Франка ("особистість", "соборність", "служіння"), проаналізовано їх зміст. На думку С.Франка, лише етика служіння дозволяє подолати антагонізм засад солідарності та свободи і примирити їх з метою облаштування суспільного, громадянського життя людей на розумних засадах.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості творення індивідуально-авторських антропонімів, функціонування оказіонального та прецедентного ономастиконів у творах А. Вознесенського та Є. Євтушенка. Внаслідок структурно-семантичного аналізу оказіоналізмів у текстах письмеників з'ясовано, що індивідуально-авторські оніми виконують інформаційно-естетичну функцію, кожна словотвірна морфема надає додаткового значення, здійснює характеризувальну функцію, словотворення оказіональних антропонімів має певні особливості, стилістичні та композиційні прийоми сприяють створенню експресивного ефекту. Визначено основні функціонально-сематичні характеристики прецедентних імен у текстах авторів, а саме: широку відомість їх денотатів, наявність високоімовірнісних конотативних ознак, входження оцінних ознак до імплікаційного значення, здатність до семантичних перетворень. Використання цих імен у текстах спрямовано на стандартну мовну особистість, що дозволяє їх застосовувати без додаткових конотацій, інтерпретацій, інтертекстових структур.

  Скачати повний текст

Досліджено особистість В. Гавела, суспільно-політичного діяча, президента та його ролі у суспільно-політичних процесах Чехословаччини другої половини XX ст. Обгрунтовано основні фактори, що вплинули на становлення його особистості як політичного діяча. Проаналізовано роль політика у подіях "празької весни", "Хартії - 77" та "оксамитовій революції" у Чехословаччині. Проаналізовано внесок В. Гавела у демократизацію державотворчих процесів ЧФР. Розглянуто "організоване суспільство" як модель переходу від тоталітаризму до демократії. Висвітлено процес мирного розподілу ЧФР як результат демократичних реформ і побудови правової держави. Визначено роль В. Гавела у підготовці демократичного ландшафту та процесів становлення правової держави у Чехословаччині наприкінці 1960-х - початку 1970-х років та у період "оксамитової революції" 1989 р.

  Скачати повний текст

Вивчено психолого-аналітичний аспект особистості виконавця, який є взірцем артистичної діяльності. Грунтуючись на динамічній концепції особистості (за Е.Фроммом) та концепції іншого М.Бахтіна, екстрапольованих на матеріал виконавського мистецтва, опрацьовано теоретичні положення класичної характерології за документами щодо діяльності видатних музикантів минулого К.М.Вебера, М.Глінки, піаністів А.Рубінштейна, С.Рахманінова, Г.Гульда, В.Софроницького. Це уможливлює моделювання процесів і механізмів психології особистості через визначення її базових концептів ("характер", "темперамент", "артистична енергія"). Запропоновано дефініції понять "інтерпретація", "особистість інтерпретатора", "артистична енергія". Виявилось, що всі творчі особистості мали певний тип акцентуації (за типологією К.Ленгарда), який не лише пояснює особливості його психототипу, але й спрямовує та увиразнює семантику виконавської інтерпретації (через взаємодію рис темпераменту та характеру). Зазначено, що цей процес не є лінійним, спрощеним - він впливає на трактовку авторського тексту та трансформує його зміст опосередковано, але закономірно та на об'єктивному підгрунті. Ідеальним є збіжність "образу автора" з виконавським Я. В інших випадках виконавське мислення виокремлює трансформацію авторського Я, слухач відчуває певні зміни у традиції виконання. Це простежено на чотирьох виконавських версіях Шостої прелюдії Ф.Шопена: А.Корто, С.Ріхтера, В.Софроницького, М.Аргеріх. Психологічна структура особистості є енергетичною системою, що також увиразнює семантичну спрямованість інтерпретації як кінцевого результату діяльності музиканта-артиста. Закон структурної тотожності (конгруентності) між акцентуйованими рисами особистості та типом інтерпретації визначає характер взаємодії та доповнює усталену в інтерпретології типологію виконавців, розвиває існуючі ідеї К.Мартинсена, Е.Кречмера, Д.Рабіновича.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив правоохоронної діяльності та її правової регламентації на психіку працівників спецпідрозділів органів внутрішніх справ (ОВС), які брали участь у військових конфліктах на території колишньої Югославії. Розглянуто особливості прояву післятравматичних стресових розладів у працівників ОВС, виявлено зниження їх адаптації до соціально-правових норм та службових обов'язків, порушення в психоемоційній сфері та в показниках соматичного здоров'я. Поглиблено вчення про реадаптацію у зв'язку з виявленими новими даними про особливості трансформації негативних психічних змін, які виникають в результаті участі у військових подіях після травматичного стресового синдрому, специфічні симптоми якого знайдено у реадаптантів. Удосконалено діагностику проявів післятравматичних стресових розладів у працівників правоохоронних органів, внесено доповнення в принципи здійснення реабілітації осіб, що мають зміни психіки, які виникли внаслідок їх участі у бойових діях. Досліджено проблеми вияву психологічних критеріїв підвищення ефективності правоохоронної діяльності та обгрунтування психологічних закономірностей впливу правових настанов на особистість.

