Подається коротка характеристика умов місцезростань водних макрофітів у Правобережному Лісостепу та особливості їх територіального розподілу. Наведено результати порівняльного аналізу, систематичної, географічної, екологічної і біологічної структур флори водойм регіону. Розглянута еколого-біологічна характеристика макрофітів, перспективних для використання в озелененні водойм. Обгрунтовані теоретичні передумови культивування та наукові основи формування декоративних композицій.

Розглядаються результати вивчення впливу водних макрофітів на деякі гідрохімічні показники води: газовий і хімічний склад, pH, прозорість, швидкість течії, електропровідність та її товщу. Характеризується акумуляційна та регуляторна роль водних макрофітів в умовах озеленення.

Вивчено видовий склад водних макрофітів Правобережного Лісостепу України, визначена перспективність їх використання в озелененні і в якості біологічних фільтрів водойм. Досліджено еколого-біологічні особливості перспективних видів, обгрунтовано принципи їх відбору і формування декоративних композицій. Розроблено типологічну класифікацію водойм регіону і проекти схеми їх озеленення. Вивчено вплив макрофітів на показники якості води, виявлено їх акумуляційну і регуляторну функції. Декоративному садівництву запропоновано методичні рекомендації з вирощування водних макрофітів і створення декоративних композицій.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено біологічні та екологічні особливості інтродукованих видів роду \i Catalpa \i0 Scop. за умов м. Києва. Визначено видову належність рослин катальпи, що зустрічаються у вуличних і колекційних насадженнях ботанічних садів м. Києва, здійснено оцінювання їх стану і декоративності. На підставі фенологічних спостережень за представниками досліджуваного роду встановлено певні закономірності в ритмі розвитку, а також залежність фенологічних фаз не лише від видових особливостей, а й метеорологічних показників. Обгрунтовано доцільність використання катальп під час створення вуличних зелених насаджень міста. Розроблено оптимальні схеми вирощування адаптованого садивного матеріалу видів, що вивчалися, для потреб міського озеленення. Вперше підібрано оптимальний склад поживних середовищ для культивування досліджуваних представників роду \i Catalpa \i0 Scop. в культурі \i in vitro\i0.

Приведены данные о таксономическом, флористическом и возрастном составе культивируемых в населенных пунктах восточного района Южного берега Крыма древесных растений. В озеленении используют 170 видов, 8 гибридов, 24 формы и культивара древесных растений. Наибольшее количество видов относится к средиземноморской флоре (42 вида, 24,7 %). В структуре жизненных форм ведущее положение занимают листопадные лиственные деревья - 78 (38,6 %) видов. Самое богатое видовое и формовое разнообразие древесно-кустарниковой флоры отмечено в пос. Коктебель - 114 видов, гибридов, культиваров (31,7 % от общего количества). В целом ассортимент декоративных древесных растений невелик и нуждается в расширении.

Приведен алгоритм, который дает возможность на научном уровне обозначить ширину прибрежной защитной полосы в зависимости от видов лесной растительности, гранулометрического состава грунтов, экспозиции склонов и видов агрообработки.

Мета дослідження - розробити класифікацію та вивчити функціонування мікроландшафтних поліхромних дендрокомпозицій у насадженнях м. Кривий Ріг. Об'єкт досліджень - поліхромні мікроландшафтні дендрокомпозиції на території м. Кривий Ріг. Методи досліджень: візуальні, морфометричні, статистичні. Розглянуто поняття "мікроландшафтні дендрокомпозиції". Розроблено їх класифікацію за 10 ознаками: таксономічний склад, площа ділянки та її конфігурація, біометричні показники, розташування рослин у композиції, головний акцент, вік, тип біоморфи, ландшафтна приуроченість, колористика, функціональне призначення. У насадженнях м. Кривий Ріг визначено 18 натурних хвойно-листяних дендрокомпозицій, створених за участю сучасних культиварів з різним забарвленням та формою крони. Серед них найбільша частка припадає на ялівцево-барбарисові групи (26 %). Загальний таксономічний склад досліджених об'єктів - 7 видів та 60 культиварів із 17 родів, 10 родин і 2 відділів. У дендрокомпозиціях за типом біоморфи переважає чагарникова форма (45 таксонів). Рослини представлені двома віковими групами (0 - 10 та 10 - 20 років). Найвищий рівень життєвого стану рослин відзначено у 95 % видів і культиварів, з них 60 % віднесено до групи високодекоративних рослин. Найбільша частка припадає на розлогі чагарники (32 %) та рослини з кулеподібною (18 %) і конічною (16 %) формою крони, решта рослин представлені сланкими, колоноподібними, подушкоподібними формами та деревами з розлогою кроною. Переважають рослини із зеленим (44 %) і жовтим (жовто-строкатим) забарвленням хвої або листків (26 %), менше видів та культиварів із сизо-блакитним (16 %) та пурпуровим (14 %) забарвленням. Висновок: оптимізація міського середовища у промисловому регіоні Правобережного степового Придніпров'я можлива шляхом створення мікроландшафтних дендрокомпозицій з використанням перспективних сучасних культиварів хвойних та листяних рослин.

