Досліджуються різноманітні аспекти розвитку культурологічної, філософської та соціологічної думки сучасності. Висвітлюються актуальні проблеми формування інваронментальної соціології, метасоціологічного дискурсу, гендерних вимірів сучасного буття. Розглядаються політичні аспекти екологічної проблематики України, освіта та виховання в системі екологічних знань та ін.

Дається систематичний виклад теорії біосфери та місця у ній людини. Розглянуто історію екології як науки, теорію і методологію пізнання еволюції живого, загальні уявлення походження та сутність біосфери, викладено основні теоретико-методологічні парадигми її пізнання. Аналізуються методолого-теоретичні засади вивчення природи біосфери, простежуються її сутнісні характеристики, розкривається сучасне бачення відмінних ознак життя людини як природної істоти. З'ясовуються механізми функціонування системи "людина-біосфера", розкриваються екологічні обставини та наслідки процесу антропогенезу, особливості диференціації людства на раси, адаптивні типи та культурні спільноти. У цьому зв'язку обгрунтована концепція та простежено механізм перетворення людиною біосфери у власну екологічну нішу. Доводиться, що життєвість людства залежить від його здатності осягнути закони розвитку і функціонування біосфери, жити згідно з ними.

Зазначається, що керівною засадою дослідження та теоретичного узагальнення людини стали у П.Ліницького ідеї гуманізму, ставлення до філософії як до вкраплення людських спрямувань, досягнення більшої повноти буття, духовної свободи. Наголошується, що творча спадщина Ліницького спрямована на філософські пошуки та осмислення проблеми людини, з'ясування її морально-духовних основ, де сутність людини, її місце в світі, сенс людського буття пов'язуються з духовністю вільної духовної особистості.

В ходе когнитивного анализа взаимосвязи человека и универсума раскрыты атрибутивные свойства человека как продукта становления первой природы, агента второй природы и основания третьей природы. Показано, что последовательная смена форм природы является механизмом самодвижения универсума. В качестве специфической шкалы для определения места человека в процессе саморазвертывания универсума используется ось эволюционного процесса. Генеральная функция человека во Вселенной определена как реновация универсума, то есть перевод универсума из фазы материализации в фазу дематериализации. Данный переход постигается путем изучения ноумена человека. Жизнь и смерть человека рассмотрены как переход его с одного уровня самодвижения универсума на другой.

Вперше в історії вітчизняної філософської думки обгрунтовано концепцію буттєвісного укорінення людини в інтенційній єдності онтології, філософської антропології, етики та культури. Здійснено науково-теоретичний та методологічний аналіз найбільш суттєвих підходів щодо вивчення проблеми буття людини в історії становлення та розвитку європейського та вітчизняного філософського дискурсів. Розкрито зміст категорій "укорінення", "знекорінення", охарактеризовано такі інваріантні екзистенціали-цінності буття людини, як відповідальність, творчість, свобода, суверенність, "буття-для-себе", "культура себе".

Впервые в истории отечественной философской мысли обоснована концепция бытийного укоренения человека в интенционном единстве онтологи, философской антропологии, этики и культуры. Осуществлен научно-теоретический и методологический анализ наиболее существенных подходов к изучению проблемы бытия человека в истории становления и развития европейского и отечественного философского дискурсов. Раскрыта сущность указанных категорий, охарактеризованы такие инвариантные экзистенциалы-ценности бытия человека, как ответственность, творчество, свобода, суверенность, "бытие-для-себя", "культура себя".

Предпринята попытка философского анализа феномена согласия в его неразрывной связи с краеугольной категорией философии - "мудрость". Подчеркнуто, что в современных условиях проблема согласия приобретает особую актуальность в научно-теоретическом и практически-политическом аспектах. Обоснована необходимость введения данного понятия в полноценный философский оборот.

Проаналізовано зміни образу природи у європейській філософії та культурі, визначено тенденції його фемінізації. Висвітлено причини виникнення та перспективи розвитку екологічного фемінізму, контекстуальну взаємозумовленість національної, екологічної та гендерної ідентичностей. Розкрито сутність гендерного виміру екологічної комунікації, специфіку екофеміністичних тенденцій в Україні.

Проанализированы изменения образа природы в европейской философии и культуре, определены тенденции его феминизации. Освещены причины и перспективы развития экологического феминизма, контекстуальная взаимообусловленность национальной, экологической и гендерной идентичностей. Раскрыты сущность гендерного измерения экологической коммуникации, специфика экофеминистических тенденций в Украине.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.21

Рубрики:

Людина і буття

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.21 + Е0*110.1

Рубрики:

Людина і буття

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати наукового пошуку у визначенні природи й змісту потенціалу індивідуального буття людини. Висвітлено основні типи методологій та їх можливості у пізнанні потенціальних ознак індивідуального буття людини. Охарактеризовано онтологію як домінантний тип методологічних побудов у сучасній психології та філософії. Розглянуто онтологію потенціальності індивідуального буття людини. Проаналізовано культурно-історичні форми та філософські визначення потенціальності людського буття. Описано психологічну теорію потенціальності, розкрито емпіричні ознаки творчого та буттєвого потенціалу особистості, а також перспективи застосування онтологічно орієнтованої теорії потенціальності.

Представлены результаты научного поиска в определении природы и содержания потенциала индивидуального бытия человека. Освещены основные типы методологий, их возможности в познании потенциальных признаков индивидуального бытия человека. Охарактеризована онтология как доминантный тип методологических построений в современной психологии и философии. Рассмотрена онтология потенциальности индивидуального бытия человека. Проанализированы культурно-исторические формы и философские определения потенциальности человеческого бытия. Описана психологическая теория потенциальности, раскрыты эмпирические признаки творческого и бытийного потенциала, а также перспективы внедрения онтологически ориентированной теории потенциальности.

