Досліджено особливості рецепції та трансформації агіографічних мотивів у сучасній українській прозі. Розглянуто вияв реінтерпретації традицій житійного жанру в творчості українських і зарубіжних письменників різних історичних епох. Проаналізовано житійні мотиви, що найбільше видозмінилися в сучасній українській прозі, особливості житійного дидактизму, сакрального хронотопу, категорію чудесного. Виділено основні напрями трансформації житійних мотивів.

  Скачати повний текст

Розкрито функціонально-прагматичний, образотворчий потенціал внутрішнього адресата у прозовому тексті як конструктивно-креативний елемент української прози ХХ ст. Проаналізовано функції внутрішнього адресата у прозовому тексті, зокрема, імітаційно-орієнтаційну, діалогічно-прогресійну, фреймово-актуалізаційну, когезійну. Розглянуто питання функціонально-комунікативного навантаження засобів адресації (непрямих мовленнєвих актів, пресупозиції, засобів паралінгвістики), визначено імпліцитні значення художнього (прозового) тексту з латентними образотворчими стратегіями.

  Скачати повний текст

З'ясовано основні ознаки художньо-публіцистичного підстилю публіцистичного стилю української мови. Досліджено специфіку семантичної структури та функціонування в художній публіцистиці іменникових та дієслівних засобів реалізації категорії оцінки. Оцінне значення розглянуто як компонент лексичного значення слова. Виявлено типові для сучасних українських художньо-публіцистичних виступів групи номінативних одиниць, що є базовими для процесу аксіологічної номінації. Проаналізовано мотиваційні засади аксіологічних переосмислень лексичних одиниць у виділених асоціативно-тематичних полях. Здійснено класифікацію та охарактеризовано семантичні та функціональні особливості оцінних фразеологізмів. Визначено індивідуально-авторські особливості вживання аксіологічної лексики та фразеології. Установлено роль аксіологічної лексики та фразеології у формуванні оцінних ідеологем художньо-публіцистичних виступів сучасних українських письменників.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз найтиповіших змін у лексико-семантичній системі української літературної мови кінця XX - початку XXI ст., що знайшли відображення у мові сучасних прозових текстів. Установлено специфіку активних лексико-семантичних процесів, а саме: запозичень, жаргонізації, лексичної реактивності, детермінологізації, а також процесів формування нових значень, семантичних конотацій та часових мовних ідентифікаторів аналізованого періоду. Висвітлено основні екстра- та інтралінгвальні чинники, що сприяли інтенсифікації якісних і кількісних змін у словниковому складі української мови, виявлено особливості взаємодії лексико-семантичних процесів у вербальній структурі прозового тексту, визначено місце досліджених мовних одиниць у словниковому складі сучасної української літературної мови та їх функціонально-стилістичні особливості. Запропоновано дефініцію поняття "лексико-семантичні процеси" та здійснено класифікацію активних лексико-семантичних процесів.

  Скачати повний текст

Здійснено функціонально-стилістичний аналіз фразеологічних одиниць в українській публіцистичній та художній прозі кінця XX - початку XXI ст. Сформульовано визначення явища фразеотворення як вторинної фразеологізації, синхронічної динаміки фразеологічного сладу мови. Розкрито зміст поняття "активні фразеотворчі процеси" на підставі визначення сутності семантичної структури фразеологічної одиниці як цілісної номінації за компонентної нарізнооформленості, а також функціонально-стилістичного чинника. Запропоновано трактування даного явища як оновлення, перетворення фразеологізмів шляхом модифікації відомих фразеологічних моделей методами нарощення, скорочення, субституції за контекстуальних умов. Встановлено функціональну гнучкість фразеологізмів. Запропоновано розмежування активних фразеотворчих процесів на два типи - інтенсивні та екстенсивні. Визначено основні мовні та позамовні чинники, що сприяють динамізації якісних і кількісних змін фразеологічного складу української мови. Виявлено тісний зв'язок між динамікою суспільного життя та її відображенням у мові, зокрема у фразеологічній підсистемі, яка найоперативніше реагує на позамовні чинники. Досліджено продуктивні джерела поповнення фразеологічного складу сучасної української мови.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного дослідження української прози, присвяченої трагічним подіям голодомору, проаналізовано ідейно-естетичні тенденції в зображенні штучного голоду 1932 - 1933 рр. Системно осмислено пласт української епіки про голодомор у зв'язку з творами есхатологічного характеру української та зарубіжної літератури. Розглянуто специфіку авторського бачення цього вияву тоталітаризму, естетичні та етичні засади епічного відображення голодних років доби сталінізму.

