Вперше здійснено розмежування свободи як об'єктивної реальності людського буття та свободи як феноменальної даності, до якої відносяться мислення та культуротворення. Уточнено зміст понять "сенс" і "значення" як нетотожних смислових аспектів у процесі культуротворення: значення як ідеального концептуального смислу, об'єктивованого в предметах культури, та сенсу як ціннісно-почуттєвого відношення суб'єкта. Обгрунтовано культуротворчий зміст поняття "мотивації", що виявляється у потребі самоздійснення та втілюється в актах вираження та розуміння. Виявлено характер культуротворення як відповіді Іншому та відповідальності перед Іншим. Визначено місце рефлексії у здійсненні свободи як прояснення й актуалізації смислів. Встановлено роль Іншого як межі свободи й об'єктивної умови культуротворення.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні соціальні ознаки та витоки антропологічної кризи сучасної техногенної цивілізації. Основну увагу приділено вивченню негативних аспектів розвитку цивілізації як глобальної соціокультурної системи. Зроблено висновок, що сучасна техногенна цивілізація переживає глибинну антропологічну кризу, що стосується усіх сфер життя. Виявлено, що науковий аналіз подібних мегатенденцій цивілізаційного розвитку є недостатнім, одноаспектним, оскільки XXI ст. характеризується активним розвитком нових технологій, появою нового типу раціональності як світосприйняття, суспільно-культурними змінами. Встановлено відмінність техногенного цивілізаційного типу від традиційного. Охарактеризовано культурно-історичний контекст зародження, системи цінностей та особливостей раціональності техногенної цивілізації, визначено глибинні джерела сучасної антропологічної кризи. Досліджено культурні й антропологічні суперечності глобалізаційних процесів сучасності у межах однієї цивілізації та сфери міжцивілізаційних відносин. З'ясовано, що рефлексія над джерелами та соціокультурними ознаками антропологічної кризи обумовлює необхідність формування нового типу світогляду й антропологічної парадигми загальнокультурного змісту та загальноцивілізаційного значення.

  Скачати повний текст

Розглянуто антропологічний аспект віртуальної реальності. Досліджено її сучасний концепт і постать концептуального персонажу. Окреслено проблему антропологічного виміру віртуальної реальності, розглянуто його природу й особливості. На підставі порівняльного аналізу концепції психології віртуальної реальності (О.М.Носова) та філософського дискурсу переживання (С.Л.Франка, Ж.П.Сартра, Ж.Батай) встановлено, що джерелом та умовою її актуалізації є спонтанне переживання. Продемонстровано, що особливості антропологічного виміру віртуальної реальності репрезентативно виражені феноменами рекурсії, трансценденції, гри. Досліджено симулякру та симуляції як засоби об'єктивації віртуальності. Встановлено, що антропологічний вимір віртуальної реальності є джерелом символічного середовища, в якому мешкає людина.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософське дослідження проблеми буттєвісного укорінення людини. Проаналізовано його екзистенційні та етноекзистенційні аспекти, розглянуто філософський доробок європейських і вітчизняних мислителів щодо вивчення даного питання. Запропоновано концепцію буттєвісного укорінення людини, що грунтується на засадах інтенційної єдності онтологічного, екзистенційно-ціннісного та соціокультурного (діяльнісного) підходів.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність проекту "Геном людини", показано його вплив на людське буття в усіх його проявах та на формування інформаційно-геномної парадигми. Проаналізовано взаємозв'язки геномного проекту з нанотехнологіями та робототехнікою, які разом складають GNR-технологічний комплекс. Доведено, що проект "Геном людини" дозволяє вирішити ряд медичних проблем у лікуванні спадкових захворювань, а у взаємодії з нанотехнологіями та робототехнікою формує феномен антропоморфізації техносфери. Показано, що практика реалізації проекту "Геном людини" робить значно не передбачуваним майбутнє людського виду. З'ясовано, що геномні технології можуть здійснити радикальний вплив на геном людини, здатність генерувати велику кількість модифікацій тілесності, суб'єктивності та сприйняття. Обгрунтовано, що наслідком впровадження геномних технологій є поява постлюдини.

