Приводятся материалы по дендрологии, декоративному садоводству, цветоводству, плодоводству, некоторым вопросам экологии растений, среди которых - дендрологические аспекты лесной рекультивации нарушенных земель западного Донбасса; экологические функции лесоизмененных биогеоценозов; декоративные яблони в озеленении Донбасса; сортимент садовых роз, устойчивых к комплексу грибных болезней; межвидовые гибриды декоративного табака; устойчивость сортов груши к ожогу листьев; сроки и способы посева семян яблони на сеянцы; новые препараты для защиты яблоневого сада; возможность уменьшения подмерзания персиков; проблемы и перспективы развития садоводства в Крыму; сроки созревания перспективных сортов груши в условиях юга степи Украины и др.

Охарактеризовано деякі методичні аспекти систематики деревних рослин регіональної флори як групи, чітко окресленої в еволюційному розумінні. Розглянуто передумови розвитку таксономії та філогенії деревних рослин у період другої третини XX ст., відомий створенням багатотомних флористичних зведень СРСР та УРСР і різким збільшенням кількості описаних видів, нових для науки. Висвітлено діяльність ряду дендрологів-систематиків, їх участь в дискусії, внесок у вивчення деяких таксонів деревних рослин.

Наведено дендрологічну характеристику голонасінних лісотвірних і супутніх аборигенних, інтродукованих або перспективних для інтродукції за умов України деревних рослин. Проаналізовано їх біологічні, морфологічні, екологічні та лісівничі властивості. Запропоновано ефективні шляхи використання голонасінних рослин у різних галузях народного господарства. Наведено порівняльну характеристику родів і видів, форм і культиварів дерев і кущів, а також алфавітні покажчики латинських, українских та російських видових назв. Наведено перелік рекомендованих до вивчення таксонів голонасінних рослин, встановлено можливості та перспективи використання в Україні їх екзотичних видів.

Приведена дендрологическая характеристика голосеменных лесообразующих и сопутствующих аборигенных, интродуцированных или перспективных для интродукции в условиях Украины древесных растений. Проанилизрованы их биологические, морфологические, экологические и лесные свойства. Предложены эффективные пути использования голосеменных растений в различных отраслях народного хозяйства. Приведена сравнительная характеристика родов и видов, форм и культиваров деревьев и кустов, а также алфавитные указатели латинских, украинских и российских видовых названий. Представлен перечень рекомендованных к изучению таксонов голосеменных растений, установлены возможности и перспективы использования в Украине их экзотических видов.

Розглянуто питання поглинання вуглецю в лісах. Проаналізовано сучасні методи оцінки, інвентаризації, моніторингу та картографування запасів вуглецю за різних компонентів лісових екосистем. Висвітлено особливості міжнародного досвіду оцінки вуглецю в лісах і моніторингу його динаміки.

Рассмотрены вопросы поглощения углерода в лесах. Проанализированы современные методы оценивания, инвентаризации, мониторинга и картографирования запасов углерода в разных компонентах лесных экосистем. Освещены особенности международного опыта оценки углерода в лесах и мониторинга его динамики.

Зазначено, що складність формування математичних моделей робить неможливим їх використання фахівцями-екологами, зважаючи на структуру самої моделі та подальший пошук її числових параметрів. Показано недоступність використання математичного моделювання екологами внаслідок складності формування математичних моделей та їх подальшого дослідження. Викладено основні підходи щодо автоматизації побудови математичної моделі, наведено приклад використання авторського програмного забезпечення для побудови та дослідження математичної моделі міграції радіонуклідів у лісових екосистемах.

Подчеркнуто, что сложность формирования математических моделей затрудняет их использование специалистами-экологами с точки зрения построения самой модели и дальнейшего поиска ее численных параметров. Показана недоступность использования математического моделирования экологами из-за сложности формирования математических моделей и их дальнейшего исследования. Изложены основные подходы, использующиеся для автоматизации построения математической модели и приведены примеры использования авторского программного обеспечения для построения и исследования математической модели миграции радионуклидов в лесных экосистемах.

