Наведено класифікацію дерну й екобіоморф рослин, що його утворюють. Проаналізовано стан дернового покриву на порушених землях, визначено шляхи відновлення та флористичного збагачення техногенних територій.

Охарактеризовано стан трав'яного покриву територій степового Придніпров'я, що потерпають від впливу техногенних факторів. Проаналізовано еколого-морфологічні й еколого-фізіологічні аспекти стійкості основних дерноутворюючих злаків, що зростають за даних умов. Визначено шляхи відновлення рослинного покриву на порушених землях.

Розглядаються антропогенні зміни рослинного покриву (моніторинг, оцінка, прогнозування), фітомеліорація порушених територій, наукові основи інтродукції рослин в умовах промислового середовища, популяційно-генетичні та фізіолого-біохімічні зміни у рослин в умовах техногенного забрудненого середовища. Висвітлюється роль ботанічних садів України у спричиненні антропогенних міграцій рослин, роль річок в інвазії адвентивних рослин в урбанізованому середовищі, динаміка видового складу багатокомпонентних кормових агрофітоценозів, лісогосподарський напрямок рекультивації техногенних ландшафтів України. Аналізується промислова ботаніка як складова стратегії сталого розвитку екокризових регіонів України, екологічна ситуація в Донецькій області, фізіолого-біохімічні механізми формування стійкості рослин до антропогенного забруднення тощо.

На основі результатів досліджень флори техногенних екотопів представлена характеристика техногенних ландшафтів Донбасу (сільськогосподарських, селітебних, водних, промислово-індустріальних та ін.), наведено концепцію оптимізації едафічних умов плоских порідних відвалів, а також їх фіторекультивації. Висвітлюється стан гемерофітної флори деяких промислово-індустріальних ландшафтів Донбасу. Простежується діяння умов гідроспоруджень на вищі рослини, відображаються тератологічні аспекти перетворення деревно-кущових рослин, а також їх морфологічної мінливості в умовах металургійного виробництва.

Розглянуто сучасні способи переробки органічних відходів. Встановлено технологічні параметри попередньої підготовки вторинної сировини до біовермикомпостування. Охарактеризовано методи та норми застосування вермикомопосту ("біогумусу"). Обгрунтовано доцільність використання продуктів утилізації органічних відходів у сільськогосподарському виробництві, лісовому та садово-парковому господарствах для підвищення продуктивності рослин, поліпшення родючості та відновлення грунтів. Розглянуто технологію виробництва органо-мінеральних добрив з вторинної сировини. Обгрунтовано енерго- та ресурсоощадні способи утилізації органічних відходів у містах. Охарактеризовано біотехнологію компостування міських нафтошламів і способи рекультивації грунтів, забруднених нафтопродуктами у містах та на об'єктах військової діяльності. Проаналізовано загальні аспекти проблеми озеленення та можливості використання продуктів біоконверсії у формуванні зелених насаджень міст. Відзначено, що впровадження нових технологій утилізації органічних відходів сприяють збереженню природних ресурсів України та підвищенню продуктивності ландшафтів.

Рассмотрены современные способы переработки органических отходов. Установлены технологические параметры предварительной подготовки вторичного сырья к биовермикомпостированию. Охарактеризованы методы и нормы применения вермикомпоста ("биогумуса"). Обоснована целесообразность использования продуктов утилизации органических отходов в сельскохозяйственном производстве, лесном и садово-парковом хозяйствах для повышения продуктивности растений, урожайности и обновления почв. Рассмотрена технология производства органо-минеральных удобрений из вторичного сырья. Обоснованы энерго- и ресурсосохраняющие способы утилизации органических отходов в городах. Охарактеризована биотехнология компостирования городских нафтошламов и способы рекультивации почв, загрязненых нефтепродуктами в городах и на объектах военной деятельности. Проанализированы общие аспекты проблемы озеленения и возможности использования продуктов биоконверсии в формировании зеленых насаждений. Отмечено, что внедрение новых технологий утилизации органических отходов сопутствует сохранению природных ресурсов Украины и повышению продуктивности ландшафтов.

Висвітлено проблему забруднення повітря внаслідок розростання промислових міст. Розглянуто біологічні та екологічні особливості рослин, що рекомендуються для міського реабілітаційного озеленення. Звернено увагу на дерева, які мають самореабілітаційні характеристики.

Освещены проблемы загрязнения воздуха вследствие разрастания промышленных городов. Рассмотрены биологические и экологические особенности растений, рекомендуемых для городского реабилитационного озеленения. Обращено внимание на деревья, имеющие самореабилитирующие характеристики.

