"Словник буковинських говірок" містить 11 тисяч 816 діалектних слів, не враховуючи їх фонетичних варіантів. Це колективна багаторічна праця науковців і студентів філологічного факультету Чернівецького університету, до якого увійшли записи говіркового мовлення із 227 населених пунктів Чернівецької області. Видання може бути використане як надійне джерело мовознавчих та українознавчих студій студентами філологічних спеціальностей, науковцями, вчителями, журналістами, письменниками і взагалі всіма тими, кого цікавить живе, безсмертне, самобутнє народне слово.

Вип. 1. - 1971. - 98 с.

Ч. 1 : Матеріали до словника

Монографія "Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX - на початку XX ст." - перша спроба подати цілісну характеристику регіонального функціонування української мови в зазначений період у контексті істориш-культурних чинників, які впливали на соціальний статус української мови, її функціональні сфери та ступінь внутрішнього розвитку. У першій частині монографії представлено словникові матеріали, з яких постає загальний образ західного варіанта тодішньої української літературної мови у зіставних зв'язках із її сучасними лексичними, граматичними, фонетичними нормами тощо. Реєстрову частину словника укладено з таких лексичних одиниць, що у їх формі, значенні й особливостях слововживання виявилася історична специфіка літературномовного процесу на західноукраїнських землях, зокрема й на Буковині, - вплив живої народної мови - діалектів південно-західного наріччя, співтериторіальних мов, які функціонували в місцевому соціумі в силу поліетнічного складу населення, діяльності чужомовної державної адміністрації часів Австро-Угорщини. Матеріали до словника містять близько 3500 словникових статей. Ілюстративні матеріали мають різне функціонально-стилістичне спрямування, у них використано тексти публіцистики, навчальних посібників, листування, художньої літератури, зразки інформаційного мовлення - хроніку громадсько-політичного життя, рекламу, оголошення тощо. У коментарях до кожної словникової статті подано зіставні мовні факти з польської, німецької, російської, румунської та інших мов. Друкується згідно з ухвалою Вченої ради Чернівецького державного університету ім.Ю.Федьковича, протокол №2 від 23 березня 2000 р.

Григорий Купчанко внёс огромный вклад в развитие этнографии на территории современной Западной Украины. Его основными достижениями в этом направлении явились три монументальные работы «Буковина и ее русские жители» (Вена, 1895), «Галичина и ее русские жители» (Вена, 1896) и «Угорская Русь и ее русские жители» (1897), в которых восточнославянское население этих регионов рассматривается и анализируется с разных точек зрения — языка, духовной и материальной культуры, антропологического типа, менталитета. Большое внимание Купчанко уделял сравнению друг с другом разных этнографических групп этих регионов и объяснению их родства с другими восточнославянскими («русскими») народностями.

Збірник є першою науковою публікацією документів з історії класової боротьби селянства Східної Галичини в період розкладу феодалізму та буржуазно-демократичної революції 1848-49 рр. Документи висвітлюють селянські виступи в регіоні в тісному взаємозв'язку з подіями в Наддніпрянській Україні, Буковині, Росії, Молдавії, Польщі, Угорщині, Молдавії.

Альбом праць заслуженого майстра народної творчості Георгія Олексійовича Гараса (1901-1972), що близько сорока років творив нові зразки буковинського орнаменту на основі народних взірців.

Це видання є копією старовинного рукопису української культури зібраного, нарисованого та обробленого інженером Еріхом Кольбенгаером в період з 1902 по 1912 роки, відредаговано та перевиданого східною екзекутивою союзу українок в Канаді зі вступним словом автора. Передрук наближений до оригіналу і передає в первинному вигляді довершеність народної творчості, що віками передавалась та доповнювалась майстрами української вишивки на Буковині. Змінювались покоління та господарі краю, а ремесло народної вишивки наповнювалось яскравими барвами, які передавали живий інтерес громад Буковини до неповторних узорів, коріння яких беруть початок з сивої давнини. Інтерес до вишивки завжди був живим, особливо в останні роки після здобуття незалежності України українським народом, є за велику честь одівати вишиванку чоловіками чи оздоблювати орнаментом з українськими мотивами для жінок. Сподіваюсь, що цей витвір мистецтва, який водночас є історичним нарисом, стане докладним посібником із вишивки хрестиком для територій, що представлені тут. Ним скористаються народні майстри, туристи, культурно-мистецькі колективи, творча молодь. Представлені орнаменти (вишивки) є надбанням світової цивілізації, яскравим творінням буковинців, що мешкали на Буковині, нині територй України та Румунії.

