Індекс рубрикатора НБУВ: Ч730.32г(4Укр)52 + Ч733(4Укр)52

Рубрики:

Історія бібліотечної справи

Шифр НБУВ: Ж68513 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Розглянуто проблеми вивчення читачів в Україні кінця ХІХ - початку ХХІ ст. Визначено основні етапи, проаналізовано бібліотекознавчі праці та дослідження бібліотек, у яких розкрито образ українського читача в різні історичні періоди. Описано особливості становлення наукової дисципліни, яка узагальнює проблему вивчення читачів - "читачезнавство" та виступає складовою українського бібліотекознавства.

Рассмотрены проблемы изучения читателей в Украине конца ХІХ - начала ХХІ вв. Определены основные этапы, проанализированы библиотековедческие труды и исследования библиотек, в которых раскрыт образ украинского читателя в разные исторические периоды. Описаны особенности становления научной дисциплины, обобщающей проблемы изучения читателей - "читателеведения", являющейся составной частью украинского библиотековедения.

Висвітлено актуальні питання діяльності публічних бібліотек різних регіонів України. Розкрито роль бібліотек Івано-Франківської області в забезпеченні інформаційної підтримки інфраструктури туризму, можливості використання нових інформаційних технологій у бібліотеках сільської місцевості Донецької області, особливості віртуального обслуговування віддалених користувачів на сайтах вітчизняних публічних бібліотек. На підставі аналізу статистичних даних охарактеризовано матеріально-технічні ресурси публічних бібліотек України в контексті забезпечення обслуговування користувачів.

Освещены актуальные вопросы деятельности публичных библиотек разных регионов Украины. Раскрыты роль библиотек Ивано-Франковской области в обеспечении информационной поддержки инфраструктуры туризма, возможности использования новых информационных технологий в библиотеках сельской местности Донецкой области, особенности виртуального обслуживания отдаленных пользователей на сайтах отечественных публичных библиотек. На основе анализа статистических данных охарактеризованы материально-технические ресурсы публичных библиотек Украины в контексте обеспечения обслуживания пользователей.

Визначено особливості становлення та розвитку такого напрямку наукових досліджень, як вивчення читача та читання в бібліотеках. Проаналізовано теоретико-методологічні засади читачезнавства. Визначено передумови становлення й охарактеризовано основні етапи розвитку даної галузі бібліотекознавства. Висвітлено вплив Першого Всеросійського бібліотечного з'їзду (1911 р.) на розвиток бібліотекознавства та організацію досліджень з вивчення читача бібліотек. Виявлено особливості вивчення читача в українському бібліотекознавстві наприкінці XIX ст., в 1930 - 1950-х рр., в 1960 - 1980-х рр. Доведено, що знання про читачів, одержані в результаті їх дослідження в історичному, теоретичному, психологічному та соціологічному аспектах, становить самостійну галузь бібліотекознавства. Запропоновано новий термін для визначення даної наукової галузі - бібліотечне читачезнавство. Визначено його структуру, предмет та методи дослідження. Розроблено концепцію українського бібліотечного читачезнавства як однієї з галузей спеціального бібліотекознавства, визначено перспективи його подальшого розвитку.

Узагальнено наукові розробки українських і зарубіжних фахівців щодо формування системи обслуговування читачів. Досліджено особливості зміни читацького складу в 1990-х рр. - у період зменшення ідеологічного впливу та посилення ролі читача як основного об'єкту бібліотечної діяльності. Наведено детальну характеристику послуг, які пропонуються читачеві згідно з запитом. Вперше в українському бібліотекознавсті з залученням значного статистичного матеріалу та з використанням соціологічного методу визначено соціально-демографічні характеристики читацького складу Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського (НБУВ) у 1990-х рр., їх динаміку та тенденції змін. Здійснено комплексний аналіз сучасної системи обслуговування з організаційним, технологічним та методичним забезпеченням читацьких інформаційних потреб і створенням сприятливого бібліотечного середовища. Проведено соціологічне опитування фахівців щодо оцінки бібліотечно-інформаційних послуг і формування номенклатури, зорієнтованої на потреби користувачів з широким використанням в обслуговуванні елементів бібліотечного маркетингу. Вивчено реальний попит читачів НБУВ на бібліотечні, бібліографічні й інформаційні послуги як основний чинник формування якості системи обслуговування. Запропоновано автоматизовану технологію створення бази даних відомостей про читачів (БД ВЧ), розроблено метод реєстрації, впроваджено новий читацький квиток і структуру читацького номера, що дозволяє забезпечити диференційоване обслуговування різних категорій читачів. Досліджено еволюцію й обгрунтовано структурні зміни читацького складу НБУВ на основі сформованої БД ВЧ.