  Скачати повний текст

Проаналізовано нинішній стан дослідження системи власних назв Київської Русі в українській і зарубіжній лінгвістиці. На матеріалі прозових творів С. Скляренка, С. Плачинди та В. Шевчука простежено образно-смислові, функціональні характеристики онімної лексики в художньому тексті. Назва художнього твору є одним із найважливіших символів, фокусом реалізації авторського задуму. Визначено особливості художнього моделювання історичної дійсності кожним із письменників, індивідуально-авторську своєрідність уведення в літературний контекст цілого масиву топонімів, антропонімів, міфонімів, що є важливими характеристичними маркерами епохи Київської Русі.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Систематизовано підходи до феномену гри за парадигмами: міфологічною, біологічною, філософською та парадигмою стратегій. У межах філософської виокремлено естетичну, антропологічну, герменевтичну, психоаналітичну, лінгвістичну та постмодерністську школи. Розкрито теоретичні засади співвідношення літератури та гри. Висвітлено ігрову суть мистецтва, "ігрові" та "неігрові" літературно-мистецькі періоди, ігровий стиль, ігрову поетику. Розглянуто форми вияву гри у літературному побуті та питання ігрової поведінки письменника. Висвітлено ігрові принципи художньої організації тексту на його різних рівнях, а саме: наративному, тематичному, інтертекстуальному, мовно-стильовому. Ігрові прийоми нарації залучають читача до творчої лабораторії автора та забезпечують тексту молісемантичність. Ігрові прийоми тематичного зрізу ініціюють у тексті подвоєння та виникнення утаємниченого знання, що розкривається лише обізненим. Таким "прихованим" знанням може бути інтертекст, зокрема, гра ресурсами мови актуалізує естетичний ефект, руйнуючи автоматичне сприйняття. Естетичний потенціал ігрових прийомів пов'язується з інтенсивністю впливу на сприйняття, зумовленою ефектом новизни та неочікуваності.

  Скачати повний текст

На матеріалі прози Гр. Тютюнника, В. Близнеця, Є. Гуцала досліджено дискурс дитини на різних концептуальних рівнях: образно-стилістичному, екзистенційно-феноменологічному, психологічному. Визначено сутність образу "божественної дитини" як своєрідного дискурсивного коду до розуміння художнього світу митців. Ознаки божественності проаналізовано у межах морально-етичного дискурсу, який розкрито через екзистенційну проблематику: модуси надії, страху, життєвого вибору, пам'яті, розгубленості, любові, відповідальності. З'ясовано особливості художньої реалізації концепції дитини у творах Гр. Тютюнника, В. Близнеця, Є. Гуцала. У творчості Гр. Тютюнника образ дитини рзглянуто як диво серед світу бездуховності й знецінення особистості; у прозі В. Близнеця авторську концепцію дитини проаналізовано у контексті екзистенціалів совісті й пам'яті; виявлено, що у творах Є. Гуцала образ дитини є уособленням періоду щастя та набуття такого духовного досвіду людиною, що стає запорукою її утвердження як особистості.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми кореляції наукового та художнього пізнання в українській літературі XX ст. на дохристиянську тематику. На підставі системного аналізу запропоновано класифікацію творів праісторичної тематики, вказано на пізнавальні та виховні можливості прози цього спрямування, актуальність її вивчення. Визначено схему розгляду поетики науково-популярної прози Д.Гуменної та В.Шевчука. Доведено дієвість використання власне літературознавчих і фахових методик для аналізу історико-археологічного, фольклорно-міфологічного та лінгвістичного компонентів творів. Встановлено специфіку української художньої белетристики щодо дохристиянськіх часів. Доведено, що пафос і часопростір прози Д.Гуменної стосовно дописемної епохи мають проукраїнську спрямованість; художнє осмислення наукових знань відбувається через прийоми стилізації та рефлексії; персонажі уособлюють загальні тенденції розвитку прадавнього суспільства. Визначено способи поєднання наукового та художнього пізнання в історико-художніх, художньо-історичних і художньо-документальних романах І.Білика стосовно писемних дохристиянських епох, акцентовано на проявах національного в характеристиці образів його творів.