  Скачати повний текст

На підставі історико-філософського аналізу простежено розвиток тлумачень феноменів людини, особистості, поглядів на причини девіантної поведінки. Встановлено, що головним концептуальним джерелом методологічного підходу до виправлення девіантної особистості у сучасному європейському культурному середовищі є надбання античної, середньовічної, гуманістичної, німецької класичної, а також сучасної вітчизняної та російської філософії. З'ясовано, що філософський зміст виправного впливу на девіантну особистість тотожний філософському змістові покарання та полягає у спонуканні до визнання нею категоричного моральнісного імперативу, його засвоєння та активного свідомого дотримання у сфері соціального. Визначено, що внутрішньою формою виправлення є наступні принципи: принцип комплексного впливу на особистість та її моральну сферу соціальних регуляторів моралі, релігії та права; принцип відповідності виправного впливу і ступеня суспільної провини, а також стану засвоєння моральнісного імперативу.

  Скачати повний текст

З використанням особистісно орієнтованого підходу й аксіологічного вчення, як домунювальної філософської ідеї висвітлено проблему виховання в учнів початкових класів гуманістичних цінностей у позаурочний час. Здійснено наукову інтерпретацію поняття "гуманістичні цінності". Досліджено педагогічні умови, зміст, форми та методи ефективного виховання в молодших школярів гуманістичних цінностей. Розроблено, експериментально апробовано та запропоновано інтегровану програму даного виховання "Виховуємо гуманну особистість". На підставі одержаних у процесі експериментального дослідження позитивних результатів, проведеного з метою апробації інтегрованої програми виховання в учнів початкової шоли гуманістичних цінностей, показано її ефективність.

  Скачати повний текст

Розглянуто виховний ідеал як обумовлене знанням щодо досконалих умов процесу виховання, метою якого є всебічний і гармонійний розвиток (саморозвиток) вільної у виборі особистості на засадах народності, природо- та культуровідповідності. Виявлено, що К. Ушинський вказує на національну основу всебічного та гармонійного розвитку особистості за досконалих умов процесу виховання, наголошує, що ідеал є недосяжним повністю, і у процесі виховання можна лише допомогти вихованцеві наблизитися до абсолютного ідеалу - Ісуса Христа. Встановлено, що критерієм ефективності досконалого процесу виховання К. Ушинський вважає самосвідомість вихованця, яка дає людині дар слова, свободу волі, моральність, прагнення досконалості, самовдосконалення, прогресу, а основною метою визначає людську особистість. Зазначено, що концепція виховного ідеалу у спадщині К. Ушинського відповідає основним засадам української виховної традиції та інтегрована у сучасне українське виховання.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблеми національно-мовного виховання особистості в процесі вивчення творчої спадщини українського вченого та педагога Івана Огієнка. На підставі дослідження маловідомих архівних джерел, історико-педагогічної літератури першої третини XX ст. та сьогодення, раритетних мовно-освітніх видань розглянуто суспільно-політичні та соціально-педагогічні умови становлення І.Огієнка як педагога-мовознавця, визначено провідні напрями культурно-освітньої діяльності науковця, здійснено ретроспективний аналіз його поглядів на розвиток національної освіти, одним із шляхів реформування якої є рідномовне виховання українського шкільництва. На прикладі підручників і методик ученого проаналізовано виховний вплив лінгвістичних знань на формування високоосвіченої культурної особистості та розкрито пріоритетні напрями рідномовного виховання учнівської молоді. Висвітлено педагогічну спадщину І.Огієнка в аспекті рідномовного виховання: з погляду вивчення української мови як навчального предмета, у контексті аналізу його підручників і посібників з метою визначення ефективності виховного впливу на вияв національно-мовних почуттів і свідомості, визначення інноваційної технології навчання рідної мови за підручником; виявлення конкретних рекомендацій вченого щодо використання та посилення виховного потенціалу рідної мови як навчального предмета. Зважаючи на фундаментальну працю І. Огієнка "Наука про рідномовні обов'язки" проаналізовано погляди вченого на сутність людини та вплив на її формування рідномовного виховання, визначено принципи, методи та форми впливу на особистість у процесі засвоєння знань з рідної мови та обов'язків щодо її збереження.

