В навчальному посібнику висвітлено формування суспільної свідомості та культури селянського населення України і Росії, починаючи з зародження у цьому середовищі раціонального мислення. Вивчено структуротворні чинники, структуру, сутність та енергію руху селянської культури, а також співвідношення її виробничо-утилітарної та святково-естетичної сфер. Розглянуто структуру особистості патріархального селянина. Охарактеризовано народні релігійно-ідеологічні рухи. Показано значення творчості Т. Г. Шевченка у формуванні української та російської культур.

Книга присвячена буремним подіям 1917-1921 рр., коли Україна вперше в 20 ст. намагалась вибороти незалежність. Всім, хто цікавиться історією України.

Уже майже дев'яносто років в Європі існують рухи та режими, які називаються фашистськими або неофашистськими, якщо вони виникли після 1945 р. У цій книзі коротко викладена історія злету й падіння Націонал-фашистської партії Мусоліні та Націонал-соціалістичної робітничої партії, а також партій, які виникли в період між двома світовими війнами в австрії, Угорщині, Румунії, Югославії, Франції та Іспанії та більш-менш відкрито орієнтувались на фашистські та націонал-соціалістичні взірці. Огляд ідеологій та різновидів фашистських партій, порівняльна систематизація їхніх соціальних структур та історичних передумов виникнення прояснюють наявні спільні риси та відмінності.

Ч. 1 : Німецька окупація України. - 2008

Ця книга присвячена висвітленню визвольної боротьби українського народу проти його основних ворогів під час Другої світової війни, гітлерівської Німеччини і більшовицької Москви.

Видання містить Програму і Устрій ОУН, затверджені Четвертим Великим Збором Українських Націоналістів у серпні 1955 р.

Випуск 1 : Анотований пакажчик документів з фонду друкованих видань (1944-1953). - 214 с.

У брошурі анотуються документи з історії ОУН і УПА, що містяться у фонді друкованих видань Державного архіву Служби безпеки України. Абсолютна більшість документів, що представлені, - відомчого походження, тобто документи радянських органів держбезпеки, які певним чином характеризують організаційну побудову та діяльність підпілля ОУН і збройних загонів УПА у 1943-1953 рр.

Книга висвітлює історію дисидентського руху в Україні 1956-1987 років. У Розділі І автор намагається визначити місце дисидентського руху в історичному процесі, розглянути культурологічні аспекти цього явища. У Розділі ІІ розглядається увесь спектр дисидентських напрямків і течій, що існували в Україні в цей період: український національний рух, загально демократичний рух, релігійні рухи, єврейський та німецький рухи за свободу еміграції, рух кримських татар за повернення на історичну батьківщину, рух за соціальні та економічні права. Особлива увага приділяється українському національному рухові – йому присвячені Розділи III, IV і V. Книга значною мірою побудована на свіжому, незайманому матеріалі – аудіоінтерв’ю з учасниками дисидентського руху.

Книга Николая Февра «Солнце восходит на западе», предлагаемая вашему вниманию, интересна, прежде всего, тем, что она является живым человеческим документом, рассчитанным, в первую очередь, на русского читателя. Николай Февр является представителем тех многочисленных русских людей, которые в начале германо-советского столкновения искренне поверили в объявленный официальной Германией «крестовый поход против большевизма» и пожелали, в том или ином виде, принять участие в этой борьбе. Позднее, разочаровавшись в своих надеждах, эти люди отошли от участия в событиях, с тем чтобы снова принять в них участие в трагические дни власовской эпопеи. Книга Николая Февра представляет интерес не только как исторический материал, вышедший из под пера единственного русского журналиста - эмигранта, побывавшего на родной земле после двадцатилетнего отсутствия.

Спогади учасника повстанської боротьби УПА (1941-1948) та про героїчну боротьбу українського народу за власну незалежність та державність. Це вже четверте видання книжки «УПА у вирі боротьби». Перше побачило світ у діяспорі у 1971 році, друге і третє - в Україні в 1992 та 1995 роках.

В монографии проанализированы основные этапы развития Алжира в XX веке от "младоалжирского периода" 1900-1914 гг. до "политической весны" 1988-1991 гг. и гражданской войны 1992-1996 гг. Книга рассчитана на широкий круг читателей. Может быть использована для преподавания в вузах курсов всеобщей истории и новейшей истории Востока.

В статті розглянуто наявні археологічні матеріали стосовно просування сарматських племен у І–ІІІ ст. н.е. з території Північно–Західного Причорномор'я на землі Середнього Подністров'я і Прикарпаття. Ці матеріали засвідчують значну роль на початку великого переселення народів південних причорноморських племен, які почали рухатися у північно–західному напрямку на землі північно–східних фракійців і слов'ян. Ця південна течія відіграла в історії населення Південно–Східної Європи не меншу роль, ніж рух північно–західних гото–гепідських племен. Оцінюючи загальний історичний процес у Центральній та Південно–Східній Європі першої половини І тис. н.е., не слід перебільшувати значення руху як південних, так і північних номадів. Справа в тому, що не вони (ці рухи) визначали загальне спрямування конкретної історії корінного, субстратного землеробсько–скотарського населення Південно–Східної Європи, яке, сприймаючи прогресивні елементи центральноєвропейської провінційно–римської культури, продовжувало свій еволюційний поступ соціально–економічного, політичного і культурного розвитку у першій половині І тисячоліття нової ери.

Спогади генерал-хорунжого Армії УНР про участь Січових стрільців у визвольній боротьбі українського народу на Наддніпрянщині 1917-1920 рр.

