Данная книга является первым в России фундаментальным трудом, в котором изложены основы психологии рекламы как отрасли психологической науки. В ней наиболее полно представлены основные теоретические направления, история развития психологии рекламы, рассмотрены методы и результаты многочисленных исследований в этой области, а также проблемы, возникающие в связи с организацией научных и прикладных разработок. Книга расскажет о различных видах рекламной деятельности с точки зрения психологии; о механизмах воздействия рекламы на человека и о степени их эффективности; о положительном и отрицательном влиянии рекламы на культуру; о потенциальной возможности рекламы принимать форму взаиморазвивающего диалога. В книге излагается концепция, с точки зрения которой каждый человек является не только объектом воздействия рекламы, но и сам оказывается `рекламистом`, рекламируя купленные им товары или себя самого в общении с другими людьми. Книга адресована научным работникам, изучающим основы психологии рекламной деятельности; психологам-практикам, работающим в сфере рекламного бизнеса; рекламистам, занимающимся производством и распространением рекламной продукции; преподавателям и студентам; представителям общественных и политических организаций, а также всем тем, кого интересуют психологические аспекты рекламы.

Учебно-методическое пособие соответствует требованиям государственного образовательного стандарта высшего профессионального образования второго поколения по курсу «Основы теории коммуникации» и предназначено для студентов специальности «Связи с общественностью». Содержание пособия включает историю и современные проблемы теории коммуникации, исследуются различные виды и уровни коммуникации, функции, формы, модели и структурные компоненты коммуникационного процесса.

У цій праці особливе значення приділяється менеджменту масових комунікацій, менеджменту прес-служб і рекламному медіа-менеджменту, які розглядаються через призму таких ключових понять, як паблік рилейшнз і реклама. У монографії використано унікальні практичні напрацювання автора як результат практичної діяльності не тільки на ниві державної служби, а й під час роботи ректором найбільшого недержавного ВНЗ України, досліджено проблематику інформаційно-комунікаційних зв’язків у суспільстві, що глобалізується, в контексті здійснення психологічних впливів на суспільну свідомість. Ґрунтуючись на творчому вивченні й аналізі теоретичних засад комунікації, відштовхуючись від свого практичного досвіду, автор виходить на власне розуміння поняття, змісту і методів здійснення інформаційно-комунікаційного менеджменту в умовах бурхливого зростання нових інформаційно-комунікаційних і політико-психологічних технологій. Для фахівців з паблік рилейшнз, психології, політології, соціології, державного управління, масових комунікацій і журналістики.

В навчальному посібнику висвітлено формування суспільної свідомості та культури селянського населення України і Росії, починаючи з зародження у цьому середовищі раціонального мислення. Вивчено структуротворні чинники, структуру, сутність та енергію руху селянської культури, а також співвідношення її виробничо-утилітарної та святково-естетичної сфер. Розглянуто структуру особистості патріархального селянина. Охарактеризовано народні релігійно-ідеологічні рухи. Показано значення творчості Т. Г. Шевченка у формуванні української та російської культур.

Уже майже дев'яносто років в Європі існують рухи та режими, які називаються фашистськими або неофашистськими, якщо вони виникли після 1945 р. У цій книзі коротко викладена історія злету й падіння Націонал-фашистської партії Мусоліні та Націонал-соціалістичної робітничої партії, а також партій, які виникли в період між двома світовими війнами в австрії, Угорщині, Румунії, Югославії, Франції та Іспанії та більш-менш відкрито орієнтувались на фашистські та націонал-соціалістичні взірці. Огляд ідеологій та різновидів фашистських партій, порівняльна систематизація їхніх соціальних структур та історичних передумов виникнення прояснюють наявні спільні риси та відмінності.

Книга висвітлює історію дисидентського руху в Україні 1956-1987 років. У Розділі І автор намагається визначити місце дисидентського руху в історичному процесі, розглянути культурологічні аспекти цього явища. У Розділі ІІ розглядається увесь спектр дисидентських напрямків і течій, що існували в Україні в цей період: український національний рух, загально демократичний рух, релігійні рухи, єврейський та німецький рухи за свободу еміграції, рух кримських татар за повернення на історичну батьківщину, рух за соціальні та економічні права. Особлива увага приділяється українському національному рухові – йому присвячені Розділи III, IV і V. Книга значною мірою побудована на свіжому, незайманому матеріалі – аудіоінтерв’ю з учасниками дисидентського руху.

Підручник С. Квіта «Масові комунікації» зосереджується на дослідженнях цієї галузі із залученням найновішого західного та українського досвіду. Зокрема розглядаються різноманітні теорії масових комунікацій, методи медіа-досліджень. Особлива увага приділяється професії журналіста, українським медіа-реформам, журналістській освіті, новим медіям, глобалізаційним явищам. Реалізація цього проекту стала можливою завдяки Могилянській школі журналістики. Центру медіа-реформ, проектам співпраці з Лідським Університетом (Велика Британія) та Університетом Огайо (США). Підручник призначений для студентів ВНЗ за спеціальностями «журналістика», «соціологія», «політологія», а також для експертів і дослідників медій.