Ч. 1. - 1895. - 350 с.

У книзі вперше зібрані матеріали, які репрезентують спадщину О. Кандиби (Ольжича), яка розкриває грані його таланту як науковця-археолога. У ній зібрана більшість опублікованих досліджень О. Кандиби в області археології в перекладі на українську мову. Перш за все це дослідження трипільської культури, яка стала всесвітньо відомою також завдяки і роботам О. Кандиби, написаним в більшості англійською, німецькою та чеською мовами. Декілька статей були опубліковані ним також українською мовою. Зокрема, в книзі представлені переклади обох монографічних досліджень О. Кандиби, а саме, рукопис докторської дисертації, присвяченої вивченню галицької мальованої кераміки, та книга про унікальне трипільське поселення Шипинці, яке називали ще "буковинською Троєю". Доповнюють узагальнюючи роботи О. Кандиби також статті, які упорядникам збірки вдалося зібрати з різних, часто рідкісних видань. Крім того, в книгу включені етапі сучасних українських учених про значення спадщини О. Кандиби як науковця-археолога на сучасному етапі вивчення трипільської культури. Наукова прискіпливість, широкий кругозір і виважені методичні підходи та висновки, помножені на природні здібності і талант дослідника, дозволяють поставити О. Кандибу в один ряд з тими вченими, яких можна вважати засновниками української наукової археологічної школи. Книга розрахована на археологів, Істориків, аматорів-археологів, викладачів і студентів та всіх, хто цікавиться археологією України й трипільською культурою.

Т. 1. - 1888. - 161 с.

У нашій книжці розглядаються історичні передумови складного, болючого і подекуди трагічного процесу еміграції. Головна увага звертається на три напрямки української еміграції - європейський, північноамериканський та південноамериканський. Для викладачів, студентів історичних факультетів, а також усіх, хто цікавиться історією рідного краю. Передмова Передумови української еміграції зі Східної Галичини і Північної Буковини Українська еміграція в країни Америки Українська еміграція в країни Європи Українська еміграція кінця XIX - початку XX ст. в історичній літературі та публіцистиці.

Ч. 2 : Між націоналізмом і толерантністю. - 187 с.

Сборник подготовлен на основании материалов международной научно-практической конференции, состоявшейся 24-27 июня 2010 г. в Тирасполе. Его составили научные статьи, в которых освещаются проблемы, связанные с присоединением Бессарабии и Северной Буковины к СССР в 1940 г., геополитической ситуацией предвоенных лет и современными интерпретациями этих исторических событий. Приоритетное внимание уделено борьбе с новейшими фальсификациями истории XX века.

Ч. 1 : До 1774 р.. - 1991. - 120 с.

"Історія Буковини" професора Аркадія Жуковського - перша частина фундаментальної праці "Буковина - її минуле та сучасне", виданої вперше в 1956 р. Автором зібрані вичерпні наукові свідчення автохтонності українців на Буковині. Книга призначена для всіх. А також може бути використана як учбовий посібник на уроках краєзнавства в буковинських школах.

Це видання є копією старовинного рукопису української культури зібраного, нарисованого та обробленого інженером Еріхом Кольбенгаером в період з 1902 по 1912 роки, відредаговано та перевиданого східною екзекутивою союзу українок в Канаді зі вступним словом автора. Передрук наближений до оригіналу і передає в первинному вигляді довершеність народної творчості, що віками передавалась та доповнювалась майстрами української вишивки на Буковині. Змінювались покоління та господарі краю, а ремесло народної вишивки наповнювалось яскравими барвами, які передавали живий інтерес громад Буковини до неповторних узорів, коріння яких беруть початок з сивої давнини. Інтерес до вишивки завжди був живим, особливо в останні роки після здобуття незалежності України українським народом, є за велику честь одівати вишиванку чоловіками чи оздоблювати орнаментом з українськими мотивами для жінок. Сподіваюсь, що цей витвір мистецтва, який водночас є історичним нарисом, стане докладним посібником із вишивки хрестиком для територій, що представлені тут. Ним скористаються народні майстри, туристи, культурно-мистецькі колективи, творча молодь. Представлені орнаменти (вишивки) є надбанням світової цивілізації, яскравим творінням буковинців, що мешкали на Буковині, нині територй України та Румунії.

Ч. 1 : в літах 1835-49. - 1905. - 614 с.