Наведено класифікацію робочих елементів принципу дискретно-імпульсного введення і трансформації енергії в адіабатно-закипаючих потоках дисперсних рідинних середовищ. Змодельовано та досліджено поведінку кожного елементу при зміні структури потоку в області кипіння перегрітого компонента. Оцінено величину гідродинамічних та теплових збурень та їх вплив на ефекти подрібнення дисперсних включень. Визначено дисперсність гомогенізації частинок незмішуючого компонента.

Наявність дисперсної фази в емульсійних технологічних середовищах істотно впливає на теплофізичні властивості, зокрема на теплоємність і теплопровідність. Запропоновано оцінку ступеня впливу різноманітних чинників на вказані параметри, з якої випливає висновок - добором якісного складу дисперсної фази й відповідного емульгатора можна змінювати в бажаному напрямку теплоємність і теплопровідність емульсії та тим самим інтенсифікувати теплообмінні процеси.

Проведено експериментальні дослідження ефектів подрібнення включень при затопленні парорідинної струмини адіабатнозакипаючого потоку емульсії змащувально-охолоджувальної рідини. Результати співставлено з режимом витікання без затоплення. Отримано додатковий ефект подрібнення дисперсних часток.

Представлены результаты исследований теплофизических свойств водных эмульсионных сред, использующихся в разнообразных технологических процессах машиностроения, пищевой и химической промышленностях. Предложены методы оценки свойств эмульсии, которые необходимы для проектирования тепломассообменного оборудования.

Наведено результати досліджень усталеності водяних емульсійних середовищ, що застосовуються в різноманітних технологічних процесах машинобудування, харчовій та хімічній промисловостях. Розвинуто теорію оцінки дифузійних потоків із поверхонь емульсії. Викладено методику визначення швидкості випару, охарактеризовано процес випару термолабільної частини емульсії. Подано оцінку вірогідності зміни факторів усталеності.

Наведено експериментальні результати досліджень випаровування води для широкого класу промислових емульсій. Визначено енергію активації, встановлено оптимальні режими теплового концентрування емульсій.

Вивчено протонодонорні характеристики карбонових кислот жирного ряду в емульсіях типу "масло у воді", стабілізованих хлоридом додецилпіридинію. Досліджено вплив додатків електролітів на протолітичні властивості карбонових кислот в емульсійному середовищі. Запропоновано умови алкаліметричного визначення гідрофобних карбонових кислот і 4-хлор-N-(2-фурилметил)-5-сульфамоїлантранілової кислоти (фуросеміду) з використанням емульсій на основі катіонної поверхнево-активної речовини.

Показано можливість ефективного флотаційного виділення тонкоемульгованих та істинно розчинених аліфатичних спиртів - гептилового, октилових (первинного та вторинного), нонилового та децілового - з їх емульсій. Найбільш повно процес флотаційного виділення аліфатичних спиртів протікає за значень pH емульсій 5 - 6, які відповідають ізоелектричному стану їх краплин. Кінетика процесу флотації описується рівнянням першого порядку.

Представлено результати досліджень поведінки крапель гліцерину в нематичних емульсіях під впливом зовнішніх (електричного та магнітного) полів. Досліджено характер парної взаємодії двох окремих крапель на поверхні рідкого кристала та механізми впливу на нього зовнішніх полів, визначено величину цієї взаємодії.

Надано огляд сучасних результатів про природу ефективної взаємодії та умови формування можливих структур у рідкокристалічних колоїдах та емульсіях. Додавання до рідкого кристала макроскопічних частинок або крапель іншої рідини є зміною середовища, що може породити просторове впорядкування в системі вкраплень. Макроскопічні вкраплення деформують пружне поле директора (усереднений розподіл довгих осей молекул рідкого кристала), що зумовлює ефективну взаємодію між ними через взаємний вплив деформацій. Ефективна взаємодія в системі вкраплень призводить до їх нетривіальної поведінки з формуванням просторово неоднорідних і періодичних структур: гексагональної, ланцюгової, комірчастої та інших.

Проведено порівняльний аналіз розрахунків по моделі зростання парової фази краплі емульсії типу вода-масло, з урахуванням її формування на межі розділу фаз, з результатами щодо зростання парових бульбашок в об'ємі рідини. Вказано на перспективність даної моделі у порівнянні з існуючими моделями.

