Проаналізовано та визначено місце церкви у системі інститутів громадянського суспільства. На базі теоретичного узагальнення ідей і теорій розвитку громадянського супільства описано його інституційну структуру та визнчено місце і роль церкви як своєрідного інституту соціуму. Проведено емпіричний аналіз і показано, що всупереч уявленням про те, що церква поза політикою, це твердження не повною мірою відповідає дійсності. Зазначено, що прямо та безпосередньо церква не втручається до політичного життя держави та суспільства, але з урахуванням історичної традиції та сучасного досвіду багатьох країн показано, що церкви нерідко залучаються до політичних процесів. Розглянуто шляхи оптимізації релігійно-церковної ситуації в Україні й акцентовано увагу на об'єктивній необхідності на засадах взаємної згоди православних конфесій створення єдиної Української Помісної Православної Церкви, яка буде сприяти подоланню церковного та цивілізаційно-світоглядного розколу суспільства.

  Скачати повний текст

Розроблено та науково обгрунтовано форми і методи виховання віруючих військовослужбовців. Виявлено рівні сформованості вміння командирів підрозділів організовувати виховний процес із віруючими військовослужбовцями. Науково обгрунтовано структурну модель даного процесу.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив зовнішніх політико-інституційний чинників на розвиток суспільно-релігійної сфери України. Проаналізовано суспільно-релігійну сферу України як складну багаторівневу систему, яка зазнає інституціоналізованого впливу з боку внутрішнього середовища, та міжнародної системи. Виокремлено основні елементи структури релігійних інституцій, розкрито суть та зміст функцій, які вони виконують в українському суспільстві. Охарактеризовано політико-інституційний вплив діяльності міжнародних суб'єктів на суспільно-релігійну сферу України. Проаналізовано функціонально-інституційний стан суспільно-релігійної сфери України в контексті внутрішніх процесів, а також зовнішніх загроз і викликів. Проведено порівняльний аналіз спільних і відмінних рис релігійних організацій, представлених як Україні, так в країнах свого основного перебування, а також розглянуто характер їх впливів на суспільно-релігійну сферу. Визначено та проаналізовано характер, основні напрями та принципи діяльності зовнішніх і внутрішніх різноманітних суб'єктів щодо України. Проаналізовано форми та методи роботи міжнародних релігійних і громадських інституцій в Україні. Виявлено зміни, що відбуваються в духовно-релігійному та суспільно-політичному середовищі України під впливом зарубіжних центрів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософське дослідження міжконфесійних відносин. Розглянуто методологічний аспект дослідження даного виду суспільних відносин. Осмислено специфіку прояву діалектики традицій та новаторства у сфері міжконфесійних відносин. Проаналізовано чинники кризи та перспективи розвитку регулятивних функцій релігії за умов загострення глобальних проблем людської цивілізації. Новаторством як закономірністю розвитку міжконфесійних відносин передбачено перевагу неантагоністичних типів традицій та сформовано передумови для природного розвитку системи георелігії. Розгортання даних тенденцій за умов суверенної України ускладнено кризою, що супроводжує перехідний період у розвитку суспільства. Виявлено основні детермінанти оптимізації розвитку міжконфесійних відносин на етапі становлення суверенної України, розглянуто її умови, фактори та критерії.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив духовно-культурних детермінант на трансформацію релігійної свідомості за умов сучасних українських реалій. Здійснено теоретичне узагальнення впливу соціокультурних, наукових, освітніх, мистецьких детермінант на трансформацію релігійної свідомості. Показано, що духовно-культурні детермінанти постають вагомим фактором впливу на трансформацію змістів релігійної свідомості. Завдяки взаємодії релігії з наукою, освітою, мистецтвом і соціокультурними факторами сформовано дві нові якості сучасної релігійної свідомості - індивідуалізацію та масовість.