  Скачати повний текст

Викладено систематичну рецепцію джерел, які розкривають сутність та специфіку гуманістично-психологічних поглядів на буття людини. Розкрито головні принципи інтерпретації проблеми існування сучасного індивіда представниками гуманістичної психології. Висвітлено сутність філософсько-антропологічних та екзистенціально-феноменологічних підходів гуманістичної психології в розробці проблеми автентичного існування, самоактуалізації та самореалізації. Проаналізовано значущість та позитивний потенціал, вагомий внесок філософських ідей А. Маслоу, К. Роджерса, Р. Мея, Дж. Бюдженталя, Г. Олпорта, Ш. Бюллер, В. Франкла в розвиток гуманістичної традиції розуміння особистості. Визначено особливості та проведений компаративниий аналіз концепцій самоактуалізації та самореалізації А. Маслоу, К. Роджерса, Г. Олпорта, Ш. Бюллер, В. Франкла, Е. Фромма, що дозволило визначити погляди гуманістичних психологів на природу самоактуалізації людини як філософські ідеї, що стосуються проблеми автентичного існування.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен відчуження як амбівалентне явище, що за своєю природою володіє як негативними, так і позитивними характеристиками. Відзначено, що позитивні характеристики феномену відчуження тривалий час фактично ігнорувалися філософською думкою. Констатуючи той факт, що на сьогоднішній день негативна тенденція так і залишається провідною, зазначені і на не менш важливих позитивних характеристиках феномену. Кардинально змінюються акценти стосовно питання доцільності подолання його з буття людини. Форми прояву відчуження свідчать про його багатогранність і демонструють потенційний та дійсний стан феномену. Для різнобічного та комплексного дослідження його мислителі сьогодні все активніше залучають дані найважливіших сфер соціальної дійсності, а це сприяє виникненню нових відтінків феномену: політичне відчуження, культурне, естетичне, педагогічне тощо. Філософський аналіз кожного з аспектів окремо та в цілому дозволяє простежено динаміку розвитку й особливостей відчуження за умов сьогодення.

  Скачати повний текст

Досліджено владу як феномен екзистенції. Проаналізовано філософські учення представників екзистенціалізму та представників інших напрямів у філософії, за якими суттю влади є суб'єкт-суб'єктні відносини, що мають відображення на різних рівнях людського існування, сферу становлення та здіснення якого вони утворюють. На підставі критичного аналізу текстів екзистенціалістів та інших філософів, висвітлення значень понять "екзистенція", "феномен", "ситуація", "проект", "образ", розкрито суть феномену влади та доведено трансцендентну суть влади, яка має прояв у взаємодії між буттям і його виявами, одним з яких є екзистенція. Визначаючи та формуючи екзистенцію та постаючи фундаментальним виміром її становлення, влада реалізується на всіх рівнях існування та утворює її глибинну суть.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено проблему розвитку еволюційної теорії у британо-американській культурній антропології XIX - XX ст. Визначено ідейне джерело еволюціонізму. Проаналізовано основні теоретичні напрямки теорії культурної еволюції. Виділено стадії розвитку еволюційної теорії у британо-американській культурній антропології, а саме: класичний еволюціонізм, неоеволюціонізм і відроджений еволюціонізм. Досліджено особливості лінійної, універсальної та багатолінійної еволюції. Визначено й обгрунтовано принципи реконструкції еволюції культури, а також основні ознаки культурної еволюції. Висвітлено нові напрямки еволюційної теорії, а саме: культурну екологію та політичну еволюцію. Розглянуто розроблені представниками другої хвилі еволюційного відродження закони паралельної еволюції та еволюційного потенціалу. Досліджено причини зростання та зменшення наукового інтересу до еволюціонізму. Виявлено причини ренесансу еволюційної теорії у XX ст. Спрогнозовано перспективи її розвитку.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософське дослідження екзистенціалів як духовно-практичних феноменів, що характеризують емоційно-психологічне переживання особистості у граничному стані її соціального буття. Визначено науково-теоретичні основи соціально-філософського аналізу екзистенціалів людського буття, наведено їх основні характеристики, статус і атрибути. Обгрунтовано висновок, що міра свободи є мірою прояву екзистенціалів буття. На підставі вивчення внутрішньої та зовнішньої організації екзистенціалу запропоновано ввести до наукового обігу поняття "тіло екзистенціалу". Розроблено класифікацію екзистенціалів людського буття, а як її критерій визначено діяльність людини. Проаналізовано вплив об'єктивних і суб'єктивних факторів на життєдіяльність людини за умов глобалізації. Досліджено особливості формування екзистенціального поля українця.

