Розроблено концепцію інтертеоретичних структур когнітивного простору людини. Проаналізовано причини, що протидіють інтегруванню феномену цілісності у простір міждисциплінарного дискурсу. Зазначено, що метатеоретичне виродження ліній демаркації стає наслідком епістемологічної невизначеності філософського антропологізму, розроблення інтертеорії когнітивної дії усталює апроксимацію до синтетичної філософії людини та дозволяє виявити межі інтеграції антропологічного принципу. Особистість як інтенціональна система організована згідно з принципом редукції до стану невизначеності (мережної архітектури). Активні та пасивні наміри подвійно ущільнюють каузальні зв'язки світу. Поле когнітивної взаємодії семантичного вузла у життєвому світі оформляється за допомогою інтенціональної геометрії. Геометричну форму інтенцій, правила їх посилення, інваріанти фіксують когнітивні наміри природничих наук, когнітивні теорії мови, моралі, суспільства, комунікації. Можливість їх практичного впровадження досліджено на прикладі еволюції поглядів на природу "ефіру" (вкладеність семантичних мереж концептів). Відображення інертеоретичних структур науки та філософії ілюмінує "інтеграційні межі" особистості: цілісність монади інтенціонального вузла, діади каузальних інтенцій світу та тріади когнітивних інтенцій тіло - інтенція - свідомість.

  Скачати повний текст

Вперше на новітньому мовному матеріалі було проведено лінгвокультурологічне, етнолінгвістичне та соціолінгвістичне дослідження вербалізації етнічних стереотипів в англійській мові США. Встановлено конкретні корелятивні зв'язки між етнічними стереотипами та дерогативними мовними характеристиками іспаномовних етносів в американському варіанті англійської мови. Запропоновано класифікацію етнокультурно забарвлених одиниць, зокрема, пейоративних іспанізмів та псевдоіспанізмів.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження етнокультурної специфіки національно-маркованих мовних одиниць. В основу характеристики фактичного матеріалу покладено частотність вживання, типовість та етнокультурну значущість національно-маркованих мовних одиниць у лексикографічних та етнографічних джерелах, фольклорних та художніх текстах, а також у живому мовленні. Визначено особливості співвідношення мови і свідомості індивіда, мови і мислення, мови і культури. Проаналізовано сучасні студії мовної картини світу та психологічні особливості асоціативних реакцій мовців. Розкрито окремі фрагменти мовної картини світу, природних явищ, традиційних власних назвах, формульних сполуках, ряді фразеологізмів та паремій.

  Скачати повний текст

На матеріалі української, російської, англійської та китайської мов розглянуто культурно детерміновані мовні феномени (етноспецифічні константи мовної свідомості, лінгвокультореми), що виявляються на фонетичному, морфологічному, лексичному, фразеологічному, синтаксичному рівнях. Запропоновано новий категоріальний апарат метаопису національно-мовних картин світу, який грунтується на понятті культурного "квантування" семантичного простору, запозиченого з квантової механіки, а також когнітивному понятті концептуалізації. Розроблено принципово новий підхід до аналізу даних картин світу та виділено аспекти їх вивчення - мовна картина світу та сенсорно-рецептивна концептуалізація дійсності, емоційно-оцінна концептуалізація дійсності, культурні компоненти, етнічні стереотипи, вторинна номінація, морально-ціннісні пріоритети етнічної спільності. Головну увагу приділено феноменові етнічної ментальності, тобто способу народного сприйняття, відчуття, переживання, осмислювання, уявлення й оцінювання реальної дійсності.