  Скачати повний текст

Проаналізовано духовно-ціннісні орієнтації особистості у контексті філософсько-релігійних традицій. Доведено, що релігійні цінності є не єдиною основою для становлення моралі та моральності в Україні. Значну увагу приділено динаміці світоглядних орієнтацій української молоді. У процесі дослідження з'ясовано проблеми зіткнення інтересів буддизму, ісламу, християнства, ідуаїзму, нетрадиційних культів на теренах сучасної України. Розкрито специфіку функціонування релігійних цінностей у культурі українського народу, зміни у світоглядних установах сучасної людини, проаналізовано характерні особливості вірувань, звичаїв, ритуалів, традицій. Визначено, що емоції, переживання, почуття, у тому числі релігійні, є духовними цінностями, а також основою для подальшого розвитку людини. Показано, що цінності конкретизуються за трьома рівнями: всезагального, загального, індивідуального.

  Скачати повний текст

Наведено результати теоретичних досліджень проблем співвідношення етнічних і релігійних феноменів, зроблено філософський аналіз вітчизняних здобутків їх осмислення, які засвідчили, що онтологічний, феноменологічний, структурно-функціональний взаємозв'язок релігії та етносу має давню історію, зумовлює появу синкретичних етнорелігійних явищ, які посідають чільне місце в житті народів і постійно проявляють себе в міжнаціональних і міждержавних відносинах, виступають активним чинником світового суспільного процесу, й водночас є предметом дослідження нової галузі релігієзнавства - етнології релігії.

  Скачати повний текст

Висвітлено головні наврямки державної етноконфесійної політики на території УРСР у період 1944 - 1953 рр. Показано особливості та відмінності у її здійсненні в Україні та РРФСР. Проаналізовано попередні етапи державно-церковних відносин у СРСР та УПСП, а також виявлено причини, що зумовили їх зміни у повоєнний період. Розглянуто взаємозв'язок між зміною етнічного складу населення України, що відбувся внаслідок подій війни та повоєнної етнонаціональної політики радянського уряду та його конфесійною структурою. Досліджено динаміку чисельності релігійних громад, служителів культу, богослужбових приміщень, що дало змогу зробити висновки про реальний вплив реалізації державної релігійної політики на зміни релігійної інфраструктури у повоєнній Україні. Показано роль і місце Російської Православної Церкви в етнотрансформаційних процесах. Здійснено спробу цілісного дослідження діяльності релігійного підпілля.

  Скачати повний текст

Проаналізовано існуючий образ новітніх релігій у суспільній свідомості в контексті наявних тенденцій у розумінні свободи совісті та можливостей наукових видань й світських ЗМІ впливати на його формування. Виокремлено два основних підходи в ставленні суспільства до новітніх релігій: перший подано науковими працями релігієзнавців і розвідками деяких публіцистів і журналістів, які розуміють свободу совісті в філософському дусі, притаманному сучасній моделі державно-церковних відносин у демократичних країнах, що відповідає фундаментальним принципам свободи релігії, другий - властивий більшості публікацій про новітні релігії у світських засобах масової інформації та позначений тим, що наведені в них характеристики новітніх релігій переважно не адекватно відображають реальне їх існування.