Проаналізовано біологічні особливості декоративних деревних порід, які використовуються в озелененні міст України. Визначено взаємовплив трав'яної рослинності та сосни звичайної в Чигиринському борі. Висвітлено санітарно-лісопатологічний стан ялинових насаджень Національного природного парку "Синевир". Розглянуто міжнародні стандарти оцінки біорізноманіття лісів.

Проанализированы биологические особенности декоративных древесных растений пород, используемых в озеленении городов Украины. Определено взаимовлияние травяной растительности и сосны обычной в Чигиринском боре. Освещено санитарно-лесопатологическое состояние ёловых насаждений Национального природного парка "Синевир". Рассмотрены международные стандарты оценки биоразнообразия лесов.

Висвітлено теоретичні та прикладні питання щодо використання деревних рослин для вирішення природоохоронних завдань оздоровлення навколишнього середовища. Наведено результати вивчення особливостей росту рослин, фізіолого-біохімічних процесів, явищ патоморфогенезу, нагромадження забруднювальних субстанцій у рослинах під впливом урбо- та техногенних факторів. Проаналізовано багаторічний досвід створення лісових культур за умов посушливого степу. Наведено рекомендації щодо використання одержаних результатів як наукової бази для відновлення, збереження та формування лісових і полезахисних насаджень у зв'язку з явищами їх трансформації у південному регіоні України. Розроблено концепцію формування міських зелених насаджень з метою покращання стану навколишнього середовища на урбанізованих і техногенно забруднених територіях й обгрунтовано перспективи її впровадження.

Освещены теоретические и прикладные вопросы по использованию древесных растений для решения природоохранных задач оздоровления окружающей среды. Изложены результаты изучения особенностей роста растений, физиолого-биохимических процессов, явлений патоморфогенеза, накопления загрязняющих субстанций в растениях под влиянием урбо- и техногенных факторов. Проанализирован многолетний опыт создания лесных культур в условиях засушливой степи. Даны рекомендации по использованию полученных результатов как научной основы для воссоздания, сохранения и формирования лесных и полезащитных насаждений в связи с явлениями их трансформации в южном регионе Украины. Разработана концепция формирования городских зеленых насаждений с целью улучшения состояния окружающей среды на урбанизованных и техногенно загрязненных территориях и обоснованы перспективы ее внедрения.

Наведено результати досліджень 25-ти видів і сортів малопоширених багаторічних декоративних трав'янистих рослин, інтродукованих у дендрологічному парку "Асканія-Нова". Проаналізовано ритми росту та розвитку, морфологічні особливості та декоративні якісні показники. Розглянуто репродуктивну здатність і агротехніку вирощування. Запропоновано способи використання рослин у різних композиціях для озеленення у посушливому степу півдня України.

Приведены результаты исследования 25-ти видов и сортов малораспространенных многолетних декоративных травянистых растений, интродуцированных в дендрологическом парке "Аскания-Нова". Проанализированы ритмы роста и развития, морфологические особенности и декоративные качественные показатели. Рассмотрены репродуктивная способность и агротехника выращивания. Предложены способы использования растений в разных композициях для озеленения в засушливой степи юга Украины.

Обсужден вопрос об использовании дернообразующих растений для оптимизации окружающей среды промышленных конгломераций. Приведены основные анатомо-морфологические и физиолого-биохимические показатели, объективно отражающие состояние изученных экосистем. Показаны практические возможности устройства дернового покрова и его сохранения как музейной ценности.

Індекс рубрикатора НБУВ: П271

Рубрики:

Озеленення міст, промислових майданчиків, будівель, госпіталів, шкіл, спортивних споруд

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П271(4УКР-6КРИ) + Е522.82*801.52(4УКР-6КРИ)

Рубрики:

Озеленення міст, промислових майданчиків, будівель, госпіталів, шкіл, спортивних споруд

Pinophyta Пінофіти

Шифр НБУВ: Ж70795/Биол. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены результаты исследований особенностей акклиматизации одного из наиболее распространенных в озеленении городов древесного интродуцента. Показаны мофоанатомические, физико-химические и метаболические адаптивные реакции фенотипов в урбоэкосистеме Львова. Предложены аутэкологичекие критерии оптимизации ассортимента декоративных видов для обустройства зеленых зон городов. Как один из путей поддержания устойчивости и функциональности городских насаждений рекомендуется увеличить их видовое и формовое разнообразие.

Приведены схемы сегментно-полосного формирования растительного покрова на поверхности отвалов угольных шахт, которые рекомендуются использовать при проведении биологического этапа рекультивации. Предлагаемые схемы являются более экономичными и не снижающими их защитно-мелиоративных свойств.

