Скачати повний текст

Охарактеризовано основні етапи дослідження даної теми, рівень її наукової розробки з використаннням великого комплексу історіографічних джерел. Проведено аналіз сучасної української історичної літератури з питань земельні реформи й їх наслідків, аграрної політики держави, господарювання та підприємництва селян за нових, ринкових умов, селянської кооперації, еволюції землеволодіння та землекористування, селянських рухів та ін. Вивчено питання соціальної історії селянства: його ментальність, соціальну поведінку, світобачення й уявлення. Показано перехід від описової історії побуту до аналітичного вивчення психологічних, демографічних і культурних сюжетів. Висвітлено сутність інституціоналізації та проаналізовано діяльність Інституту історії України НАНУ, Наукового товариства істориків-аграрників і Науково-дослідного інституту селянства в Черкасах, інших осередків.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджено історію Волині кінця XVIII-першої половини XIX ст., поширення російського господарювання в краї, еволюція основних галузей сільського господарства, форми землекористування та землеволодіння, промисли та зародження товарно-грошових відносин, становище селянства.

  Скачати повний текст

Одержано нові дані про структуру та динаміку агресивної комунікації у парі "мати - дитина". Досліджено феномени невербальної комунікації матері й дитини, в яких описано особливості інтервенції матері в простір дитини під час навчання. Визначено залежність показників соціальної дезадаптованості молодшого школяра від проявів агресії в комунікації матері та дитини. Визначено складний характер залежності, за якої соціальна дезадаптованість школяра пов'язана з високим і низьким рівнем агресії у парі "мати - дитина". Проаналізовано конструктивні аспекти агресії, емпірично обгрунтовано дезадаптивну роль дефіцитарної агресії.

  Скачати повний текст

Запропоновано розгляд альтового стилю у аспекті взаємодії трьох складових камерно-інструментального жанру. Змістовні характеристики інструментально-видового стилю визначено на підставі оригінального поняття "жанрові константи", що унаочнюється у визначенні ключової позиції інструментально-ансамблевого музикування - камерності з її атрибуціями у вигляді суб'єктивно-особистісного начала, поданого через форму гри у широкому та вузькому її тлумаченнях. Запропоновано оригінальну дефініцію поняття "альтовий стиль" в камерно-інструментальному музикуванні. Підкреслено, що формування даного різновиду видового інструментального стилю йшло саме у камерному ансамблі політембрового типу, де ролеві функції інструментів взаємозбагачувалися у напрямку від монофункціональної сталості до універсальної поліфункції широкого образно-виразового діапазону. Зазначено, що еволюція камерно-ансамблевого стилю відображувала процес змін ідейно-художніх спрямувань епох та індивідуальних стилів, що унаочнюється "віховими" з даної точки зору творами Г.Ф. Телемана, Й.С. Баха, В.А. Моцарта, Р. Шумана, Й. Брамса. Еволюційна "спіраль" у використанні альта демонструє у кінцевому підсумку синтетичне бачення інструмента, що послідовно втілювалось у альтово-стильових концепціях майстрів австро-німецької школи (класичний етап).

  Скачати повний текст

З використанням оригінальної термоелектричної методики на базі сплавів метал - металоїд на основі заліза, нікелю та кобальту, а також надпровідних металооксидів визначено емпіричні залежності між основними параметрами методу спінінгування обмеженого потоку розплаву, швидкістю охолодження стрічок та їх товщиною. Установлено механізми процесів структурної релаксації стекол і визначено їх вплив на властивості переважно за температур поблизу температури склоподібного переходу. Одержано аналітичні рівняння, які описують кінетику кристалізації стекол, контрольовану дифузією на межі поділу та в об'ємі, а також розміри зерен у закристалізованих стеклах залежно від швидкості неперервного нагріву. Оцінено термодинамічні та кінетичні параметри, які контролюють швидкості зародження та росту кристалів у стеклах. Визначено механізми впливу термічної передісторії та релаксаційних процесів у розплавах та стеклах на кристалізацію.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано фенотипічні відмінності психоемоційних станів та їх динаміку за умов емоційного стресу та фармакологічних дій. Установлено, що психоемоційний стан досліджених тварин у контролі різний. На підстві порівняння числових значень досліджених показників поведінки виділено групи з різними рівнями тривожності, поведінкової активності та депресивності. Показано, що емоційний стрес специфічним чином модифікує поведінку експериментальних щурів з початковими низькими, середніми та високими поведінковими індексами. З'ясовано що соціальна ізоляція вірогідно частіше у порівнянні з іммобілізацією індукує розвиток депресивно-подібного стану, що має прояв у зниженні рухової та дослідної активності та збільшенні часу іммобілізації в тесті Порсорта. Вперше показано, що вибіркове посилення активності моноамінергічних систем мозку шляхом введення L-триптофану та депренілу у певних випадках збільшує рівень депресивності тварин з початковим високим значенням цього показника. Встановлено, що вибіркова фармакологічна стимуляція моноамінергічних систем має різний, часто протилежний, вплив на рівень тривожності та поведінкової активності щурів. спостережуваних змін. Установлено, що зміни психоемоційного профілю підгруп щурів з низькими, середніми та високими поведінковими індексами на тлі вибіркового фармакологічного посилення або стримування активності моноамінергічних систем мозку збігаються за спрямованістю та вираженням з певними змінами, що виникають на тлі емоційних стресових дій. Це доводить про спільність нейрохімічної природи порушень поведінки, спричинених стресом, що призводять до формування депресивно-подібного стану, та припускає попередній аналіз фенотипічних відмінностей поведінки у разі прогнозування фармакологічних ефектів психотропних препаратів.

