Дисертацію присвячено дослідженню теоретико-методологічних та політологічних аспектів взаємодії етносу і релігії у процесі їх історичної трансформації та в умовах сучасних суспільно-політичних реалій України. Висвітлюється роль і значення конфесійних чинників у національному бутті українського народу. Розкриваються процес еволюції та особливості українського православ'я як національно самобутнього релігійного й етнокультурного феномена, аналізуються причини його розколу, проблеми об'єднання та здобуття автокефалії. З'ясовується місце інших релігій у етнонаціональному розвитку України. Досліджується зв'язок національного і релігійного відродження в сучасних умовах. Виявляються тенденції розвитку етнонаціональних і релігійних процесів, причини та сутність міжцерковного конфлікту, ступінь його загрози суспільно-політичній стабільності українського суспільства. Окреслюється коло національно-державних інтересів України у релігійно-церковній сфері, визначаються основні напрями їх забезпечення в умовах розбудови української державності.

  Скачати повний текст

Робота є історичним дослідженням квебекського національного питання у 80 - 90-ті рр. ХХ ст., коли загострення проблеми, пов'язаної з існуванням франкомовної спільності, здебільшого у межах однієї провінції - Квебеку, призвело до виникнення конституційної кризи у канадській федерації. Визначено чинники зростання сепаратизму у Квебеку та з'ясовано причини невдачі конституційних угод, метою яких було надання провінції статусу "особливого суспільства". Це обумовлено процесом децентралізації федерації та непідписанням Квебеком конституції 1982 р. Розглянуто зіткнення сил націонал-сепаратизму та федералізму за наявності економічної інтеграції на континенті, а укладення угоди про вільну торговлю призвело до багатоваріантності розвитку ситуації у Квебеку, внаслідок чого постала проблема розвитку багатонаціональних федерацій у наш час. Вперше квебекську проблему проаналізовано як багатоаспектне явище, що синтезує традиції та новації квебекського суспільства. Увагу приділено особливостям мовного й освітнього статусу, ментальності франкоканадців. Релігія, французька мова та колективістський дух є ознаками франко-канадської національної ідентичності. Розкрито причини зросту та основні риси сучасного націоналізму у Квебеку. За умов глобалізації та інтеграції, на засаді загальнодемократичних цінностей має місце зіткнення з традиційними цінностями, що призводить до етнічних конфліктів і суверенізації та регіоналізації.

  Скачати повний текст

Уперше у вітчизняній політичній науці комплексно досліджено геостратегію США в 1940 - 60-ті рр., коли країна, вийшла на міжнародну арену як світова держава, стала одним з центрів біполярного світу, єдиною глобальною державою. Акцентовано увагу на геостратегічних імперативах американської зовнішньополітичної традиції, співвідношеннях геополітичної та ідеологічної складових зовнішньополітичного курсу, механізмах формування та реалізації геостратегії за умов трансформації міжнародної системи від багатополярної до біполярної та багатополюсної структури світу. Розкрито специфіку переходу США від "континенталізму" до "глобалізму", курс на зміцнення позицій щодо периферії Євразії та дроблення євразійського простору - найважливіший імператив американської геостратегії. Запропоновано періодизацію розвитку американської геостратегії. Викладено концепцію еволюції антигітлерівської коаліції. Розглянуто взаємодію США і СРСР у період "холодної війни" з позицій системи "конфлікт - співробітництво"; модель американського світового лідерства, що сформувалася на рубежі 1960-х р. Висвітлено принципи адаптації США до умов багатополярного світу.

