Розглянуто актуальні аспекти історії, лінгвістики, літератури, педагогіки й національних культур. Розкрито стилістичні особливості української мови та літератури, історії та культури, а також педагогічні проблеми виховання й фізичного розвитку студентської молоді. Запропоновано досвід наукової роботи у питаннях мовознавства, виховання, екологічної та фізичної культури, а також форми і методи розвитку мовленнєвих і літературознавчих вмінь і навичок.

Розглянуто актуальні проблеми сучасного мовознавства і літературознавства, зокрема, у сфері лінгвістики ряд робіт присвячено факторам (мовна особистість, мова художньої літератури, писемна традиція, культура, політичні обставини, фольклор, релігія), які впливають на становлення функціонально-стилістичної системи літературних мов. Проаналізовано композиційно-семантичні і структурні особливості епіграфічного мовлення українських письменників ХІХ-ХХ ст. (Г.Сковороди, М.Некрасова, С.Черкасенка, К.Гриневичевої, Є.Плужника, О.Лятуринської), а також в етнокультурному аспекті подаються коментарі про назви одягу, їжі, напоїв, ужитих І.П.Котляревським у поемі "Енеїда". Досліджено семантичні зміни у структурі лексичних одиниць, процес запозичення слів з російської та англійської мов у зв'язку зі змінами у їх семантичній структурі; надано семантико-зіставну характеристику деяких фразеологізмів французької, німецької, російської та української мов, виявленням національної специфіки. Особливу увагу приділено питанням методики викладання української мови. Детально висвітлено проблему структурно-семантичної класифікації складнопідрядних речень та виявлено розбіжності під час її розгляду за вузівськими підручниками. Розкрито шляхи здійснення естетичного впливу на школярів засобами української мови та вдосконалення зв'язного мовлення майбутніх учителів початкових класів. Вивчено побутову лексику літописів Самовидця, Г.Граб'янки, С.Величка у курсі історії української літературної мови.

Викладено загальні відомості про мову та мовознавство як науку, природу і сутність мови, її походження, закономірності розвитку й функціонування на різних історичних етапах. Розглянуто процес походження та розвитку письма, генеалогічну та типологічну класифікації мов, структурні рівні та одиниці мови тощо.

Розглянуто сутність, походження і розвиток мови, її фонетичну, лексичну та граматичну системи. Подано визначення багатьох мовознавчих термінів.

Збірник присвячено актуальним проблемам мовознавства, стилістики, лінгвістики тексту, семантики, а також літературознавства. Детально проаналізовано роль фонетичного фактора у процесі формування фразеологічних одиниць. Значну увагу приділено змісту та функціонуванню омонімічних форм дієприкметників і прикметників у сучасній іспанській мові, семантико-дериваційній віртуальності англійських запозичень у спортивній терміносистемі французької мови, поетиці висвітлення подій у французькій літературі XVII ст.

Представлено матеріали, присвячені актуальним питанням літературознавства і мовознавства. Розглядаються тенденції розвитку української та зарубіжної літератур і творчість окремих письменників (Т.Шевченка, Л.Костенко, В.П.Милорадовича, Г.Сковороди, О.Олеся, В.Самійленка, А.Ахматової, В.Набокова, Ф.Сологуба). Наведено результати досліджень слов'янських мов (зокрема, української, російської, чеської) і міжмовних контактів, вивчення явищ деяких неслов'янських мов (передусім французької). Висвітлено проблеми функціонування мовних одиниць у конкретних стилях і мові художньої літератури.

Розглянуто структурні особливості нумеральних сполучень і тенденції вивчення квантитативних одиниць у сучасному мовознавстві. Подано порівняльний аналіз лексико-семантичних груп англійських фазових дієслів та їх дієслівних компонентів. Детально проаналізовано українську мовно-літературну традицію XVIII ст. за оцінкою П.Куліша, елегії І.Франка, досліджено художньо-філософський потенціал поезії П.Грабовського. Висвітлено уявлення про смерть у контексті релігійної культури народу та творчості українських прозаїків кінця XIX - початку XX ст.: М.Коцюбинського, М.Черемшини, В.Стефаника, О.Кобилянської, Л.Мартовича та ін.

Висвітлено актуальні проблеми мовознавства та літературознавства. Детально розглянуто когнітивні та функціональні аспекти семантики. Значну увагу приділено відображенню морально-етичних якостей людини засобами гуцульської фразеології, соціальній варіативності вербальної комунікації у Франції, мотивації відіменникових дієслів у сучасній українській мові, а також використанню метафор у доромантичних художніх системах (орнаменталізмі, середньовіччі, бароко, класицизмі та сентименталізмі).

Розглядаються актуальні проблеми мовознавства та літературознавства. У мовознавчих працях досліджується мовна та мовленнєва семантика, в тому числі у її новому - когнітивному - ракурсі, функціональна взаємодія текстових внесень в англомовних текстах малої прозової форми, усномовні особливості катойконімів (на матеріалі говірок Черкащини), оптимізація наукового викладу тощо. Літературознавчі роботи присвячені аналізові художнього тексту, його мотивам, образам, традиціям. Характеризується символіка вогню в українському фольклорі та творчості Т.Г.Шевченка, поетика метафоричного слова неокласиків, специфіка образності у новелі Г.Косинки "В житах", проблеми психологічного аналізу персонажу (В.Шекспір та П.Мирний), загадка як елемент художнього мислення та ін.

