Розглядаються різнопланові етнонаціональні моделі, їх сутність та зміст, шляхом порівняння визначаються характерні риси демократичних, тоталітарних та перехідних конструкцій. Робиться спроба встановити загальні етапи формування етнонаціональних моделей, а саме: політизація етнічності, утворення нації, побудова незалежної держави. Встановлено, що тоталітарні режими активно практикують наступні етностратегії: депортації, насильницької асиміляції, фізичне знищення етноструктури. Для демократичних конструкцій типовими є етностратегії акомодації (або коренізації), природної асиміляції, "збереження етноструктури". У перехідних етнонаціональних моделях застосовуються різноманітні етностратегії в залежності від обраної парадигми державотворення. В Україні достатньо органічно запроваджуються такі етностратегії: "приймаючої сторони" до депортованих народів (кримських татар, греків, болгар), акомодації (або коренізації), інтеграції. Аналізуючи українську етнонаціональну модель необхідно підкреслити її демократичний характер щодо вирішення міжнаціональних конфліктів та наявність елементів "кланової" та "корпоративної" конструкцій. Розглядаються конфліктологічні аспекти української етнонаціональної моделі у декількох ракурсах: легітимація демократичного політичного режиму в Україні, особливості етнокультурної маргінальності в нашій країні та національна безпека української держави з точки зору етнополітичних досліджень.

  Скачати повний текст

Досліджено внутрішні, регіональні та міжнародні фактори еволюції Косовського конфлікту. Доведено, що сучасні етнонаціональні конфлікти істотно ускладнюються активним поширенням новітніх інформаційно-комунікативних технологій, які об'єктивно сприяють активізації націоналістичних радикальних ідеологій як чинників нестабільності у вимірах національної, регіональної та глобальної безпеки. Показано, що ефективне забезпечення національної, єврорегіональної та міжнародної безпеки неможливе без ліквідації загроз, пов'язаних з неконтрольованим загостренням етнополітичних конфліктів та їх переходом у фазу збройного протиборства, наслідком якої є розпад державності, нищення та дискримінація людей за етнічною ознакою, що підтверджено на прикладі конфліктів на території колишньої Югославії, зокрема, у Косовському краї. Косовський конфлікт проаналізовано у цілісному міжнародному контексті. Досліджено фазу його інтернаціоналізації, яка активізувалася з початку 1998 р. у зв'язку з загостренням ситуації у краї. Висвітлено міжнародне втручання миротворчих сил у березні 1999 р., яке трансформувалося у воєнну операцію НАТО проти керованої на той час С. Мілошевичем Союзної Республіки Югославії із застосуванням "повітряної війни". Дане втручання розцінено як прояв нової тенденції в міжнародних відносинах, за якої гуманітарні стандарти та дотримання прав людини набувають пріоритетного значення у порівнянні з державним суверенітетом. Проаналізовано проголошення у лютому 2008 р. Республікою Косово державної самостійності з усіма бажаними та небажаними наслідками "Косовського прецеденту", досліджено його вплив на систему міжнародних відносин. Показано, що одним з подібних наслідків є свідомі зусилля Російської Федерації (РФ), спрямовані на "розморожування" етнополітичних конфліктів у пострадянському політичному просторі, про що свідчить визнання РФ в односторонньому порядку державної самостійності Південної Осетії й Абхазії.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження впливу віктимних чинників на політичну поведінку депортованих народів на прикладі кримськотатарських репатріантів. Наведено загальну характеристику віктимних чинників, якими є: наявність ситуації, що провокує поведінку жертви у депортованих етносів; відсутність злочинця, який у свідомості депортованих асоціюється насамперед з тоталітарною державою СРСР; відсутність в українському законодавстві механізмів відшкодування збитків жертвам політичних злочинів. Розглянуто депортацію народів як віктимогенерувальну проблему тоталітарної держави, виявлено вплив факту депортації на політичну поведінку кримськотатарських репатріантів та її віктимні наслідки. Зроблено висновок, що віктимність стає ресурсом, який етнічна еліта використовує у політичній боротьбі. Проаналізовано вплив віктимних чинників на процес прийняття політичних рішень у кримськотатарських репатріантів. Досліджено основні способи маніпулювання представниками кримськотатарського етносу, які формуються під впливом віктимної складової: консолідація етносу навколо ідеї національної державності та відновлення прав, втрачених внаслідок депортації 1944 р., надання соціальним проблемам національного забарвлення. В аспекті трансактного аналізу розглянуто специфіку механізмів прояву комплексу жертви у депортованих народів, з'ясовано причини виникнення радикальних настроїв у етнічному середовищі. Встановлено особливості розвитку феномену етнічного лобізму. Досліджено вплив віктимної складової на конструювання способів етнічного лобіювання у кримському соціумі та політикумі й обгрунтовано шляхи подолання етнічної віктимності.

