Розглянуто основні ономастичні поля, значну увагу приділено антропонімії та топонімії. Встановлено, що сучасний французький ономастикон, який пройшов довгий шлях свого розвитку, охоплює крім французьких онімів, значний алогенний прошарок, що необхідно враховувати під час адаптації французької онімної лексики. Запропновано рубрикацію для антропонімії та топонімії у французкій мові. Описано особливості французьких особових імен та варіанти їх адаптації. Вивчено лінгвальні та екстралінгвальні умови запозичення французької онімної лексики в українській та російській мовах. Подано характеристику ролі традицій в адаптації французьких онімів. Запропоновано періодизацію їх адаптації. Детально розглянуто фонетичну адаптацію та графічну реалізацію французьких онімів у сучасних українській та російській мовах: субституції в системі голосних, напівголосних, приголосних, а також передачу гемінат. Під час передачі французьких онімів засобами української або російської мов у деяких випадках виникають несправжні омоніми (проблема несправжньої омонімії). Описано морфологічну та структуру адаптацію онімних галицизмів. Особливу увагу приділено морфологічній адаптації хоронімів, ойконімів, відмінювання онімних галицизмів, родовій приналежності запозичуваних ойконімів, особливостям передачі ойконімів pluralia tantun, морфологічній адапатації оронімів, гідронімів, антропонімів. Висвітлено проблему родової приналежності запозичуваних гідронімів та антропонімів. Описано передачу демінутивної конструкції "le (la) + petit(e) + антропонім", передачу конструкції "прийменник de + ойконім", "прийменник de + хоронім", передачу антропонімів pluralia, передачу артиклів.

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію інтертеоретичних структур когнітивного простору людини. Проаналізовано причини, що протидіють інтегруванню феномену цілісності у простір міждисциплінарного дискурсу. Зазначено, що метатеоретичне виродження ліній демаркації стає наслідком епістемологічної невизначеності філософського антропологізму, розроблення інтертеорії когнітивної дії усталює апроксимацію до синтетичної філософії людини та дозволяє виявити межі інтеграції антропологічного принципу. Особистість як інтенціональна система організована згідно з принципом редукції до стану невизначеності (мережної архітектури). Активні та пасивні наміри подвійно ущільнюють каузальні зв'язки світу. Поле когнітивної взаємодії семантичного вузла у життєвому світі оформляється за допомогою інтенціональної геометрії. Геометричну форму інтенцій, правила їх посилення, інваріанти фіксують когнітивні наміри природничих наук, когнітивні теорії мови, моралі, суспільства, комунікації. Можливість їх практичного впровадження досліджено на прикладі еволюції поглядів на природу "ефіру" (вкладеність семантичних мереж концептів). Відображення інертеоретичних структур науки та філософії ілюмінує "інтеграційні межі" особистості: цілісність монади інтенціонального вузла, діади каузальних інтенцій світу та тріади когнітивних інтенцій тіло - інтенція - свідомість.

  Скачати повний текст

Лінгвістично описано (надано структурно-семантичну характеристику, досліджено етимологію, етіологію) сучасну антропонімію греків Надазов'я, визначено її спільне та відмінне з українською та російською антропоніміями. Виявлено особливості національної антропонімної системи греків Північного Надазов'я й ознаки, які пов'язують її з загальною антропосистемою України. Досліджено сучасні прізвища, родові та особові прізвиська греків-румеїв і греків-урумів. Здійснено семантичну класифікацію антропонімів, визначено продуктивні типи антропонімної номінації, описано основні способи утворення урумських і румейських антропонімів, встановлено найтиповіші для грецької антропонімії словотвірні типи прізвищ, досліджено вплив російської та української антропонімних традицій на формування антропонімікону надазовських греків. Встановлено, що утворення антропонімних одиниць всіх класів відбувалося шляхом антропонімізації апелятивних лексем і трансонімізації пропріальних одиниць. "Грецькі" антропонімні суфікси виявилися малопродуктивними у прізвищевому утворенні, тоді як українськими та російськими патронімічними суфіксами оформлено 37,5 % урумських і 25 % румейських прізвищ.

  Скачати повний текст

З використанням описового, лінгвогеографічного та порівняльно-історичного методів проаналізовано географічні назви Ужгорода та його околиць в аспектах етимології та соціолінгвістики. Розглянуто культурологічну значущість, науково-теоретичне та практичне значення дослідження географічних назв та їх варіантів (фонетичних, морфологічних), а також їх першої фіксації угорськими та українськими писемними пам'ятками. З застосуванням порівняльно-історичного методу дослідження зіставлено старі назви, зафіксовані у письмових пам'ятках та географічних картах, з сучасними.

