Вперше у вітчизняному мовознавстві зроблено спробу теоретичного осмислення універсальної лінгвістичної категорії оцінки. Доведено можливість розвитку аксіологічної прагмалінгвістики як нового напряму, в межах якого описано ознаки категорії оцінки в статиці та динаміці; враховано основні досягнення української лінгвофілософської думки, нового та новітнього мовознавства. Оцінку визначено як стуктурно-, функціонально- та прагмасемантичну категорію; подано характеристику типів класифікації значень категорії оцінки; описано засоби її вираження у проекції на текст. Вивчено оцінку в ракурсі мовленнєвих і міжмовних процесів конотації, нейтралізації/актуалізації, запозичення, міжмовної аналогії.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльне дослідження іншокодових включень, що функціонують у англомовних наукових та художніх творах. Описано зв'язок вербального тексту та іншокодових включень за допомогою спільної змістовно-фактуальної інформації, теми, образу автора, концепту, художнього простору, часу та стилістичних засобів. Вивчено формально-структурні зв'язки різнокодових повідомлень: їх змістовну, мовну зв'язність та візуальну співвіднесеність. У процесі дослідження змістовної зв'язності вербальних та іншокодових повідомлень використано поняття автосемантії та синсемантії складників полікодового тексту. Розглянуто фактори, які впливають на засоби інтеграції іншокодових фрагментів у цілісний текст, доведено вплив функціонального стилю твору, його жанрової специфіки й фактора адресата на типи іншокодових повідомлень, їх функції у комунікативній та мовній структурі цілого тексту, а також на засоби їх інтеграції у текст.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження теоретичних і методологічних проблем, пов'язаних з визначенням способу відображення конкретного смислового підходу до мовного моделювання дійсності у знаковій структурі мовних одиниць, що беруть участь у даному процесі. Проаналізовано характер взаємовідношень між комунікативно-епістемічними рисами фольклорно-міфологічного та літературно-художнього типів дискурсу та семіотичними й іншими властивостями паремійних утворень іконічного характеру й інтенціонально вжитих одиниць перцептивного дейксису. Обгрунтовано методологічні засади та способи дослідження мовних і семіотичних властивостей епістеміко-комунікативних дискурсивних різновидів.

  Скачати повний текст

Досліджується концепція "мовних ігор" Л.Вітгенштейна, що є основоположною для генези як принципів прагматики мови, так і принципів логічної прагматики. На підставі проведеного аналізу концепції "мовних ігор" запропонована семантична відносність "значення слова". Структура семантики "мовних ігор" розглянута як структура семантики "можливих світів", так як критерій "достовірності" Л.Вітгенштейна передбачає нескінченну множину істинних значень перемінних у різних контекстах чи за різного "стану речей". Інтенсіональне значення детермінується його екстенсіоналом ("значення слова - це його вживання" Л.Вітгенштейн).

  Скачати повний текст

Запропоновано синтаксну модель знака, що дає змогу узагальнити наявні підходи до знакових явищ. Зазначено, що денотативна модель не може бути застосована до знакових комплексів культури. Показано, що структурно-аксіологічна модель знака дає змогу включити до сфери знакового аналізу природну мову та знакові комплекси культури завдяки введенню додаткової характеристики знака - цінності. Синтаксна модель узагальнює денотативний і структурно-аксіологічний підходи до знака на підставі введення до знакового аналізу двох нових термінів - синтаксу та семіотичної здатності.

  Скачати повний текст

Досліджено динамічне моделювання інтерпретації семантичних аномалій (на основі матеріалу мовних суперечностей). Проаналізовано семантико-синтагмантичну структуру мовних суперечностей (МС). Описано три інтерпретаційні моделі, відповідно до яких відбувається розуміння МС реципієнтом. Розроблено методику обчислювання ступеня значущості вербального контексту в інтерпретації МС. Доведено релятивність семантичної норми та її залежність від функціональних характеристик проаналізованого тексту. Обгрунтовано доцільність використання дихотомії "нормативний ступінь конвенціалізованості /нормативний ступінь довільності" замість дихотомії "семантична норма /семантична аномалія".

  Скачати повний текст

Досліджено статус мовчання як силенціальний компонент невербальної комунікації. Доведено, що комунікативне мовчання позначено абсолютною антропоцентричністю, ситуативністю, гетерогенністю психологічних та ментальних витоків. Виокремлено графічні та вербальні знаки відтворення та базові номінації мовчання.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості мовної опосередкованості усмішки як компонента невербальної поведінки. На підставі результатів дослідження лексикографічного й ілюстративного матеріалів встановлено основні розряди мовних одиниць, які використовуються для позначення усмішки в сучасній англійській мові. Визначено характер їх семантичної організації та способи класифікації. Запропоновано систематизацію корпусу лексичних одиниць, що експлікують якісні характеристики усмішки, виявлено й конкретизовано закономірності функціонування мовних засобів позначення усмішки з позиції теорії емотивності. На підставі характеру взаємозв'язку емотивного та інтенсифікуючого потенціалів номінацій усмішки обгрунтовано роль даних одиниць у створенні прагматичного ефекту виразності художнього тексту.

  Скачати повний текст