Досліджено співвідношення політики та релігії як диференційованих форм інституалізації суспільства в єдиному соціокультурному просторі, виявлено еволюційні зміни у взаємодії політичних і релігійних структур, що репрезентують провідні тенденції сучасного розвитку духовного життя. Визначено головні тенденції у взаємовідносинах політики та релігії у період трансформації суспільства: політизація церковно-релігійного середовища та десекуляризація культурно-політичної сфери. Показано суперечливість духовного життя в епоху глобалізації, що концептуально виокремлює єдність та взаємоперехід протилежностей духовного життя у формі секуляризації (політизації) та десекуляризації (сакралізації) суспільної свідомості. Обгрунтовано, що протилежність тенденцій секуляризації - десекуляризації по-різному проявляється у різних сферах духовності, відображуючи у теоретичній свідомості історичні форми єдності або протистояння у взаємовідносинах між церквою та державою. Розкрито критеріальні ознаки тенденції десекуляризації: проникнення теїстичних ідеологем, релігійних норм, ідеалів щодо суспільної свідомості, що викликано її поворотом до культуроцентричності, зміщенням акценту на етнорелігійну самобутність. Доведено, що надмірна політизація та десекуляризація духовної сфери мають межі існування у соціокультурному просторі: межі десекуляризації - містифікація масової свідомості, ірраціональна бездуховність та ін., що руйнує саму релігійну свідомість; межі політизації - у свідомому або несвідомому поглинанні сакральних моральних норм, ідеалів, релігійних ідей та ін. раціональними конструкціями соціального порядку. Встановлено взаємозв'язок політичних і релігійних критеріїв в українському просторі: історія відносин політики та релігії, держави та церкви свідчить, що у період занепаду державності релігія виступала вагомим критерієм самоідентифікації українського народу, впливала на процеси державотворення. Показано, що за умов розбудови української державності, національного та духовно-культурного відродження взаємодія політики та релігії є складною, суперечливою: кризові процеси відчутно позначились на міжконфесійних відносинах, призвели до світоглядної невизначеночті, політизації церковно-релігійного середовища.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософський аналіз війни та миру як феноменів історичного процесу. Досліджено питання, взаємопов'язані з трансформацією даних феноменів, їх взаємодією та взаємозумовленістю на початку нового тисячоліття та наголошено на необхідності врахування конкретної історичної епохи, а також соціально-політичної та економічної ситуації. Запропоновано нові концептуальні підходи щодо класифікації воєн на підставі узагальнення, переосмислення поглядів зарубіжних і вітчизняних філософів. Досліджено методологічні проблеми щодо джерел виникнення воєн і особливості їх прояву за умов світу, що трансформується. Розглянуто основні зміни у характері війн на сучасному етапі розвитку суспільства. З урахуванням результатів соціально-філософського аналізу основних тенденцій розвитку суспільства в епоху глобалізму доведено необхідність єднання людини та людства у боротьбі за мир. Досліджено феномен миру як пріоритетної цінності сучасного суспільства. Наголошено на необхідності утвердження та вдосконалення принципів мирного співіснування з урахуванням нових загроз і викликів сучасності. Запропоновано принципи, які можуть слугувати теоретичною засадою для розробки загальної культури миру у сучасному суспільстві.

  Скачати повний текст

Досліджено трансформації геополітичних знань у системі формування суспільної свідомості у контексті зміни парадигм цивілізації та міжнародних відносин і виявлено специфічні риси даного процесу у військовій сфері державної діяльності. Висвітлено наукові засади визначення предмету геополітики та його категоріально-понятійний апарат. Здійснено соціально-філософський аналіз проблем геополітичної індентифікції України та формування геополітичної свідомості військовослужбовців Збройних Сил держави. Обгрунтовано пріоритети геополітичної індентифікації України та визначено фактори, що перешкоджають її здійсненню за сучасних умов.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз концептуальних підходів західної соціальної філософії щодо розуміння походження, суті й причин виникнення воєн. З'ясовано, що філософія миру сформувалася як альтернатива філософії насильства. У науковий обіг введено поняття "західна парадигма війни і миру", розкрито його суть та особливості за умов протистояння двох соціально-політичних систем та однополюсного світу. Досліджено процес трансформації характеру, причин і феномену війни в епоху глобалізації та революції у військовій справі. Обгрунтовано оптимістичні підходи щодо осмислення історичного процесу та місця в суспільних перетвореннях збройного насильства у третьому тисячолітті. Запропоновано модель військового реформування, яка базується на врахуванні основних тенденцій, пануючих у військовому будівництві Заходу. Доведено, що процес реформування Збройних сил України неможливий без духовно-етичного розвитку військовослужбовців, наповнення воєнної політики ідеалами гуманізму та демократії.