  Скачати повний текст

Наведено визначення геотопонімічної системи, сформульовано її особливості, відмінні від інших типів суспільно-географічних систем. Розкрито механізм взаємодії геотопонімічної системи з процесом господарського освоєння територій. Здійснено спеціалізоване геотопонімічне районування території Криму за оригінальною авторською методикою. Обгрунтовано геотопонімічну індикацію господарсько-культурних типів освоєння територій.

  Скачати повний текст

На базі матеріалів українських, російських та англомовних засобів масової інформації (ЗМІ) показано, що актуалізація стилістичних можливостей онімії є одним з найпопулярніших засобів публіцистики. Розглянуто особливості творення соціальних конотацій власних назв у ЗМІ залежно від екстралінгвальних чинників. Проаналізовано прийоми актуалізації соціального складника у значенні реального імені, побудовані за різних способів тропеїчного вживання онімів, а також синтаксичних фігур. Досліджено особливості експресивного вживання імен у заголовкових комплексах та на рівні тексту.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу джерел та літератури розглянуто історичні та суспільно-політичні умови еволюції міської топонімії Сімферополя. Досліджено всі назви вулиць міста, включаючи ті, що вийшли зі вжитку. Простежено мотиви номінацій і перейменувань з дня створення міста до сучасності. Виявлено загальні закономірності та регіональні особливості. Обгрунтовано висновок про годонім як згорнутий багатоплановий текст, про назви вулиць як пам'ятників культури, історії та мови.

  Скачати повний текст

Визначено та охарактеризовано основні етапи розвитку історичної топонімії Криму. Уперше висвітлено основні тенденції розвитку топонімічної системи кримськотатарської мови у контексті розселення, міграцій, господарської діяльності населення півострова. Досліджено питання щодо відродження цієї системи. Доведено відсутність у кримській історичній топонімії індоарійських реліктів, постульованих О.Трубачовим. Уперше всю кримську топонімію розглянуто в історичній динаміці та семантико-топологічному аспекті. Проаналізовано лексичний склад, семантичну базу, словотвірну структуру тюркської топонімії Криму у її повному обсязі. Зроблено спробу дослідити закономірності утворення й розвитку топонімії як релігійної топонімічної системи з використанням відповідних матеріалів щодо Криму. Запропоновано ряд етимологій кримських топонімів, регіональних термінів та етнонімів з залученням екстралінгвістичних даних та генетичних і семантичних паралелей з різних мов і регіонів. З використанням топонімічного матеріалу вивчено етногенез кримськотатарського народу, а також на підставі даних топонімії виявлено етногенетичні зв'язки кримських татар з іншими етносами. За результатами вивчення ойконімії з'ясовано схему еволюції тимчасових поселень татар-кочовиків у постійні селища. До наукового обігу введено значний топонімічний матеріал. Укладено картосхему кадиликів й каймакамств у Кримському ханстві.

  Скачати повний текст

На основі вивчення та аналізу теоретичних робіт, писемних та археологічних пам'яток обгрунтована необхідність застосування системного підходу до кіммерійської проблеми. Розроблено нові етимології етнонімів та антропонімів (таких як кіммерійці, таври, меоти, умман-манда, Тугдамме / Лігдаміс, Теушпа, Сандакшатра та інших). Досліджуються різні форми назв, їхня семантика та композиційна структура, фонетичні та орфографічні впливи, специфічні особливості функціонування. Робиться висновок про етнічну ідентифікацію та мову кіммерійців та інших народів. Здійснено системний комплексний аналіз кіммерійського релікту. Пропонується методичний підхід до застосування цього аналізу.

  Скачати повний текст

Розглянуто мовознавчу інтерпретацію терміна "хрононім". Створено класифікацію хрононімів за місцем у лінгвокультурній картині світу української, російської й англійської мов. Окреслено наповнення індивідуального хрононімного фрейму та досліджено механізми реалізації узуального, сакрального, віртуального й універсального скриптів. Проаналізовано три архетипічні типи сценаріїв. Встановлено: хрононімний фрейм у першому колі містить здебільшого свята узуального й універсального скриптів, у другому - віртуального та сакрального, у третьому - маловідомі хрононіми усіх типів скриптів.

  Скачати повний текст

Проведено цілісне дослідження лінгвокогнітивної структури концептів "Дім" і "Родина", відображених у мовній свідомості носіїв трьох неспоріднених мов (російської, англійської та французької) на матеріалі художніх прозаїчних творів. На підставі використання методології лінгвокогнітології, лінгвокультурології, когнітивної семантики уточнено підходи щодо вивчення концепту. Розглянуто його структуру, проаналізовано наявні у сучасній науці визначення даного феномену. Здійснено відмежування концепту від суміжних понять і термінологічних синонімів. Обгрунтовано польовий підхід щодо аналізу концептів і принципи концептуального аналізу в контексті семантичного поля. На підставі визначення понятійних значень з'ясовано смислове наповнення концептів "Дом", "Семья", "House", "Home", "Family", "Maison", "Famille" в ядерній площині й на периферійних ділянках у межах семантичних полів. Виділено загальнокультурні типові та національно-специфічні смислові складники досліджуваних концептів зазначених етнічних спільнот.

