Досліджено й описано образний фонд сучасної масової культури Заходу, розглянуто механізми його функціонування та розвитку. Здійснено культурологічно-філософський аналіз образів, що були запозичені з традиційних культур Сходу та найбільш широко використовувались у творах масової культури (кінофільмах, відео- та комп'ютерних іграх, масовій літературі). З'ясовано, що на формування даних образів суттєво впливнула концепцію Ф.Ніцше про надлюдину. Встановлено, що вибір певних образів значною мірою обумовлений закономірностями колективного несвідомого. Показано особливості відображення архетипових образів Сходу у масовій свідомості Заходу. Проаналізовано таку важливу складову частину індустрії масової культури як відеоігри. Зроблено висновок, що внаслідок широкого запозичення певних елементів інших культур західною культурою зміни її базових інститутів не відбувається.

  Скачати повний текст

Здійснено культурологічний аналіз культурної динаміки як процесу зміни ціннісних орієнтацій. Досліджено роль девіантного мислення та його конкретних типів, зроблено антропологічний та філософський аналіз культурних "вибухів", еволюційних та дифузно-еволюційних процесів у європейській культурі протягом двох з половиною тисячоліть. Доведено наявність трьох основних типів (патернів) девіантного мислення, які є інваріантами щодо відношенню до конкретних культурно-історичних епох і лежать у основі різних інноваційних соціокультурних процесів.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему розвитку еволюційної теорії у британо-американській культурній антропології XIX - XX ст. Визначено ідейне джерело еволюціонізму. Проаналізовано основні теоретичні напрямки теорії культурної еволюції. Виділено стадії розвитку еволюційної теорії у британо-американській культурній антропології, а саме: класичний еволюціонізм, неоеволюціонізм і відроджений еволюціонізм. Досліджено особливості лінійної, універсальної та багатолінійної еволюції. Визначено й обгрунтовано принципи реконструкції еволюції культури, а також основні ознаки культурної еволюції. Висвітлено нові напрямки еволюційної теорії, а саме: культурну екологію та політичну еволюцію. Розглянуто розроблені представниками другої хвилі еволюційного відродження закони паралельної еволюції та еволюційного потенціалу. Досліджено причини зростання та зменшення наукового інтересу до еволюціонізму. Виявлено причини ренесансу еволюційної теорії у XX ст. Спрогнозовано перспективи її розвитку.

  Скачати повний текст

Розглянуто принципи побудови філософської моделі діалогу та морально-етичні критерії його функціонування на рівні культури. Визначено, що на сьогодні діалог культур - це взаємовплив, за яким кожен залишається на своїй точці зору, але обох цей діалог сутнісно збагачує. Доведено, що єдина можливість існування такого діалогового відношення - покладання в його основу морально-етичних критеріїв: відповідальності за іншого та перед іншим, толерантності тощо. Зазначено, що "універсальній гомогенності" може бути протиставлена взаємодія культур за принципом "гостинності" щодо іншого.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано методологію дослідження змін як сутнісної характеристики культури. Встановлено, що поширення загальнонаукових методів (ЗНМ) на сферу культурології сприяло становленню критеріїв науковості й об'єктивності під час інтерпретації причин, рушійних сил і змісту культурних змін (КЗ); ЗНМ дослідження КЗ потребують коригування відповідно до специфіки предмета й об'єкта дослідження. Визначено поняття зміни як найбільш адекватне для опису процесів у культурі з одночасним виявленням процесів трансляції, інновацій і розмаїття адаптацій для зміщення акценту в аналізі феноменів культури з буття на становлення без ігнорування моменту стійкості. Розкрито основу побудови "синтетичної" концепції КЗ як відмову від "методологічної чистоти" досліджень на користь обгрунтування принципів інтеграції різних дослідницьких підходів та поліметодологізму як установки постнекласичної науки, що відповідає ситуації постмодерну, полікультурності та глобалізації.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обгрунтовано місце та роль мовних стратегій у здійсненні міжкультурного діалогу в сучасному європейському просторі. Визначено співвідношення мовних тенденцій, шляхи та засоби поліпшення вивчення іноземних мов у навчальних закладах України. Доведено, що сучасні європейські інтегративні процеси інтенсифікують взаємодію народів і культур, створюють унікальну атмосферу співіснування в єдиному просторі культурних, етнічних, конфесійних суперечностей і потребують поглиблення діалогічного взаєморозуміння. Обгрунтовано значення мовних стратегій як одного з головних засобів налагодження міжкультурного діалогу, досягнення толерантності та взаєморозуміння, подолання суперчностей і конфліктів, які час від часу виникають в європейському просторі. Зазначено негативний вплив відсутності мовних стратегій і наявності політичної застережливості щодо вивчення іноземних мов і політики обмеження спілкування народів у колишньому СРСР на відсторонення України від загальноєвропейського діалогу. В останнє десятиріччя виявлено посилення процесів міграції українців до європейського простору, що сприяє визнанню української спільноти як рівноправного партнера євроінтеграційних процесів. Обгрунтовано необхідність поглибленого вивчення європейських мов як базового принципу сучасної освітньої політики України. Зазначено, що умовою ефективного налагодження міжкультурного діалогу в європейському просторі є освоєння декількох іноземних мов і досконале вивчення рідної. Наведено практичні рекомендації щодо поліпшення викладання та вивчення іноземних мов у навчальних закладах України.