  Скачати повний текст

Розкрито основні умови ефективності дискурсії як форми навчальної роботи на уроках світової літератури. Обгрунтовано принципи організації навчальної дискурсії, відповідні головним засадам гуманізації шкільної освіти. Визначено критерії ефективності навчальної дискурсії: рівень знань школярів з предмета "Світова література"; рівень оволодіння вміннями та навичками, необхідними для вичення світової літератури; рівень оволодіння досвідом творчої діяльності; ставлення до навчальних дискурсій; рівень ініціативності учнів; рівень оригінальності думок і суджень школярів; рівень розвитку мислительних операцій учнів; рівень обгрунтованості висловлених думок школярів. Проаналізовано особливості формальної структури діалогу підлітків і зміст смислових зв'язків між послідовним висловлюванням учнів, спрямованість їх висловлювань. Виділено групи прийомів, за допомогою яких можна обгрунтувати власну точку зору - змістовні та незмістовні. Внаслідок проведеного аналізу встановлено основні психологічні умови, які впливають на ефективність навчальної роботи - активізацію, завдяки відповідним діям вчителя, мислення школярів, вдосконалення їх мислительних операцій, розвиток критичного ставлення до власної точки зору та думок інших учнів і вчителя, здатність зрозуміти та усвідомлювати висловлення партнерів у спілкуванні, обгрунтовувати власні судження, задавати питання, формулювати сумніви, вносити власні ідеї та пропозиції, виправляти висловлювання інших учасників дискусії.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу філософії "віхівства" визначено структуру, особливості та аксіологічний статус революціонізму як типу світогляду, носієм якого виступила російська інтелігенція. Основою деструктивного революціонізму стала латентна релігія людинобожжя, що сприяло утвердженню нігілізму та легітимації історично безперспективних програм суспільного реформування. Подано релігійно-моральну оцінку радикальних перебудов на початку та в кінці ХХ ст.

  Скачати повний текст

Доведено, що система Генеральної Угоди з Тарифів і Торгівлі (ГАТТ) за своєю правовою природою є поєднанням характеристик міжнародного договору та окремих ознак міжурядової організації, і яка де-юре не є міжнародною організацією, вона де-факто виконувала окремі функції у регулюванні міжнародних торговельних відносин, притаманних міжурядовій організації. Визначено, що Світова Організація Торгівлі (СОТ) як спеціалізована міжнародна економічна організація є суб'єктом міжнародного права та виступає правонаступником ГАТТ, продовжуючи здійснювати функцію останньої за нових умов подальшого розвитку світових господарських відносин. Обгрунтовано тезу, що провідна роль СОТ у регулюванні світогосподарських, торговельних відносин має змогу віднести її, поряд з МВФ і МБРР, до головних елементів глобальної інституціоналізованої системи співробітництва держав у фінансовій та торговельній сферах. Зроблено висновок, що удосконалення системи ГАТТ/СОТ має засновуватись на тому, що СОТ повинна перейти із здійснення у структурі обслуговування глобальних інтересів транснаціональних компаній та провідних країн заходу до діяльності, пов'язаної з подоланням негативних проявів глобалізації світових економічних процесів. З'ясовано, що прискорення вступу України до СОТ потребує створення відповідної інфраструктури організаційного, правового та економічного забезпечення з обов'язковою підготовкою економічних розрахунків втрат і вигод для України у разі вступу у СОТ.

  Скачати повний текст

Досліджено інститут тимчасового генерал-губернатора на українських землях, що входили до складу Російської імперії, соціально-політичні чинники його утворення, організаційно-правові засади функціонування тимчасових генерал-губернаторств, їх практичну діяльність. Проаналізовано специфіку компетенції тимчасового генерал-губернатора, її зміни протягом останніх десятиріч ХІХ - початку ХХ ст. Висвітлено основні етапи існування тимчасових генерал-губернаторств на території України: період політичної кризи наприкінці 1870-х - на початку 1880-х рр.; перша російська революція 1905 - 1907 рр.; Перша світова війна. Розглянуто особливості правового статусу тимчасового генерал-губернатора.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання пошуку в культурі достатньо об'ємних структурних одиниць, що могли б репрезентувати співвідношення між людиною та феноменом розуміння нею особистісного буття, яке у духовному вимірі ніколи повністю не збігається з самим фактором емпіричного існування. Висвітлено проблему зіставлення двох сторін реальності: фізичної та семантичної (сенсової). Виділено в ландшафті культури три стійкі моделі: язичницьку містерію, християнську літургію, оперу, розкрито їх феноменологічну суть. Досліджено, яким чином у кожному з трьох запропонованих феноменів, які отримують визначення метажанрів культури, розгортається феноменологічна смислова тріада: Абсолютне - Я - Інше, що може бути представлена як своєрідний стрижень, навколого якого обертається світова духовна культура людства.