  Скачати повний текст

Досліджено концепти у структурі фрейму "Збройне протистояння" російської культурно-мовної традиції. Уточнено первісне значення слова "концепт", етапи та підходи до його вивчення, структуру, а також проаналізовано наявні у сучасній науці визначення цього феномену та поняття концептосфери. Здійснено відмежування концепту від суміжних понять і термінологічних синонімів. На підставі аналізу теоретичних даних виведено три антиномії концепту. Обгрунтовано фреймовий підхід до аналізу концептів. Виявлено понятійні значення та з'ясовано зміст концептів ядра фрейму "Збройне протистояння" - позиції ім'я дії (сформованої концептами "Война", "Бой", "Сражение", "Битва", "Брань", "Поединок", "Набег"), а також визначено концептне наповнення периферійних фреймових позицій актант-суб'єкт ("Воин", "Герой", "Товарищ", "Молодец", "Брат", "Сын"), актант-об'єкт ("Враг"), мотив ("Родина", "Мир", "Победа", "Свобода", "Слава", "Месть"), властивості антанта ("Отвага", "Смелость", "Удаль", "Мужество"). За допомогою зіставлення виведених значень з англійським та італійським матеріалом виявлено типові та специфічні для російської культури концепти.

  Скачати повний текст

Уточнено зміст поняття семантичної універсалії. Визначено роль і місце метафори в системі семантичних універсалій. Представлено семантико-кореляційну типологію метафор. Встановлено лексико-семантичні закономірності творення метафор в англійській, французькій, російській та українських мовах. Показано специфіку семантичних трансформацій метафор на рівні архісем та диференційних сем. Визначено когнітивно-прагматичні особливості метафор у художньому мовленні на рівні еквівалентності/лакунарності, концептосфер, семіотичних опозицій, а також фреймової ієрархії. Семантико-кореляційну типологію представлено такими типами метафор, як прозора, полісемічна, антропоморфна, синонімічна, синестетична та семантичних полів. Виявлено, що в структурі лексичного значення метафори відбуваються такі явища, як заміна архісеми і актуалізація, додавання нових, генералізація або випадіння диференційних сем. Виявлено, що у досліджуваних мовах мають місце три типи метафоричних концептів: еквівалентні, частково-еквівалентні та метафоричних лакун. З'ясовано, що в когнітивному аспекті метафорі притаманні такі риси, як інтерактивність, універсальність і національна специфіка, які проявляються у наступних концептуальних фреймах: предметноцентричному, фізичному, антропометричному, анімальному, антропоморфному, синестетичному та фреймі семантичного поля.

  Скачати повний текст

Вивчено проблему вербального комізму та засоби його вираження. Дослідження мовних засобів комічного у сучасній лігвістиці є актуальним питанням у зв'язку зі спрямованістю наукових праць на комунікативну та прагматичну діяльність людини, що зумовлено виникненням і розвитком когнітивного напряму в мовознавстві. Розглянуто проблему дослідження основних форм категорії комічного, а також проаналізовано основні напрямки дослідження мовних засобів комізму. Здійснено системний опис засобів вираження комічного ефекту у короткому оповіданні. Проведено аналіз малих епічних жанрів на методологічній базі кількох галузей сучасної лінгвістики, прагматики тексту, комунікативної лінгвістики, що дозволило констатувати поряд з загальними, типовими вербальними засобами комізму особливості індивідуальної манери певних авторів. Вербальні засоби створення комізму досліджено в англійській, німецькій та російській мовах за мовностилістичним та синтаксичним рівнями. Вивчено семантичні та функціональні властивості власних імен, а також запропоновано їх класифікацію з метою створення мовного комізму. Досліджено основні особливості оказіонального словотвору та розширено класифікацію авторських оказіональних новоутворень. Уточнено класифікацію гри слів, притаманну жанру короткого оповідання. Установлено основні типи синтаксичної конвергенції (хатотичного перерахування, зевгма). Визначено основні типи порушень семантичного узгодження між компонентами вільних атрибутивних словосполучень. Здійснено системний лінгвостилістичний аналіз функціонування вербальних засобів комічного в англійській, німецькій та російській мовах.