  Скачати повний текст

Розкрито поняття "інтеграція" у соціально-філософському контексті та наведено його визначення. З'ясовано, що стан соціальної диференціації передбачає поділ суспільства за різноманітними критеріями і є невід'ємною передумовою соціальних інтеграцій. Визначено, що громадянське суспільство виступає основною сферою втілення та результатом розвитку розгалуженої мережі соціальних інтеграцій. Виявлено механізми взаємозв'язку об'єднань громадян з основними інститутами політичної системи суспільства. Досліджено взаємозалежність становлення соціальної держави та розвитку інтеграцій громадян.

  Скачати повний текст

Показано, що народ як особлива природна, суспільна та духовна етнічна спільність є головним суб'єктом суспільно-історичного процесу, атрибутивною ознакою якого є його інтереси. Здійснено генетичний, морфологічний, функціональний і праксіологічний аналізи явища інтересів народу. Подано авторське бачення проблеми сутності, змісту, форм і механізмів розвитку та захисту, динаміки змін інтересів народу. Обгрунтовано, що інтереси народу мають субстратний та діяльнісний рівні, які розглянуто в динамічному процесі - від інтересів попередніх етнічних спільнот до планетарного людства. Проаналізовано вплив глобалізаційних та інтеграційних процесів на саморозгортання інтересів народів Європи і, зокрема, українського народу. Розкрито історичний досвід вираження і захисту інтересів народу елітою, науковцями, політичними діячами, починаючи з періоду Київської Русі до початку XXI ст. Запропоновано систему заходів щодо узгодження інтересів народу, політичних партій, елітних кіл та особливостей на рівні етнополітики держави та громадського суспільства.

  Скачати повний текст

На підставі узагальнення та систематизації основних концепцій, що визначають місце і роль національної та етнічної ідентичності у життєдіяльності індивіда розкрито зміст положення про належність права на національну та етнічну ідентичність до невід'ємних прав людини у сучасному демократичному суспільстві. Доведено положення, що моделям етнополітики, що базуються на методологічних засадах фїлософії суб'єктивності, притаманна явна або прихована конфронтаційність. Виявлено можливості та межі застосування комунікативної методології через деталізацію змісту понять інтерсуб'єктивності, як необхідної форми міжнаціональних та міжетнічних відносин, як підгрунтя комунікації, що обумовлює її ціннісні нормативи, ідеальної комунікативної ситуації, як орієнтира для міжнаціональних дискурсів, для аналізу внутрішньонаціональних та міжнаціональних соціальних відносин.

  Скачати повний текст

Наведено результати соціально-філософського аналізу особливостей застосування комунікативної моделі для легітимації міжнародних політичних інститутів за умов глобалізації. Розкрито можливості використання комунікативної теорії для обгрунтування механізмів легітимації міжнародних політичних інститутів. З'ясовано функціональні особливості комунікативних механізмів. Проаналізовано процес функціонування нового типу політичних інститутів, основним завдання яких є регулювання міжнародної взаємодії. Розкрито сутність базових понять комунікативної теорії, які використовуються для характеристики стосунків на міжособистісному рівні, виявлено умови й особливості їх ретрансляції на міжнародні взаємодії. Доведено, що формування міжнародних зв'язків та утворення міжнародних політичних інститутів є необхідною умовою забезпечення відносно безпроблемного співіснування в соціумі, створення та гармонізації багаторівневого світу. Розкрито можливості використання комунікативної теорії з метою успішного розвитку даних процесів, зокрема, таких її механізмів, як орієнтація на ціннісну раціональність, домінування комунікативної дії над стратегічною, прагнення до порозуміння, налагодження справжньої невикривленої комунікації, дискурсу як процедури усунення можливого непорозуміння.

  Скачати повний текст

Запропоновано філософську концепцію місця та ролі системи забезпечення національної безпеки у суспільстві, що трансформується. Обгрунтовано суть і виділено особливості соціальних систем трансформативного типу, здійснено аналіз стійкості й лабільності соціальної системи за дії базових констант і варіативних величин, їх роль у системі суспільних відносин. Визначено умови та принципи функціонування трансформативної соціальної системи, що дозволяють їй забезпечувати стійкість і стабільність. Досліджено й обгрунтовано динаміку перехідних процесів у період трансформацій. З'ясовано суть геополітичних проблем сучасності й особливості їх впливу на функціонування системи забезпечення національної безпеки країн трансформативного типу. Розкрито суть механізмів забезпечення національної безпеки та їх типології, виокремлено основні компоненти структури таких механізмів за соціокультурних умов. Визначено тенденції, які здійснюють безпосередній вплив на практичну реалізацію механізму забезпечення національної безпеки у кожній країні трансформативного типу. Запропоновано комплекс напрямків оптимізації даного механізму у разі соціокультурних трансформацій.

