Учебно-методический комплекс (УМК) по дисциплине «Профессиональная этика юриста» предназначен для студентов, обучающихся по специальности «Юриспруденция». УМК включает: рабочую программу дисциплины, календарно-тематический план для самостоятельной работы студентов, теоретический материал, задания для самостоятельной работы, контрольные вопросы, методические указания по изучению теоретического материала, выполнению практических и контрольных заданий, словарь, перечень нормативно-методических материалов, а также основных и дополнительных информационных источников.

Этот сборник материалов называется «Профессиональная этика юриста», но имеет также подзаголовок «Адвокатская этика». Юрист – понятие чрезвычайно широкое, включающее в себя множество профессий. Но в любом случае – это профессионально подготовленный человек, который легально осуществляет юридическую деятельность в интересах клиента. Клиентом может выступать и физическое лицо, и организация, и государство, и все общество. В данном пособии рассматривается работа юриста – адвоката, защищающего права клиента по уголовному делу или представляющего интересы клиента по гражданскому делу.

Это настольная книга для современного мужчины, написанная автором бестселлера «Мужчины. Достигая максимума». Современный мир быстро развивается в сфере различных технологий, но с той же скоростью он разлагается морально и духовно. В погоне за удовольствиями мужчина утратил значение понятия мужественность. В результате все его идеалы перешли в плоскость незаконных, аморальных, неэтичных и безответственных поступков. Мир находится в поиске сильных мужчин, которые способны преодолеть преходящую философию и привнести порядок, надежду и достоинство в нашу жизнь, — мужчин, которые будут героями. В своей книге «Сильные мужчины в тяжелые времена» Эдвин Луис Коул указывает путь к надежде. В то время как мир выискивает лучшие методы, Бог ищет лучших людей.

«Человек для самого себя» — одна из основополагающих работ Эриха Фромма, произведение, ставшее классическим для философии XX века и имевшее огромное значение для развития современной психологии. В этой книге Фромм объясняет основные постулаты своего революционного «гуманистического психоанализа», преодолевает рамки «биологичности» и «мифологичности» фрейдизма и с успехом соединяет несомненные достижения классического психоанализа с социологическими теориями в стремлении гармонизировать не только человеческую личность, но и человеческое общество в целом.

В книге излагается оригинальная концепция антропогенеза: происхождения первичных религиозно-культовых форм сознания, целесообразной деятельности, на первых порах по преимуществу ритуально-магической, и архаичных человеческих общностей, основанных на строжайшем запрете эротических проявлений внутри первичной материнской родовой группы - тотема.

Предлагаемая вниманию читателя книга является учебным пособием по курсу этики, входящему в программу гуманитарных вузов. В работе систематизированы основные проблемы теории этики, в том числе и перспективные, выделены и сгруппированы главные элементы и термины, показано, как ими правильно оперировать. В конце каждого раздела даны контрольные вопросы и предложены списки обязательной и дополнительной литературы. Книга, адресованная студентам, изучающим социальные науки, будет интересна и широкому кругу читателей. Учебное пособие подготовлено на кафедре философии Московского государственного социального университета.

Asymmetric conflict is changing the way that we practise and think about war. Torture, rendition, assassination, blackmail, extortion, direct attacks on civilians, and chemical weapons are all finding their way to the battlefield despite longstanding international prohibitions. This book offers a practical guide for policy makers, military officers, students, and others who ask such questions as: Do guerillas deserve respect or long jail sentences? Are there grounds to torture guerillas for information or assassinate them on the battlefield? Is there room for nonlethal weapons to subdue militants and safeguard the lives of noncombatants? Who are noncombatants in asymmetric war? What is the status of civilians who shelter and aid guerillas? And, do guerillas have any right to attack civilians, particularly those who aid and shelter members of the stronger army? If one side can expand the scope of civilian vulnerability, then why can't the other? To read and comment on Michael Gross's blog article on the UN Human Rights Council Report on Gaza

In this book, Seumas Miller examines the moral foundations of contemporary social institutions. Offering an original general theory of social institutions, he posits that all social institutions exist to realize various collective ends, indeed, to produce collective goods. He analyzes key concepts such as collective responsibility and institutional corruption. Miller also provides distinctive special theories of particular institutions, including governments, welfare agencies, universities, police organizations, business corporations, and communications and information technology entities. These theories are philosophical and, thus, foundational and synoptic in character. They are normative accounts of a sampling of contemporary social institutions, not descriptive accounts of all social institutions, both past and present. Miller also addresses various ethical challenges confronting contemporary institutional designers and policy makers, including the renovation of the international financial system, the “dumbing down” of the media, the challenge of world poverty, and human rights infringements by security agencies combating global terrorism.

  Текст у форматі PDF 9.96 Мб

"Liberal Utilitarianism and Applied Ethics" explores the foundations of early utilitarianism as well as the theoretical basis of social ethics and policy in modern Western welfare states. Matti Hayry shows how philosophers have misunderstood the very nature of utilitarianism since the turn of the 19th century and identifies the resulting problems in contemporary utilitarianism. Hayry argues that when the classical utilitarian principles of happiness, hedonism and impartiality are combined, the ensuing ethical theory may demand that we act immorally or unjustly. This is because the scope of the utilitarian theory has been extended too far. Hayry develops a more limited utilitarian theory based on the ethos of early British universal altruism. He argues that a limited version of liberal utilitarianism and the methods of applied ethics should be employed to define our moral duties and rights. This is an important book in current discussions on social ethics and policy. Hayry's accomplished defense of utilitarian morality is certain to provoke debate.

