Проаналізовано актуальне членування складносурядних речень. Розглянуто погляди на природу актуального членування речення та його статусу в лінгвістичній системі. Охарактеризовано співвідношення актуального та граматичного членування речення, граматичної та комунікативної розчленованості складносурядних речень. Проаналізовано комунікативну будову складносурядних речень з лексично вираженою та лексично не вираженою темою. Виділено у складі кожного із семантичних типів складносурядних речень найпоширеніші структурно-семантичні різновиди, акцентовано увагу на розгортанні ярусної структури їх актуального членування.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз семантичних і функціонально-стилістичних особливостей англійської лексики в текстах публіцистичного, інформаційного та наукового стилів у контексті формування лексичної бази української мови кінця XX - XXI ст. й у зіставленні з нормами сучасної літературної мови. Виокремлено й охарактеризовано спектр англомовних лексичних одиниць, що демонструють специфічні риси й основні тенденції становлення лексичного фонду публіцистичного, інформаційного та наукового стилів мовлення на межі XX - XXI ст. Визначено основні тенденції запозичення англомовних лексичних одиниць у тексти різного комунікативного призначення.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано виокремлення чорнобильського дискурсу як самодостатнього типу мовотворчості із властивими йому диференційними рисами. Встановлено, що у поетичному та прозовому різновидах чорнобильського дискурсу основні асоціативно-семантичні групи й асоціативно-семантичні мікрогрупи змодельовані по-різному: "Чорнобиль", "аварія", "зона", "час", "трагедія" та "аварія", "зона", "відповідальність", "час" відповідно. Визначено коло тропів і стилістичних фігур, що виявляють асоціативно-семантичний розвиток ключових лексем аналізованого поля. Зафіксовано контексти розширення значень загальновживаних слів і розвиток їх конкретно-чуттєвого змісту в текстах, об'єднаних тематично, а також процеси детермінологізації спеціальної лексики, формування нових символічних значень у словах-поетизмах. Підтверджено стилістичний статус номінації Чорнобиль як константи сучасної української мовно-поетичної свідомості.

  Скачати повний текст

Здійснено спробу відновити фрагмент структури редуктивних переселенських говірок Київського Полісся за матеріалами тематичної групи ботанічної лексики. Досліджено склад і структуру фітономінації говірки Чорнобильської зони, змодельовано внутрішньодіалектне членування цього ареалу на підставі картографування флороназв.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий підхід до зіставно-типологічного вивчення валентності дієслів тематичної групи "чуттєвої сфери" англійської та української мов. Розроблено методику зіставлення валентнісних відношень англійських та українських дієслів "чуттєвої сфери". Визначено інваріантні властивості дієслів тематичної групи "чуттєвої сфери" у неблизькоспоріднених мовах. Зіставлено прототипічні структури дієслів тематичної групи в англійській та українській мовах. Охарактеризовано варіантні властивості аналізованих дієслів в англійському та українському художньому мовленні. Визначено контрастивні особливості валентністної потужності дієслів "чуттєвої сфери" в англійській та українській мовах.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано статус бажальної модальності як самостійного типу ірреальної модальності, відмежовано її від спонукальної модальності. Визначено набір різнорівневих засобів вербалізації бажальної модальності в українській мові. З'ясовано умови їх використання в односкладних інфінітивних, називних і двоскладних реченнях. Встановлено специфіку вживання часток у ролі маркерів бажальної модальності в еліптичних реченнях. Охарактеризовано засоби оптативності, ужиті як опорні предикатні компоненти в головній частині складнопідрядного речення з підрядною з'ясувальною частиною.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано принцип системності у вивченні гендерно маркованих фразеологічних номінацій, визначено зміст категорійних лінгвостилістичних понять "концепт", "гендер" у соціолінгвістиці, "картина світу" в лінгвальному та концептуальному аспектах. З'ясовано позицію тендерного компонента в семантичній структурі фразеологічних одиниць, виявлено національно-культурну специфіку семантики фразеологізмів з гендерним компонентом. Вивчення фразеосемантичної концептуальної опозиції "маскулінність-фемінність" проведено на підставі словникового та художнього дискурсів. Встановлено роль гендерно маркованих лексичних одиниць у формуванні фразеологічних значень. Окреслено динамічні процеси в системі гендерно маркованих фразеологічних номінацій. Розкрито аксіологічний потенціал фразеологічних номінацій із компонентом-апелятивом і компонентом-антропонімом у словниковому та художньому дискурсах. Висвітлено синонімічні відношення, антонімічні зв'язки в системі гендерно маркованих фразеологічних номінацій української мови, простежено відображення народнопоетичної стихії у фразеологізованих контекстах художніх ідіосистем.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено одне з культурно значущих для української лінгвоспільноти концепту "пам'ять", проведено цілісний аналіз мовних репрезентантів концепту в паради-, синта-, епідигматичному аспектах. Виявлено структурно-семантичні особливості й образний потенціал лексем-вербалізаторів концепту "пам'ять" в художньому мовленні, усній народній творчості та сучасному усному мовленні. Розглянуто архітектоніку концепту "пам'ять" як тришарову модель з виділенням ціннісної, поняттєвої й образної складової. Виявлено основні метафоричні моделі як способи пізнання абстрактної сутності концепту "пам'ять" українською лінгвоспільнотою. Вдосконалено поняттєвий апарат, а саме запропоновано уточнення назви та визначення терміна "культурно значущий концепт", виділено групу "ментальні концепти"; на лексичному та фразеологічному рівнях виділено ЛСП "пам'ять" та однойменне ФСП і виокремлено мікрополя, конституенти яких є вербалізаторами концепту "пам'ять".