  Скачати повний текст

З урахуванням сучасних концепцій розвитку жанру розглянуто еволюцію українського історичного роману 90-х рр. ХХ ст. Системно проаналізовано романи М.Вінграновського "Северин Наливайко", П.Загребельного "Тисячолітній Миколай", Р.Іваничука "Орда", Р.Іванченко "Отрута для княгині", О.Лупія "Падіння давньої столиці", В.Малика "Горить свіча", "Чумацький шлях", "Князь Ігор: Слово о полку Ігоревім", Ю.Мушкетика "Гетьманський скарб", "На брата брат", "Погоня", Р.Федоріва "Єрусалим на горах", досліджено романи Р.Іваничука "Рев оленів нарозвидні", Д.Міщенка "Бунтівний князь", "Не полишу тебе самотньою", О.Пахучого "Тиміш Хмельницький, син Богдана", "Юрась Хмельниченко", Р.Федоріва "Чудо святого Георгія о Зміє". Розглянуто жанрову специфіку історичного роману та запропоновано нову класифікацію творів: історико-реалістичний, умовно-історичний та історико-синтетичний романи.

  Скачати повний текст

Досліджено питання поетики теоретичного жанру "его-белетристика", що сформувався на початку XX ст. як жанровий інваріант роману та поєднав властивості автобіографічної, сповідальної та психологічної прози. На матеріалі японської літератури та критики першої половини XX ст. проаналізовано умови формування естетичних і світоглядних засад его-белетристів під впливом європейської культури та літератури. Виокремлено коло центральних тем і мотивів, творчих методів і прийомів. За принципом побудови авторського дискурсу описано есеїстичний (ero-белетристичний) і властивий класичному реалістичному роману романічний типи письма, а також наративні стратегії автора в кожному з них. На матеріалі японської й української прози XX ст. розглянуто основні жанрові ознаки его-белетристики - "я"-доцентрованість нарації, стилістичну не-амбівалентність і монологічність авторського мовлення. Проаналізовано архітектоніку літературних сповідей та художні прийоми, які застосовують письменники для досягнення їх цілей.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз екзистенціалістської природи українського інтелектуального роману 1920-х рр. За результатами дослідження показано, що визначальними пріоритатетами екзистенціального дискурсу ітелектуальної романістики зазначеної доби на рівні екзистенції є головні модуси людського існування, а саме: абсурдність буття, самотність, відчуження, тривога, відчай, страх, непевність, невроз, туга, нудьга, свобода, вибір, відповідальність, метафізичний бунт особлистості, смерть, самогубство. Доведено, що зазначені концепти дають можливість зробити висновок про екзистенціалістську модель аналізованих творів, а їх авторів охарактеризувати як визначних мислителів екзистенціального спрямування. З'ясовано, що змістова парадигма українського інтелектуального роману виявляється у аспекті релевантних бінарних опозицій раціонального / ірраціонального, духовного / тілесного, фемінного / маскулінного, свідомого / позасвідомого.