  Скачати повний текст

Розглянуто роль месіанських уявлень, яку вони відіграють у процесах духовного засвоєння суспільної трансформації, оновлення засад людського буття в світі. Здійснено пошук категорій спільності, ліній збігу основних уявлень про фундаментальну побудову релігійної свідомості - приходу Месії. Зроблено висновок, що месіанство є категорією релігійної свідомості в монотеїстичних релігіях, за допомогою якої вона рефлексує невідповідність історично посталих форм суспільного життя його новим духовно-практичним засадам. Висунуто тезу, що завдяки існуванню цієї категорії суспільна свідомість (однією з форм якої є релігія) здатна осягнути необхідність входження в нову систему уявлень, остаточного відокремлення від минулого, але зі збереженням минулого досвіду освоєння світу.

  Скачати повний текст

Визначено діалогічні якості пізнавальної діяльності особистості: толерантність по відношенню до інших, навіть протилежних точок зору; здатність обгрунтовувати свою позицію; здатність до співпраці з партнерами по спілкуванню в процесі розв'язання завдань; здатність аналізувати свої судження, порівнювати їх з точкою зору партнера по спілкуванню; здатність до творчого розв'язання проблемних завдань. Доведено, що педагогічний вплив вчителя на старшокласників сприяє діалогічному наповненню мотиваційної, змістової, операційної сторін пізнавальної діяльності через заохочення суб'єкт-об'єктної взаємодії партнерів по спілкуванню, постановку творчих завдань і проблемних ситуацій; стимулювання пізнавальної активності учнів у процесі організації навчальних дискусій. З'ясовано характеристики пізнавальної ситуації, які активізують мислення особистості та розвиток діалогічних якостей пізнавальної діяльності: проблемність, що спричинюється неоднозначністю умов творчого завдання і, таким чином, активізує мислиннєву діяльність учня; когнітивний дисонанс, який виникає у разі виникнення проблеми, розв'язати яку за допомогою вже існуючого засобу-стереотипу неможливо. Визначено основні засоби змістових, дискретних, інтелектуально-рефлексивних, особистісно-рефлексивних впливів на розвиток діалогічних якостей пізнавальної діяльності старшокласників. Визначено психолого-педагогічні умови ровитку в старшокласників діалогічних якостей пізнавальної діяльності: активізація завдяки відповідним педагогічним впливам вчителя мислення школярів, вдосконалення їх мислительних операцій, розвиток критичного ставлення до своєї точки зору, думок інших учнів та вчителя, здатності розуміти висловлювання партнерів по спілкуванню, обгрунтовувати власні судження, вносити нові ідеї та пропозиції.

  Скачати повний текст

Досліджено співвідношення політики та релігії як диференційованих форм інституалізації суспільства в єдиному соціокультурному просторі, виявлено еволюційні зміни у взаємодії політичних і релігійних структур, що репрезентують провідні тенденції сучасного розвитку духовного життя. Визначено головні тенденції у взаємовідносинах політики та релігії у період трансформації суспільства: політизація церковно-релігійного середовища та десекуляризація культурно-політичної сфери. Показано суперечливість духовного життя в епоху глобалізації, що концептуально виокремлює єдність та взаємоперехід протилежностей духовного життя у формі секуляризації (політизації) та десекуляризації (сакралізації) суспільної свідомості. Обгрунтовано, що протилежність тенденцій секуляризації - десекуляризації по-різному проявляється у різних сферах духовності, відображуючи у теоретичній свідомості історичні форми єдності або протистояння у взаємовідносинах між церквою та державою. Розкрито критеріальні ознаки тенденції десекуляризації: проникнення теїстичних ідеологем, релігійних норм, ідеалів щодо суспільної свідомості, що викликано її поворотом до культуроцентричності, зміщенням акценту на етнорелігійну самобутність. Доведено, що надмірна політизація та десекуляризація духовної сфери мають межі існування у соціокультурному просторі: межі десекуляризації - містифікація масової свідомості, ірраціональна бездуховність та ін., що руйнує саму релігійну свідомість; межі політизації - у свідомому або несвідомому поглинанні сакральних моральних норм, ідеалів, релігійних ідей та ін. раціональними конструкціями соціального порядку. Встановлено взаємозв'язок політичних і релігійних критеріїв в українському просторі: історія відносин політики та релігії, держави та церкви свідчить, що у період занепаду державності релігія виступала вагомим критерієм самоідентифікації українського народу, впливала на процеси державотворення. Показано, що за умов розбудови української державності, національного та духовно-культурного відродження взаємодія політики та релігії є складною, суперечливою: кризові процеси відчутно позначились на міжконфесійних відносинах, призвели до світоглядної невизначеночті, політизації церковно-релігійного середовища.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Висвітлено становлення та розвиток вітчизняної філософської думки. Обгрунтовано новий підхід до розуміння взаємин релігії та політики за незалежного розвитку країни. Запропоновано модель, що характеризує державно-церковні відносини за умов суспільно-політичної трансформації в Україні. Розкрито поняття "релігія" і "політична система", проаналізовано позитивні та негативні взаємини релігійно-духовної сфери та політичного життя соціуму. Сформовано основний інструментарій соціально-політичного впливу на релігійний чинник (державу, як базовий елемент, релігійно-політичні партії, мас-медіа тощо). Висвітлено нові підходи до розв'язання конфліктних ситуацій у релігійному середовищі. Виділено напрямки впливу релігійного чинника на соціально-політичну сферу суспільства та шляхи їх зміни за умов стійкого розвитку.

