Вперше у вітчизняному мовознавстві на матеріалі кількох мов індоєвропейського ареалу з використанням комплексного підходу здійснено аналіз агентивно-професійних назв жінок у протиставленні двох форм їх існування: лексикографічної (в словниках і класифікаторах професій) та узуальної (в мовних текстах різної стильової належності та даних експериментальних досліджень - опитувань одного з соціальних стратів мовців). Вивчено особливості творення агентивно-професійних назв жінок у классифікаторах професій у синхронії та діахронії та встановлено їх термінологічний статус. З'ясовано основні чинники, які впливають на функціонування назв жінок в узусі. З використанням результатів гендерного дослідження проблем агентивно-професійної номінації жінок вперше сформульовано поняття "фемінізм" стосовно осіб чоловічої статі. Розроблено й апробовано методику проведення експериментальних досліджень з вивчення дериваційного потенціалу мови у процесі творення назв осіб жіночої статі та семантики суб'єктивного словесного опису мовцями агентивно-професійних назв жінок та осіб чоловічої статі.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняному мовознавстві зроблено спробу теоретичного осмислення універсальної лінгвістичної категорії оцінки. Доведено можливість розвитку аксіологічної прагмалінгвістики як нового напряму, в межах якого описано ознаки категорії оцінки в статиці та динаміці; враховано основні досягнення української лінгвофілософської думки, нового та новітнього мовознавства. Оцінку визначено як стуктурно-, функціонально- та прагмасемантичну категорію; подано характеристику типів класифікації значень категорії оцінки; описано засоби її вираження у проекції на текст. Вивчено оцінку в ракурсі мовленнєвих і міжмовних процесів конотації, нейтралізації/актуалізації, запозичення, міжмовної аналогії.

  Скачати повний текст

Зазначено, що термін - це слово чи словосполучення, що виражає певне наукове поняття. Термінологічний словотвір відображає переважно свідомий, соціально прискорений процес термінотворчості. Засвоєння іншомовних термінів є показником певної фази запозичення світових культурних цінностей. Опрацьовані у європейському мовознавстві вимоги до стандартизації семантики та структури термінів передбачають послідовне проведення принципів номінації, оцінки, уніфікації. Проникнення первісно англійської термінології Інтернету до словників інших мов розглянуто як прояв процесів інтернаціоналізації за сучасних умов. Комп'ютерна термінологія у мовах різних систем формується стихійним шляхом, а також внаслідок цілеспрямованих заходів на основі словотвірних засобів конкрентної національної мови, шляхом калькулювання або прямого запозичення. Критерії формування термінів, затверджені Академією мови та літератури Ірану, свідчать про її подальшу пуристичну орієнтацію. Наявність англійських елементів у текстах перськомовного Інтернету є пояснимим явищем. Певна група назв-"етикеток" нового засобу масової інформації виявляє свої властивості як номенклатура. За критерієм структури загальною тенденцією є відповідність простому англійському терміну простого перського, а складному англійському - складного перського. Для перських термінів-словосполучень у комп'ютерній галузі властиве збереження перських граматичних (синтаксичних) морфем і вплив англійського прототипу. За семантичною характеристикою перська комп'ютерна лексика має адекватне відтворення англомовного оригінального масиву термінів.