Використовуючи аерофотознімки і газети воєнного часу, український письменник Михайло Нікіфорук піддає сумніву міф про військові злодіяння у Бабиному Яру. Пам'ять про "різанину" євреїв в Бабиному Яру є болючою для всіх політиків. Але існує безліч доказів того, що вона ніколи не траплялася. Повітряна розвідка та фотографії, зроблені до і під час Другої світової війни, показують масові поховання жертв радянської ЧК/НКВД, але відсутні масові поховання євреїв. Михайло Нікіфорук — Голова Дослідницького комітету Бабиного Яру. Звіт комітету був вперше опублікований у 1991 році Ukraіnіan Frіends of Faіrfіeld Assocіatіon, 25 Thіrd Street, Stamford, Connectіcut 06905.

В статті розглянуто наявні археологічні матеріали стосовно просування сарматських племен у І–ІІІ ст. н.е. з території Північно–Західного Причорномор'я на землі Середнього Подністров'я і Прикарпаття. Ці матеріали засвідчують значну роль на початку великого переселення народів південних причорноморських племен, які почали рухатися у північно–західному напрямку на землі північно–східних фракійців і слов'ян. Ця південна течія відіграла в історії населення Південно–Східної Європи не меншу роль, ніж рух північно–західних гото–гепідських племен. Оцінюючи загальний історичний процес у Центральній та Південно–Східній Європі першої половини І тис. н.е., не слід перебільшувати значення руху як південних, так і північних номадів. Справа в тому, що не вони (ці рухи) визначали загальне спрямування конкретної історії корінного, субстратного землеробсько–скотарського населення Південно–Східної Європи, яке, сприймаючи прогресивні елементи центральноєвропейської провінційно–римської культури, продовжувало свій еволюційний поступ соціально–економічного, політичного і культурного розвитку у першій половині І тисячоліття нової ери.

Ч. 1 : Провідні ідеї і епізоди. - 1920. - 102 с.

У 80-х роках 19 століття в духовній сфері європейских суспільств відбувалася зміна поколінь. Чи не в усіх ділянках життя суспільства, у тому числі в політиці, гучно заявляє про себе молодь, причому саме це покоління дало зі свого середовища багатьох політиків, котрі відігравали надзвичайно велику роль та користувалися значним авторитетом і набагато пізніше, уже в контексті інших історичних епох. Подібне явище спостерігаємо в різних країнах Європи: «Молода Італія», «Молода Чехія», «Молода Болгарія» і т.д. Відомий французький історик Марк Блок взагалі спробував інтерпретувати історію як історію насамперед поколінь, слушно зауваживши, що такий поділ інтуїтивно прижився у сферах філософії чи літератури. Всі ці «молоді» рухи були дуже схожі, оскільки становили собою, по суті, суміш радикалізму національного й соціального. Крім того, початок їхнього існування відзначався запеклими перепалками з «батьками». Особливо сильними були подібні вияви в середовищі галицьких українців. «В останніх десятиліттях XIX віку, – писав найзаслуженіший представник нового покоління тієї доби І. Франко, – на підмогу, а по части на зміну давнішим діячам вийшла нова генерація робітників і вкинула в ту прірву велику працю, велику силу гарячого запалу і твердої віри в будущину в нашім національнім життю та рівночасно прочистила повітря, проложила не в однім напрямку нові стежки. Вона розбудила пристрасті там, де вперед була байдужість і рутина, оживила пульс народного життя. Се був запас свіжих сил, який віднайшла в собі наша нація в хвилі тяжкого пригноблення. Я називаю ту генерацію, тих людей, що своєю працею збудували той замітний ступінь, який визначається у нас між роком 1880 і 1900, «Молодою Україною». Ця назва бере початок з доповіді "Молода Україна, її становище і шлях" 25 лютого 1890р у Петербурзі випускника Петербурзької війсково-правничої академії Трохима Зінківского (1861—1891) перед земляками — українцями па зборах, присвячених творчості Т.Г. Шевченка. У центрі її уваги була проблема націй і національних відносин.

У монографії висвітлюеться основні засади віровчення, культової та позакультової практики значної частини новітніх і нетрадиційних релігій та містичних груп. Розглянуто діяльність релігійних та містичних об'єднань як в Україні, так і поза її межами. Автори спираються на широке коло наукових, науково-популярних та релігійних видань. Використано переклад з іноземних джерел, що раніше не друкувалися українською мовою. Здійснено системний аналіз заходів з протидії протиправним виявам представників певної частини новітніх релігійних рухів у країнах Європи та США, їхнє обргрунтування у міжнародному та вітчизняному законодавстві. У додатках містяться: програма спецкурсу з релігієзнавства "Новітні та нетрадиційні релігії і окультно-містичні групи України"; міжнародні та вітчизняні нормативно-правові акти, що регламентують діяльність релігійних організацій. Монографія розрахована для використання в науково-методичній та навчвальній роботі студентами, аспірантами, докиторами і професорсько-викладацьким складом. Рекомендується для застосування у навчальному процесі при викладанні релігієзнавства, прознавства, політології та психології.

Ч. 1. - 614 с.

The wider peacebuilding field has long suffered under the weight of an intriguing paradox: Violence has never been more studied, understood in terms of its dynamics and patterns, and officially identified as a policy challenge than it has in past the twenty years. And violence continues to unfold with extraordinary resilience in too many communities around the world. In this book Joe Bock makes a significant step into unpacking and suggesting creative ways to respond to this dilemma. I say that as a practitioner- scholar with thirty years of experience in community conflict and as a critic of the difficulties that this promising area of exploration — all too often misnamed as conflict prevention — has failed to deliver. From the standpoint of the practice of strategic peacebuilding several key contributions are worth highlighting from this book.