На основі числових експериментальних даних проаналізовано перспективи зниження витрат енергоносіїв у енергоємному виробництві пектину за рахунок використання свіжої сировини замість попередньо висушеної; інтенсифікації, поєднання та синхронізації низки технологічних стадій; організації одноступінчатої швидкісної екстракції; вилучення енергоємної стадії концентрування екстракту та безвідходної переробки пектиновмісткої сировини тільки на харчові та лікувально-профілактичні речовини.

В умовах екологічного забруднення особливого значення набувають радіопротектори, зокрема, пектин. У зв'язку з цим у статті окреслено екологічні та профілактичні перспективи розвитку виробництва пектину в Україні.

Наведено відомості про якісні показники сучасних харчових продуктів, причини виникнення токсемій і необхідність застосування функціональних харчових продуктів. Охарактеризовано основні джерела радіації та принципи захисту людини від неї. Наведено класифікацію ентеросорбентів і сучасну класифікацію харчових волокон, описано властивості їх основних компонентів. Розглянуто дію харчових волокон на організм людини під час різних захворювань.

Приведены сведения о качественных показателях современных пищевых продуктов, причинах возникновения токсемий и необходимости применения функциональных пищевых продуктов. Охарактеризованы основные источники радиации и принципы защиты человека от нее. Приведены классификация энтеросорбентов и современная классификация пищевых волокон, описаны свойства их основных компонентов. Рассмотрено действие пищевых волокон на организм человека при разных заболеваниях.

Досліджено можливість подовження сезону переробки свіжої сировини, що містить пектин, шляхом його зберігання в багатокомпонентному рідкому середовищі, до складу якого входять ті ж речовини, що використовують для виготовлення екстрагента. Установлено, що таке зберігання дає можливість без втрат води та реагентів подовжити сезон переробки сировини на 30 %, збільшити річну продуктивність обладнання, зменшити витрати енергії та собівартість пектину, забезпечити його високу якість впродовж усього періоду переробки сировини.

Зазначено, що дослідження фізико-хімічних властивостей пектинових екстрактів дають можливість розробляти харчові продукти з визначеними поліфункціональними властивостями, а також розраховувати технологічні лінії й обладнання для їх виробництва. У дослідженнях використано буряковий, яблучний і морквяний пектинові екстракти.

За допомогою методу мікроскопії досліджено мікроструктуру водного розчину пектину. З'ясовано, що пектин у водному розчині утворює надмолекулярні структури різного типу: сферичні, нитчасті, мікрофібрили та їх розгалуження, з яких формуються високомолекулярні агрегати.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л848

Рубрики:

Виробництво пектинових речовин

Шифр НБУВ: Ж69879 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання розроблення способів одержання пектинів з підвищеними комплексоутворювальними властивостями та вивчено взаємозв'язок між технологічними параметрами кислотного модифікування пектинового коагуляту, аналітичними характеристиками одержаного модифікованого пектину та його комплексоутворювальними властивостями відносно іонів токсичних важких металів.

З метою створення експрес-контролю вмісту пектину в його екстрактах досліджено їх електропровідність. Показано можливість використання електропровідності як функції відгуку на змінення вмісту пектину в екстрактах. Дослідження проведено за допомогою розробленого вимірювального комплексу.

Три види пектинових речовин - цитрусовий, яблучний і буряковий - досліджено за допомогою методів фізико-хімічного аналізу та електроосмотичного переносу. Визначено концентрацію гелеутворення, заряд пектинів і кількість води, яка зв'язується макромолекулами.

Наведено результати досліджень із накопичення важких металів на різних стадіях виробництва пектину із бурякової сировини. Надано порівняльні характеристики пектинів щодо чинників токсичної дії, вилучених із пектиновмісної сировини, обробленої різними способами.

Досліджено проблему комплексної переробки яблук та розроблено технологію одержання пектинових речовин за методом лужного гідролізу зі свіжих яблучних вичавок та використання їх під час виробництва консервованої продукції: желе, повидла, начинки, напоїв. Виявлено оптимальні умови видалення пектинових речовин зі свіжих яблучних вичавок за методом лужного гідролізу, наведено математичні залежності проведення процесу екстракції, установлено вплив ступеня етерифікації пектинових речовин на їх комплексотвірну здатність. Розроблено технологію одержання драглеподібної продукції на основі високометоксильованого пектину з використанням пероксидази. Досліджено механізм процесу драглеутворення пектинових речовин за присутності пероксидази. Розроблено технологію одержання желе на основі високометоксильованого пектину за присутності пероксидази з низьким вмістом цукру.