  Скачати повний текст

Уперше в українському мовознавстві здійснено комплексний аналіз локативних синтаксем української мови. З'ясовано ознаки локативності як семантично-синтаксичної та когнітивної категорії. Визначено місце локативних синтаксем у системі семантико-синтаксичних одиниць і кваліфіковано їх як предикатні одиниці, що називають просторові характеристики дії, процесу, стану, перебування предмета у навколишній дійсності. Обгрунтовано лексико-граматичний статус прислівників і прийменників як носіїв просторового значення. З використанням поняття просторовості визначено основні варіанти локативних синтаксем, а саме: семантичні, комбінаторні, морфологічні, позиційні, кожен з яких виявляє специфіку структури, семантики, засобів реалізації, оформлення та позиційного вживання в системі семантико-синтаксичних одиниць української мови. Виявлено особливості фразеотворчих і дериваційних процесів у системі локативних одиниць. Установлено ядерні та периферійні засоби та способи вираження локативного значення. З'ясовано основні моделі реалізації просторових семантико-синтаксичних відношень у сучасній українській мові.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше в українському мовознавстві проаналізовано мову химерно-історичного роману О. Ільченка "Козацькому роду нема переводу...", розглянуто способи вираження основних психоментальних та етнокультурних особливостей і цінностей українців як етносу, зокрема, досліджено вербалізацію етнопсихічних архетипів. На підставі вивчення ідіостильових особливостей організації тексту досліджуваного роману виділено такі етнопсихічні архетипи: "Воля", "Віра", "Серце", "Козак", "Мати", "Дівчина". Розкрито своєрідність побудови тексту твору, наведено характеристику таких мовних образів: автора (людини XX ст.), оповідача (сучасника подій) і героя. Описано мовні засоби (епітети, порівняння, символи, синоніми, фразеологізми) реалізації етнопсихічних архетипів шляхом вербалізації типових рис етнічного характеру українців та вивлення цих рис у конкретних описах персонажів. Розглянуто невербальні засоби вираження психічного стану героїв. Етнокультурний елемент у романі репрезентовано у чоловічих (Козак Мамай, Михайло, пан Купа) та жіночих (мати Явдоха, Ярина, Роксолана) образах.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні засади функціональної взаємодії словотворчих засобів з семантико-синтаксичною функцією суб'єкта. Проаналізовано основні підходи щодо тлумачення понять словотвірної синонімії та словотвірної варіантності в українському мовознавстві, вказано на безпідставність класифікації спільнокореневих синонімів як словотвірних варіантів. З'ясовано семантичну специфіку діяча та носія стану, особливості їх словотвірної реалізації, встановлено потенціал корелятивних словотворчих суфіксів на позначення суб'єкта дії та суб'єкта стану, визначено межі їх функціонального зближення. Розмежовано синонімічні та псевдосинонімічні відношення між словотворчими суфіксами іменників, встановлено основні тенденції у розвитку синонімії та варіантності словотворчих суфіксів іменників - назв діяча та носія стану. Надано практичні рекомендації щодо доцільності вживання синонімічних іменникових суфіксів, враховуючи нові тенденції їх функціонування у сучасній українській літературній мові.

  Скачати повний текст

Визначено особливості вираження національного світобачення японців на лексичному рівні мови. Узагальнено відомості про генезу, історію й теоретичний досвід дослідження мовної картини сіту в українському та зарубіжному мовознавстві. Встановлено співвідношення лексичних та нелексичних засобів вираження мовної картини світу. Показано важливе місце дослідження процесу сприйняття носіями японської мови природи і суспільства серед інших японознавчих дисциплін. Виявлено специфічні риси міфологічного способу мислення представників архаїчної традиційної культури та їх відображення у японській мові (у загальних і власних назвах). Розглянуто особливості сприйняття мови у східних традиціях, зокрема, східноазійськими культурами, передусім, японською. Вивчено ключові слова на позначення основних категорій японської ментальності. Досліджено лексеми японського походження, які набувають значення культурних символів у текстах українською, російською та англійською мовами, а також фіксацію таких слів в українських лексикографічних джерелах.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення значної кількості архівних матеріалів, більшість з яких вперше введено до наукового обігу з'ясовано наукові та політико-ідеологічні предумови виникнення концепції давньоруської народності у контексті розвитку історичної науки в СРСР у 1930-х - першій половині 1940-х рр. Встановлено хронологічні віхи генезису концепції. Вперше проаналізовано практично всі опубліковані праці радянських істориків зазначеного періоду, що стосуються її формування. Визначено та проаналізовано наукову складову як ідейну, теоретичну та фактологічну базу концепції раннього періоду її розвитку. Визначено персональний внесок східнослов'янських дослідників у формування досліджуваної теорії. Виявлено позанаукові чинники, що вплинули на розвиток концепції давньоруської народності, висвітлено деякі нові аспекти взаємодії ідеології та науки. Зроблено висновок, що концепція сформувалася в історичній науці СРСР під час Великої Вітчизняної війни внаслідок внутрішньої логіки наукового розвитку, спираючись на кількісне накопичення нових матеріалів і теоретичих розробок у гуманітарних галузях 1920 - 1930-х рр. (історії, археології, етногенетиці, мовознавстві) в окремих працях радянських істориків - представників усіх трьох східнослов'янських історіографій.