  Скачати повний текст

Досліджено концепт політики у соціально-філософському аспекті. Розкрито специфіку онтологічного статусу політичної реальності, теоретичні форми й особливості соціально-філософської концептулізації засад політики. Визначено специфічну суть феномену політичного як субстанційної основи політики, що присутня в онтологічному архетипі колективного несвідомого та відображається сакральним онтологічним міфом. Консенсусні онтологічні міфи розглянуто як універсальні онтологічні детермінанти всієї системи соціальної комунікації суспільства, функціонування соціальних інститутів і легітимації їх формальної структури. Зроблено спробу довести, що у будь-якому суспільстві політичне є передумовою, соціальна комунікація - умовою, простір і час - формами актуалізації політичної субстанції у реальному політичному процесі. Розглянуто процеси взаємодії громадянського суспільства та політичної онтології.

  Скачати повний текст

Здійснено релігієзнавчий аналіз основних положень християнства й ісламу щодо війни та миру. Розкрито генезис і трансформацію концептів "війна" і "мир" у їх розвитку від першоджерел християнства та мусульманства - Книг Старого та Нового Завіту, Корану, Сунни, праць християнських і мусульманських мислителів - до сучасного трактування. Досліджено тенденції й особливості еволюції поняття "війна" у контексті християнської традиції. Розкрито суперечність християнської доктрини "справедливої війни", проаналізовано явище пацифізму. Досліджено багатоаспектну комплексну модель релігійно-філософського поняття "мир" у християнстві, розкрито його структуру, в якій розрізняється зовнішній і внутрішній мир. Розкрито комплексність поняття "джихад" у першоджерелах ісламу, а також його еволюцію та розвиток. Визначено типи джихаду, етичні постулати, обмеження й умови для його проголошення. Зауважено, що специфіка мусульманського концепту "мир" полягає в тому, що справжній мир на землі неможливий, поки на землі не запанує іслам. Здійснено логіко-семантичний, зіставний і компаративний аналіз концепцій війни та миру у християнській та мусульманській традиціях, досліджено витоки, тенденції та течії ісламського фундаменталізму.

  Скачати повний текст

Здійснено системний аналіз і розроблено типологію форм партнерства. Особливу увагу приділено аналізу його суб'єктивних засад та умов формування суб'єктивності партнера. Визначено, що партнерська взаємодія виражає природну потребу людини у співробітництві на паритетних засадах, у взаємному визнанні людей одним одного. Доведено, що ствердження партнерських відносин на усіх рівнях політичного та соціального життя є суттєвим фактором становлення та розвитку громадянського суспільства.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні теоретико-методологічні підходи щодо визначення поняття "цінності". Визначено існуючі концептуальні підходи щодо політичних цінностей і подано власну їх класифікацію. Доведено, що під політичними цінностями слід розуміти владні відносини в суспільстві, а також організацію й управління цими відносинами. Зазначено про необхідність грунтовної розробки проблем політичних цінностей у масовому та громадянському суспільствах. Проаналізовано основні концепції масового та громадянського суспільства. Обгрунтовано, що провідну роль в трансформації масового суспільства в громадянське виконують саме політичні цінності. Зазначено, що нівелювання державою цінностей демократичних процесів і громадянського суспільства призводить до "масовізації" соціально-політичного життя та появи тоталітаризму.

  Скачати повний текст

Викладено цілісну концепцію загроз інтересам безпеки України, які визначаються як детермінована об'єктивно-суб'єктивними факторами об'єктивна можливість або готовність будь-якого суб'єкта соціальної дійсності нанести збитків життєво важливим інтересам України з метою розв'язання суперечностей, що склалися, й отримання однобічних переваг. Досліджено методологічні проблеми джерел і механізму виникнення загроз, особливості їх прояву в сфері воєнної безпеки України. Розкрито просторово-часові фактори загроз інтересам безпеки України. Визначено функції воєнної сили у системі забезпечення інтересів безпеки, особливості її реалізації у світі, що трансформується. Висвітлено сутність і зміст суб'єктивної складової протидії загрозам безпеці.

  Скачати повний текст

Висвітлено становлення та розвиток вітчизняної філософської думки. Обгрунтовано новий підхід до розуміння взаємин релігії та політики за незалежного розвитку країни. Запропоновано модель, що характеризує державно-церковні відносини за умов суспільно-політичної трансформації в Україні. Розкрито поняття "релігія" і "політична система", проаналізовано позитивні та негативні взаємини релігійно-духовної сфери та політичного життя соціуму. Сформовано основний інструментарій соціально-політичного впливу на релігійний чинник (державу, як базовий елемент, релігійно-політичні партії, мас-медіа тощо). Висвітлено нові підходи до розв'язання конфліктних ситуацій у релігійному середовищі. Виділено напрямки впливу релігійного чинника на соціально-політичну сферу суспільства та шляхи їх зміни за умов стійкого розвитку.