The complexity of mathematical models creation makes it useless for most of ecological investigators. It is difficult to create a mathematical model and then to define the numerical parameters for further simulation. Mainly the difficulties are in informality of modelling process. A lot of problems are present on the stage of compartments selection according to the investigation process. That is why it is still important to formalize such a procedure for similar models and to create the tool for the automated modeling. This paper contains the procedure of model creation and coefficient definitions that are based on the balance of radionuclides content in the compartments and on the data of radioecological investigations. The paper contains the main approaches of utilizing of software to investigate the model or determine the main peculiarities of it.

Приведен системный подход для оценки биоразнообразия лесов Украины, рассмотрены их современное состояние, а также видовое, ценотическое, экосистемное, экологическое, почвенное разнообразие. Проанализированы основные типы понятия "лес". На основании изучения современного состояния лесов и их роли, сделан вывод о необходимости отказа от существующих методов ведения лесного хозяйства и сохранения лесов, а также возможности перехода на методы, учитывающие социальную и экологическую роль лесов.

Індекс рубрикатора НБУВ: П327.1(4УКР) + Е0*801.1-652.15(4УКР)

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: ВА624545 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто основи фітобіології й екології деревних порід. Розкрито суть понять виду рослин і його ареалу. Висвітлено питання щодо географічного поширення та таксономії деревних рослин. Запропоновано класифікацію екологічних факторів життя рослин. Проаналізовано особливості забезпечення екологічними ресурсами лісостанів у зоні Полісся України.

Рассмотрены основы фитобиологии и экологии древовидных пород. Раскрыто содержание понятий вида растений и его ареала. Освещены вопросы о географическом распространении и таксономии древовидных растений. Проанализированы особенности обеспечения экологическими ресурсами состояний лесов в зоне Полесья Украины.

Розглянуто будову і життя деревних рослин, їх ріст і розвиток, розмноження, поняття про рослинний покрив планети та принципи фенології, а також біоекологічні властивості, цінність й ареали більш ніж 200 дерев і чагарників, придатних для створення високопродуктивних лісостанів у всіх природних зонах України.

Рассмотрено строение и жизнь древесных растений, их рост и развитие, размножение, понятие о растительном покрове планеты и принципы фенологии, а также биоэкологические свойства, ценность и ареалы более чем 200 деревьев и кустарников, приспособленных для создания высокопродуктивных лесоположений во всех природных зонах Украины.

Запропоновано систематизований виклад дендрологічної характеристики покритонасінних лісотвірних і супутніх аборигенних, інтродукованих чи перспективних для інтродукції за умов України деревних рослин, проаналізовано їх біологічні, морфологічні, екологічні та лісівничі властивості. Розглянуто історію виникнення та походження покритонасінних рослин, розроблено їх класифікацію. Наведено дані про природні та штучні ареали. Встановлено практичне значення сучасних покритонасінних рослин, показано шляхи їх сучасного використання у різних галузях господарства. Наведено алфавітний покажчик родових та видових назв покритонасінних рослин латинською, українською та російською мовами.

Приведено систематизированное изложение дендрологической характеристики покрытосеменных лесосоздающих и сопутствующих аборигенных, интродуцированных или перспективных для интродукции в условиях Украины древесных растений, проанализированы их биологические, морфологические, экологические и леснические свойства. Рассмотрена история возникновения и происхождения покрытосеменных растений, разработана их классификация. Приведены даные о природных и искусственных ареалах. Установлено практическое значение современных покрытосеменных растений, показаны пути их практического применения в разных хозяйственных отраслях. Приведен алфавитный показатель родовых и видовых названий покрытосеменных растений на латинском, украинском и русском языках.