  Скачати повний текст

Розроблено концептуальні основи теоретичного дослідження феномену влади ЗМІ як фактора політичного управління розвитком держави, становлення громадянського суспільства та самореалізації особистості. Обгрунтовано генезис, природу, сутність влади ЗМІ як специфічну форму існування "владно-підвладних відносин", зміст як сукупність організаційних процесів, багатоманітність форм прояву даного явища у сфері політичного буття, специфіку впливу механізму влади ЗМІ на особистість завдяки психологічному навіюванню, на громадянське суспільство та державу - завдяки соціальному тискові заангажованих олігархами каналів. У ході праксеологічного аналізу висвітлено легітимізацію влади ЗМІ, проведено експертну оцінку якості функціонування її у політичному просторі України та запропоновано кроки оптимізації впливу на життєдіяльність соціального організму країни та особистості.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософський аналіз фенотипу соціального організму фірми. Висвітлено природу, генезис, суть, зміст, форму, елементи, структуру та властивості системи корпоративних цінностей, її функції, механізм її впливу на особистість і соціальну систему фірми та обумовленість нею системи управління. Систему внутрішньофірмових цінностей (фенотип) подано як орган фірми, що проявляється як цілісна система елементів-мислеформ, що детермінує самоорганізацію соціального організму фірми. Доведено, що людина, завдяки ціннісній свідомості, шляхом її актуалізації намагається відтворювати зміст фенотипу та всі елементи аксіосфери фірми у структурі своєї особистості. Змодельовано морфогенетичний процес, який супроводжується породженням нормативної системи, формуванням структури, системи управління, виникненням владних відносин, нових потреб, норм поведінки. Відтворено цикл саморуху механізму її життєдіяльності, висвітлено роль середнього класу, який формує ціннісний фундамент громадянського суспільства та держави. Проаналізовано механізм оптимізації формування даної системи.

  Скачати повний текст

Проаналізовано період учнівства та початку творчої діяльності видатного піаніста В.С.Горовиця в історико-музичному контексті. Уточнено та відтворено хронологічні етапи його життя в Києві. Детально досліджено його родовід, спосіб життя родини та біографії її членів. Створено цілісне уявлення про роль музики в родині Горовиців. Виявлено впливовість традицій, що склалися у музичних учбових закладах Києва (у музичному училищі та консерваторії) на формування особистості та виконавської індивідуальності В.Горовиця. Розглянуто та науково інтерпретовано репертуар, яким оволодів В.Горовиць-учень і молодий виконавець у київський період його біографії. Досліджено культурне середовище Києва кінця XIX - початку XX ст. - центру культурного регіону - як фактора, що формує особистість, художні пріоритети, музичний професіоналізм, риси виконавського стилю В.Горовиця. Висвітлено аспекти його творчого формування як піаніста-віртуоза в роки дитинства, юнацтва та молодості (1903 - 1925 рр.), які складають київський період його біографії.

  Скачати повний текст

Розкрито поняття "засоби масової комунікації", їх сутність та функції. Досліджено дисфункціональні та криміногенні ефекти впливу змісту та характеру інформаційних потоків у засобах масової комунікації (ЗМК) на особистість на різних етапах її соціалізації. Визначено роль і місце ЗМК у механізмі індивідуальної злочинної поведінки. Розглянуто питання зростання рівня агресивності сучасної молоді, деформації її правосвідомості й інших негативних наслідків впливу на неї ЗМК, вивчено провідний зарубіжний досвід у сфері протидії йому. Обгрунтовано заходи щодо запобігання негативному впливу ЗМК на молодь, а також заходи для нейтралізації вже заподіяної шкоди за умов сучасних українських реалій.