  Скачати повний текст

Вперше теоретично обгрунтовано педагогічні умови виховання в учнів підліткового віку культури спілкування засобами мовного етикету. Визначено критерії та показники рівнів вихованості комунікативної культури. Розроблено організаційно-педагогічну модель виховання культури спілкування підлітків засобами мовного етикету. Встановлено й експериментально апробовано методику діагностики рівнів вихованості школярів. Розглянуто, що матеріали дослідження впроваджено в даному й апробованому факультативному курсі "Морально-духовні скарби українського й англійського мовного етикету", який запроваджено в межах організаційно-педагогічної моделі.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше проведено системне вивчення зон зв'язків словоформ у реченні на матеріалі українських текстів. Зоною зв'язків словоформи (ЗЗС) визначено ту частину речення, на яку поширюються синтаксичні зв'язки словоформи. Із використанням об'єктивних формальних методів експліковано типові моделі ЗЗС й описано їх суттєві характеристики, на базі яких показано дію законів переваги та простоти: для кожного класу слів можна визначити велику кількість коротких/простих моделей ЗЗС, тоді як довгі/складні моделі сукупно складають невелику частину від загальної кількості моделей. Серед моделей ЗЗС іменника, які мають однакову довжину, у межах певної опозиції опорного іменника виявлено кілька (від однієї до чотирьох) типових моделей, які кількісно переважають решту моделей. Виявлено, що у межах кожної моделі ЗЗС, встановленої для певної визначеної позиції опорного іменника, існує одна або дві типові схеми. На підставі статистичного аналізу розподілу синтаксичних зв'язків у реченнях довжиною 6 - 14 слововживань зафіксовано взаємозв'язок між позицією, яку займає елемент у реченні, та кількістю зв'язків цього елемента речення. Показано, що в реченні кожної конкретної довжини існують відрізки, які з найбільшою ймовірністю характеризуються високою синтаксичною спаяністю. Виявлено закономірність у ймовірнісному розподілі сил спаяності елементів у реченні: з імовірністю 50 % сила спаяності між першим і другим елементами речення дорівнюватиме двом. Встановлено, що для речень довжиною 6 - 14 слововживань взаємозв'язок між довжиною речення та середнім значенням загальної кількості зв'язків, наявних у ньому, виражається функцією y = 3x - 4. Підтверджено гіпотезу про можливість створення лексико-тематичної моделі дискурсу на основі блоків спаяності елементів речення. Доведено, що упорядковані в лексико-тематичну модель лексико-семантичні варіанти адекватно відображають тематичну спрямованість проаналізованого дискурсу.

  Скачати повний текст

Висвітлено теоретичні засади відтворення експресивного потенціалу під час перекладу текстів політичного дискурсу. Встановлено відповідності текста перекладу тексту оригіналу щодо ступеня глибини відтворення експресії. Визначено основні шляхи відтворення у перекладі експресивного потенціалу риторичних промов, розглянуто функції експресивного синтаксису у промовах і шляхи його перекладу. Проведено моделювання з перекладознавчої точки зору процесу прагматичної адаптації етноспецифічних реалій і стилістично маркованих одиниць. Охарактеризовано основні прийоми відтворення у перекладі особливостей ідіолекту політика (на прикладі "бушизмів").

  Скачати повний текст

Здійснено періодизацію розвитку військово-морської терміносистеми, виокремлено шість етапів формування військово-морської термінології й узагальнено спостереження над військово-морською терміносистемою на різних етапах формування з огляду на історичні чинники її формування. Досліджено національну військово-морську термінологію з погляду походження, простежено шляхи проникнення та засвоєння запозичень. Виділено лексико-тематичні групи за екстралінгвальними ознаками. Описано лексико-семантичні явища, притаманні українській військово-морській термінології. З'ясовано специфіку дериваційних процесів і продуктивність словотвірних моделей. Охарактеризовано структурні типи непредикативних неоднослівних і предикативних термінологічних одиниць української військово-морської термінології.