  Скачати повний текст

Вперше проаналізовано безпекову політику геополітичних акторів у контексті врегулювання конфліктів на Південному Кавказі. Доведено вкорінення практики застосування провідними суб'єктами міжнародних відносин принципів подвійних стандартів до врегулювання регіональних етнополітичних конфліктів, що створює передумови для їх ескалації та поглиблення міжетнічного протистояння. Запропоновано комплексний підхід до вивчення історичних передумов виникнення етнополітичних конфліктів. Показано, що в основу еволюції південно-кавказьких конфліктів закладено процес політичного дозрівання залежних націй з перспективою їх державотворення. Вдосконалено наукове тлумачення феномену етнополітичного конфлікту та його впливу на формування регіональної системи безпеки.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано роль етнокультурного фактора на сучасному етапі розвитку українського суспільства. Розроблено теоретичну модель комплексного механізму формування та реалізації державної етнокультурної політики та визначено шляхи його оптимізації. Обгрунтовано основні параметри цієї політики. Запропонована модель передбачає здійснення вибору принципово нових підходів до регулювання ектнокультурних процесів на підставі узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду, провадження сучасних технологій державного та громадського сприяння етнокультурному розвиткові суспільства.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Запропоновано цілісну концепцію державних механізмів регулятивного впливу на розвиток етнічного конфлікту, яка базується на нових теоретико-методологічних і практичних підходах. Запропоновано інноваційну модель системи етноконфліктологічного менеджменту. Розкрито зміст основних складових цієї системи, а саме: політичного та законодавчого забезпечення прав національних меншин, регіональних механізмів управління етнічними конфліктами, зокрема, децентралізації та автономізації, впровадження управлінських технологій, використання механізмів взаємодії держави та громадянського суспільства. Проаналізовано вітчизняний і зарубіжний досвід державної політики щодо запобігання етнічним конфліктам та їх урегулювання. Обгрунтовано актуальні завдання та розроблено практичні рекомендації щодо забезпечення результативного впливу на процес етноконфліктних взаємодій на сучасному етапі.

  Скачати повний текст

Розроблено методи дослідження формування політичних партій і суспільно-політичних рухів у контексті розвитку кожного етапу етнополітичного конфлікту. Доведено, що взаємовплив електоральних циклів у Молдові та Придністров'ї на ступінь інтенсивності етнополітичного конфлікту. Досліджено прояви даного процесу в динаміці партійного будівництва та електорального успіху політичних сил, які виступають за різні варіанти та методи вирішення Придністровського конфлікту. Проаналізовано місце та роль України у вирішенні Придністровського конфлікту та вперше визначено етапи посередницької діяльності Києва. Аргументовано, що динаміка розвитку Придніпровського конфлікту свідчить про відмову від застосування насильства як методу його вирішення. Обгрунтовано тезу про доцільність використання аналізу формування політичних інститутів як інструментарію моніторингу міжнаціональних протистоянь.