  Скачати повний текст

Досліджено динамічне моделювання інтерпретації семантичних аномалій (на основі матеріалу мовних суперечностей). Проаналізовано семантико-синтагмантичну структуру мовних суперечностей (МС). Описано три інтерпретаційні моделі, відповідно до яких відбувається розуміння МС реципієнтом. Розроблено методику обчислювання ступеня значущості вербального контексту в інтерпретації МС. Доведено релятивність семантичної норми та її залежність від функціональних характеристик проаналізованого тексту. Обгрунтовано доцільність використання дихотомії "нормативний ступінь конвенціалізованості /нормативний ступінь довільності" замість дихотомії "семантична норма /семантична аномалія".

  Скачати повний текст

Проаналізовано ряд лексикографічних, наукових та науково-популярних джерел, а також художні твори XIX - XX ст. українською, російською, німецькою та французькою мовами з метою дослідження флороксем у первинному та вторинному семіозі у мовах слов'янської, германської та романської груп. Розроблено класифікацію ознак найменування рослин, встановлено закономірності між ними в процесах становлення мовного знака та його семантичної інтерпретації. Розкрито поняття "семіозис" та зроблено висновки щодо відмінностей між різними видами означування. Виявлено універсальні та специфічні риси первинного та вторинного семіозису. Визначено вплив на цей процес господарчої, соціальної діяльності людини та етнокультурних традицій.

  Скачати повний текст

Комплесно досліджено німецькі прізвища Закарпаття. До наукового обігу введено та проаналізовано 1520 німецьких прізвищ не досліджуваного раніше антропонімічного матеріалу. Відзначено, що прізвищевий фактичний матеріал є першою спробою укладення повного списку німецьких прізвищ Закарпаття. Нетрадиційним є підхід до аналізу німецьких антропонімів у порівнянні до їх трактування в німецькій ономастичній літературі, зокрема пояснення допрізвищевої семантики твірних основ прізвищ, їх лексико-семантичної класифікації на категорії особових і неособових назв та їх поділу в межах цих категорій. У монографічних дослідженнях провідних німецьких ономастів (А.Баха, Й.-К.Брехенмахера, Г.Бауера, М.Горнунг, М.Готтшальда, В.Зайбіке, К.Кунце, В.Флейшера, Е.Шварца) німецькі прізвища проаналізовано переважно за мотивами номінації, що базується, здебільшого, на метафоризації та метонімізації. Досліджено вплив кількох офіційних мов на графічні варіанти німецьких прізвищ Закарпаття.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано семантичні явища на глибинному рівні з урахуванням логічних, когнітивних, семантико-синтаксичних аспектів мовної одиниці згідно з сучасними вимогами до рівня досліджень у світовій практиці семантичного аналізу. Запропоновано семантичний опис цільової діяльності - розмежування різних типів бажання, вираженого предикатами волевиявлення. Проведено системний семантичний аналіз лексики цілеспрямованої діяльності, зокрема пошукової. Роглянуто семантичні властивості речень з модальними предикативами можна і "не можна", які у сполученнях з протилежними видовими дієслівними формами реалізують відповідно потенційне та "правове" значення. Виявлено співвідношення між презумпцією та асерцією у реченнях з ментальними предикатами знання, думки та віри, проаналізованих у аспекті вираження ними вірогідності ситуації, позначеної різними видами пропозиціональних актантів. Проведено семантичний аналіз речень з одиницями різних граматичних класів, об'єднаних темпоральними та просторовими значеннями. Показано реальне співвідношення між різними типами поверхневих речень, що містять темпоральні частки, та їх глибинними структурами. Досліджено прикметники з темпоральними та просторовими значеннями, а також притаманну їм властивість "емпатії" та характер сполучуваності з іменниками. Розглянуто різноманітний мовний матеріал, який вивчено у контексті вираження дискретного та шкалярного оцінного значення. Виявлено параметри, важливі для семантичної інтерпретації оцінної лексики.

  Скачати повний текст

З використанням значної кількості фактичного мовленнєвого матеріалу української, російської, французької та англійської мов здійснено конкретизацію семантичного обсягу мікрополів об'єктивної можливості та об'єктивної необхідності. Охарактеризовано механізм зняття багатозначності засобів їх вираження у складі предметної модальності. Виокремлено домінантні та периферійні засоби вираження предметної модальності та модальності вірогідності у досліджених мовах. Проаналізовано зони перетину між окремими мікрополями у межах функціонально-семантичного поля модальності, а також зони перетину між функціонально-семантичним полем модальності та функціонально-семантичними полями темпоральності, аспектуальності та директивності. З'ясовано наявність перетину модальності з емоційністю на рівні периферійних засобів вираження. Установлено типові різновиди мікрополів об'єктивної можливості й необхідності, імовірності й істинності у досліджених мовах. Наведено перелік істотних мовних характеристик, що дає змогу визначати предметну модальність і модальність вірогідності як мовні універсалії з градуйованим характером. Визначено межі універсальності вказаних типів модальності, за якими виявляються національні відмінності мов.

  Скачати повний текст