Розглянуто схожі властивості таких різних систем, як колоїди та плазма з пилом.

Розглянуто основні відомості з хімії біогенних елементів, елементи хімічної термодинаміки й основи хімічної кінетики. Викладено властивості істинних розчинів високомолекулярних сполук. Розглянута реакційна здатність біологічно активних гетерофункціональних органічних речовин, у тому числі ліпідів, вуглеводів, амінокислот, білків, а також нуклеїнових кислот і гетероциклічних сполук. Велика увага приділена медико-біологічному аспекту розглянутих питань.

Досліджено взаємодії в системах аніонні барвники (азобарвники - сполуки титану (титанілоксалова кислота та її калієва сіль) і аніонні барвники - сполуки титану - колаген. Показано, що в подвійних системах взаємодія перебігає шляхом утворення іонних та координаційних зв'язків, причому другий тип зв'язків є переважаючим у випадку калієвої солі титанілоксалової кислоти. Встановлено вплив хімічного складу і будови азобарвників на їх сорбцію голинним порошком у присутності сполук титану.

Вивчено вплив деяких неіоногенних ПАР на інтенсивність міжчастинної взаємодії в концентрованих та розбавлених водовугільних суспензіях. Встановлено, що характер дії цих хімічних сполук визначається будовою їх молекул незалежно від поверхні дисперсної фази. Показано можливість прогнозування седиментаційної стійкості концентрованих суспензій на основі вивчення властивостей розбавлених систем.

Встановлено взаємозв'язок процесів взаємної флокуляції із стійкістю частинок дисперсної фази суспензій синтетичного алмазного порошку та каолініту. Знайдено, що в цих процесах головну роль відіграє фізико-хімічна структура поверхні, а також розміри частинок дисперсної фази.

На прикладі симетричних і несиметричних полікарбоціанінів у полімерних плівках знайдено, що в їх довгохвильових смугах поглинання відбувається перерозподіл інтенсивностей у постійному електричному полі. Показано, що такий перерозподіл закономірно залежить від хімічної будови барвників. Спектральні ефекти інтерпретовано зміною імовірності вібронних переходів внаслідок перерозподілу електронної густини у хромофорі барвника в зовнішньому електричному полі.

Залежність типу Мотта-Стро розглянуто як умова міцності моделі елемента структури дисперсно-зміцненого матеріалу (частинка, матриця та граничний шар між ними) під дією зовнішніх циклічних та внутрішніх залишкових напружень. Оцінено залишкові напруження і міцність граничного шару та його товщину. Досягнуто близькість експериментальних та розрахункових значень першого коефіцієнту залежності типу Мотта-Стро.

Другий коефіцієнт залежності типу Мотта - Стро розглядається як коефіцієнт інтенсивності напружень на кінці мікротріщини під дією зовнішніх циклічних та внутрішніх напружень. Індивідуальну довжину критичної мікротріщини уточнено для ряду дисперсно-зміцнених матеріалів відносно її середніх значень. Проаналізовано експериментальні залежності границь міцності та плинності вказаних матеріалів від параметрів структури двох рівнів.

Показано деякі можливості методу неперервного вдавлювання індентора для оцінки міцнісних властивостей композиційних матеріалів, що використовуються для каталізаторів. За допомогою такої оцінки показано необхідність методологічної доробки технології мікромеханічних випробувань. Встановлено, що залежно від форми індентора, що використовується, можна реєструвати традиційні та нетрадиційні діаграми деформування поверхневого шару, а в разі застосування традиційних формул для розрахунку мікротвердості необхідно коригувати отримані розрахункові значення. Відпрацьовано методологію мікромеханічних випробувань під час повторно-статичного навантаження. З використанням експериментальних результатів показано, що метод неперервного вдавлювання індентора високочутливий до процесів структурної перебудови поверхневого шару досліджуваних матеріалів і може бути використаний у разі оптимізації складу та технологічних процесів отримання нових пористих каталізаторів.

Описано систему геотермального теплопостачання с. Янтарне (АР Крим), наведено експлуатаційні характеристики системи та її техніко-економічні показники.