  Скачати повний текст

Проаналізовано процеси утворення та діяльності єврейських організацій у Російській імперії, Українській Народній Республіці та радянській Україні. Розглянуто широке коло проблем щодо відношень єврейських партій з Центральною Радою та Директорією, а також показано наслідки більшовицької політики в єврейському питанні в першій половині 1920-х років. Підкреслено, що лише демократична правова держава здатна створити сприятливі умови для задоволення культурно-національних потреб громадян країни та забезпечити їх рівність. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правової бази національних меншин, а також поглиблення українсько-єврейської співпраці.

  Скачати повний текст

Проаналізовано поняття й особливості прояву в свідомості сучасної української молоді феноменів етнічної та національної ідентичності. Дані поняття розглянуто в контексті демократизації українського суспільства, етнонаціонального відродження, формування нових соціокультурних реалій наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. На підставі аналізу результатів соціологічних досліджень виокремлено основні проблеми становлення етнічної та національної ідентичності української молоді. З'ясовано напрями формування нової парадигми її життєвих орієнтацій і ціннісних настанов. Визначено роль студентства у процесі набуття етнонаціональної ідентичності. Запропоновано шляхи вдосконалення державної молодіжної політики та її гармонізації з етнонаціональною політикою в Україні.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень етнічних протиріч і конфліктів в Україні, природа, зміст та динаміка яких зумовлені спадщиною комуністичної системи, специфікою розвитку етнодемографічної та етносоціальної структури українского суспільства, особливостями вітчизняної економіки і політики, культури та суспільної свідомості й психології, геополітичних і цивілізаційних викликів сучасності, активізацією енічних спільнот у демонструванні та обстоюванні своїх інтересів у процесі та після здобуття Україною незалежності. Обгрунтовано теоретико-методологічні засади даного дослідження, сформульовано рекомендації щодо шляхів і механізмів розв'язання етнічних протиріч, запобігання їх переростанню у відкриті конфлікти та врегулювання конфліктних ситуацій.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження проблеми етнократії, яка має тенденцію до домінування в сучасному суспільно-політичному житті. Розглянуто її прояви, методи та засоби, що виявляються в ігноруванні прав національних груп інших народів під час вирішення принципових питань суспільного життя. Запропоноввано теоретичне осмислення соціально-політичної сутності етнократії, що супроводжується аналізом її характерних ознак у різних сферах суспільного життя. Здійснено аналіз засад етнократії, які виявляються в суспільстві не відкрито, а камуфлюються під спектр соціально-політичних, культурно-освітніх аспектів суспільного життя, що не завжди відображає сутність етнократії як антидемократичної, антигуманної ідеології. Проаналізовано міжнародно-правові документи щодо запобігання різним формам дискримінації і захисту прав людини ООН, Ради Європи, ЄС та України.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню теоретико-практичних проблем етнонаціональної ідентифікації людини на шляху до її національного самоутвердження. З'ясовано зміст і структуру етнонаціональної ідентичності, визначено її місце і роль у сучасних етнополітичних процесах України. Доведено, що етнонаціональна ідентичність - необхідна умова поглиблення процесу націотворення, міжнаціональної злагоди і безпеки народів.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження етнонаціонального аспекту життєдіяльності територіальних громад України на прикладі Північного Приазов'я. До наукового обігу введено термін "Українське північне Приазов'я" для позначення регіону, в етнонаціональних аспектах життєдіяльності територіальних громад якого виявляються відповідні загальноукраїнські тенденції. Визначено кількісні параметри та тенденції розвитку етнонаціонального чинника в життєдіяльності територіальних громад Українського Північного Приазов'я. Наведено рекомендації щодо удосконалення державної етнополітики.

  Скачати повний текст

Досліджено етнонаціональні процеси в Україні, зокрема, характер їх перебігу та вплив на безпеку за умов трансформаційних явищ, які відбуваються в українському суспільстві. На підставі теоретичного аналізу визначено механізми формування безпеки політичного суспільства та роль у них етнічного фактора. Досліджено роль етнонаціональних процесів у сукупності соціальних змін, що відбуваються у суспільствах за умов перехідного етапу їх стану від минулих соціально-економічних відносин до нових ринкових. Розглянуто етнічний фактор та досліджено його як динамічне явище, яке відіграє подвійну (стабілізувальну - дестабілізувальну) роль у суспільстві перехідного типу. Значну увагу приділено етнічним процесам, які відбуваються в Україні на фоні трансформаційних явищ у всіх сферах суспільного життя.