Висвітлено проблему культурно-виховної ролі книги в процесі формування інформаційного суспільства. З'ясовано історико-теоретичні проблеми формування книги як естетико-культурного чинника за умов інформаційного суспільства. Досліджено емоційні й естетичні мотиви читання та критерії оцінок творів художньої літератури. Створено навчально-виховну модель актуалізації книги у виховному процесі за умов формування інформаційного суспільства.

Теретично обгрунтовано й експериментально доведено наявність взаємовпливу настанов читачів і бібліотечних працівників на процес формування та структурування читацької аудиторії публічних бібліотек за різними критеріями, основним з яких є критерій інтенсивності відвідувань бібліотек читачами. Досліджено бібліотекознавчу літературу, що висвітлює вітчизняний та зарубіжний досвід вивчення настанов відвідувачів і бібліотекарів. Здійснено детальний соціально-психологічний аналіз процесу формування та структурування читацької аудиторії публічних бібліотек. Обгрунтовано, розроблено та впроваджено у практику вищої бібліотечно-інформаційної освіти практичне соціально-психологічне навчання майбутніх бібіліотекарів з метою формування позитивних професійних настанов.

На основі соціологічного бібліотекознавчого дослідження автор вводить в науковий обіг фактографічний матеріал з проблеми формування інформаційної культури юнацтва в бібліотеці з точки зору філософсько-соціологічного, психолого-педагогічного і культурологічного трактування її. Дисертант робить висновок, що система роботи бібліотеки з формування інформаційної культури юнацтва повинна здійснюватись у п'яти напрямах: 1) робота з удосконалення комплектування і розкриття фондів як бази обслуговування читачів; 2) створення комфортних умов для задоволення інформаційних потреб читачів; 3) систематичне вивчення динаміки інформаційних потреб читачів, особливо тих, які пов'язані з ціннісно-орієнтаційною, пізнавальною, виробничою, рекреаційною діяльністю; 4) удосконалення роботи з підвищення рівня бібліотечно-бібліографічних і інформаційно-комп'ютерних знань; 5) популяризація і реклама послуг бібліотеки серед населення.

Дисертацію присвячено питанню виявлення особливостей розвитку і діяльності читацьких об'єднань як перспективної форми роботи бібліотеки. У дисертації теоретично обгрунтовано та експериментально підтверджено той факт, що читацькі об'єднання розвиваються у відповідності з загальними тенденціями малих соціальних груп, але мають особливості, пов'язані зі специфікою читацької діяльності. Визначено специфіку діяльності і впливу читацьких об'єднань на навколишнє культурне середовище. Розроблено методичні рекомендації по створенню об'єднань при бібліотеках та програму навчального курсу по підготовці бібліотечних працівників до групової діяльності читацьких об'єднань.

Досліджено історію становлення та розвитку основних напрямів і етапів вивчення складу читачів публічних бібліотек України та змісту їх читання у 1900 - 1930-і рр. На підставі аналізу джерельної бази та історіографії уперше здійснено історико-бібліотекознавчу реконструкцію процесу розгортання діяльності бібліотек і науково-дослідних закладів з вивчення читацького контингенту. Визначено, що основними заходами у цьому напрямі були публічно-інформативний (характеризувався оприлюдненням у періодичних виданнях проблем змісту й особливостей читання з метою формування громадської думки на користь і доступність читання для всіх верств населення) і бібліотечно-соціологічний (утворився на основі інтеграції анкетно-структурного й бібліотечно-статистичного напрямів). Висвітлено діяльність українських бібліотекознавців щодо формування терміносистеми, обгрунтування теоретичних засад і апробації методів вивчення контингенту читачів.

Запропоновано рівневу концепцію адресації художнього тексту. Існує 4 рівні адресації, що вимагають вдповідну компетенцію читача. Перші 3 рівні - рівень дитини, героя, автора. 4-й рівень - нададресат. Вказані рівні виходять з особливостей метатексту. Збіг рівня, який очікує читач, з рівнем, запропонованим автором, сприяє емпатії читача. Неспівпадання порушує розуміння.