Викладено основні результати діелектричних, електрореологічних, електрокінетичних і електробіологічних досліджень дисперсних систем. Розглянуто утворення міцелярних сегнетоелектриків, підвищення та зниження в'язкості дисперсних систем в електричних полях, електрофоретичну поляризацію під час сумісного електроосадження полімерів і металів, посилення олігодинамічної дії срібла та міді в електричних полях. Визначено можливі напрями електричних досліджень дисперсних систем.

Рассматривается комплекс программ расшифровки и расчета интерферограмм процессов горения, явления переноса и времена релаксации пространственно неоднородных жидкостей в гравитационном поле вблизи критической точки, критические явления при горении капель энергоемких веществ. Освещается активное управление процессами горения и перехода в детонацию, влияние загрязнения атмосферного воздуха на растения, диффузия пористых частиц дисперсной системы, новая технология приготовления промывочных жидкостей для бурения скважин. Информируется о пожаровзрывоопасности при распылении лакокрасочных материалов, описываются оптико-электронные пожарные извещатели и датчики контроля параметров дисперсных сред, анализируется экологически чистая технология получения дисперсных катализаторов процесса электровосстановления кислорода и др.

Представлено результати досліджень набухання первапораційних мембран ваговим методом на прикладі визначення ступеня набухання плоских та трубчастих мембран на основі полідиметилвінілсилоксану. Визначено, що ступінь набухання досліджуваних мембран є мінімальним для сильно полярних органічних речовин, максимальним для неполярних та зростає в ряду спирти - органічні кислоти - нітропохідні - альдегіди - складні ефіри - прості ефіри - вуглеводні - галогенпохідні вуглеводнів. Отримано залежність ступеня набухання полідиметилвінілсилоксанових мембран від параметра розчинності органічних речовин, визначено параметр розчинності матеріалу мембрани.

Установлено вплив концентрації полімеру поліактиламіду на реологічні та оптичні властивості водних суспензій мінералу полигорскіту. Одержано кількісні характеристики флокуляційного процесу.

Наведено класифікацію робочих елементів принципу дискретно-імпульсного введення і трансформації енергії в адіабатно-закипаючих потоках дисперсних рідинних середовищ. Змодельовано та досліджено поведінку кожного елементу при зміні структури потоку в області кипіння перегрітого компонента. Оцінено величину гідродинамічних та теплових збурень та їх вплив на ефекти подрібнення дисперсних включень. Визначено дисперсність гомогенізації частинок незмішуючого компонента.

За допомогою експериментальних даних з фотохімічного зшивання поліолефінів перевірено нову методику обробки даних золь-гель аналізу. Лінійну апроксимацію результатів можна легко здійснити в середовищі електронних таблиць. Значення гель-точки враховано з максимально можливою точністю за методом найменших квадратів. Кількісно оцінено точність отриманих результатів за допомогою коефіцієнтів достовірності лінійної апроксимації.

Обговорюється питання розподілу координаційного числа в дисперсних системах і його залежність від об'ємного наповнення. За середнім координаційним числом дисперсні системи можна розділити на три групи: першу, у яких середнє координаційне число менше 0.5, другу - між 0.5 і 2 та третю - більше 2. У першій групі властивості дисперсних систем визначаються наявністю індивідуальних частинок, у другій - агрегатів частинок і в третій - просторовою коагуляційною структурою.

Наявність дисперсної фази в емульсійних технологічних середовищах істотно впливає на теплофізичні властивості, зокрема на теплоємність і теплопровідність. Запропоновано оцінку ступеня впливу різноманітних чинників на вказані параметри, з якої випливає висновок - добором якісного складу дисперсної фази й відповідного емульгатора можна змінювати в бажаному напрямку теплоємність і теплопровідність емульсії та тим самим інтенсифікувати теплообмінні процеси.

Описано діяльність інституту в галузі хімії та технології води, колоїдної хімії, фізико-хімічної механіки, аналітичної хімії. Відмічено значний внесок вчених інституту в розвиток світової та вітчизняної науки.

Проведено експериментальні дослідження ефектів подрібнення включень при затопленні парорідинної струмини адіабатнозакипаючого потоку емульсії змащувально-охолоджувальної рідини. Результати співставлено з режимом витікання без затоплення. Отримано додатковий ефект подрібнення дисперсних часток.