Информативные ответы на все вопросы курса «Инфекционные болезни» в соответствии с Государственным образовательным стандартом.

Эта книга о великом русском ученом-дарвинисте второй половины XIX — начала XX века. И. И. Мечников вместе с А. О. Ковалевским основал сравнительную эмбриологию. Его фагоцитарная теория иммунитета стала основой учения о борьбе организма с инфекционными болезнями. Мечников внес важный вклад в изучение холеры, брюшного и возвратного тифа, туберкулеза и других заболеваний. И. И. Мечников заложил основы геронтологии — науки о продлении жизни.

Перед вами жизнеописание и свод пророчеств великого христианского духовного подвижника, святого старца Серафима Саровского (1759—1833), чьи пророческие откровения являются не плодом воображения, а следствием абсолютного подчинения собственной воле Создателя. Среди откровений Саровского — пророчества о голоде и холере в России, о Крымской войне 1853—1855 гг., восстании декабристов, царской власти и власти большевиков, о своей кончине и многие другие.

В посібнику описані найбільш поширені серед дітей інфекційні захворювання (герпесвірусні інфекції, гострі респіраторні вірусні інфекції, стрептококова інфекція, дифтерія, кір, краснуха, паротитна інфекція, коклюш, гострі кишкові інфекції, менінгіти, гострі та хронічні вірусні гепатити, ВІЛ-інфекція, токсоплазмоз, хламідіози, гельмінтози), а також інфекції, що належать до особливо небезпечних (сибірка, натуральна віспа, чума, туляремія, холера, малярія). Відображений світовий досвід з вивчення інфекційних хвороб у дітей. Викладені позиції авторів щодо етіології, епідеміології, патогенезу, клініки, лікування та профілактики інфекційних захворювань у дітей. Відзначені особливості перебігу інфекційних захворювань у дітей раннього віку. Описані сучасні погляди щодо проведення антибіотико- та противірусної терапії у дітей. Для педіатрів, інфекціоністів, в тому числі дитячих, лікарів-інтернів, студентів вищих медичних навчальних закладів.

Не одну сотню лет люди считали, что холера, чума и тому подобные болезни – это проявления божьего гнева. О том, как эпидемии отражались в художественной литературе, и о борьбе науки с мракобесием и религиозными взглядами повествует эта книга. Рассчитана на массового читателя.

Время царствования королевы Виктории (1837–1901), обозначившее целую эпоху, внесло колоссальные перемены в столичную лондонскую жизнь. Развитие экономики и научно-технический прогресс способствовали росту окраин и пригородов, активному строительству, появлению новых изобретений и открытий. Стремительно развивалась инфраструктура, строились железные дороги, первые линии метро. Оделись в камень набережные Темзы, создавалась спасительная канализационная система. Активно велось гражданское строительство. Совершались важные медицинские открытия, развивалось образование. Лайза Пикард описывает будничную жизнь Лондона. Она показывает читателю школы и тюрьмы, церкви и кладбища. Книга иллюстрирует любопытные подробности, взятые из не публиковавшихся ранее дневников обычных лондонцев, истории самых разных вещей и явлений — от зонтиков, почтовых ящиков и унитазов до возникновения левостороннего движения и строительства метро. Наряду с этим автор раскрывает и «темную сторону» эпохи — вспышки холеры, мучения каторжников, публичные казни и жестокую эксплуатацию детского труда. Книга в самых характерных подробностях воссоздает блеск и нищету, изобретательность и энергию, пороки и удовольствия Лондона викторианской эпохи.

ГАРСІЯ МАРКЕС, Габріель (нар. 1928 р.) — колумбійський письменник, автор повістей «Полковникові ніхто не пише» (1958), «Недобра година» (1962), романів «Сто років самотності» (1967), «Осінь патріарха» (1975), «Хроніка вбивства, про яке всі знали заздалегідь» (1981), «Кохання підчас холери» (1985), збірників оповідань. Лауреат Нобелівської премії 1982 р. Оце така коротенька й суха енциклопедична довідка. Та й навряд чи всесвітньовідомий автор «Ста років самотності» потребує додаткових рекомендацій. Нагадаймо хіба що: і «Полковникові ніхто не пише», і «Осінь патріарха», і «Хроніку вбивства...» свого часу опубліковано у «Всесвіті» (1972, № 3; 1978, № 1 — 3; 1981, № 11). Що ж до пропонованого нині читачам роману, то цілком досить сказати лиш одне: це роман Габріеля Гарсії Маркеса.