  Скачати повний текст

Проаналізовано феномен екзистенційної багатовимірності риторики як одного з культуротвірних факторів життєдіяльності людини. Відзначено щодо проблемності самоідентифікації сучасної людини в атмосфері інфляції слова та вербальних маніпуляцій і потреби у відродженні гуманного ставлення до сили слова. Знайдено причини суперечливих поглядів на риторику в ігноруванні її багатовимірної екзистенційної природи, зведенні її інтегральності до окремого прояву технології ораторства, софістики, стилістики, порожньої пишномовності. Виявлено, що аналіз екзистенційних вимірів риторики розміщує риторику у філософському контексті, репрезентуючи її як одну з універсалій людского буття у світопознанні та світостворенні. Надано визначення риторики як "екзистенційної вербалізації буття". Розкрито кореляцію між екзистенціалами людського буття та їх втілення у риториці. Фундаментальними екзистенційними вимірами риторики визначено "риторику пізнання", "риторику влади", "риторику порозуміння". "Риторика пізнання" детермінована екзистенціалом "воля до істини", пов'язана з глибинними проблемами людського буття у світі: самопізнанням та пізнанням світу, творчістю, потягом до свободи, любові, відповідальності, діалогізму. За надлишку владних амбіцій промовця, який виявляє волю до влади у монополізації істини, риторика перетворюється у "вербальну зброю", здатна породжувати фанатизм і соціально-небезпечну ідеологію. Антропологічний баланс як гармонійна єдність людських потенцій зумовлює розгортання риторичного ідеалу як гуманнотворчого мистецтва красномовця, що затверджує вищі цінності буття. Екзистенціал "воля до порозуміння" детермінує "риторику порозуміння", що стає засобом конструктивного обговорення та вирішення проблем буття у ситуації глобальних криз і конфліктів.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен екологічної культури, особливості його генези та формування як чинника становлення екологічної безпеки суспільства. Визначено складові екологічної культури, параметри, рівні її розвитку. Акцентовано на значущості даної культури у розбудові екологічної та національної безпеки держави. Проаналізовано основні методологічні підходи до дослідження екологічної безпеки, здійснено її концептуалізацію, розроблено методи оцінювання та визначення місця в національній безпеці України. З урахуванням міждисциплінарного характеру екологічних проблем запропоновано стратегію екологічної безпеки соціально-економічного розвитку держави, реалізацію взаємозалежностей екологічної культури й екологічної безпеки в екологічній політиці, методологічні та теоретичні аспекти екологічної освіти та виховання. Розроблено й апробовано моделі формування екологічної свідомості у процесі професійної підготовки фахівців. Результати дослідження впроваджено в практику вищої та післядипломної екологічної освіти.

  Скачати повний текст

Розглянуто генезу соціально-філософського осмислення життя. Досліджено генетичну обумовленість та субординацію як закономірності розвитку форм життя. Осмислено соціальні детермінанти оптимізації життєдіяльності. Проаналізовано чинники загрози існуванню життя на Землі та перспективи регулятивних функцій життєдіяльності за умов загострення глобальних проблем людської цивілізації. Виявлено основні соціальні детермінанти оптимізації життєдіяльності, об'єднаної у три групи.

  Скачати повний текст

Досліджено характеристики жіночого начала на підставі культурноантропологічного підходу, в якому сутність людини та її культуру розглянуто у взаємозв'язку. Надано порівняльну характеристику існуючим методам вивчення жіночого начала. Здійснено спробу "жіночої проекції" німецької філософської антропології. Розглянуто схожість властивостей жіночого начала та ігрового принципу. Обгрунтовано можливість аналогій між жіночим і діонісійським началами, чоловічим та аполонівськими началами. Проаналізовано уявлення щодо жіночого начала жінок-філософів. Розглянуто жіночу літературну та філософську творчість і встановлено їх особливості. Проведено порівняння проявів жіночого та чоловічого начал у культурі XX ст. з архаїчними символами жіночого та чоловічого, виявлено їх схожість. Відзначено наявність у сучасній культурі жіночого та чоловічого шляхів особистісного становлення.