  Скачати повний текст

Проведено цілісне філософсько-рілігієзнавче, історіософське дослідження особливостей еволюції віровчення антитринітаризму та социніанства в Україні. Розкрито ідейно-культурні, структурно-типологічні, світоглядно-доктринальні особливості антитринітаризму в Україні, його становлення й еволюції. Встановлено етапи трансформації антитринітаризму, які зумовлені процесами його адаптації до нових умов функціонування. Визначено джерела віровчення та форми ідеологічної трансформації антитринітаризму в Україні та проаналізовано його основні доктринально-інституційні моделі. Розглянуто антитринітарні течії, визначено їх місце в суспільному, духовному та міжконфесійному житті, спрогнозовано тенденції та динаміку їх розвитку. Встановлено процес інституалізації сучасного антитринітаризму в Україні на рівні релігійної свідомості, релігійних і позарелігійних відносин.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження феномену артистичної індивідуальності С.Рахманінова та його вплив на розвиток фортепіанного мистецтва XX ст. Розглянуто формування особистості С.Рахманінова-артиста, театральність його гри, що наділяє музичний процес дієвістю та сценічністю. Еволюція артистизму С.Рахманінова полягає у підвищенні ступеня зрілості його інтерпретацій. Розглянуто лінію спадкоємності від піанізму Ф.Ліста та М.Рубінштейна, синтез російської та західноєвропейської традицій у грі великого артиста. Проведено паралелі між С.Рахманіновим і його видатними сучасниками: Й.Гофманом, Й.Левіним, Л.Годовським, Ф.Бузоні, В.Горовцем, Ар.Рубінштейном. Наголошено на надзвичайній силі гри великого артиста та зазначено його виняткову виконавську енергетику. З метою з'ясування цілісної характеристики рахманіновської артистичної індивідуальності досліджено особливості складно організованої психіки митця, якому були притаманні демонстративність темпераменту, екзальтованість ефектів, емотивність. Розглянуто відображення піаністичних традицій С.Рахманінова на прикладах виконавських стилів музикантів, які чули його особисто (К.Ігумнов, В.Горовиця, Ар.Рубінштейна, О.Гольденвейзера) та через вплив усної традиції, породженої інтонуванням С.Рахманінова, на піаністів наступних поколінь (В.Софроницького, Л.Оборіна, П.Серебрякова, Г.Нейгауза, С.Ріхтера, Е.Гілельса, Є.Кісіна, М.Луганського).

  Скачати повний текст

Досліджено актуалізовану сучасними соціокультурними змінами українського суспільства проблему специфіки й еволюції архетипових мотивів української традиційної весільної обрядовості в період кінця XIX - початку XXI ст., зокрема Середньої Наддніпрянщини. Проведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми умов збереження та меж трансформацій традиційної весільної обрядовості, яке полягає в експлікації та концептуалізації її архетипового виміру. Переосмислено традиційну весільну обрядовість як один із проявів специфічної культуротворчості українського народу, за своєю базовою глибинною структурою співмірного та взаємопов'язаного з іншими її проявами, зокрема, мистецтвом та грою. Зазначено, що здобуті результати суттєво трансформують уявлення щодо архетипової основи весільної традиції та можливості збереження, відродження й репродукції ціннісних засад народної обрядовості, дозволяють ефективніше будувати державну політику в культурній сфері.