  Скачати повний текст

Проаналізовано історико-культурні проблеми практики перекладу філософських текстів, визначено теоретико-методологічні основи філософської перекладацької літератури. Досліджено проблеми перекладу оригінальних філософських творів. Висвітлено теоретичні моделі комунікації перекладача з автором, визначено перекладацьку екзистенцію як "страждання перекладача".

  Скачати повний текст

Наведено методологічні, теоретичні, методичні засади професійної підготовки майбутніх учителів до взаємодії суб'єктів освітнього процесу за умов полікультурності Кримського регіону. Охарактеризовано процес становлення та розвиток вітчизняної системи професійної підготовки майбутніх учителів до міжкультурної взаємодії суб'єктів освітнього процесу. Виділено та проаналізовано етапи професійної підготовки у дослідженій сфері. Розглянуто сучасний стан, тенденції та особливості підготовки майбутнього педагога у контексті ідеї полікультурності. Визначено критерії, показники та рівні міжкультурної взаємодії суб'єктів освітнього процесу, відповідні рівні готовності майбутніх учителів до міжкультурної діяльності. Виявлено та проаналізовано умови полікультурності Кримського регіону. Теоретично обгрунтовано концептуальну модель їх професійної підготовки до міжкультурної взаємодії суб'єктів освітнього процесу на базі системного, особистісно-діяльнісного, акмеологічного, аксіологічного, партисипативного, культурологічного, компетентнісного підходів. Розроблено науково-методичне забезпечення процесу професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів полікультурного спрямування. Запропоновано педагогічну технологію організації продуктивної міжкультурної взаємодії суб'єктів освітнього процесу на базі проектної діяльності.

  Скачати повний текст

Розглянуто діалектико-суперечливий характер взаємодії етнічних культур під впливом відмінностей у релігіях і конфесіях. Аргументовано, що в історичному процесі найчастіше релігійний чинник визначав характер відносин між етнічними культурами, оскільки його витоки криються в архетипних структурах кожної етнічної культури. Висвітлено, що на характер міжетнічних стосунків суттєвий вплив здійснює ідеологізація відмінностей у релігіях і конфесіях, за якими ідентифікують себе ті чи інші етнічні спільноти, що полягає у формуванні негативних стереотипів деяких релігій і вірувань, здебільшого з метою використання релігійних переконань у політичних цілях. Виявлено найбільш адекватні шляхи гармонізації міжетнічних відносин на підставі втілення принципів толерантності та мультикультурності.

  Скачати повний текст

Розроблено новий аналітичний підхід який дозволив систематизувати існуючі концепції діалогу культур і сформулювати нову оригінальну концепцію соціокультурного діалогу між Заходом і мусульманським Сходом. Доведено, що існують фундаментальні історичні та соціокультурні передумови для діалогу мусульманського Сходу та Заходу, основою мислення яких є спільна логіка структурування предметного світу. Доведено, що єдино можливою альтернативою передбачуваному "зіткненню цивілізацій" може бути лише соціокультурний діалог, заснований на принципах паритетності у відносинах між Заходом і мусульманським Сходом, взаємної культурної емпатії як умови адекватного взаємного сприйняття або сприйняття Іншого та домінанти на Іншому як визнання його пріоритету. Вперше у контектсі відносин між мусульманським Сходом і Заходом виділено й описано дві парадигми взаємного сприйняття: імагінативну (зорієнтовану на формування образу Іншого) і когнітивну (зорієнтовану на раціональне розуміння Іншого). Запропоновано новий підхід до діалогу культур з урахуванням взаємодії даних двох парадигм. Обгрунтовано нові аргументи на користь тези про історичну необхідність діалогу на підставі когнітивної парадигми, що дозволяє позбутися негативних стереотипів взаємного сприйняття. Встановлено, що побудова конструктивного соціокультурного діалогу в Україні здатна запобігти або мінімізувати деструктивні процеси, пов'язані з політичною, соціально-економічною кризою за умов трансформації сучасного українського суспільства.