  Скачати повний текст

Визначено головні властивості художнього символу: матеріальна зумовленість, необмеженість класу позначених об'єктів, іконічний принцип означення, здатність до вираження особистісних смислів, структурна складність та підпорядкованість закономірностям мовної системи. Розглянуто історичний розвиток наукових уявлень про музику як мовлення та особливу мову, що поклало лінгвосеміотичний підхід у теоретичному музикознавстві ХХ ст. Розроблено універсальну модель музичної мови. Описано музичну мову, що базується на трьох організаційних рівнях - базису, норми та узусу. Проаналізовано фонемний, морфемний та синтаксичний механізми музичної мови. Музичні фонеми визначено як звукові типи, створені у музично-мовній практиці. Розглянуто методи розуміння синтаксичної побудови музичного тексту, що базуються на понятті поверхневого та глибинного синтаксису, модальності і предикативності музичного висловлення. Запропоновано нові визначення традиційних понять мотив, фраза, речення.

  Скачати повний текст

Розглянуто комплімент як особливий вид мовленнєвих вчинків у поведінці носіїв британського та американського варіантів англійської мови. Опис здійснено з позицій діяльнісного підходу, у рамках діади "ціль - засіб". Поняттєвий апарат дослідження інтегрує положення теорії мовленнєвих актів, теорії мовленнєвої діяльності та концепції ввічливості. Це дозволяє інтерпретувати компліментарне висловлювання як мовний засіб досягнення якісно різних (мовленнєвих і немовленнєвих) комунікативних цілей, тобто як мовну реалізацію мовленнєвої дії, що є складною єдністю іллокутивного, перлокутивного актів та соціальної дії. Виявлено іллокутивні цілі компліменту, критерії його щирості, відмінності компліменту від схожих іллокутивних актів, ознаки прямих і непрямих, суто непрямих та імпліцитних іллокутивних актів компліменту. Визначено механізм, що лежить в основі перлокутивного акту компліменту, та фактори, які зумовлюють його успішність. Виділено класи й типи компліментів - соціальних дій. Проаналізовано їх структурно-семантичні, прагматичні та етнокультурні особливості.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням семантичної відповідності слів, які в різних мовах мають єдиний понятійний компонент. Методом вільного асоціативного експерименту, в якому взяли участь представники України, США й Німеччини, було визначено універсальні й національно-специфічні ознаки семантики 50 загальновживаних українських, англійських і німецьких фітонімів-корелятів. За допомогою лексикографічних, фольклорних і країнознавчих джерел було досліджено мовні й етнокультурні передумови фонової семантики назв рослин. Окрему увагу приділено зіставленню фітонімів-корелятів на базі їх символічних конотацій, виявлених в асоціативному експерименті та перевірених на предмет їх усталеності в поетичних творах XX ст. За результатами аналізу асоціативної поведінки учасників експерименту та їх уявлень щодо рослин зроблено висновки про особливості мовних картин світу українців, американців і німців.

  Скачати повний текст

Досліджено обрядову семантику слов'янських мов у синхронії та діахронії. З'ясовано принципи та способи номінації обрядових лексичних позначень в ономасіологічному та семасіологічному аспектах. Виявлено закономірності їх лексико-семантичної типології та структурно-семіотичне і концептуальне моделювання. Наведено зіставну характеристику міжобрядової стереотипної моделі номінації, стратифікація якої зорієнтовна на інваріантну модель сімейних ритуалів, а також пов'язана з її складниками: концептуальними сферами або зонами, еволюційно-семіотичними рядами й обрядовими кодами - акціональним, агентивним, предметним, функціональним. Встановлено міжпольові та перехресні кореляції обрядових семем та їх етимонів із семіотично та лексично маркованими концептами та семантичними опозиціями в архетипній моделі світу.

  Скачати повний текст

Запропоновано нові підходи до вирішення наукової проблеми компаративності. Виділено універсальні для даних чотирьох мов тематичні групи зі значенням природних символів з предметним значенням, що відповідають шкалі цінностей кожного етносу. Досліджено мовно-культурні ареали, а також ареальна взаємодія різносистемних мов.