  Скачати повний текст

Побудована асимпотично усереднена еволюція вимог у багатоканальній мережі є зручним об'єктом для постановки та розв'язання оптимізаційних задач, приклади яких наведено у роботі.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему рольової реальності, актуалізовану суттєвими трансформаціями, які переживає Україна. Зрушення, що відбуваються у нашому постсоціалістичному суспільстві, несуть у собі конструктивні та деструктивні можливості, на які здатна вплинути ефективна соціальна політика. Потребують аналізу проблеми соціальної сутності людини і її репрезентації у соціальних формоутвореннях. До таких феноменів можна віднести поняття рольової реальності, яке грунтується на теорії соціальних ролей, опрацьованій кількома гуманітарними дисциплінами, а також західноєвропейську традицію розгляду діяльності сутності людини з конкретно-рольовою визначеністю цієї сутності у національній філософії історії. Сконцептуалізована на такій підставі соціально-філософська теорія рольової реальності дозволяє відпрацювання нової стратегії в ситуації, коли людська сутність зводиться до ансамблю сутнісних можливостей і нескіченості проектів цієї сутності постмодерном. Ця нова сутність особи, взаємодія особи та суспільства пов'язані з більш складним типом соціальності ніж той, на грунті якого виникла і розвивалась теорія соціальних ролей. Доведено, що суперечливий характер рольової реальності в межах інтерпретації історії, її дискретних і континуальних витоків представлено топологією символічної форми, універсалізм якої не в безмежній експансії ролей, а в універсальному самоздійсненні сутнісних сил людини. Рольові реальності як топоси історії дозволяють розгорнути ідею людиновимірності історії, визначену надлишком соціального як резервуару рольових ідентифікацій, що надають історії антропомірних характеристик. Обгрунтовано необхідність творення національної філософії історії з опредметненими в ній національними символами, в основу яких покладено: антеїзм, екзистенційно-межове світовідчуття, кордоцентризм, ліризм. Це суттєво трансформує уявлення про механізм життєдіяльності суспільства, дозволяє здійснювати продуктивні спроби переходу від історичного до надісторичного та загальнозначущих цінностей.

  Скачати повний текст

Проведено ревізію всіх виявлених на території платформної України еоценових видів і родів бівальвій. Описано та зображено 344 види та 41 підвид. Вивчено умови проживання та географічний ареал усіх розглянутих таксонів еоценових морів України. Проведено оцінювання швидкості еволюції видів у нормально-морських еоценових басейнах України. Висунуто гіпотезу про центр походження латдорфських молюсків. Запропоновано нову стратиграфічну схему розчленування еоценових відкладень південного схилу Українського щита. Розроблено біостратиграфічну схему кореляції стратонів середнього та верхнього еоцену південної та північної України.

  Скачати повний текст

Розроблено соціально-філософську концепцію біографії як соціокультурного феномену, що характеризує індивідуально-особистісний вимір соціального буття та культури. Обгрунтовано теоретико-методологічну базу його дослідження у соціальній філософії та міждисциплінарному полі соціогуманітарного знання. Проаналізовано теоретичні засади, пізнавальні можливості та межі біографічного підходу у соціальній філософії та соціогуманітарному знанні в цілому. Запропоновано модель і стратегію соціально-філософського аналізу біографії, що передбачає вихід на рівень соціальної онтології. Біографію у різноманітності своїх форм і типів проаналізовано як культурну інваріанту й універсалію соціокультурного буття, як сутнісний вираз вихідної саморефлексивності, герменевтичноті та наративності життя, механізм репрезентації індивідуально-особистісного начала культури в його конкретній історичності й унікальності. Сформульовано визначення феномену біографії як результату "персоналізації" надіндивідуальних соціокультурних норм, цінностей, зразків та як засобу універсалізації персонально-унікальних смислів. Проаналізовано проблематику "нового біографізму" як відображення антропологічного повороту у сучасній філософії та гуманітаристиці. Доведено, що "новий біографізм/автобіографізм" часто є неартикульованим, латентним елементом багатьох сучасних філософских концепцій, в яких відкрито продемонстровано відторгнення від "біографічного методу" у його класичних зразках і позитивістських модифікаціях. Розроблено методологічну базу науково-теоретичного представлення феномену біографії у синтетичній єдності соціальної онтології, соціальної феноменології та методології гуманітарного знання. Біографічний/автобіографічний аспект досліджено як одну з найважливіших складових такої синтезувальної архітектоніки. Показано, що біографічна спрямованість є способом утримання проблемно-тематичної єдності Humanities, теоретико-концептуальним гарантом якої здатна виступати соціальна філософія.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження біомінералогічних факторів стійкості жовчних камінців, виявлено структурно-текстурні параметри з мінімальними стійкісними характеристиками. Експериментально обгрунтовано чинники зовнішнього впливу на конкременти, які мають найбільш ефективний дезінтеграційний вплив. Досліджено вплив мінерального складу на стійкість жовчних камінців (виявлено, що найслабкішими є чисті холестеринові камінці, з ускладненням мінерального складу в бік збільшення вмісту білірубінату кальцію та карбонатів стійкість зростає). Вивчено структурно-текстурні особливості, мікро- та макропорожнини, дефекти та тріщини у жовчевих камінцях, закономірності їх орієнтації в просторі, визначено головні чинники стійкості жовчних камінців до зовнішнього впливу, які зумовлюють характер та напрям руйнування. Досліджено міжкаміневі взаємодії у численних асоціаціях жовчевих камінців, які визначають особливості самоорганізації морфології, активно впливають на ущільнення та руйнування приповерхневих прошарків жовчних камінців, визначають можливість агрегації та сегрегації поліядерних конкрементів. З'ясовано, що еволюція мінерального складу, структурно-текстурних особливостей, морфології жовчних камінців визначає їх різну стійкість на різних етапах онтогенезу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено доброчинну діяльність на Волині (1793 - 1917 рр.). Висвітлено історичні та соціально-економічні передумови розвитку благодійництва, виникнення різних напрямків, форм і засобів доброчинної діяльності. На підставі аналізу й узагальнення архівних матеріалів, статистичних даних розкрито вплив політики держави на розвиток благодійництва у Волинській губернії. Відзначено, що у досліджений період відбувалась еволюція благодійної діяльності від релігійної до державної та громадської. Наголошено, що розвиток капіталістичних відносин спричинив пауперизацію частини населення, а також зростання активності добродійної допомоги цій категорії людей, створенню мережі філантропічних товариств і закладів. Доведено, що головними суб'єктами благодійництва була соціальна еліта - нащадки козацької старшини, дворяни, польські поміщики, знатні чиновники, купці, торгівці - представники різних національних меншин - евреїв, чехів, німців. З'ясовано вплив історинчих процесів, подій і явищ на еволюцію благодійництва у Волинській губернії.