  Скачати повний текст

Вперше реалізовано комплексний підхід щодо інтерпретації творів експериментальної прози 20-их років ХХ ст., розглянуто генезу нової художньої продукції модерністського періоду, вірогідні напрямки літературного експериментування, новаторську естетику та поетику низки "маргінальних" текстів. Здійснено спробу системного декодування багатошарової текстової структури експериментальних романів В.Домонтовича ("Дівчина з ведмедиком", "Доктор Серафікус"), повістей А.Любченка ("Вертеп"), М.Йогансена ("Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швейцарію") в аспекті жанрово-стильових модифікацій ігрової рецептивної моделі. Концептуально з'ясовано зміст важливих складників творчих пошуків письменників 20-х: відкритість, металітературна специфіка текстів, інтерактивність, налаштованість на гру як конструктивний діалог з читачем, жанрово-стильовий синкретизм. Зазначено, що феномен експериментального письма досліджується з позицій деканонізації та реінтерпретації прозового канону як художній напрямок в еволюції української літератури, теоретично осмислюється з погляду проблем термінологічної синонімії.

  Скачати повний текст

Представлено дослідження феномену експериментальної прози 1920-их р., зокрема, комплексний аналіз крізь призму екстраполяції поезії в прозу творів Є. Плжуника, І. Дніпровського й Юліан Шпола. Висвітлено проблемні питання експериментального прозописьма, з'ясовано його специфіку, особливості становлення. Розкрито тенденції розвитку епосу 1920-х р. Проаналізовано науково-критичний контекст періоду Розстріляного відродження, а також стан сучасного літературознавства щодо проблеми дослідження. Розроблено відповідний термінологічний та методологічний апарат. З'ясовано основні шляхи екстраполяції у межах виокремлених дискурсів поетичної та прозової спадщини Є. Плужника. Висвітлено риси експресіонізму архівних творів І. Дніпровського, які вперше подано в дослідженні. Продемонстровано на рівнях образів і художніх засобів аспекти літературного експериментування Юліан Шпола в романі та поезії. Визначено основні моделі екстраполяції.

  Скачати повний текст

Розглянуто рефлексію еротичної свідомості як феномен культурно-мистецького розвитку 1920-х рр. Показано актуальність еротичної проблематизації української прози. Проаналізовано еротичні мотиви, алюзії, екзистенціали, концепти та модифікації еротичного героя в парадигмах авангардизму (конструктивізму, футуризму), неоромантизму, соцреалізму.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено жанр фентезі в українській прозі кінця XX - початку XXI століття, висвітлено його характерні риси й особливості їх трансформації в сучасній літературі. Проаналізовано твори Г. Штоня та Г. Пагутяк, виявлено елементи міфологізму та філософічності як основних засад змісту в літературі фентезі. Приділено увагу феномену психологізму як засобу проникнення в духовний світ сучасної особистості. З'ясовано специфіку реалізації характеристик західноєвропейського фентезі в художній прозі сучасних українських письменників. Встановлено різновиди фентезі (містично-філософське, метафоричне, "героїчне" та готичне) на прикладі творчості Г. Штоня й Г. Пагутяк. Визначено як прийоми психологізації та міфологізації розширюють зображувальні можливості саме українського фентезі.

  Скачати повний текст

Визначено жанрово-типологічні особливості мемуарного жанру щоденника у літературному процесі другої половини XX - початку XXI ст., виявлено його модифікаційні зміни. Вперше предметом спеціального дослідження обрано публіцистичні та белетристичні елементи, досліджено їх взаємозв'язок у структурі щоденника, розкрито його жанрову неоднорідність. Осмислено філософські засади й образно-символічну систему щоденників українських письменників на межі тисячоліть. Проаналізовано зворотний вплив жанру щоденника на белетристику кінця XX - початку XXI ст. На підставі результатів наукового дослідження зроблено висновок про повноцінне функціонування у літературному процесі трьох модифікацій щоденника: фактографічного (О.Гончара, О.Забужко, Р.Іваничука, Ю.Луцького, В.Стуса, Л.Танюка, Г.Тютюнника), белетризованого (В.Медведя, К.Москальця, П.Сороки) та белетристичного (щоденник-містифікація П.Сороки, щоденникова форма у творах С.Андрухович, Н.Мориквас, Т.Прохаська), зроблено їх компаративний аналіз. Розглянуто специфіку вираження авторської свідомості в текстах відповідно до трьох модифікацій щоденника, виокремлено основні тенденції розвитку даного мемуарного жанру.

  Скачати повний текст