  Скачати повний текст

Вивчено роль культурного простору у процесі формування нації. Розглянуто основні теоретичні підходи до концептуалізації взаємозв'язку простору та культури у гуманітарних науках, традицію використання понять "культурний простір" та "культурний ландшафт". Проаналізовано взаємозв'язок культурного простору з формуванням ідеології, історичної пам'яті, ідентичності. На основі аналізу політико-історичних та соціокультурних чинників формування регіонів України зроблено висновки про характер сучасного культурного простору, шляхи його організації в інтересах української політичної нації у контексті гуманітарної і політичної безпеки держави.

  Скачати повний текст

Досліджено політичну комунікацію, її зміст, суть і особливості прояву у процесі формування громадського суспільства. На підставі аналізу основних концептуальних підходів до проблеми політичної комунікації останню визначено як соціокультурний феномен, поліструктурний і складний вид взаємодії суб'єктів, за якої відбувається цілеспрямована передача повідомлення, що формується з політичних символів, притаманних певному середовищу, та зворотну реакцію, відповідно до якої може формуватися нове повідомлення-образ, який виникає з метою заволодіння, утримання владних повноважень всередині політичної системи та безпосередньо у суспільстві. Розглянуто основні форми політичної комунікації й акцентовано увагу на позитивних, а також негативних аспектах кожної з них. Показано, що особливістю політичної комунікації є те, що вона за своїм змістом і функціями є процесом продукування та поєднання владних потреб та інтересів різних соціальних сил і утворень. Доведено, що у сучасному світі роль соціальної віртуальної реальності полягає у творенні оманливого, викривленого ставлення індивіда та мас до дійсності та у конструюванні позитивного образу майбутніх соціальних процесів відповідних ідеї громадянського суспільства. Відзначено, що соціальний прогрес в Україні значно пов'язаний з розвитком всіх комунікативних систем, однак тільки завдяки конструктивно-творчому змісту політичної комунікації прктично вибудовується необхідна протилежність державі - громадянське суспільство.

  Скачати повний текст

Визначено специфіку умов, за яких здійснюється соціалізація особистості як громадянина у перехідному українському суспільстві, якими є перехід до ринкових відносин, переосмислення старих і становлення нових ціностей і традицій, відхід від моноідеологізму, урізноманітнення форм політичного та соціокультурного життя, становлення демократичного громадянського суспільства, віртуалізація соціально-політичного простору. Висвітлено теоретичний аспект щодо сучасного соціокультурного та політичного контексту України. Визначено та проаналізовано причини, що перешкоджають формуванню демократичної політичної культури як критерію адаптованості особистості до соціального простору та часу. Встановлено, що соціалізація особистості у сучасному суспільстві повинна відбуватися згідно з певними світоглядно-аксіологічними засадами, а саме: гуманізації та плюралізації політичного життя, толерантизації соціально-політичних взаємовідносин, визнання багатовимірності соціокультурних і політичних явищ, відхід від практики редукціонізму в побудові політичних конструктів і моделей соціосприйняття на користь становлення посибілістського мислення.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз формування громадянського суспільства та соціальної роботи як цілого, а також як частини у структурі соціального організму країни. Установлено їх єдину природу, структурні відмінності та функціональні залежності. Визначено топологічні параметри між ними та функціональні залежності між соціальною роботою та елементами алгоритму саморозгортання громадянського суспільства, установлено фази прямої та зворотної їх взаємодії. Розглянуто механізм взаємодії соціальної роботи та громадянського суспільства, виділено фази прямого (особистість людини - сім'я) - перехідного (трудові колективи) - зворотного (середній клас - еліта) руху. Виокремлено провідний фактор оптимізації формування громадянського даного суспільства засобами соціальної роботи в Україні - реалізація соціальних прав людини на основі Конституції (право у сфері житла, соціального захисту, зайнятості, охорони здоров'я та освіти), що призводить до зростання рівня соціальності української держави та реально сприяє можливості вступу її до Ради Європи.

  Скачати повний текст

На підставі виявлення діалогічної субстанціональності соціального проектування, філософської рефлексії провідних рівнів механізму даної діяльності, закономірного характеру її становлення та розвитку розкрито основні детермінанти оптимізації проектного осмислення шляхів і форм будівництва української держави. Увагу приділено пошуку шляхів налагодження паритетної соціально-проектної моделі відновлення взаємозв'язку суспільних потреб і державних інтересів за конкретно-історичних умов сучасної України.

  Скачати повний текст