Досліджено особливості основних рівневих одиниць живих мов у структурному та функціональному аспектах. Значну увагу приділено трансформації петербурзького міфу в ідіоматиці російської поезії XIX - початку XX ст., принципам семантичної стратифікації тезаурусу сучасної української мови, українському мовленнєвому етикету та ментальності, а також морфолого-синтаксичним особливостям еквівалентів називного уявлення.

Розглянуто релігійно-міфологічні вірування давніх мешканців території України з найдавніших часів до хрещення Русі на підставі використання даних різних наук - археології, порівняльно-історичного мовознавства, релігієзнавства, поданих в єдності на грунті загального розуміння етноісторичного процесу, що мав місце на українських землях за часів давнини та раннього середньовіччя. Дослідження проведено в широкому світовому контексті, у порівнянні з віруваннями багатьох інших народів (землеробів Південно-Східної Європи, мисливців і рибалок Центрально-Східної Європи) та з урахуванням останніх досліджень.

Висвітлюються такі вузлові проблеми курсу "Загальне мовознавство", як предмет мовознавства та його місце в системі наук, знакова природа мови, мислення і свідомість, мова і мовлення, структура мови, фонологічна, граматична та лексико-семантична системи мови, характеристика основних рівнів мовної структури, мова і суспільство, мова й історія (розвиток мови). Значне місце приділено методам дослідження мови, серед яких - описовий, порівняльно-історичний, зіставний, структурний методи, метод лінгвістичної географії, соціолінгвістичні та психолінгвістичні, а також математичні методи.

Проаналізовано специфіку дискретно-аналогового аналізу комунікативних комплексів. Досліджено засоби вираження функції об'єкта дії у сучасній українській літературі. Висвітлено структурно-синтаксичні та функціонально-семантичні особливості порівнянь і прикладок у сучасній українській мові. Охарактеризовано кордоцентризм українського поетичного мовлення.

Розглядаються питання, які висвітлюють історію Запорозького козацтва: участь жінок в суспільно-політичному житті українських земель за часів козаччини, відставні солдати на півдні України останньої чверті XVIII ст. Досліджуються проблеми краєзнавства, археології, етнографії (сторінки з історії Олександрівської преси); мовознавства (семантика і символіка ритуальної атрибутики середньонаддніпрянського весільного обряду); літературознавства, філософії (проблема наукового світогляду); соціології (ідея соціального організму як основа концепції національної безпеки); педагогіки та психології (гуманістичний та психологічний аспекти застосування принципів соціального управління в освіті). Особливу увагу приділено міжнаціональним відносинам та питанням новітній історії.

Розглядаються актуальні проблеми сучасного слов'янського мовознавства, історії слов'янських мов, фразеології, діалектології, етимології, літератур, фольклористики, історії та культури слов'янських народів. Детально аналізується боснійська мова у висловлюваннях діячів минулого та сучасного. Визначаються графіко-фонетичні особливості першого українського розмовника. Представлена антитеза в хорватській та польській поезії початку ХХ ст. Простежуються тенденції образного слововживання в українському символізмі, особливості розвитку чеської літературної мови на сучасному етапі тощо.

Визначено та обгрунтовано предмет лінгвістичної метатеорії. Осмислено ієрархічну послідовність побудови метатеорії та здійснено сам процес цієї побудови. Встановлено, що розгортання метатеорії мовознавства можна здійснити у найбільш економний спосіб на основі концептуально оглядної дедуктивної процедури. Доведено можливість виведення дедуктивним шляхом усієї різноманітності наявних лінгвістичних знань з кількох загальних категорій. Розглянуто оптимальну кількість і співвідношення суб'єктних та об'єктних інтегрантів лінгвістичних знань. Показано внутрішній зв'язок і відтворено іманентну послідовність розгортання категорій всередині кожного з двох рядів інтегрантів - загально- і конкретно-наукового. Запропоновано еталонну темперовану систему величин і одиниць мовознавства. Вперше побудовано реально діючу узагальнену матрицю лінгвістичних знань та описано її зміст. Окреслено контури нової концепції мовознавства як розчленованої єдності лінгвістичних знань.

Висвітлено актуальні проблеми мовознавства, літературознавства та культурології. Детально проаналізовано наслідки розпаду праслов'янської мови в українській, болгарській, польській мовах у період становлення національних мов.

Розглядаються проблеми слов'янських мов на сучасному етапі. Досліджуються особливості функціонування слов'янських мов, висвітлюються слов'янські мови в контрастивному та лінгвометодичному аспектах. Представлені результати психолінгвістичних досліджень семантики соматичної лексики української та російської мов, описуються методологічні засади класифікації навчальних завдань у курсі української мови та ін.

Вивчається актуальна проблема сучасного мовознавства - роль іншомовних елементів в українській мові. Робиться спроба систематизації французьких запозичень в українській мові як у таксономічному, так і у структурно-семантичному плані: французькі запозичення характеризуються у зв'язку з їх місцем в українській мовній картині світу (МКС), виявляються найбільш і найменш прониклі для французьких елементів зони в МКС, зокрема, у лексичній системі української мови; проводиться аналіз французьких запозичень, зокрема, назв осіб, розкривається їх семантична організація, лексико-семантичні зв'язки з суто українськими та запозиченими з інших мов словами.

Досліджено структурно-семантичні та функціональні особливості лексичних, фразеологічних, морфологічних і синтаксичних одиниць в українській, російській, англійській, французькій та німецькій мовах. Значну увагу приділено питанням прагматики та комунікативної лінгвістики.