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію етнонаціонального самовизначення соціального суб'єкта. Розглянуто самовизначення як цілісність людини (особистості), сконсолідованість нації - етноспільноти. Виявлено закономірності процесу самовизначення особи, нації та держави, внутрішні взаємозв'язки, основні пріоритети, форми та рівні етнонаціонального самовираження. Обгрунтовано підхід до національного самовизначення як певної якості самостійного етносоціального організму, що відображає свою суверенізованість і самосуверенізованість. Розкрито оптимальні співвідношення прав людини та нації, індивідуальних і колективних прав. Запропоновано шляхи вдосконалення державної етнонаціональної політики в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-історичні аспекти державного управління етнодержавотворчими процесами в Україні. На підставі результатів проведених досліджень обгрунтовано зміст і особливості етнонаціональної політики як головного напряму державного управління міжнаціональними відносинами, визначено сучасний стан етнополітичних трансформаційних процесів, управління якими зумовлено державотворенням. Виділено організаційно-нормативну систему владних дій та державне управління етнонаціональною сферою як предмет окремого комплексного теоретико-методологічного аналізу, що дало змогу концептуально обгрунтувати засади оптимізації міжнаціональних відносин і державотворення, державного управління ентнонаціональними процесами в Україні. Здійснено системний аналіз обумовленості етнонаціональних і державотворчих процесів під час трансформації від тоталітарного до демократичного суспільного устрою. Науково обгрунтовано підходи до етнонаціональної сфери у сучасній Україні та розроблено конкретні технології їх оптимізації. Визначено основні напрями підвищення ефективності взаємодії між державою та етнонаціональною сферою у процесі реформування інститутів політичної та адміністративної систем України.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні засади нового напряму суспільної географії, етнополітичної географії, а саме: концепцію географічних засад життєдіяльності та політичної активності етнонаціональних спільнот і груп, а також концепцію структурної зрівноваженості геоетнополітичних процесів як передумови їх безконфліктного розвитку. Виявлено закономірності розвитку територіально-етнополітичних процесів на глобальному та регіональному рівнях. Розроблено модель методології дослідження територіально-етнополітичних взаємин у державі. Проаналізовано історико-географічні передумови і виявлено закономірності та наслідки розвитку взаємозв'язаних етногеографічних і територіально-політичних процесів в Україні упродовж XX ст. Визначено основні параметри та співвідношення у сучасній етногеографічній структурі населення України. Показано їх геополітичні функції. Проаналізовано структурно-функціональні особливості державно-територіального устрою України у геоетнополітичному контексті. Виявлено суспільно-географічні відмінності електоральної активності етнонаціональних спільнот і груп. Обгрунтовано концептуальні засади державної геоетнополітики з метою збалансування загальнодержавних і регіональних етнополітичних орієнтацій.

  Скачати повний текст

Надано оцінку практиці радянської держави та ідеології КПРС з метою визначення характеру, змісту та напрямків всієї етнонаціональної та етнокультурної політики в Закарпатті. Досліджено процеси консолідації українців Закарпаття в складі української нації та встановлено, що в середовищі творчої інтелігенції в більшості народу розвиток традицій української національної культури сприймався як альтернатива ідеологічній комунізації. Обгрунтовано висновок, що головною метою комуністичної влади в Закарпатті 1945 - 1991 рр. було утвердження в краї соціалістичних, господарських, політичних та ідеологічних порядків. З метою прискорення цього процесу в краї державними органами влади спішно створювалась російська (російськомовна) національна меншина, представники якої займали керівні політичні, ідеологічні та економічні посади та стали надійною опорою нового комуністичного режиму.

  Скачати повний текст