  Скачати повний текст

Досліджено громадсько-політичну, культурно-просвітницьку, публіцистичну, видавничу та наукову діяльність А. Ніковського, її зміст, форми та напрямки. Проаналізовано фактори впливу на формування світогляду діяча, зокрема як активного учасника культурно-просвітнього руху в Україні. Висвітлено основні етапи діяльності А. Ніковського як публіциста, редактора та видавця, визначено внесок у становлення української журналістики, його участь у роботі українських політичних і державних інституцій доби національно-визвольних змагань 1917 - 1921 рр. Розкрито політичні особливості діяльності А. Ніковського, шляхи їх втілення, значення його наукової діяльності для розвитку вітчизняного мовознавства та літературознавства. Обгрунтовано вагомий внесок А. Ніковського у процеси державотворення та розвитку національної самосвідомості українців.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему джерел вивчення історії мови в українському та російському мовознавстві у XIX ст. і 1930-х рр. Переважно на матеріалі історичної фонетики східнослов'янських мов розкрито специфіку теоретичного та практичного вирішення зазначеної проблеми у порівняльно-історичному мовознавстві першого (1820 - 1860-ті рр.) та другого (1870 - 1830-ті рр.) періодів з урахуванням наступності й еволюції наукової думки. Визначено внесок українських і російських компаративістів до розв'язання питань, а саме: встановлення кола джерел вивчення історії мови та пріоритетності джерел, виникнення та вдосконалення методики дослідження матеріалу давніх писемних пам'яток, сучасних діалектичних даних, інших джерел, прийомів поєднання різних джерел вивчення історії мови. Відзначено, що другий період порівняльно-історичного мовознавства у порівнянні з першим характеризується розширенням кола джерел вивчення історії східнослов'янських мов, визначенням пріоритетних джерел, удосконаленням методики опрацювання різних джерел вивчення історії мови.

  Скачати повний текст

Вперше у російському мовознавстві проведено системний аналіз дієслівної лексики російських переселенських говірок Одещини як окремого лінгвального об'єкта. Лексичний матеріал ідеографічно класифіковано й інтерпретовано, запропоновано моделі семантичного поділу диференційованих понятійних сегментів, визначено основні способи та засоби номінації, описано структуру репрезентантів понять. Встановлено конституційні й уточнювальні парадигматичні зв'язки різних за структурною організацією лексико-семантичних парадигм, визначено стабільні та варіативні ланцюжки номінації. Обгрунтовано висновок про лексичну спільність досліджуваних опорних говірок, зроблено припущення про єдність їх материнської основи.

  Скачати повний текст

Досліджено питання дієвідмінювання різних типів неправильних дієслів. На підставі аналізу арабських джерел розроблено правила правопису гамзи та злиття однакових приголосних, які необхідні, передусім, для дієвідмінювання гамзованих і подвоєних дієслів. Уперше представлено докладну класифікацію неправильних дієслів, за якою розмежовано правильні та неправильні дієслова на підставі відомих принципів, що використовуються в загальному мовознавстві з урахуванням традицій, які склалися в арабському мовознавстві. Подано повний список конкретних дієслів з усіма типами неправильностей. На підставі розробленої класифікації та перетворення слабких звукосполучень запропоновано нові положення щодо відмінювання слабких дієслів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасний стан теорії номінації у мовознавстві, висвітлено перспективні напрямки її розвитку. Визначено основні принципи й типи номінації в українській мові як підгрунтя для подальших номінативних досліджень. Встановлено критерії відмежування словотвірної номінації та її способів від інших типів номінації. Вперше в українському мовознавстві досліджено явища економії на рівні словотвірної будови української мови, з'ясовано механізми їх дії та наслідки. Розглянуто різновиди даних явищ у словотвірній номінації. Переглянуто понятійний апарат теорії скорочень, до наукового обігу введено нові поняття та терміни на їх позначення. Запропоновано нову класифікацію скорочень, в основу якої покладено словотвірно-номінативні критерії та статус самого скорочення. Досліджено словотвірну економію як зовнішній вияв заощадження мовних знаків (експліцитна економія) та як заощадливість на рівні словотвірної системи української мови (імпліцитна економія).