Досліджено історію становлення кладовищ, установлено асортимент рослин, їх символіку й особливості використання на місцях поховань за різних історичних епох. Проаналізовано сучасний стан декоративних насаджень на територіях кладовищ м.Києва. Установлено таксономічний склад, біоекологічні та декоративні властивості дерев'янистих і трав'янистих рослин. Запропоновано архітектурно-планувальну та ландшафтну організацію територій кладовищ з виділенням функціональних зон, що передбачає особливості планування доріг, розміщення архітектурних об'єктів і майданчиків і впливає на групування та розміщення декоративних насаджень. Визначено функції, види насаджень і асортимент рослин відповідно до ландшафтно-планувальнлї структури кладовищ. Розроблено їх класифікацію і композиційні прийоми влаштування декоративних насаджень, формування й утримання дерев'янистих, квіткових рослин і газонів на територіях кладовищ з дотриманням сучасних прийомів агротехніки. Уперше за умов м.Києва використано фітоценотичний підхід до дослідження насаджень кладовищ.

Розроблено біолого-екологічні основи створення зелених насаджень за умов урбо- та техногенного середовища. Проаналізовано екологічну ситуацію, видовий склад і сучасний стан зелених насаджень в містах України. Вивчено особливості реакції деревних рослин на дію факторів забруднення середовища в районах розміщення промислових підприємств. Теоретично обгрунтовано фенолого-кліматичний принцип добору рослин для посадки в техногенному середовищі. Рекомендовано новий стумулятор росту коренів препарат 1619, 4-гідрокси-2-гідразино-6-метилпіримідин (А.с. СССР 1568292). Доведено перспективність дубово-гледичієвих культур з посадкою сіянців чи висівом жолудів дуба чистими рядами з шириною міжрядь 2,5 м і проведенням своєчасного захисного лісівничого догляду за дубом. Обгрунтовано нові методичні підходи щодо формування приміського лісу у південному регіоні України з орієнтацією на переважно рекреаційно-оздоровче їх використання. За вмістом свинцю у фотосинтезувальних органах деревних і кущових порід у вуличних насадженнях вперше встановлено високий рівень забруднення міського середовища Києва вихлопними газами автомобільного транспорту.

Вперше проаналізовано та узагальнено досвід створення ландшафтних лісових культур у лісопаркових господарствах зеленої зони Києва. Досліджено зміну щільності грунтів за антропогенного навантаження в ландшафтних лісових культурах, які зростають у суборевих та судібровних умовах лісопаркових лісів Києва. Вивчено корененаселеність грунтів за умов суборів та судібров за зростання деревних рослин у ландшафтних культурах. Досліджено закономірності нагромадження сухої речовини в листі. Вивчено водний режим листя в культурах, створених під пологом та на відкритих ділянках лісу. Проаналізовано економічний ефект від використання лісопаркових земель під створення та використання ландшафтних культур порівняно з лісовими культурами.

Вивчено еколого-біологічні особливості формування міської дендрофлори за різних рівнів урбогенного впливу. Вперше за умов Луцька комплексно досліджено вплив дафічних, кліматичних і забруднюючих урбогенних факторів на зміни в морфологічній та анатомічній будові фотосинтетичного апарату деревних рослин, їх фенології, біологічній стійкості та декоративності. Вперше здійснено систематичний та флористичний аналіз дендрофлори міста. Встановлено таксономічний склад культивованої дендрофлори та вивчено ріст нових високодекоративних інтродуцентів у приватному секторі міста та приміській зоні. Визначено прирости найбільш поширених інтродукованих видів вічнозелених рослин міста та ступінь їх приживання за вегетативного розмноження шляхом живцювання. Вперше за умов Луцька використано фітоценотичний підхід для дослідження паркових насаджень міста. Запропоновано асортимент деревних рослин й обгрунтовано можливість його використання у зеленому будівництві. Рекомендовано до впровадження низку еколого-компенсаційних заходів щодо підвищення рівня життєвості зелених насаджень міста.

Вивчено еколого-фізіологічні особливості азотного обміну декоративних однорічних рослин за умов забруднення навколишнього середовища сполуками заліза та хрому. Проаналізовано динаміку накопичення цих металів та їх локалізацію у гістологічних елементах вегетативних органів рослин. Вивчено сумісну дію надлишку заліза та хрому, а також кожного з них на поглинання й асиміляцію нітратного й аміачного азоту різними за толерантністю видами. Виявлено інформативні тест-показники та тест-об'єкти для фітоіндикаційних досліджень, а саме: вміст аміачного азоту, співвідношення білковий/небілковий азот, активність нітратредуктази, глутамінсинтетази та глутаматдегідрогенази. Установлено доцільність використання синтетичного цитокініну полістимуліну К з метою оптимізації азотного обміну, росту та цвітіння декоративних однорічних рослин.

  Скачати повний текст