Об'єктом дослідження є історіософський діалог з питань взаємовпливу історичних, культурних, зокрема, художніх, процесів Заходу і Сходу на прикладах історіографічного аналізу наукової думки з урахуванням принципу історизму. Хронологічні рамки дослідження охоплюють новий час - XVIII-XX ст. - період, підготовлений Ренесансом та Реформацією. Під впливом зовнішнього фактора на Сході створюється так звана "третинна модель". Традиційний менталітет людини на Сході змінюється, що не могло не відбитися на культурі. Аналізується, як ставилась і вирішувалась проблема діалогу культур Заходу і Сходу науковою думкою XVIII-XX ст.; визначаються методологічні та методичні особливості вивчення культурних процесів із урахуванням художньої культури країн Заходу і Сходу, а також розроблено концепцію дослідження історико-культурних процесів.

  Скачати повний текст

Уперше у вітчизняній науці комплексно досліджено основні канали, шляхи та засоби міжкультурного співробітництва країн Сходу та Заходу. Висвітлено хронологію основних соціокультурних подій у процесі історичної взаємодії культур Сходу та Заходу від найдавніших часів до наших днів. Визначено основні поняття теорії міжкультурного спілкування ("взаємодія", "взаємовідштовхування", "взаємопроникнення", "взаємовплив"). З'ясовано значення найважливіших соціально-культурних наслідків взаємодії країн даних регіонів як засадничих факторів становлення єдиної (можливої) світової (загальнолюдської) культури.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен людської індивідуальності шляхом концептуалізації умов здійснення людини індивідуально-особистісним буттям. Визначено формотворчі принципи буття європейської людини у світі. Доведено, що дані принципи зумовлюють онтологію європейської людини. Здійснено соціокультурну інтерпретацію таких способів здійснення людини індивідуальним буттям, які охоплюються поняттями "індивідуальність" та "особистість". Висвітлено історичні форми здійснення людини індивідуально-особистісним буттям. Проінтерпретовано культурну реальність як складну ієрархізовану систему культурних феноменів у їх безпосередньому смисловому відношенні до людини.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано концептуальний фон тематизації європейської раціональності, розроблено типологію основних підходів до її осмислення, виявлено соціокультурні детермінанти становлення. Проаналізовано культурно-історичні форми буття (ейдетичну, теологічну, гносеологічну, технократичну). Відзначено, що європейська раціональність, є складною, динамічною системою, її розглянуто як дворівневу модель. Зауважено, що організація, самоорганізація та еволюція цієї моделі визначається двома групами чинників: внутрішніми (генетично обумовленими) та зовнішніми (впливом середовища). Зазначено, що зміни в соціальній сфері нові ціннісні орієнтири, норми та правила мають своїм безпосереднім наслідком відповідні трансформації, що обумовлюють конкретно-історичне розуміння раціональності та особливості її суспільного функціонування у даний історичний період.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Висвітлено історію створення антихристиянського полемічного твору Такі-ад-діна Ібн Теймійї "Вірна відповідь тим, хто підмінив релігію месії" (XIV ст.). Досліджено вплив історичних умов на написання твору, виявлено питання, які виникли у полемічному дискурсі епохи під тиском соціально-політичної та ідеологічної ситуації XIII - XIV ст. З'ясовано, що базові світоглядні та методологічні засади критики християнства були сформовані Ібн Теймійєю на основі класичних ісламських поглядів на світову історію, авраамічну традицію та пророцтво з застосуванням прийомів раціональної критики, що значно розширює традиційне уявлення про особливості ханбалітської школи. Встановлено, що використані Ібн Теймійєю історичні, богословські та філософські джерела для написання полемічного твору набувають значення додаткових і надають йому компілятивного характеру. Доведено незалежність "Вірної відповіді" від інших полемічних творів досліджуваного періоду. З'ясовано, що крім стандартних для полемічних творів тем, Ібн Теймійя аналізує окремі актуальні для періоду середньовіччя дискусійні питання, зокрема, такі як всесвітній масштаб місії ісламу, причини неістинності християнства та його місце у структурі авраамічної традиції. Узагальнено ті аспекти мусульманської критики християнства, які характеризують різницю між ісламським і християнським світосприйняттям на ментальному, світоглядному рівні.

  Скачати повний текст

Визначено зміст і напрями практичного розв'язання проблем фундаментальних взаємоопосередкувань логіки історії у становленні ідеальних і практичних імперативів культури. Визначено простір розв'язання даних проблем на підставі використання соціального виміру взаємотрансформацій ідеальної та матеріальної форм культури у контексті подолання дуалізму сутності й трансформації основи історії для обгрунтування принципу культурного саморозвитку людини. Дані рішення одержано на підставі категорійного розкодування становлення, цивілізаційних і соціокультурних опосередкувань сходження всезагального до теоретичної форми розвитку, подолання феномену перетворених і спустошених форм у вимірах естетики потворного, теоретичних хвороб духу, логічної замкненості становлення. Розкрито субстанційну природу моністичної основи історії та її імперативи у контексті взаємотрансформації культур і встановлення культурної дійсності історії.

  Скачати повний текст

Проаналізовано реформаційні процеси в іудаїзмі, що відбувалися на території Російської імперії в середині XVIII - на початку XX ст. З'ясовано, що складна політико-економічна ситуація та духовний занепад в іудействі, викликані зовнішніми причинами, сприяли поширенню месіанських рухів та обумовили виникнення нової релігійної течії - хасидизму. Розкрито вплив хасидизму на реформування зовнішніх проявів релігії та її демократизацію, досліджено його поширення на території Російської імперії у межах осілості іудеїв і за кордоном. З'ясовано, що поступово на більшості територій хасидизм перетворився на цадикізм, сутність якого полягає в обожнюванні цадика, розкрито його роль як регресивної сили в іудействі. Встановлено, що боротьба хасидів з їх противниками міснагідами за домінування в єврейській спільноті закінчилась перемогою хасидизму та руйнацією традиційної єврейської общини. Доведено, що даний процес був поглиблений асиміляторською політикою царського уряду щодо іудеїв, яку підтримали представники єврейського просвітницького руху Гаскала. Зроблено висновок, що хасидизм, який у початковий період свого формування був релігійним реформаційним рухом, призвів до руйнації традиційної єврейської общини.

  Скачати повний текст