  Скачати повний текст

Проаналізовано нинішній стан дослідження системи власних назв Київської Русі в українській і зарубіжній лінгвістиці. На матеріалі прозових творів С. Скляренка, С. Плачинди та В. Шевчука простежено образно-смислові, функціональні характеристики онімної лексики в художньому тексті. Назва художнього твору є одним із найважливіших символів, фокусом реалізації авторського задуму. Визначено особливості художнього моделювання історичної дійсності кожним із письменників, індивідуально-авторську своєрідність уведення в літературний контекст цілого масиву топонімів, антропонімів, міфонімів, що є важливими характеристичними маркерами епохи Київської Русі.

  Скачати повний текст

Досліджено явище внутрішньої конотативної антонімії як сукупності механізмів аксіологічного смислоутворення мовних одиниць. Виявлено роль екстралінгвальних чинників у формуванні відповідного напряму аксіологічних змін. З'ясовано, що внутрішня конотативна антонімія може виявлятися у межах одного типу дискурсу та в різних типах дискурсу сучасної української преси. Розкрито лінгвокогнітивні підстави явища різнооцінності стрижневих слів.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості вторинної номінації в українській медичній термінології. Виявлено основні механізми та принципи появи термінів - вторинних найменувань, описано їх основні моделі. Вперше до визначення мовного статусу термінів-вторинних найменувань застосовано ономасіологічний підхід, а також здійснено цілісний мовний аналіз українських медичних термінів, утворених шляхом перенесення назви, доведено їх системність. Виділено ономасіологічну базу й ономасіологічну ознаку як складові вторинної номінації у медичній терміносистемі. Розроблено методологію аналізу вмотивованості вторинних термінологічних одиниць за ступенем відображення мотивувальної ознаки на рівні сем. Розкрито характер багатозначності слова, що є наслідком вторинної номінації на загальномовному та термінологічному рівнях, виділено основні значеннєві зміщення у полісемному слові. Розроблено класифікацію медичних термінів-вторинних найменувань за різними критеріями (характером подібності, який є основою їх виникнення, ступенем умотивованості, належністю до лексико-семантичних груп, структурою аналітичних номінацій, характером метонімних транспозицій). Проаналізовано метафоричні та метонімічні зв'язки між компонентами складених термінів, утворених шляхом опосердкованої вторинної номінації. Визначено основні принципи унормування термінів - вторинних назв медичної галузі.

  Скачати повний текст

Встановлено роль вторинних номінацій у досягненні комічного ефекту у сленгу. Охарактеризовано мовні та позамовні чинники семантичної трансформації лексем як засобу творення ефекту смішного. Розкрито специфіку сленгового вторинного номінування на рівні слів і фразеологізмів у зіставлюваних мовах. Висвітлено лінгвокогнітивні механізми метафоричної та метонімічної семантичних транспозицій в процесі творення комічного у сленгу даних мов. Описано мотиваційні сфери даних сленгових соматизмів і з'ясовано їх частоту в українському та німецькому сленгу. Проаналізовано специфіку впливу архетипів колективного несвідомого на формування українських і німецьких сленгових вторинних номінацій частин тіла людини.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено порівняльну характеристику галузевої термінології в Словниках української мови в 11-ти та 20-ти томах. На підставі комп'ютерних версій даних праць здійснено відбір такої лексики. Висвітлено шляхи та способи поповнення термінологією СУМа-20: морфологічне словотворення, семантичну деривацію та запозичення. Досліджено способи творення доданих термінологічних одиниць, виявлено їх продуктивні словотвірні типи й основні значення. Розглянуто процес термінологізації, який зумовлює появу нових термінологічних значень у загальновживаних словах. Виявлено найчисельніші галузі знань за кількістю запозиченої термінолексики.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему еволюції та динаміки розвитку гендерної терміносистеми, установлено її комунікативний потенціал, досліджено вплив гендерного чинника на розвиток словникового складу сучасної української мови та визначено основні напрями його активної реалізації. Засвідчено вагому роль заголовків, у яких відображено гендерні взаємини та соціальні ролі, з'ясовано, що мова реклами на шпальтах періодики займає особливе місце поряд з іншими функціонально-стильовими утвореннями. Проведено лексико-семантичний аналіз засобів увиразнення газетних текстів, виокремлено фемінітиви та маскулінітиви як гендерні маркери, з'ясовано, що оцінно-експресивну стилістичну роль виконують неологізми, особливістю яких є поліномінативність. Уточнено поняття "мовний сексизм" і сексизми як лінгвальні одиниці, уживання яких у газетних текстах супроводжено негативною конотацією. Актуалізовано питання правомірності функціонування стилістично зниженої лексики в медіа-текстах. Виявлено синергетичність зв'язку в хаотичній організації макро- та мікросистем лінгвоодиниць гендерного дискурсу.

  Скачати повний текст