  Скачати повний текст

Запроваджено поняття "соціальна допомога", "соціальна підтримка", які разом з поняттям "благодійність" складають зміст історичного, соціального, психологічного феномену. На підставі опублікованих і архівних документів, більшість з яких вперше залучена до наукового обігу, проведено конструктивний аналіз наукової літератури з проблеми історії доброчинності та суспільної опіки. Розглянуто процес оформлення суспільної підтримки на основних етапах соціально-історичного розвитку. Прослідковано генезис вітчизняної державної та недержавної форм захисту та підтримки різних категорій нужденних. Виявлено та концептуально обгрунтовано основні історичні тенденції оформлення наукової парадигми соціальної допомоги в Україні. Розкрито особливості соціальної діяльності приказів громадської опіки, земських і міських органів самоврядувань.

  Скачати повний текст

Досліджено організаційні й етнічні структури українського козацтва на засадах історико-системного методу та теорії етногенезу. Вперше визначено причини й умови виникнення, організаційну структуру й основні етапи реформування Запорозької Січі, здійсненого Б.Хмельницьким. Висвітлено генезис та еволюцію організаційної структури українського козацтва другої половини XVI ст. та його першої Запорозької (Базавлуцької) Січі кінця XVI - першої половини XVII ст. з урахуванням впливу на даний процес умов Великого Степового Кордону України та правових актів Речі Посполитої. З'ясовано причини, які змусили Б.Хмельницького відродити у 1652 р. Чортомлицьку Запорозьку Січ, реконструйовано її організаційну структуру. Визначено відмінності у структурі Чортомлицької Запорозької Січі у порівнянні з Базавлуцькою, знищену польською армією у 1638 р. Обгрунтовано рицарську гіпотезу утворення Запорозької Січі наприкінці XVI ст., а також походження й еволюції етнічних структур українського козацтва кінця XV - середини XVII ст. відповідно до теорії Л.Гумильова.

  Скачати повний текст

Малу прозу В.Винниченка та І.Буніна розглянуто у принципово новому теоретичному ракурсі. Досліджено твори обох письменників з точки зору специфіки художнього психологічного аналізу. Засадним принципом, на якому грунтується дослідження, є зміна ідейно-естетичних пріоритетів у літературі початку XX ст. і як наслідок - трансформація літературних жанрів. Зіставний аналіз малої прози Винниченка і Буніна довів перспективність встановлення і вивчення типологічних паралелей у їх творчості, зокрема, на рівні філософсько-світоглядного та естетичного узагальнення. Досліджено засоби психологізації, які функціонують у малій прозі, зроблено висновки: у художній системі Винниченка і Буніна домінує психологізм, як визначальний чинник характеротворення; традиційні (статичні й динамічні) засоби психологізації увиразнюються і видозмінюються, підпорядковуються неореалістичним засадам.

  Скачати повний текст