Досліджено залежність виходу та якісні показники пектину від температури сушіння яблучних вичавок. Теоретично обгрунтовано та практично підтверджено доцільність застосування ферментного препарату Целовіридин Г20х для екстрагування пектину із яблучних вичавок. Внаслідок скринінгу мікроміцетів за здатністю синтезувати активну пектинестеразу відображено штам Penicillium funiculosum 1237. Експериментально доведено можливість використання даного ферментного препарату з метою регулювання вмісту метоксильних груп у яблучному пектині. Науково обгрунтовано біотехнологію одержання яблучного пектину з використанням ферментних препаратів на основних стадіях процесу.

Висвітлено питання розробки технології пектинових екстрактів з рослинної сировини та сухих пектиновмісних продуктів і нового обладнання для їх виробництва. На підставі проведених досліджень науково обгрунтовано, розроблено та впроваджено у виробництво безвідходну екологічно безпечну технологію харчових пектинових екстрактів і сухих пектиновмісних продуктів та обладнання для їх отримання. Досліджено хімічний склад та фізико-хімічні властивості пектиновмісної сировини (бурякової, яблучної та морквяної) для виробництва пектинових екстрактів і сухих пектиновмісних продуктів. Проаналізовано вплив параметрів на гідроліз протопектину сировини гідролітичними чинниками харчової якості. Визначено фізико-хімічні властивості, кінетичні характеристики пектинових екстрактів під час їх сушіння, а також технологічні і теплові режими роботи розпилювальної сушильної установки. Розроблено апаратурно-технологічну схему виробництва сухих пектинових екстрактів, сухих пектиновмісних продуктів, технологічний регламент, нормативно-технічну документацію на пектинопродукти, доведено їх економічну ефективність.

Досліджено процес удосконалення технології отримання пектину. Розраховано будову та структуру полімерної пектинової молекули й окремих її мономерних складових. Показано можливі механізми конденсації сахаридів ланцюга пектину. Проведено квантово-хімічні розрахунки для вивчення моделі просторової будови ланцюга пектину, що дозволяє прогнозувати його властивості. Запропоновано метод консервування свіжої яблучної вичавки терміном до одного місяця мінеральною кислотою та водою, що пройшла електромембранну обробку. Вивчено вплив температури, концентрації іонів водню, тривалості на процес гідролізу - екстрагування. Наведено кількісні та якісні характеристики пектину, отриманого зі свіжої яблучної вичавки. Визначено оптимальні параметри процесу. Розглянуто особливості процесу коагуляції пектину з екстракту з високим і низьким вмістом сухих речовин та оптимальний вміст в екстракті.

Досліджено методи інтенсифікації процесів сушіння пектиновмісних матеріалів під час розробки енергоефективного способу одержання порошків, який базується на поетапному процесі сушіння. Доведено, що за даних умов організації процесу сушіння зростає ступінь збереження пектинових речовин, ліквідується сезонність роботи технологічної лінії, збільшуються обсяги переробленої сировини, підвищується ефективність та продуктивність технологічного обладнання. Встановлено оптимальні параметри теплоносія під час сушіння, запропоновано ступінчасті режими зневоднення пектиновмісних матеріалів, на підставі яких розроблено та впроваджено технологію одержання пектиновмісних порошків з високою желе- та комплексотвірною здатністю.

Досліджено процес вилучення пектину з рослинної сировини - яблучних вичавок і розроблено високоефективні апаратні засоби для реалізації ультразвукової кавітаційної технології. Запропоновано фізичну модель диспергування-екстрагування цільового компонента з капілярно-пористої системи. Проведено регресійно-кореляційний аналіз експериментальних даних і визначено технологічні параметри процесу. Досліджено особливості розповсюдження ультразвуку у технологічному об'ємі, що збуджують малоамплітудні та високоамплітудні приводи-випромінювачі. Наведено інженерну методику розрахунку акустичної системи на базі напівхвильового складеного п'єзоелектричного перетворювача. Запропоновано принципово нові конструктивні рішення ультразвукових кавітаційних екстракторів.

Досліджено кінетику адсорбції пектинових речовин із соку столового буряку шунгітом, визначено коефіцієнти масовіддачі та масопередачі у разі зовнішньої та внутрішньої дифузії в порах адсорбенту.

Рассмотрены вопросы построения ультразвуковых кавитационных аппаратов для гидролиза-экстракции пектина. Исследованы возможности применения в этих аппаратах малоамплитудных и высокоамплитудных резонансных приводов-излучателей. Исследования проведены для конфигураций кавитационных камер.

Досліджено кінетику адсорбції пектинових речовини із яблучного соку палигорськітом. Обгрунтовано механізм адсорбційних процесів, що відбуваються при цьому, та визначено коефіцієнт дифузії.