Ці спомини я написав кільканадцять років після закінчення війни. Пам'ять моя ще не була замрячена, хоч уже тоді забулися прізвища деяких людей та назви місцевостей, в яких мені доводилося бувати. Прізвища вживаю у виняткових випадках. У споминах я старався описати щоденне вояцьке життя добровольця під час війни в незвичайних і незвичних обставинах. Перечитуючи спомини сьогодні, більш, як через півсотню років після тих подій, дещо мені «вияснилося». Те, що тоді я робив автоматично, ніби без надуми, сьогодні ясне. Наприклад: чому я пішов до Дивізії? Бо такий був час, — я відповідав. Це складніше питання.

Книга присвячена маловивченим подіям Української Революції, війни за Незалежність 1917-1920 років та руху Опору в часи російської і німецької окупації на території нинішньої Сумської області. Дослідження побудоване на архівних документах, спогадах учасників і свідків подій та попередніх публікаціях. Розраховане на широкі кола читачів: істориків, краєзнавців, студентів, учнів — усіх, хто цікавиться історією рідного краю. Книга може бути використана на уроках історії України в 10-11 класах при вивченні теми «Наш край».

У науково-популярному нарисі на основі конкретних прикладів і фактів розглянуто зародження та розвиток українського стрілецького руху в Галичині. Автор пропонує читачам здійснити подорож воєнними дорогами січовиків на Тернопільщині. Переконливо відтворено також інші героїчні й трагічні сторінки історії нашого краю: виникнення Західно-Української Народної Республіки, бойовий шлях її збройних сил –Української Галицької Армії, події польсько-української війни 1918–1919 рр. та участь у ній тернополян. Йдеться також про те, як склалися долі славних борців за волю рідної землі, за українську державність, як увічнена їх пам’ять. Видання буде корисним краєзнавцям, учителям, студентам, учням, усім, хто, цікавиться історією України, зокрема Тернопільщини.

Т. 1 : Від української військової Організації до Організації українських націоналістів. 1920-1942. - 2005. - 332 с.

У книзі вміщено спогади січового стрільця Михайла Горбового про його участь у Першій світовій війні, зокрема у складі Гуцульської сотні УСС, про пекло польських тюрем та діяльність Пласту в Косові. Події відбуваються на території сучасних Закарпатської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Львівської, Одеської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької областей, а також у Молдові, Придністров’ї і Румунії. Рекомендовано Історичним клубом «Холодний Яр» для вивчення у вищих і середніх навчальних закладах України.

Визвольні змагання 1917-1920 років зрушили широку українську землю, до глибини душі потрясли українським народом і штовхнули розвиток подій на цій частині земного ґльобу в новому напрямку. А хоч закінчилися вони невдачею, та почали нову епоху в житті нашого народу, ба й усього європейського сходу. Нікому не пройти повз те мовчанкою, ані заперечити це, чи злегковаоїсити. Після того прийшов ніби-мир, неменш важкий для народу, як гаряча війна, і вимагав він не женшог напруги сил та боротьби, хоч може й іншими способами. На жаль мало в нас написано про ті роки, що в них зарисовувалися нові шляхи майбутности української нації і визрівали нові політичні ціннощі, що до кореня міняли давкі світогляди і скидали старих ідеалів. А вони незвичайно цікаві для історика та повчальні для політика. І все ще далеко в нас до повного висвітлення та зрозуміння тодішніх політичних настроїв серед суспгльности і поглядів чільних її виразників та носіїв.

Ч. 1 : Провідні ідеї і епізоди. - 1920. - 102 с.

У 80-х роках 19 століття в духовній сфері європейских суспільств відбувалася зміна поколінь. Чи не в усіх ділянках життя суспільства, у тому числі в політиці, гучно заявляє про себе молодь, причому саме це покоління дало зі свого середовища багатьох політиків, котрі відігравали надзвичайно велику роль та користувалися значним авторитетом і набагато пізніше, уже в контексті інших історичних епох. Подібне явище спостерігаємо в різних країнах Європи: «Молода Італія», «Молода Чехія», «Молода Болгарія» і т.д. Відомий французький історик Марк Блок взагалі спробував інтерпретувати історію як історію насамперед поколінь, слушно зауваживши, що такий поділ інтуїтивно прижився у сферах філософії чи літератури. Всі ці «молоді» рухи були дуже схожі, оскільки становили собою, по суті, суміш радикалізму національного й соціального. Крім того, початок їхнього існування відзначався запеклими перепалками з «батьками». Особливо сильними були подібні вияви в середовищі галицьких українців. «В останніх десятиліттях XIX віку, – писав найзаслуженіший представник нового покоління тієї доби І. Франко, – на підмогу, а по части на зміну давнішим діячам вийшла нова генерація робітників і вкинула в ту прірву велику працю, велику силу гарячого запалу і твердої віри в будущину в нашім національнім життю та рівночасно прочистила повітря, проложила не в однім напрямку нові стежки. Вона розбудила пристрасті там, де вперед була байдужість і рутина, оживила пульс народного життя. Се був запас свіжих сил, який віднайшла в собі наша нація в хвилі тяжкого пригноблення. Я називаю ту генерацію, тих людей, що своєю працею збудували той замітний ступінь, який визначається у нас між роком 1880 і 1900, «Молодою Україною». Ця назва бере початок з доповіді "Молода Україна, її становище і шлях" 25 лютого 1890р у Петербурзі випускника Петербурзької війсково-правничої академії Трохима Зінківского (1861—1891) перед земляками — українцями па зборах, присвячених творчості Т.Г. Шевченка. У центрі її уваги була проблема націй і національних відносин.