  Скачати повний текст

Розглянуто шляхи становлення, основні напрями, форми та методи роботи органів радянської влади Кримської АСРР з контролю за діяльністю релігійних організацій. Досліджено проведення на півострові антирелігійної агітації та пропаганди, реакцію віруючих на антирелігійні дії влади. Розкрито причини особливого підходу органів радянської влади до мусульманської конфесії, надання їй низки поступок і пільг у середині 1920-х рр. Проаналізовано вплив обновленського розколу в Російській православній церкві на відносини православних релігійних організацій та владних структур у Криму. Висвітлено особливості політичної тактики влади щодо релігійних общин національних меншин і сект півострова.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні та методологічні аспекти формування системи засобів правового регулювання суспільних відносин у релігійній сфері життєдіяльності людини, розкрито його значення у забезпеченні права на свободу совісті та віросповідання. Розглянуто філософсько-методологічні та концептуальні підходи, на яких базувалося науково-теоретичне обгрунтування комплексного формально-нормативного закріплення права на свободу совісті та віросповідання у радянській Україні 1919 - 1929 рр. Розкрито важливе значення у даному процесі диференційованого підходу, використаного для розмежування агресивно-атеїстичних дискримінаційних положень пов'язаної з ним практичної діяльності та жорстких вимог світськості. Охарактеризовано основні етапи відтворення й удосконалення процесу правового регулювання свободи совісті, віросповідання та діяльності релігійних організацій у радянській Україні даного періоду. Зроблено розмежування понять свободи совісті як свободи особистісного самовизначення та творчої самореалізації у системі настанов, координат світоглядного, віросповідного вибору та свободи релігійної дії. Запропоновано визначення свободи совісті як способу реалізації можливостей, втілених у праві на свободу віросповідання (дійсній волі сумління) та праві на свободу релігійної дії (церковній волі). Проаналізовано діяльність вищих органів державної влади 1919 - 1929 рр. щодо забезпечення правового регулювання суспільних відносин у релігійній сфері життєдіяльності людини. З урахуванням історичного досвіду наведено пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинної редакції Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" N 987-XII від 23 квітня 1991 р., розроблено рекомендації щодо удосконалення діяльності Державного комітету України у справах національностей і релігій.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання детермінації релігійною політикою держави правового становища населення українських земель у XIV - XVI ст. Запропоновано поняття "етнорелігійна група". Охарактеризовано правове становище православної та католицької спільнот, вірменської, татарської, єврейської, караїмської та ромської етнорелігійних громад. Доведено, що влада Великого князівства не виробили послідовної етнорелігійної політики, яка характеризувалася кон'юнктурністю, ситуативністю, сполученням прогресивних і консервативних заходів. Визначено загальну тенденцію у розвитку політики щодо етнорелігійних груп населення як поміркованого толеранства на підставі відсутності значних релігійних конфліктів, характерних для держав тогочасної Європи. Державне правове регулювання життя етнорелігійних спільнот Великого князівства Литовського було зумовлено тенденцією до уніфікації та зближення їх правового статусу, що являло собою підгрунтя для створення засад громадянського суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено та класифіковано моделі систем державно-церковних відносин, впроваджені в світовій практиці, у зіставленні з історичним розвитком і сучасним станом системи державно-церковних відносин в Україні. Розкрито їх евристичну цінність для формування державної політики України. Запропоновано вдосконалення механізмів реалізації державної політики України у галузі релігійно-церковного життя шляхом впровадження системно-посередницької моделі управління. Уточнено та розкрито зміст окремих понять категоріального апарату державно-управлінської науки. Визначено пріоритетні напрями, шляхи реалізації та перспективи державної політики України в галузі релігійно-церковного життя.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний релігієзнавчо-правовий аналіз змісту та реалізації принципу свободи совісті й віросповідання в Україні у контексті сучасних міжнародно-правових стандартів. У суб'єктно-екзистенціальному та суспільно-інституалізованому вимірах свобода совісті є важливим критерієм оцінки гуманістичної сутності тієї чи іншої держави, її демократичності. Встановлено, що рівень практичної реалізації правового аспекту свободи совісті й віросповідання полягає у виробленні державної політики щодо релігії та церкви, пріоритетна роль у якій належить зближенню державної правової системи зі світовою, наданню на національному рівні демократичної спрямованості всьому процесу законотворення. З'ясовано ознаки сучасної моделі державно-церковних відносин в Україні, які характеризуються демократичністю, послідовністю та зваженістю, а базові конституційно-правові положення даної моделі відповідають демократичним принципам і загалом задовольняють права та свободи людини, спираючись при цьому на багатовікову спадщину врегулювання відносин між церквою та державою як двома важливими соціальними інститутами.

  Скачати повний текст

Розроблено структурно-типологічний підхід до аналізу релігійної свідомості та релігійного досвіду. З застосуванням цього підходу створено типологію релігійної свідомості та релігійного досвіду, запропоновано нову інтерпретацію тенденції в еволюції релігійності населення сучасної України. Проаналізовано співвідношення автономного та гетерономного релігійного досвіду та використання релігії як інструменту ідентифікації за сучасних мов. Піддано критичному аналізу ідеологему "релігійного відродження" як аналога проекту "національного відродження" відповідно до моделі "етнонації". Сформульовано практичні рекомендації щодо розробки стратегії державної політики у релігійно-конфесійній сфері, які стосуються подолання негативних тенденцій у даній сфері України та використання релігії як важливого інструменту ідентифікації у проекті формування української національної держави й української політичної нації.