  Скачати повний текст

Осмислено та проаналізовано проблематику удосконалення людини на основі вивчення робіт провідних європейських філософів, ідеї яких покладено в основу європейської культури. Обгрунтовано засадничий характер ідеї вдосконалення у світових релігіях і релігійних практиках і доведено, що суть людини та розуміння удосконалення визначається за допомогою виявлення її місця стосовно Бога. Реконструйовано основні парадигми становлення ідеї удосконалення в європейській культурно-історичній традиції та показано вплив даних парадигм на посткомуністичний соціум. Розкрито динаміку змін змісту та форм філософських концепцій удосконалення людини у таких площинах: "людина - Бог" і "людина - суспільство". Всебічно досліджено критику просвітницької педагогіки та "прогресуючої" людини. Виявлено зв'язок між "поразкою" ідеї вдосконалення та критикою культури через розгляд вчення про "надлюдину" та ревізію християнської традиції, здійснену насамперед Ф.Ніцше. Розглянуто тлумачення удосконалення людини як об'єкту маніпуляції, що укорінено у настанові технократичного мислення.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософське дослідження соціокультурної самоідентифікації особистості та ролі мови як засобу даного процесу. Розглянуто методологічний аспект вивчення процесу соціо-культурної самоідентифікації як засобу механізму саморегуляції соціуму та певного виду активності соціальних суб'єктів. Проаналізовано категоріальний ряд, що відображає зміст соціокультурної самоідентифікації особистості. Виявлено логіку розвитку даного процесу в сучасному суспільстві та з'ясовано об'єктивні критерії типології самоідентифікації особистості, досліджено її основні види, до яких належать: цілеспрямована (консервативна та прогресивна) самоідентифікація, нецілеспрямована, зовнішня, внутрішня та самоідентифікація шляхом деідентифікації - заперечення іншого "Я" та методом самоподолання, самозаперечення, перегляду власної позиції, реконструювання власної ідентичності. Розкрито сутність соціокультурної детермінації мовної самоідентифікації, на фунціонування якої найбільшою мірою впливає існуючий світовий порядок, соціально-політична трансформація та глобалізація, релігія, ідеологія, політика, рівень розвитку громадського суспільства та правової держави, менталітет нації, світоглядні орієнтації людей та спрямованість їх соціальної активності. Виявлено та проаналізовано основні об'єктивні та суб'єктивні фактори оптимізації процесу мовної самоідентифікації особистості в Україні.

  Скачати повний текст

Зроблено спробу по-новому розкрити соціально-філософське розуміння суті релігії та армії, з'ясувати місце та роль релігії в Збройних Силах, провести всебічний аналіз основних складових (елементів) утворення "релігія - армія", а також розробити теоретичну модель організації взаємин між компонентами цього утворення, що притаманні Україні. Висвітлено конкретні форми та методи релігійного впливу на якісне виконання воїнами професійних обов'язків і завдань військової служби шляхом їх морально-психологічного загартування, збагачення духовного світу. Зроблено висновки щодо доцільності запобігання бойовим і загальним психічним травмам у віруючих військовослужбовців та інформаційної протидії ідейним опонентам (супротивникам) за умов сучасного ідеологічного протистояння георелігійних цивілізацій, держав і церков. Наведено актуальні підходи методологічного та прикладного характеру щодо даної проблеми, які раніше не використовувались у виховній практиці Збройних Сил України та не висвітлювались у соціально-філософській літературі.

