Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Удворгелі Л$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 4
Представлено документи з 1 до 4
|
1. |
Грищенко А. М. Дослідження структурно-механічних властивостей безбілкового тіста з камедями гуару і ксантану [Електронний ресурс] / А. М. Грищенко, Л. І. Удворгелі, Л. А. Михонік, Є. І. Ковалевська // Харчова наука і технологія. - 2010. - № 1. - С. 63-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khnit_2010_1_21
| 2. |
Дорохова Т. Д. Технологічні аспекти використання горохової клітковини при розробці борошняних кулінарних виробів [Електронний ресурс] / Т. Д. Дорохова, Л. І. Удворгелі, І. Л. Корецька // Продовольчі ресурси. - 2019. - № 12. - С. 80-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pr_2019_12_11
| 3. |
Удворгелі Л. І. Стратегії адаптації санаторно-курортних закладів в умовах пандемії Covid-19 [Електронний ресурс] / Л. І. Удворгелі, К. М. Хаустова, М. В. Чорій // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2021. - Т. 27, № 4. - С. 107-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2021_27_4_12 Визначено особливості та проблеми стратегічної адаптації санаторно-курортних закладів (СКЗ) в умовах пандемії, викликаної COVID-19, і супроводжувальних карантинних заходів. Досліджено сутність і практичні засади формування та реалізації стратегії адаптації СКЗ в умовах пандемії COVID-19 на макро- та мікрорівнях. Визначено поняття стратегії адаптації та охарактеризовано її основні різновиди. Проаналізовано зарубіжний досвід реалізації адаптаційних заходів у сфері туризму та гостинності на макро- та мікрорівнях, визначено ключові умови збереження та розвитку вітчизняного санаторно-рекреаційного потенціалу в постпандемійний період (ППП). Систематизовано основні адаптаційні заходи, що необхідно здійснити в Україні в умовах коронакризи та постпандемічний період для забезпечення відновлення довіри до вітчизняних закладів санаторно-рекреаційної галузі та створення передумов для її подальшого розвитку. Обгрунтовано, що стратегія адаптації СКЗ до нових економічних, соціальних, організаційних і санітарних умов передбачає насамперед створення безпечних умов організації послуг для споживачів шляхом реорганізації бізнес-процесів, розширення або скорочення асортименту послуг, змін у кадровій політиці, запровадження більш гнучкої цінової політики та активного впровадження інноваційних технологій. Процеси стабілізації та розвитку галузі в ППП потребують додаткової уваги та ефективних рішень уряду в контексті розроблення відповідних стратегій розвитку галузі в нових умовах, що повинні орієнтуватися на міжнародний досвід у цій сфері. При проведенні дослідження використано загальнонаукові методи: монографічний, діалектичний та абстрактно-логічний, методи порівняння, логічного узагальнення та синтезу.
| 4. |
Головко О. М. Аналіз сутності музейної справи сьогодні та в перспективі [Електронний ресурс] / О. М. Головко, Л. І. Удворгелі, М. В. Чорій // Бізнес Інформ. - 2023. - № 2. - С. 168-173. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2023_2_21 Мета роботи - аналіз сутності музейної справи сьогодні та в перспективі. Методи дослідження - аналіз, спостереження, порівняння й узагальнення даних діяльності установ та підприємств музейної справи, наукової літератури. Функції музеїв є складними, зважаючи на різноманітність форм їх діяльності. Ще донедавна культивувалися традиційні форми експонування, а детальну інформацію можна було отримати на екскурсії. Сьогодні ж культурно- просвітня діяльність музеїв зазнала суттєвих змін: освітня та виховна функції реалізуються в осучаснених освітніх програмах, цифрових і фактологічних матеріалах, культурно-мистецьких акціях, у співпраці з навчальними закладами; розважальна функція виявляється в активній участі особистості у творчих майстернях, клубах, вечорах відпочинку, концертах, у створенні на території музеїв комерційних структур-ресторанів, барів, торговельних кіосків. Тобто поступово музеї стають складовою індустрії розваг. З появою медіа та інтернету роль музею в суспільстві суттєво трансформувалася. Нині основні функції поширення культури, що належали раніше музеєві, перейшли до засобів масової інформації (преси, телебачення й Інтернету). Водночас відбувається зростання ролі музею та музейних мереж у справі глобальної "трансляції" культурної спадщини. Таку "трансляційну" функцію сучасні музейні заклади світу набули з повсюдним запровадженням новітніх музейних технологій. У добу інформаційного "буму" актуальною проблемою музеїв стало прагнення утримати "планку" суспільної зацікавленості, актуальності та популярності установи серед відвідувачів. У таких реаліях трансформується сама ідея музейної експозиції як чогось непорушного та сталого в часі, з'являється простір для віртуального музею. Ще одна інновація - проведення в музеї суспільно-резонансних презентацій. Традиційними предметами презентацій для українських музеїв є випуск нового мистецького каталогу чи альбому, книги відомого вченого, нова археологічна знахідка, переданий до музею експонат тощо. Статистика останніх років, яка оперувала такими показниками, як популярність музею серед віртуальних і реальних відвідувачів, престижність музею, інформованість суспільства про існування та діяльність музею, переконливо довела: в інформаційному суспільстві успішно конкурують з іншими закладами індустрії дозвілля ті музеї, які максимально повно та широко розповсюджують інформацію про себе.
|
|
|