Ця книга є збіркою українських народних пісень, в яких йдеться про жіночу долю. Книга поділена на дві частини. Перша частина присвячена пісням про кохання, друга — пісням про заміжжя. Аналізується поетична складова пісень, використані поетичні засоби, ліричні образи і т. ін. На основі народних творів визначаються моральні норми українців, їх звичаї, традиції, вірування тощо.

Етика ділового спілкування: Курс лекцій / Т. К.У пропонованому курсі лекцій розглянуто моральні й психологічні засади культури ділового спілкування та його техніку. Розкрито поняття етики, моралі, спілкування, моральної та психологічної культури ділового спілкування. Проаналізовано етико-психологічні проблеми ділового спілкування в нашому суспільстві з урахуванням науково-практичних висновків як вітчизняних, так і зарубіжних етиків та психологів, зокрема представників гуманістичної етики і гуманістичної психології. Висвітлено шляхи підвищення моральної та психологічної культури спілкування.Для студентів, викладачів і всіх, хто цікавиться проблемами менеджменту, бізнесу, психології та права.

У монографії Дітріх фон Гільдебранд розглядає класичні питання етики і робить спробу по новому їх осмислити, спираючись на метод реалітичної феноменології, яскравим представником якої він є. Досліджувані теми мають не лише теоретичний, але й гострий екзистенційний характер, оскільки звертаються до найпотаємніших глибин людського єства, де народжується вибір між добром і злом.

Елесдеа Макiнтайр (нар. 1929 р. у м. Глазго, Шотландія) – філософ, що зміг внести до атмосфери сучасних інтелектуальних змагань шляхетний дух моральної традиції. Його твір “Після чесноти” (1981) – одна з найвідоміших і найобґрунтованіших спроб окреслити шлях подолання морального хаосу і безладдя нашої доби через відродження глибинної етики чеснот, властивих їй реальних критеріїв блага й досконалості. Вдаючись до жанру своєрідної філософської історії, Макінтайр виводить на сцену своїх роздумів Гомера, Софокла, Арістотеля, Канта, К’єркегора, Ніцше як живих і діючих протагоністів одвічної дискусії про призначення і долю людини. І в цій дискусії, на думку Макінтайра, Арістотель одержує перемогу над Ніцше… Мало хто з мислителів нинішньої доби виявився спроможним писати про позитивні начала спільного людського буття і діяльності, про людські традиції та чесноти з такою силою внутрішньої переконаності, як Макінтайр. Твір визначного філософа адресовано науковцям, студентам, викладачам, усім, кого цікавлять доля європейської моральної спадщини, духовна біографія людства.

Як вписується українська доля у контекст світових процесів? Якою мірою українські Церкви спроможні відповісти на виклики часу? Автор відповідає на ці питання, розглядаючи українську ідею з точки зору її християнського наповнення. На основі власного досвіду небайдужого мирянина, а також з урахуванням великого опрацьованого матеріалу він аналізує окремі процеси, що відбуваються в сучасному християнстві, зосереджуючи увагу на моральній (душпастирській) місії Церкви, на деяких історичних і сучасних проблемах її служіння, на питанні релігійної свободи. Зокрема, роздумує над долею Київської Церкви. Книга розрахована на українських інтелектуалів - публіцистів, філософів, богословів, творчу інтелігенцію, політиків та всіх, кого хвилює доля України.

Як свідчить листування Сковороди, цей трактат писався ним з перервами протягом кількох років. Харківське намісництво, про відкриття якого згадує Сковорода у супровідному листі, відкрите 29 жовтня 1780 р. Та є різні підстави вважати, що й у той час твір не був закінчений. Зокрема, листи до Я. Правицького дозволяють датувати трактат 1780 — 1788 рр. Зберігся автограф і п'ять списків твору. Вперше надруковано у виданні В. Бонч-Бруєвича 1912 р. Трактат присвячений проблемі алегоричного тлумачення Біблії. її образи й фігури, на думку автора, утворюють особливий символічний світ. З їх допомогою, вважає Сково­рода, можна знайти й пізнати вічне начало у макрокосмі. У цьому й полягає важливе моральне, повчальне значення алегорично витлумачених образів Біблії, наприклад соляного стовпа, в який перетворилася жінка Лота, врятованого царя Содому й Гомори. В образі содомської людини Сковорода критикує моральні вади своїх сучасників, охоплених жадобою збагачення й користолюбством. Автор протиставляє їм образ духовної людини, що досягнула повної свободи й досконалості. У трактаті розкриваються згубні наслідки буквального розуміння Біблії.

Поляки, євреї і українці жили пліч-о-пліч у Бережанах протягом багатьох років. Вони жили разом і окремо в один і той самий час. Їхня «спільність» трималася лише у періоди відносної стабільності. Коли прийшли зміни, польсько-українсько-єврейський «трикутник» почав розвалюватися. Безпрецедентні довоєнні обставини і брутальність життя під Радами і німцями виявили найгірші риси людської натури. Звичайні моральні якості піддавалися випробуванню незвичайних обставин. Поляки, євреї та українці жили у складні і жорстокі часи. Але була різниця: тоді як поляки і українці обмінялися ролями гнобителів і тих, кого пригнічують, євреї завжди були безправними жертвами. Більшість поляків та українців пережили війну. Євреї – ні. Звісно, я не зміг зібрати повну і детальну картину Бережан у своїй книзі. Я сподіваюся, що те, що я зробив, буде мати певну вартість для розуміння однієї специфічної громади і, можливо, для людства.