  Скачати повний текст

Досліджено фундаментальні принципи, найбільш загальні суттєві характеристики, ціннісні орієнтації, ідеали й традиції української геополітичної думки. Проаналізовано інтелектуальні джерела розвитку геополітичного вчення на Україні. Зазначено, що вітчизняна геополітична думка розвивалася у контексті та одночасно зі світовою, виявлено її особливості та відмінності, зумовлені філософсько-світоглядними традиціями та конкретними історико-політичними обставинами, зокрема, відсутністю української держави та тривалим досвідом національного поневолення. Виокремлено складові філософсько-світоглядних традицій національної геополітичної думки, якими є земля, простір, менталітет, релігія, культура, природні права людини, пошук геополітичних стратегій подолання спільних проблем цивілізації, прагнення довести рівність усіх держав, незалежно від їх геополітичного потенціалу. Запропоновано класифікацію основних напрямків розвитку світового та вітчизняного геополітичного вчення, встановлено їх найбільш суттєвий вплив у науковій та суспільно-політичній сферах. З'ясовано, що характерні риси української геополітичної думки відзначаються гуманністю і толерантністю.

  Скачати повний текст

Вивчено проблему архетипних зв'язків і співвідношень між різними видами мистецтва, а саме - між архітектурними та літературними явищами на підставі аналітичних і теоретичних узагальнень, основою яких є феномен храму, який розглянуто в єдності його культурних і культових характеристик. Храм досліджено як архетипну імітацію космогонічного акту, визначено його основні структурні елементи: Світова Гора, світове Древо і Сходи. Розглянуті в єдності, елементи складають креативний архетип, у якому відбивається архетипне уявлення про Світову Вісь (Axis Mundi). Зазначено, що архітектоніка літературного твору, яка розглядається в міфопоетичному контексті, виявляє властивості, спільні для явищ літератури й архітектури, що дає змогу у випадках найбільших семантичних зближень, вживати як допоміжний термін поняття "архітектурність". Характеристики храмової археструктури інтерпретовано як архетипні передумови словесної творчості. Креативний і рецептивний аспекти поетики храму досліджено на прикладі романів "Шпиль" У.Голдінга і "Золотий храм" Ю.Місіми, в яких образ храму є центральним і смислотворчим.

  Скачати повний текст

Концептуалізовано релігійну комунікацію у просторі європейської культури, в якому релігія (християнство), як і наука, ініціювала формотвірні комунікативні моделі. Висвітлено та проаналізовано основні підходи комунікативної філософії XX ст. Показано контемпоральність ідей комунікативної філософії з основними ідеями релігійної комунікації у змістовому, етичному та нормативному аспектах, на підставі цього розглянуто християнську релігію як джерело артикуляції базових цінностей. Доведено, що релігія є комунікативно-парадигмальною моделлю культури, а наука - парадигмально-комунікативною. Здійснено спробу специфікувати релігійну комунікацію шляхом виділення трьох гетеротромних вимірів: тринітарного, вертикального та горизонтального. Установлено, що в екуменічному русі мають місце дві магістральні комунікативні стратегії - модерністська - подібності та постмодерністська - розрізнення.

  Скачати повний текст

Досліджено релігію як суспільно-функціонуючий феномен. Розкрито суть суб'єктів і об'єктів суспільного функціонування релігійного комплексу. Доведено, що релігія за умов дуальності існування людини є світоглядною основою утвердження її суспільного буття. З'ясовано систему функціональності релігії, її основні структурні складові та рівні суспільного вияву, їх внутрішній взаємозв'язок та роль у житті соціуму як специфічної форми реалізації суспільної суті релігії. Виявлено взаємовплив і специфіку функціонування основних структурних елементів релігійного комплексу в житті суспільства та особистості, а також роль релігійних інституцій і організацій як основної форми реалізації суспільної функціональності релігії. Розкрито причини "змирщення" дієвості релігійних інституцій та організацій за сучасних умов. Проаналізовано причини та суть процесу еволюції змісту та форм реалізації функціональності релігії у процесі соціогенезу. У історичному аспекті розкрито роль у цьому процесі сакралізації, секуляризації та соціального постмодерну, які є чинниками трансформації форм і змісту функціонування релігійного комплексу.

  Скачати повний текст