  Скачати повний текст

Здійснено системний аналіз розвитку загальнолінгвістичної теорії фонеми у світовій лінгвістиці та в її складовій частині - українському мовознавстві. Розглянуто теорію фонеми Яна Бодуена де Куртене, а також концепцію провідних лінгвістичних шкіл XX ст., які інтерпретували теорію фонеми у контексті досягнень лінгвістики, психології, психолінгвістики, фізики. З'ясовано внесок українських учених до розвитку загальнонаціональної теорії фонеми, виділено й охарактеризовано психологічний напрямок української фонології 1920 - 1940 рр. Установлено, що розвиток даної теорії в Україні відбувався у контексті актуальних пошуків та інтерпретацій провідних лінгвістичних шкіл. Визначено основні напрямки її розвитку та найпоширеніші підходи до визначення фонеми у світовій та українській лінгвістиці. Виділено два провідні підходи до інтерпретації теорії фонеми - психологічний і лінгвістичний. Запропоновано класифікацію концепцій, які інтерпретують цю теорію. На підставі цієї класифікації установлено, що психологічний підхід до інтерпертації теорії фонеми переважає і на першому етапі становлення, і сучасному - розвитку.

  Скачати повний текст

Впреше у кримськотатарському мовознавстві проведено дослідження звуконаслідувальних і звукосимволічних слів. Визначено місце звукозображальної лексики в сучасній кримськотатарській мові. Охарактеризовано фонетичну структуру звукозображувальних слів, зроблено їх морфемний аналіз. Проаналізовано морфологічний склад звукозображувальних основ, описано фонетичні моделі кореневих морфем кримськотатарської мови, виявлено їх особливості та функції. Виділено типи звуконаслідувальної лексики в сучасній кримськотатарській мові. Розкрито природу явища звукосимволізму. Зроблено класифікацію звукосимволічних слів, проведено їх етимологічне дослідження.

  Скачати повний текст

Здійснено спробу комплексного аналізу девербатива, вперше в українському мовознавстві девербатив підлягає аналізу в комунікативному аспекті. З'ясовано реченнєво- та текстотвірні потенції девербатива, описано структурно-семантичні типи девербативів і девербативних зворотів. Виявлено комунікативні функції й інформаційне навантаження девербатива в реченні та тексті. Девербатив здатний вживатися у всіх стилях мови, усіх комунікативних регістрах мовлення з метою лаконічного подання інформації зі збереженням її обсягу.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз семантико-синтаксичних одиниць модифікаційно-супровідного рівня речення в художньому, розмовно-побутовому, науковому, офіційно-діловому стилях. Визначено з позиції дворівневого синтаксису особливості інфраструктурних елементів - різноманітність їх морфологічного вираження, значний діапазон лінійних параметрів. Досліджено просодичну організацію речень з інфраструктурою. Розглянуто складники інфраструктурного поля: ядро, периферію, напівпериферію інфраструктури. Вперше в українському мовознавстві розвинуто поняття інфраструктури речення на базі прирощення семантики слова додатковими елементами.

  Скачати повний текст

Проаналізовано соціально-економічні умови та лінгводидактичні проблеми становлення українського букваря як основного засобу навчання дітей грамоти, висвітлено особливості вітчизняної букварної традиції кінця XIX - початку XX ст. Визначено внесок окремих педагогів (зокрема, А.Воронця) у справу становлення та розвитку методики навчання грамоти та підручникотворення, встановлено основні етапи даного процесу, охарактеризовано наукові ідеї в мовознавстві, психології та педагогіці досліджуваного періоду. Вперше виявлено альтернативні способи структурування навчального матеріалу у вітчизняній практиці букваротворення кінця XIX - початку XX ст., відомий алгоритм аналізу книг для навчання грамоти доповнено характеристикою мікро- та макроструктурних елементів букваря й поширено на новий клас підручників даної епохи та створених у період незалежності Української Народної Республіки (до 1920 р.)

  Скачати повний текст

Висвітлено теорію та практику граматичної кодифікації на основі галицьких граматик першої половини ХІХ ст., які розглянуто в широкому контексті дескриптивних і прескриптивних праць XVI - ХІХ ст. Доведено, що українська граматична традиція XVI - XVII ст., ідеї західноєвропейського граматичного раціоналізму та слов'янського порівняльно-історичного мовознавства, граматичний опис національних літературних мов, мовознавче знання про українську мову вплинули на становлення теорії граматичної кодифікації, яку відображає обгрунтування граматичної правильності літературної мови та відбір лінгвістичних характеристик кодифікованих норм. Розкрито практику кодифікації крізь призму літературного чинника та встановлення характеру граматичних норм на відповідність їх одній із підсистем загальнонародної української мови. Проаналізовано значення результатів для історії української літературної мови, історії та теорії граматики, історії української лінгвістики. Розроблено теоретичну модель опису поняття "граматична кодифікація" (як єдність загальнодескриптивної та частководескриптивних теорій).

  Скачати повний текст