На основе когнитивного анализа взаимосвязи человека и универсума раскрыты атрибутивные свойства человека как продукта становления трех аспектов природы. Показано, что последовательная смена формы природы есть механизм самодвижения универсума. В качестве специфической шкалы для определения места человека в процессе саморазвертывания универсума использована ось эволюционного процесса. Определена генеральная функция индивида во Вселенной как реневация универсума, перевод его из фазы материализации в фазу дематериализации путем изучения ноумена человека. Рассмотрена жизнь и смерть человека как переход с одного уровня самодвижения универсума на другой.

Розглянуто філософсько-антропологічне питання про сутність людини у координатах постмодерну. Розкрито конститутивну функцію людського самозаперечення. Проаналізовано антропологію часу як методологічну проблему. Висвітлено проблему антропології граничного буття, статус моральнісної аргументації у класичних та сучасних філософсько-антропологічних уявленнях. Описано методологічні засади метафізичної та постметафізичної доби європейської гуманістики.

Рассмотрены философско-антропологические вопросы о сущности человека в координатах постмодерна. Раскрыта конститутивная функция человеческого самоотрицания. Проанализирована антропология времени как методологическая проблема. Освещена проблема антропологии предельного бытия, статус моральностной аргументации в классических и современных философско-антропологических представлениях. Описаны методологические основы метафизической и постметафизической эпохи европейской гуманистики.

З використанням філософсько-езотеричних підходів висвітлено проблеми цілісності людини, єдності її духовно-психічних і соціальних якостей, а також її місце та роль у навколишньому середовищі. Проаналізовано структуру картини світу в політичному міфі. Розкрито історико-філософські аспекти взаємодії людини та сучасної української держави.

С учетом философско-эзотерических подходов освещены проблемы целостности человека, единства его духовно-психических и социальных качеств, а также его место и роль в окружающей среде. Проанализирована структура картины мира в политическом мифе. Раскрыты историко-философские аспекты взаимодействия человека и современного украинского государства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.21

Рубрики:

Людина і буття

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.21 + Ю6*671*18:Б

Рубрики:

Людина і буття

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто деякі прояви суспільного буття, а також його взаємодії з суспільною свідомістю. На підставі використання класичного методу гносеологічного аналізу визначено різні форми суспільної свідомості, зокрема, науково-філософську, релігійну та моральну. Проаналізовано особливості трансформації деяких світоглядних принципів у конкретні суперечливості суспільного буття.

Рассмотрены некоторые проявления общественного бытия, а также его взаимодействие с общественным сознанием. С учетом использования классического метода гносеологического анализа определены различные формы общественного сознания, в частности, научно-философская, религиозная и моральная. Проанализированы особенности трансформации мировоззренческих принципов в конкретные противоречия общественного бытия.

Розглянуто феномен людського буття в українській філософії першої половини XX ст. Розкрито взаємозв'язок між західноєвропейськими й українськими антропологічними ідеями. З'ясовано, що українська антропологічна думка розвивалася в контексті західноєвропейської, однак мала певні особливості. В українській філософії людина розглядалася як цілісний феномен, але найбільшу увагу дослідники приділяли соціальному та духовному аспектам бутя, а духовний вимір у структурі буття людини виступав найвищим і визначальним аспектом.

Рассмотрен феномен человеческого бытия в украинской философии первой половины XX в. Раскрыта взаимосвязь между западноевропейскими и украинскими антропологическими идеями. Выяснено, что украинская антропологическая мысль развивалась в контексте западноевропейской, однако имела определенные особенности. В украинской философии человек рассматривался как целостный феномен, но наибольшее внимание исследователи уделяли социальному и духовному аспектам бытия, а духовное измерение в структуре бытия человека выступало наивысшим и определяющим аспектом.

Розглянуто архетип самості, його символи, зв'язок з категоріями часу і вічності.

Рассмотрен архетип самости, его символы, связь архетипа Самости с категориями времени и вечности.

In the article the author considers the Archetype of Self, its symbols, the Archetipe's connection with notions of Time and Eternity.

Викладено питання етики та філософії діалогу у різних аспектах. Висвітлено етичну проблему людського спілкування на прикладі найважливіших підходів до неї в давній і сучасній філософській думці. Розкрито етичні аспекти концепцій М.Бубера, К.Ясперса, Ж.-П.Сартра, М.Бахтіна, Г.Батищева, Е.Левінаса та інших мислителів. Розглянуто співвідношення діалогу й екзистенціальної комунікації, відкритості іншим і власної ідентичності, "Другого" і "Третього" як особливих позицій у людських взаєминах, слова та мовчання, справедливості та любові. Показано першочергове значення морально-етичної проблематики спілкування для нашого сьогодення.

Изложены вопросы этики и философии диалога в разных аспектах. Освещена этическая проблема человеческого общения на примере наиболее важных подходов к ней в древней и современной философской мысли. Раскрыты этические аспекты концепций М.Бубера, К.Ясперса, Ж.-П.Сартра, М.Бахтина, Г.Батищева, Е.Левинаса ти других мыслителей. Рассмотрено соотношение категорий диалога и экзистенциональной коммуникации, открытости другим и собственной идентичности, "Второго" и "Третьего" как особых позиций в человеческих взаимоотношениях, слова и молчания, справедливости и любви. Показано первоочередное значение морально-этической проблематики общения в современных условиях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.21

Рубрики:

Людина і буття

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