Імунодефіцитні захворювання поділяють на дві основні групи: природжені (первинні) та набуті (вторинні).Первинні імунодефіцити спричинені мутаціями генів, що кодують важливі для роботи імун- ної системи молекули рецепторів, коре цепторів, цитокінів, молекули МНС, ферментів метаболізму, компонентів системи комплементу тощо. Завдяки таким своєрідним «експериментам природи», як імунодефіцити, можна встановити роль певних молекул у функціонуванні імун ної системи та організму людини в цілому. Первинні імунодефіцити, як правило, виявляються у людей невдовзі після наро дження. Вторинні імунодефіцити розвиваються внаслідок дії на організм шкідливих чинників навколишнього середовища (недостатність харчування, вживання цитотоксичних хімічних речовин, опромінення, інфекційні агенти). Вторинні імунодефіцити розвиваються після реалізації ефекту ушкодження екзогенними чинниками імунної системи. Загальними проявами імунодефіцитів є підвищення чутливості до інфекцій різного походження та підвищення ризику виникнення лоякісних пухлин.

На початку свого розвитку імунологія з’явилась як наука про боротьбу організму з інфекційними хворобами. Великі відкриття “ранньої ери” імунології (початок ХХ століття) були пов’язані із такими тяжкими хворобами як віспа, сибірська виразка, сказ, дифтерія. Поряд із поступовим розумінням того, як саме відбувається імунний захист організму, було розроблено ефективні вакцини і сироватки, що дозволили боротися із цими захворюваннями.

Імунна система складається із приблизно 1012 імунних клітин і 1020 молекул антитіл. Клітини об’єднані у лімфоїдні органи та тканини. В первинних лімфоїдних органах, до яких відносяться кістковий мозок та тимус, відбувається утворення та созрівання імунних клітин. В ембріональному стані таку ж функцію виконує печінка. Зрілі імунні клітини мігрують у вторинні лімфоїдні органи, до яких відносяться селезінка, лимфовузли, та лімфоїдна тканина слизових оболонок, до якої відносяться мигдалини, апендікс та так звані Пейєрові бляшки в кишечнику. Частина клітин знаходиться у кровотоці та лімфоїдних протоках.