  Скачати повний текст

Висвітлено філософсько-антропологічне осмислення конструювання ідентичності у телесеріалах в українському медіапросторі, що великою мірою визначає сучасні процеси українського антропо- та культурогенезу. Досліджено основні стратегії конструювання ідентичності, наявні у телесеріалах як продуктах візуальної культури. Визначено основні конструктори, що безпосередньо впливають на ідентифікаційні процеси в гетерогенній українській глядацькій аудиторії, а саме: визначні філософеми (фантазму, ескапізму), міфологеми (архетипи "героя", "трікстера", "ворога", притаманні схемам бінарного опозиціювання), ідеологеми ("успішності", політкоректності, гендерно-коректної комунікації, націоналізму, мультикультуралізму, антиглобалізму) та наративні елементи (серійність форми, використання антагонічних персонажів, залучання прийомів пародії).

  Скачати повний текст

Схеми універсумів культури розглянуті в якості фактору синхроністичної комплементарності культури та її діахронно-генетичної зв'язності. Схематики універсумів, які несвідомо припускаються, маніфестують себе стратагемами та темами, які операціонально відстежуються, особливостями дискурсу та семіозису. Діахронна зв'язність культури дотична з топологічними змінами та трансформаціями схем її універсумів. Реконструйовані схеми універсумів, трансформації яких привели до атрактора науково-технічної цивілізації.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємозв'язок суспільства та смерті, людини й смерті. Проаналізовано вплив танатоса на соціально-антропологічні процеси сучасного суспільства в контексті історії, теорії та практики. Розглянуто історію осмислення танатоса як фундаментального фактора розвитку суспільства та його культури. Досліджено аксіологічні та психологічні наслідки інтерпретацій даного феномену для розвитку суспільства й особистості. На підставі аналізу феномену смерті мислителями основних періодів європейської історії, а такожщ вивчення впливу смерті на об'єктивний і суб'єктивний аспекти людської дійсності, смерть визначено як одну з фундаментальних підстав буття людини. Вивчено процес формування у суспільстві системи некроконтрлю, способи його здійснення й особливості прояву. З метою з'ясування причин формування даної системи встановлено значущість смерті для духовного світу людини та розвитку культури. Обгрунтовано тезу про цінність впливу смерті на становлення індивідуальності людини й існування феномену "високої культури". Сформульовано ідею про взаємозв'язок процесу витіснення смерті з поля зору індивіда та культури з поширенням таких тенденцій, як становлення соціально залежної "масової культури" з розвитком деструктивного "некрофільського" світогляду. Встановлено причини та наслідки витіснення смерті зі смислового поля культури. Розкрито особливості відношення сучасної людини до смерті.

  Скачати повний текст

Досліджено методологічні та теоретичні підходи до толерантності в процесі становлення молоді за умов полікультурного середовища. Досліджено теоретичні підходи і досвід роботи з виховання толерантності, проведено порівняльний аналізу формування даної якості у різних культурах. На підставі одержаних результатів визначено сучасні тенденції, актуальні проблеми й особливості формування толерантності у молоді за умов полікультурного середовища України на прикладі Автономної Республіки Крим, проаналізовано основні проблеми молоді. З урахуванням характеру соціальної технології, особливостей полікультурного середовища України та специфіки соціальної роботи з молоддю запропоновано соціально-освітні технології для допомоги молоді у процесі її соціалізації у полікультурному соціумі. Розроблено й апробовано моделі формування толерантності особистості в полікультурному середовищі та професійної підготовки фахівців до роботи з розвитку даної якості у молоді. Основні результати наукового дослідження впроваджено у практику роботи закладів вищої, позашкільної та післядипломної освіти, а також соціальних служб для молоді в окремих регіонах України.