  Скачати повний текст

Розкрито вплив трансформаційних процесів на релігійну свідомість сучасного молодого покоління. Розроблено термінологічну базу та проаналізовано різні підходи до поняття релігійної свідомості. З'ясовано її місце у структурі всього релігійного комплексу. У контексті аналітичних можливостей релігієзнавчого підходу, його принципів і критеріїв осмислення досліджено проблему релігійної свідомості, її сутнісні риси та форми прояву. Виявлено зміни у розумінні релігієзнавчого тлумачення релігійної свідомості, що донедавна зводилось до відображальних і пасивних характеристик інтелектуальної сфери, у зв'язку з чим вона втрачала креативність і здатність до трансформації. Доведено, що оптимальне розуміння релігійної свідомості, яке базується на класичному визначенні її як певної структурованої або неструктурованої сукупності ідей, поглядів, теорій, враховує необхідність доповнення об'єктивованих у відповідній релігійній культурі норм і правил релігійного мислення та поведінки суб'єктивованими через релігійну та конфесійну самоідентифікацію ознаками релігійності свідомості. Виділено догматично-теологічний і ціннісно-орієнтаційний елементи релігійної свідомості з урахуванням її соціокультурних і якісних характеристик і взаємопов'язаних з цим філософських рефлексій.

  Скачати повний текст

Розроблено понятійно-термінологічну систему географічного вивчення територіальної організації релігійної сфери регіону, надано наукову дефініцію поняття трансформації релігійної сфери. Здійснено комплексний аналіз методики релігійно-географічного дослідження регіону. Виявлено причинну зумовленість між територіальною організацією релегійної сфери регіону і різних сторін суспільного життя та діяльності, особливостями природно-географічного середовища. Проаналізовано трансформацію релігійної сфери в контексті змін принципових типів взаємодії влади і релігії в суспільстві, виявлено вплив трансформації релігійної сфери на зміни в її територіальній організації. Проаналізовано формування на Львівщині територіальної релігійної системи, особливостей територіальної організації основних (традиційних) конфесій і надано конкретні рекомендації щодо його удосконалення, здійснено інтегральне релігійно-географічне районування області.

  Скачати повний текст

На базі широкого кола джерел проаналізовано процес релігійного відродження в Україні наприкінці 1980-х - у 90-х рр.: зростання релігійної мережі, відновлення традиційних конфесій, поява новітніх течій, розвиток євангелізаційно-місіонерської та видавничої діяльності, культового будівництва, духовних навчальних закладів і соціального служіння релігійних організацій. Охарактеризовано загальний стан міжконфесійних конфліктів в Україні, узагальнено позиції православних церков щодо єдності та автокефалії. Простежено процес створення правової бази щодо забезпечення свободи совісті та релігії у незалежній Україні, формування державної політики країни стосовно церкви та складання практичних взаємовідносин між державою та релігійними організаціями.

  Скачати повний текст

На підставі системного аналізу чинного законодавства та юридичної практики визначено правове становище субінституту релігійних організацій як суб'єктів цивільного права й обгрунтовано рекомендації щодо його удосконалення. Розглянуто феномен релігійної організації у контексті релігійних доктрин і легітимної конструкції юридичної особи взагалі та об'єднань фізичних осіб зокрема. Встановлено, що конститутивними ознаками релігійних організацій є напрям або сфера діяльності, порядок створення, особливості засновницьких документів, суб'єктивні права та юридичні обов'язки засновників, специфіка майнової бази та відповідальності за борги, канонічна ієрархічна залежність, а також система управління та порядок припинення діяльності та ліквідації релігійної організації як юридичної особи. Визначено зміст поняття "релігійна організація" як функціональний різновид добровільної, відносно самоправної некомерційної юридичної особи, створеної на засадах рівності з метою спільного відправлення релігійних культів та поширення релігійних переконань на основі систематизованого віровчення, яка наділена не забороненим законом відповідним майновим забезпеченням своєї діяльності. Сформульовано пропозиції щодо врегулювання правового становища релігійних організацій, наведено рекомендації щодо удосконалення чинного законодавства та правозастосовчої практики.

  Скачати повний текст