  Скачати повний текст

Досліджено регістрові характеристики дискурсу, які визнають екстралінгвістичні умови детермінантами комунікативної поведінки мовців. Виділено регістрові характеристики ситуації початку комунікативного контакту (ПКК) у межах прагмалінгвістичного підходу. З'ясовано вплив конфігурації соціальних ролей мовців на комунікативну поведінку українських, чеських та арабських мовців у ситуації ПКК. Охарактеризовано вербальні засоби асиметричного та симетричного типу спілкування в ситуації ПКК, а також спілкування за наявності тендерної опозиції. З'ясовано комунікативного ініціатора ПКК і вибору теми спілкування. Запропоновано тематичний репертуар ситуації ПКК у межах української, чеської, арабської етнолінгвокультурах. Охарактеризовано засоби мовного коду - українські, чеські, арабські вербалізатори ситуації ПКК у прагматичному та міжкультурному аспектах.

  Скачати повний текст

Визначено поняття інтерпретації як спеціальних зусиль (процедур), викликаних порушенням звичного сприйняття чи коммунікації та спрямованих на відновлення смислотворення, яке супроводжує розуміння. Обгрунтовано модель інтерпретації, згідно з якою вона виступає певним мета-текстом у відношенні до вихідного тексту повідомлення (появою Іншого) та до активної смислотворчої свідомості інтерпретатора, та є способом утримування паузи перед створенням смислу. Доведено, що інтерпретація пов'язана зі здатністю людської свідомості створювати й використовувати знаки, тобто здійснювати семіотичну активність. Показано, що інтепретація є необхідною навичкою для здійснення існування людини в культурі, оскільки є такі культурні практики, які існують лише як інтерпретація, їх стає все більше за умов видозміненого життєвого світу людини доби Постмодерну. Розроблено спеціально герменевтичні процедури, придатні для дослідження інтерпретації як предмету міждисциплінарного аналізу, утримуваня мета-позиції через "наївний" опис і виявлення наскрізних тем у їх варіаціях та словникового запасу сучасних інтелектуальних практик.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження символічних значень першоелементів буття (води, вогню, землі, повітря) та особливостей їх об'єктивації у казковому тексті та внутрішньому лексиконі людини. Встановлено, що казковим символам притаманні такі ознаки, як багатозначність, яка в деяких випадках характеризується дифузністю семантики (особливо це стосується символів води та вогню), а також амбівалентність (або полівалентність) оцінних конотацій. Доведено, що спектр символічних значень першоелементів буття, який виявлено на основі контекстуального аналізу, є актуальним для мовної свідомості носіїв російської культури. Відзначено, що даний факт підтверджує існування взаємодії, взаємопроникнення, взаємозбагачення у процесі текстової та ментально-вербальної реалізації мови.

  Скачати повний текст

Досліджено лексико-семантичні особливості національно маркованої лексики в мові художньої історичної прози П.Куліша, подано предметно-тематичну та генетичну класифікації національно забарвленої лексики історичних творів П.Куліша. Встановлено, що національно-культурна сема може виявлятися як на рівні денотативного (безеквівалентні найменування), так і на рівні емпіричного (фонова лексика) та конотативного (слова-символи) компонентів значення слова. Доведено, що П.Куліш під час перекладу роману "Чорна рада" російською мовою використав сім способів трансляційного перейменування слів з національно-культурною семантикою, одним з перших виявив зв'язок між мовою та національною ментальністю, мовою та культурою народу. Складено словник-довідник національно маркованої лексики історичної прози П.О.Куліша.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості паремійної вербалізації універсальних і національних базових світоглядних засад носіїв слов'янських, германських і романських мов. Визначено підходи до лінгвокультурологічного аналізу специфіки реалізації ідіоетнічного й універсального в прислів'ях і приказках. Обгрунтовано доцільність застосування опозиційного підходу до аналізу специфіки об'єктивізації побутової свідомості в різномовних пареміях. Висвітлено національні пріоритети в системі цінностей носіїв української, російської, польської, англійської, французької мов.

  Скачати повний текст