Определены теоретико-методологические принципы изучения чтения как сегмента социальной коммуникации. Разработаны теоретические подходы и практические механизмы развития социально-коммуникативных функций чтения в системе вузовской библиотеки. Показано место социально-коммуникативных функций в функциональном поле чтения. Исследована динамика коммуникативной направленности читательских практик студентов - посетителей вузовской библиотеки. Определена роль вузовских библиотек в реализации социально-коммуникативных функций чтения студентов, исследованы основные направления их развития. Сформировано суждение о библиотеке как о социально-культурной организации, назначение которой заключается в развитии современных инновационных социокультурных и коммуникативных технологий чтения.

Висвітлено процес керівництва читанням як основний принцип бібліотечної педагогіки. Уточнено сутність понять «бібліотечна педагогіка», «бібліопсихологія», «бібліософія». Проаналізовано погляди дослідників щодо розвитку бібліотечної педагогіки, її функцій, форм і методів. Визначено, що з метою найбільш повної реалізації покладених на бібліотеку функцій поступово розвивається новий напрям — бібліотечна педагогіка як особливий міждисциплінарний розділ бібліотекознавства, який формується на основі синтезу з педагогікою. Аргументовано, що вся бібліотека - педагогічна система, спрямована на виховання й освіту користувачів, а бібліотечна педагогіка присутня в усіх видах діяльності школярів, сприяє цілеспрямованому забезпеченню інтересів читачів. З’ясовано основні форми роботи: обговорення книг, голосні читання, бесіди, читацькі конференції, усні журнали, написання читацьких відгуків, участь у гуртковій роботі бібліотеки, створення списків літератури. Зроблено висновок, що бібліотека - це соціальний інститут з яскраво вираженою педагогічною спрямованістю, що закладає фундамент загальнолюдської культури особистості, залишається важливим компонентом культурно-освітнього простору, виконуючи свою місію, яка полягає у наданні користувачам всіх видів друкованої, рукописної, електронної інформації.

Освещен процесс руководства чтением как основной принцип библиотечной педагогики. Уточнена сущность понятий «библиотечная педагогика», «библиопсихология», «библиософия». Проанализированы взгляды исследователей на развитие библиотечной педагогики, ее форм и методов. Определена цель библиотечной педагогики как особенного раздела библиотековедения, который формируется на основе синтеза. Аргументирован тезис, что вся библиотечно-педагогическая система направлена на воспитание и образование пользователей. Очерчены формы, методы и приемы реализации библиотечной педагогики в учебном заведении: обсуждение книг, беседы, читательские конференции, устные журналы, написание читательских отзывов, участие в кружковой работе, составление списков литературы. Сделан вывод, что библиотечная педагогика присуща во всех видах деятельности школьников, способствует целеустремленному обеспечению интересов читателей. Расскрыта междисциплинарная связь библиотечной педагогики с библиопсихологией, библиософией, библиотечной этикой.

The article highlights the process of guidance reading as a basic principle of library pedagogy. It is introduced such concepts as “library education”, “bibliopsychology”, “bibliosophy”. It analyzes the views of researchers on the development of library pedagogy, its forms and methods. lluminated the process of guided reading as a fundamental principle of library pedagogy. Refined essence of the concepts of "library studies", "bibliopsihologiya", "bibliosofiya." Analyzed the views of researchers on the development of a library of pedagogy, its forms and methods. Identify the purpose of pedagogy as a special library section library, which is based on a synthesis of teaching. Argued for the thesis that the whole library-educational system aimed at education and training of users. Delineated forms, methods and techniques of implementing a library of pedagogy in school: book discussions, conversations, reading conference usnye magazines, writing reader reviews, participate in group work, making a list of literature. It is concluded that the library pedagogy inherent in all activities of students, promotes the interests of purposeful readers. Rasskryta interdisciplinary communication library pedagogy bibliopsihologiey, bibliosofiey, library ethics.

Детально аналізуються організаційно-методичні аспекти роботи Кабінету по вивченню книги і читача Українського наукового інституту книгознавства (УНІК) з початку його створення. Повідомляється про розробку та проведення Кабінетом соціологічних досліджень, листування з метою встановлення зв'язків і обміну думками з організаціями та установами, а також про проведення засідань Секції соціології книги УНІК, на яких заслуховувалися й обговорювалися доповіді з проблем бібліотекознавства та книгознавства. Висвітлюється діяльність мережі бібкорів міських та сільських бібліотек. Розглядаються творчі здобутки співробітників Кабінету, які зробили вагомий внесок в бібліотечну справу України.