Изучена реакционная способность гидроксид- и пероксид-анионов по отношению к 4-нитрофениловому эфиру N,N-диметилкарбамата в водно-спиртовой детергентной среде и в микроэмульсии типа "масло в воде". Показано, что водно-спиртовые растворы катионных (ЦТАБ) и нейтральных (Triton X-100) поверхностно-активных веществ являются перспективной средой для разложения субстратов по нуклеофильному механизму.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г662-6

Рубрики:

Емульсії

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены особенности формирования организованной среды в межфазных пограничных слоях элементов загрузки фильтрующе-коалесцирующих разделителей. Представлена усовершенствованная физико-химическая модель процесса коалесценции нефтяных частиц в пограничном межфазном слое коалесцента с учетом влияния организованной среды. Предложен метод качественной оценки заполнения поверхности коалесцирующего материала полиэлектролитом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г662.1,0

Шифр НБУВ: РА347604 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г662-5

Рубрики:

Емульсії

Шифр НБУВ: РА332208 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено колоїдно-хімічні основи флотаційного процесу з метою підвищення ефективності виділення тонкоемульгованих органічних речовин (рослинних і мінеральних олій, нафти, трибутилфосфату). Виявлено найбільш ефективні способи колоїдно-хімічного впливу на зазначений процес, які дозволяють підвищити його ефективність та керувати ним. Установлено, що максимум флотаційного виділення тонкоемульгованих органічних речовин збігається з областю, що лежить між ізоелектричними точками крапель емульсії та бульбашок повітря. Обгрунтовано можливість використання гетерокоагуляційної моделі для опису процесу флотаційного виділення тонкоемульгованих органічних речовин і визначено область її застосування. На основі знайдених закономірностей флотаційного виділення тонкоемульгованих органічних речовин наведено дані для проектування, за якими збудовано мобільну флотаційну установку для очищення стічних вод, забруднених нафтою, мазутом, рослинними та мінеральними оліями, трибутилфосфатом.

Розроблено теоретичні засади та практичні рекомендації щодо використання ПАР-стабілізованих емульсій для визначення високогідрофобних органічних сполук титри-, спектрофотометричним та атомно-абсорбційним методами аналізу. Встановлено основні фактори, що впливають на протолітичні характеристики сульфофталеїнових індикаторів у ПАР-стабілізованих емульсіях. Досліджено вплив природи ПАР-стабілізатора на аналітичний сигнал атомно-абсорбційного визначення ряду важких металів у емульсіях. Розроблено методики атомно-абсорбційного визначення гідрофобних металовмісних органічних сполук та умови спектрофотометричного визначення високогідрофобних амінів з використанням ПАР-стабілізованих емульсій.

Визначено параметри іонних рівноваг ряду флуоресцеїнових барвників у прямій та оберненій мікроемульсіях. Виявлено сильну диференціюючу дію прямої та оберненої мікроемульсій на кислотну дисоціацію гідроксиксантенових барвників. Визначено константи ступінчастої кислотної дисоціації та мікроконстанти, константи таутомерних рівноваг, максимуми смуг поглинання та флуоресценції. Вивчено таутомерні перетворення фторпохідних флуоресцеїну у воді, водноетанольній суміші (50 % за масою), у прямій мікроемульсії на основі катіонної ПАР за високого значення іонної сили об'ємної фази (1 моль/л KCl), у оберненій мікроемульсії, яка стабілізована аніонною ПАР - аерозолем ОТ. Виявлено, що нейтральна й аніонна форми флуоресцеїнових індикаторів локалізуються у межах центральної області водної краплі та на межі поділу "полярне ядро/молекула аерозолю ОТ" у оберненій мікроемульсії.

Досліджено антиоксидантну активність гідрохінону в гетерофазних процесах окиснення емульсій этилбензолу, лінолевої кислоти та фосфатидилхоліну, стабілізованих додецилсульфатом натрію. Проаналізовано вплив водної фази, міжфазного розподілу, взаємодії гідрохінону з гідропероксидом і молекулярним киснем на ефективність його інгібувальної дії в гетерогенних системах.