Висвітлено результати двадцятирічних досліджень щодо вирішення проблем, зумовлених наслідками аварії на ЧАЕС у аграрному секторі, лісовому господарстві та сільському соціумі Поліського регіону. Розкрито сутність економічної категорії системного відродження сільських територій за умов екозабруднення, запропоновано структурнологічну модель відродження виробничого та соціального середовища. Розглянуто стратегію підготовки та закріплення кадрів у регіоні.

Освещены результаты двадцатилетних исследований решения проблем, обусловленных последствиями аварии на ЧАЭС в аграрном секторе, лесном хозяйстве и сельском социуме региона Полесья. Раскрыта сущность экономической категории системного возрождения сельских территорий в условиях экологического загрязнения, предложена структурологическая модель возрождения производственной и социальной среды. Рассмотрена стратегия подготовки и закрепления кадров в регионе.

Рассмотрена история деятельности Национального дендрологического парка "Софиевка" как научного учреждения Национальной академии наук Украины. Проанализирована деятельность ботанических садов по сохранению редких и исчезающих видов растений в природе и культуре, которая осуществляется на основе решения задач "Стратегии ботанических садов России по сохранению биоразнообразия растений". Освещен период работы С.Л.Бонецкого в дендропарке "Софиевка" с 1912 по 1934 гг., приведены данные о количестве таксонов, растущих в открытом грунте разных фитогеографических отделов Батумского ботанического сада, охарактеризована коллекция голосеменных растений Запорожского городского детского ботанического сада. Изложены вопросы функциональной адаптации древесных растений и обогащения многообразия городских насаждений.

Описано родини, роди, види рослин України, зокрема, родини соснових, коноплевих, лободових, гречкових, гарбузових, бобових, зонтичних, березкових, подорожникових, айстрових, цибулевих, злакових, лілійних, капустяних, молочайних українською та латинською мовами. Увагу приділено типам суцвіть, плодів.

Описаны семейства, роды, виды растений Украины, в частности, семейства сосновых, конопляных, лободовых, гречишных, тыквенных, бобовых, зонтичных, березковых, подорожниковых, астровых, луковых, злаковых, лилейных, капустяных, молочайных на украинском и латинском языках. Внимание уделено типам соцветиям, плодам.

Зазначено, що напередодні 250-ліття початку періоду штучної систематики, який бере відлік з року видання "Species plantarum" К. Ліннея (1753), актуальним є дослідження питань становлення і розвитку природничих галузей, для яких систематика рослин є визначальною. У мережі наукових напрямків фітологічної сфери, що утворились в цей час, важливим в созологічно-ресурсологічному аспекті є дендрологічний, який пройшов складні періоди розвитку, особливо протягом формування філогенетичної систематики. Висвітлено основні тенденції становлення дендрології з акцентом на історичний просторово-хронологічний підхід до відповідних досліджень в Україні та ряду держав помірної зони Землі, простежено головні етапи її розвитку.

Розташування лісових комплексів відносно міста чи агломерації, комунікаційна доступність, наявність у лісах добрих рекреаційних якостей - ось умови та засади їх рекреаційного використання. Розуміючи потреби міста, рекреаційне загосподарювання лісів Щеціна розпочато у XIX ст. і активно продовжувалось до Другої світової війни. На підставі інших чинників відбувається цей розвиток сьогодні.