  Скачати повний текст

Розглянуто методологічний аспект дослідження туризму як певного виду людської активності, форми прояву свободи сучасної особи, соціального інституту та чинника суспільного розвитку. Проаналізовано категоріальний ряд, що відображає зміст туризму. Доведено, що він є важливим фактором соціального прогресу українського суспільства за умов недостатньої кількості енергоресурсів та низької конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника. Визначено, що соціальними функціями туризму є соціально-демографічна, економічна, екологічна, культуротворча, гуманістична та людинотворча. Виявлено фактори оптимізації туристичної діяльності в Україні.

  Скачати повний текст

Уперше у вітчизняній філософії здійснено цілісний аналіз соціальних, антропологічних, етичних, світоглядних проблем туризму. Доведено, що тимчасове та добровільне переміщення масових людських потоків до іншого географічного, природного та соціокультурного середовища з метою подорожі є новим глобальним соціокультурним явищем і вимагає належного філософського осмислення. Відзначено, що задовольняючи специфічний комплекс потреб людини, туристична діяльність підносить і розкриває та гуманізує ці потреби. Показано, що туризм, здійснюючи крос-культурну передачу екзистенційних цінностей, збагачує світогляд, систему цінностей людини, сприяє встановленню діалогічних відносин між представниками різних соціумів і народів, створює між ним атмосферу взаєморозуміння та довіри. Тому, на відміну від інших чинників глобалізації, які можуть загострювати конкурентні відносини між країнами, туристична діяльність сприяє кооперативній взаємодії індивідів, спільнот, культур, народів. Зроблено висновок, що міжнародні та національні туристичні організації, проводячи цілеспрямовану політику покращання взаємодії між народами, створюють засобами туризму умови для гуманізації цих відносин, активізації моделей співпраці у напрямку розв'язання загальних глобальних проблем світового соціуму, досягнення якісно нового рівня суспільного розвитку.

  Скачати повний текст

Проведено філософсько-культурологічне дослідження феномену "українофільство" у російській культурі у різних контекстах: історико-літературному, культурному, філософському. Обгрунтовано його значущість у становленні української та російської ідентичності, розкрито роль України як власної культурної скрабниці та ресурсу для розвитку інших культур. Осмислено феномен "українофільство", розглянуто його концептуалізацію у контексті постколоніальних студій. Виділено основні періоди розвитку українофільства у російській культурі, виокремлено чинники, які сприяли появі даного культурного феномену. Доведено, що одним із чинників, які спонукали Росію до запозичень з української культри, був російський орієрталізм і потреба в усвідомленні власної ідентифікації. Досліджено феномен М.В. Гоголя як транслятора українофільства у просторі російської культури та мистецтва XIX ст. Проведено порівняльне дослідження творчості українського та російських мислителів, що дозволяє розширити погляд на філософію Сковороди та її вплив на російську релігійно-філософську думку доби XIX - XX ст. Показано суттєвий вплив видатних українських творчих особистостей та прогресивної інтелігенції на розвиток російської культури.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано феномен міжнародного туризму (МТ) як прояв пізнавально-мандрівної сутності людини як істоти мікрокосмічної та політичної. Зазначено, що засобами МТ людина найбільшою мірою проявляє соціально-духовний потенціал, оскільки має можливість всебічно розгорнути атрибутивні складові субстанційної сутності - мову, народ, суспільство, державу, націю. Обгрунтовано доцільність суттєвого оновлення існуючого законодавства як основи соціально-філософських визначень наведених атрибутивних характеристик людини. Визначено детермінанти розвитку МТ, їх зміст як фактор детермінації свідомості законодавців і туристів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано феномен мультикультуралізму як практика існування та процедура встановлення наявних культурних відмінностей у суспільстві, а також як концептуальна позиція, яка має втілюватися у відповідній ідеології, правових нормах, відображатися у характері суспільних інститутів, владних відносинах та у буденному житті людей та спрямована на викорінення расизму, націоналізму, тоталітарних форм соціального устрою, здобуття рівності для всіх груп суспільства. Встановлено, що перспективи мультикультуралізму пов'язуються з його спрямованістю у річище визнання, відкритості, реального діалогу культур, коректності під час вирішення проблем культурної, релігійної, етнічної ідентичності, що посилює необхідність проведення політики культурного плюралізму в соціокультурному просторі полікультурних держав.

  Скачати повний текст