  Скачати повний текст

Вперше до наукового обігу введено поняття "життєдіяльність дитини молодшого шкільного віку, яка пережила розлучення". Виділено й охарактеризовано суспільно-діяльнісний та індивідуально-психічний її рівні. Цілісно розглянуто подію розлучення як динаміку негативних явищ (дестабілізація емоційних стосунків між подружжям, напружені батьківсько-дитячі взаємини до та після розлучення). Досліджено соціальну ситуацію розвитку молодших школярів після розлучення (частоту та характер взаємин між членами неповної сім'ї, вибір і тривалість дружніх стосунків з однокласниками), їх учбову (рівень успішності, негативні чиники впливу) та позашкільну діяльність. Проаналізовано психологічні зміни в особистості дітей, які пережили розпад сім'ї (виразність і стійкість емоційних переживань, ставлення до батьків). Показано відмінності у життєдіяльності молодших школярів залежно від тривалості часового проміжку після розлучення батьків. Розроблено й апробовано психокорекційну програму надання таким дітям психологічної допомоги. Проаналізовано психологічні особливості розвитку особистості дитини у сім'ї після розлучення батьків. Визначено деструктивні чинники взаємин між подружжям та їх вплив на особистість дитини, а також соціальні умови сприятливого перебігу її адаптації до нових стосунків з батьками у неповній сім'ї. Проаналізовано психологічні наслідки дестабілізації емоційних стосунків між батьками для дитини, узагальнено соціально-психологічний досвід життєдіяльності дитини у неповній сім'ї. З'ясовано, що розлучення батьків обумовлює появу деструктивних почуттів (провини, невпевненості у собі, тривожності, боязкості), які діти переживають протягом тривалого часу після розлучення. Доведено можливість зменшення їх негативного впливу на особистість молодшого школяра шляхом проведення психокорекційної роботи з використанням когнітивно-поведінкового підходу з елементами арт-, казко- й ігротерапії, психодрами та психогімнастики.

  Скачати повний текст

Встановлено, що навчання за умов сучасних інноваційних заходів шкільної освіти зумовлює появу цілого ряду тенденцій несприятливого змісту з боку психофізіологічних функцій, особливостей особистості та стану здоров'я дівчаток і хлопчиків і висуває у число першочергових необхідність удосконалення та раціональної організації їх навчальної діяльності. Розроблено та впроваджено комплексну програму оптимізації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку, що перебувають у школі-ліцею, провідними складовими якої є: раціональна організація режиму добової діяльності учнів, використання традиційних і нетрадиційних форм фізичного виховання, психогігієнічних засобів впливу на особистість школярів, заходів щодо покращення санітарно-гігієнічних умов навчальної діяльності у школі та вдома. Доведено, що застосування комплексної програми оптимізації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку у школі-ліцеї сприяє збереженню та зміцненню здоров'я, підвищенню функціональних можливостей адаптаційних ресурсів організму, збільшенню рівня навчальної успішності.

  Скачати повний текст

Досліджено соціальні детермінанти, які обумовлюють форми взаємодії особистості та громадянського суспільства. Показано, що головною передумовою виникнення громадянського суспільства є свобода особистості, яка реалізується у вигляді цілераціональної "свободи від" і понадраціональної "свободи для". Суперечлива єдність форм особистісної свободи дозволила проінтерпретувати сутність об'єкта як цілісність його індивідуальних і колективних характеристик, а процес індивідуалізації представити безпосередньо у вигляді форм і засобів особистісного буття, що понад особистістю не існують, хоча реалізуються виключно у спільноті. Наголошено, що індивідуалізм та індивідуалізація особистості можуть розглядатися як своєрідні "полярі форми" впливу на громадянське суспільство і визначають напрямок його розвитку. У постіндустріальну добу реалізація особистісної "свободи для" суттєво змінюється, внаслідок чого індивідуалізація особистості стає короткочасною, а сучасне суспільство позбавляєтья єдиної культури та грунтується на недержавних колективних утвореннях, які будуються за принципом "флеш-мобів". На прикладі сучасної соціально-економічної ситуації в Україні з'ясовано, що для подальшого формування ознак українського громадянського суспільства конче необхідно усвідомлене державне керівництво соціальними тенденціями громадянської консолідації, завдяки яким вдасться сформувати новий тип креативної особистості, що бере активну участь у соціальному бутті.

  Скачати повний текст