  Скачати повний текст

Досліджено жіночий фактор, відтворений в українській духовній культурі XIX - початку XX ст. Проведено компаративний аналіз особливостей формування образу жінки у європейській та українській духовній традиціях та одночасно у чоловічому та жіночому уявленнях, з урахуванням одержаних результатів досліджено проблему буття жінки у соціокультурному просторі. Обмеження просторового буття жінки розкрито через її приватний простір (приміщення, кімната), межі допустимого перебування (родинне коло) та дорогу як руйнацію визначених меж буття. На підставі визначення особливостей трактування тіла жінки у чоловічому та жіночому уявленнях виділено основні психологічні, культурологічні, гендерні та світоглядні відмінності. Насильство над тілом жінки розкрито через надмірну маскулінізацію героя-чоловіка, що призводить до нерівномірного розподілу фемінного та маскулінного у суспільстві. Зроблено висновок, що трактування жіночого фактора свідчить про модернізацію української духовної культури.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен людської індивідуальності шляхом концептуалізації умов здійснення людини індивідуально-особистісним буттям. Визначено формотворчі принципи буття європейської людини у світі. Доведено, що дані принципи зумовлюють онтологію європейської людини. Здійснено соціокультурну інтерпретацію таких способів здійснення людини індивідуальним буттям, які охоплюються поняттями "індивідуальність" та "особистість". Висвітлено історичні форми здійснення людини індивідуально-особистісним буттям. Проінтерпретовано культурну реальність як складну ієрархізовану систему культурних феноменів у їх безпосередньому смисловому відношенні до людини.

  Скачати повний текст

Показано, що ідея всеєдності є конститутивним елементом східнохристиянської філософської культури. Обгрунтовано положення, що всеєдність - багатозначне та багатоінтервальне явище. Розкрито змістовну структуру зазначеної категорії, яка містить суцільне знання (гносеологічну сферу людської діяльності), боголюдство (суспільно-політичну), свободну теургію - моральну філософію (етико-моральну сферу). Показано актуальність категорії всеєдності для сучасної духовної культури. Виявлено джерела генези та розвитку феномена всеєдності. Проведено систематизацію розрізнених досліджень представників східнохристиянської філософської традиції "срібного віку" з даної проблеми. Наведено характеристику основних рис східнохристиянської філософської думки кінця XIX - початку XX ст. Обгрунтовано актуальність ідеї всеєдності як основи східнохристиянської духовної культури, а також необхідності звертання до поняття всеєдності сьогодні. Розглянуто способи її досягнення в бутті на основі загального закону розвитку.

  Скачати повний текст

Досліджено імпресію як специфічний інтервал свідомості та самобутнього феномену культури. Обгрунтовано, що враження є особливим онтологічним ареалом, який розгортається за власними принципами та має свої просторово-часові виміри та інтенсивність. Охарактеризовано знакові та виразні можливості імпресіональної події. Встановлено засади комунікативного, формотворчого та презентативного потенціалу враження. Доведено, що сучасна соціокультурна ситуація, яка характеризується як ситуація глобального відчуження та "віддалення буття", може бути переборена за допомогою використання особливостей імпресіонального співвідношення.

  Скачати повний текст

Виявлено зв'язок феномену сакрального з конфігураціями культури. Осмислення сакрального під таким кутом зору дозволяє розуміти його не лише як явище суто релігійне, а як сутність, яка опосередковує стан соціуму. Доведено, що сакральне дозволяє характеризувати стан духовного, перетворювальні процеси в культурі й є чинником активної інкультурації й індокринації культури. Механізмами активного впливу сакрального на конфігурацію культури є слово, образ, символ та міф. Показано, що сакральне, духовне та культурне буття пов'язані між собою та поєднуються в особливій площині розгортання цінностей та смислів сакрального - сакросі. У руслі проблеми сакрального та сакросу в культурі уточнено понятійний апарат, окреслено методологію дослідження сакрального в культурі та розглянуто риси конфігурації сучасної української культури. Доведено думку про необхідність активної інкультурації й індокринації вітчизняної культури сакральним.

  Скачати повний текст