На підставі результатів біогеоценотичних досліджень встановлено, що структура рослинного покриву у природних степових біогеоцинозах (БГЦ) стала та детермінована грунтовим покривом та зволоженням. Виявлено, що у грунтах степових БГЦ переважають карбонатизація, нагромадження гумусу аморфного та типу муль, а також соленагромадження. Зазначено, що наземна мезофауна степових БГЦ має сталу еудомінантну морфо-екологічну та трофічну структури. Доведено, що у антропогенних БГЦ рослинний покрив специфічний, його зміни призводять до зміни типу гумусонагромадження (лісове гумусонагромадження у штучних лісових БГЦ) або до зміщення балансу у бік мінералізації гумусу (в агроБГЦ). Встановлено, що зміни чисельності наземної мезофауни (на рівні субдомінантів і рецедентів) під антропогенним впливом зумовлено зменшенням екологічної місткості (за рахунок кількості екологічних ніш і трансформації екологічного простору певних з них). Виявлено, що у техногенних БГЦ відбувається докорінна зміна (техногенна дигресія) або формування нового рослинного покрову. Доведено, що у техногенних БГЦ Криворіжжя виникають нові елементарні грунтові процеси: низхідна міграція мулистих шламових часток за профілем (технолесіваж), нагромадження пилуватої фракції у поровому просторі, гіпергенез гірських порід, які не властиві денній поверхні. Зазначено, що загальна чисельність мезофауністичного комплексу БГЦ порушених земель залежить від стадії формування БГЦ та якісного складу грунтотвірної породи. Виявлено індивідуальну сполученість індикаторних блоків наземної мезофауни з елементарними грунтовими процесами.

Вивчено екологічні особливості динаміки стану лісів Полісся та Лісостепу Київщини. Екосистемно описано причинно-наслідковий алгоритм динаміки стану лісів за їх продуктивністю та біологічною стійкістю залежно від впливу історичних, природних, соціально-економічних і технологічних факторів. Оцінено та класифіковано екологічні причини всихання сосняків різного походження всіх вікових груп. Виявлено синергічний ефект взаємодії несприятливих для лісу екологічних факторів, а саме: антропогенно порушених едафотопів, недотримання лісогосподарських норм догляду за лісом, кліматичних екстремумів, впливу шкідників і хвороб, конкуренції трав'янистої рослинності. Визначено вплив зазначених факторів на природне та штучне відновлення лісів, збереження біорізноманіття. Узагальнено науково-виробничий досвід з лісовідновлення та лісовирощування, розроблено систему шляхів і методів підвищення загальної продуктивності та біологічної стійкості лісів Київщини на засадах сталого лісокористування.

Індекс рубрикатора НБУВ: П327.1(4УКР) + П015(4УКР)

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на організм сільськогосподарських рослин і тварин (сільськогосподарська радіобіологія)

Шифр НБУВ: РА332287 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Проаналізовано динаміку, сучасний стан, структуру, агролісомеліоративні параметри, антропогенні впливи, які зумовили трансформацію лісоаграрних ландшафтів рівнинної України та призвели до погіршання екологічної ситуації. Вивчено стійкість агроландшафтів до антропогенних навантажень, розроблено кількісні показники оцінювання стійкості, обгрунтовано запровадження агролісомеліоративного моніторингу з метою координування та контролю процесу оптимізації лісоаграрних ландшафтів. Розроблено методику визначення оптимальної полезахисної лісистості для різних грунтово-кліматичних зон. Одержано математичні (графічні та аналітичні) моделі залежностей між головними агролісомеліоративними параметрами лісоаграрного ландшафту (ріллі, лісів та лук). Виявлено залежність між захищеністю полів полезахисними лісовими смугами та урожайністю озимої пшениці в лісоаграрних ландшафтах Лісостепу та Південного Степу. Визначено кількісні показники біологічної продуктивності захисних лісових насаджень типового лісоаграрного ландшафту лісостепової зони за компонентами фітомаси. Обгрунтовано та доповнено асортимент декоративно цінних деревно-кущових порід для даних насаджень. Розроблено систему нормативно-довідкових даних для лісотаксаційної оцінки полезахисних лісових смуг та проведення рубок догляду. Запропоновано еколого-економічну модель оптимізації структури земельного фонду лісоаграрного ландшафту та сформульовано основні принципи його конструювання. Обгрунтовано місце географічних інформаційних систем у реалізації оптимізаційних моделей та проектуванні агролісомеліоративних заходів. Виявлено, що еколого-економічна