Досліджено маловідомі положення з читачезнавства українських фахівців у галузі бібліотечної справи. Зазначено, що розроблені в 1920 - 1930 рр. українськими науковцями спеціальна термінологія, методологія та методика вивчення читачів стали підгрунтям подальшого розгортання досліджень з читачезнавства.

Исследованы малоизвестные положения украинских специалистов в области библиотечного дела. Указано, что разработанные в 1920 - 1930 гг. украинскими научными сотрудниками специальная терминология, методология и методика изучения читателей стали основой для дальнейшего исследования основных разделов читателеведения.

Наведено результати бібліотечного маркетингового дослідження (2001 - 2002 рр.), об'єктом якого стали основні читацькі групи НБУВ. На підставі великого фактичного матеріалу (анкетне опитування респондентів, інтерв'ю) проаналізовано сучасний стан, перелік і доцільність відповідних бібліотечно-інформаційних послуг. Розширено уявлення щодо професійних потреб користувачів та шляхів їх задоволення в універсальній бібліотеці. Результати дослідження передбачають актуалізацію, удосконалення та розширення переліку бібліотечно-інформаційних послуг, оптимізацію системи обслуговування читачів загалом.

Представлены результаты библиотечного маркетингового исследования (2001 - 2002 гг.), объектом которого стали основные читательские группы НБУВ. На большом фактическом материале (анкетный опрос респондентов, интервью) проанализированы современное состояние, перечень и целесообразность соответствующих библиотечно-информационных услуг. Исследование способствует расширению представлений о профессиональных потребностях пользователей и путях их удовлетворения в универсальной библиотеке. Результаты исследований предусматривают актуализацию, усовершенствование и расширение библиотечно-информационных услуг, оптимизацию системы обслуживания читателей в целом.

Розглянуто перші спроби українських просвітян щодо вивчення попиту та особливостей менталітету українського читача у другій половині XIX - на початку XX ст.: від постановки проблеми до практичних дій у цьому напрямі. Досліджено педагогічну та просвітницьку дільність українських громад та періодичних видань, проаналізовано стан шкільної освіти зазначеного періоду. Визначено внесок у справу вивчення читачів таких громадських діячів, як Б.Грінченко, М.Корф, Х.Алчевська, Д.А.Балика.

Зазначено, що наукові бібліотеки Львова XIX - початку XX ст. ставали центрами накопичення цінних та рідкісних видань і створювали сприятливий інформаційний простір для розвитку різних галузей науки. Підкреслено, що завдяки бібліотечній спадщині сучасні дослідники мають змогу користуватися рідкісними пам'ятками книжкового мистецтва.

Отмечено, что научные библиотеки Львова XIX - начала XX вв. становились центрами собрания ценных и редких изданий и создавали благоприятное информационное пространство для развития разных отраслей науки. Подчеркнуто, что благодаря библиотечному наследию, современные исследователи имеют возможность пользоваться редкими памятками книжного искусства.

Внимание уделено осмыслению новейших изменений в структуре читателей библиотеки в условиях формирования информационного общества, изменениям традиционной библиотечной сети и образовательных функций библиотеки в эпоху распространения Интернет. Указано, что на смену читателю - пассивному потребителю уже организованных массивов информации - приходит читатель, активно участвующий в ее создании и распространении. Освещены особенности выявления основных направлений библиотечной работы относительно определения новой типологии читателей/пользователей библиотеки в современных условиях в контексте социологического осмысления нового места и роли библиотеки в жизни людей. Предложены главные подходы к конструированию современной типологии читателей.

Висвітлено проблеми читання та читацької поведінки на підставі узагальнення результатів соціологічних досліджень: "Інформаційні потреби та інформаційна культура студентства вишів Ташкента", "Бібліотека і соціальні проблеми читачів", "Національна бібліотека - погляд у майбутнє", які проводила Національна бібліотека Узбекистану ім. Алішера Навої. Дані дослідження свідчать про велику потребу у роботі з управління процесом читання, піднесення його престижу та популярності.

Освещены проблемы чтения и читательского поведения на основе обобщения результатов социологических исследований: "Информационные потребности и информационная культура студенчества вузов Ташкента", "Библиотека и социальные проблемы читателей", "Национальная библиотека - взгляд в будущее", которые проводила Национальная библиотека Узбекистана им. Алишера Навои. Указано, что данные исследования свидетельствуют о большой потребности в работе по управлению процессом чтения, подъеме его престижа и популярности.