Мета дослідження - розробити класифікацію та вивчити функціонування мікроландшафтних поліхромних дендрокомпозицій у насадженнях м. Кривий Ріг. Об'єкт досліджень - поліхромні мікроландшафтні дендрокомпозиції на території м. Кривий Ріг. Методи досліджень: візуальні, морфометричні, статистичні. Розглянуто поняття "мікроландшафтні дендрокомпозиції". Розроблено їх класифікацію за 10 ознаками: таксономічний склад, площа ділянки та її конфігурація, біометричні показники, розташування рослин у композиції, головний акцент, вік, тип біоморфи, ландшафтна приуроченість, колористика, функціональне призначення. У насадженнях м. Кривий Ріг визначено 18 натурних хвойно-листяних дендрокомпозицій, створених за участю сучасних культиварів з різним забарвленням та формою крони. Серед них найбільша частка припадає на ялівцево-барбарисові групи (26 %). Загальний таксономічний склад досліджених об'єктів - 7 видів та 60 культиварів із 17 родів, 10 родин і 2 відділів. У дендрокомпозиціях за типом біоморфи переважає чагарникова форма (45 таксонів). Рослини представлені двома віковими групами (0 - 10 та 10 - 20 років). Найвищий рівень життєвого стану рослин відзначено у 95 % видів і культиварів, з них 60 % віднесено до групи високодекоративних рослин. Найбільша частка припадає на розлогі чагарники (32 %) та рослини з кулеподібною (18 %) і конічною (16 %) формою крони, решта рослин представлені сланкими, колоноподібними, подушкоподібними формами та деревами з розлогою кроною. Переважають рослини із зеленим (44 %) і жовтим (жовто-строкатим) забарвленням хвої або листків (26 %), менше видів та культиварів із сизо-блакитним (16 %) та пурпуровим (14 %) забарвленням. Висновок: оптимізація міського середовища у промисловому регіоні Правобережного степового Придніпров'я можлива шляхом створення мікроландшафтних дендрокомпозицій з використанням перспективних сучасних культиварів хвойних та листяних рослин.

Наведено підсумки комплексного дослідження соснових насаджень лісопаркових ландшафтів міста Києва. За результатами лісівничо-таксаційних, геоботанічних, фітоіндикаційних, ґрунтознавчих, екологічних, соціологічних досліджень здійснено інтегральну екологічну оцінку лісопаркових ландшафтів. Обґрунтовано та визначено урбоекологічний потенціал соснових насаджень зеленої зони м. Києва як похідну їх еколого-естетичних властивостей. Сформульовано основні принципи використання показника урбоекологічного потенціалу для функціонального зонування лісопарків та опрацьовано шляхи його оптимізації. Розроблено уніфіковану схему комплексного урбоекологічного моніторингу для лісопаркових ландшафтів. Впровадження урбоекологічного потенціалу в лісогосподарську практику підвищить екологічну стійкість і естетичну привабливість насаджень, поліпшить їх фітомеліоративні властивості та слугуватиме науково-обґрунтованою основою для раціонального використання природного потенціалу зеленої компоненти урбанізованих ландшафтів.