Розглянуто основні ономастичні поля, значну увагу приділено антропонімії та топонімії. Встановлено, що сучасний французький ономастикон, який пройшов довгий шлях свого розвитку, охоплює крім французьких онімів, значний алогенний прошарок, що необхідно враховувати під час адаптації французької онімної лексики. Запропновано рубрикацію для антропонімії та топонімії у французкій мові. Описано особливості французьких особових імен та варіанти їх адаптації. Вивчено лінгвальні та екстралінгвальні умови запозичення французької онімної лексики в українській та російській мовах. Подано характеристику ролі традицій в адаптації французьких онімів. Запропоновано періодизацію їх адаптації. Детально розглянуто фонетичну адаптацію та графічну реалізацію французьких онімів у сучасних українській та російській мовах: субституції в системі голосних, напівголосних, приголосних, а також передачу гемінат. Під час передачі французьких онімів засобами української або російської мов у деяких випадках виникають несправжні омоніми (проблема несправжньої омонімії). Описано морфологічну та структуру адаптацію онімних галицизмів. Особливу увагу приділено морфологічній адаптації хоронімів, ойконімів, відмінювання онімних галицизмів, родовій приналежності запозичуваних ойконімів, особливостям передачі ойконімів pluralia tantun, морфологічній адапатації оронімів, гідронімів, антропонімів. Висвітлено проблему родової приналежності запозичуваних гідронімів та антропонімів. Описано передачу демінутивної конструкції "le (la) + petit(e) + антропонім", передачу конструкції "прийменник de + ойконім", "прийменник de + хоронім", передачу антропонімів pluralia, передачу артиклів.

  Скачати повний текст

Лінгвістично описано (надано структурно-семантичну характеристику, досліджено етимологію, етіологію) сучасну антропонімію греків Надазов'я, визначено її спільне та відмінне з українською та російською антропоніміями. Виявлено особливості національної антропонімної системи греків Північного Надазов'я й ознаки, які пов'язують її з загальною антропосистемою України. Досліджено сучасні прізвища, родові та особові прізвиська греків-румеїв і греків-урумів. Здійснено семантичну класифікацію антропонімів, визначено продуктивні типи антропонімної номінації, описано основні способи утворення урумських і румейських антропонімів, встановлено найтиповіші для грецької антропонімії словотвірні типи прізвищ, досліджено вплив російської та української антропонімних традицій на формування антропонімікону надазовських греків. Встановлено, що утворення антропонімних одиниць всіх класів відбувалося шляхом антропонімізації апелятивних лексем і трансонімізації пропріальних одиниць. "Грецькі" антропонімні суфікси виявилися малопродуктивними у прізвищевому утворенні, тоді як українськими та російськими патронімічними суфіксами оформлено 37,5 % урумських і 25 % румейських прізвищ.

  Скачати повний текст

З використанням описового, лінгвогеографічного та порівняльно-історичного методів проаналізовано географічні назви Ужгорода та його околиць в аспектах етимології та соціолінгвістики. Розглянуто культурологічну значущість, науково-теоретичне та практичне значення дослідження географічних назв та їх варіантів (фонетичних, морфологічних), а також їх першої фіксації угорськими та українськими писемними пам'ятками. З застосуванням порівняльно-історичного методу дослідження зіставлено старі назви, зафіксовані у письмових пам'ятках та географічних картах, з сучасними.

  Скачати повний текст

Наведено визначення геотопонімічної системи, сформульовано її особливості, відмінні від інших типів суспільно-географічних систем. Розкрито механізм взаємодії геотопонімічної системи з процесом господарського освоєння територій. Здійснено спеціалізоване геотопонімічне районування території Криму за оригінальною авторською методикою. Обгрунтовано геотопонімічну індикацію господарсько-культурних типів освоєння територій.

  Скачати повний текст

На базі матеріалів українських, російських та англомовних засобів масової інформації (ЗМІ) показано, що актуалізація стилістичних можливостей онімії є одним з найпопулярніших засобів публіцистики. Розглянуто особливості творення соціальних конотацій власних назв у ЗМІ залежно від екстралінгвальних чинників. Проаналізовано прийоми актуалізації соціального складника у значенні реального імені, побудовані за різних способів тропеїчного вживання онімів, а також синтаксичних фігур. Досліджено особливості експресивного вживання імен у заголовкових комплексах та на рівні тексту.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу джерел та літератури розглянуто історичні та суспільно-політичні умови еволюції міської топонімії Сімферополя. Досліджено всі назви вулиць міста, включаючи ті, що вийшли зі вжитку. Простежено мотиви номінацій і перейменувань з дня створення міста до сучасності. Виявлено загальні закономірності та регіональні особливості. Обгрунтовано висновок про годонім як згорнутий багатоплановий текст, про назви вулиць як пам'ятників культури, історії та мови.

  Скачати повний текст

Визначено та охарактеризовано основні етапи розвитку історичної топонімії Криму. Уперше висвітлено основні тенденції розвитку топонімічної системи кримськотатарської мови у контексті розселення, міграцій, господарської діяльності населення півострова. Досліджено питання щодо відродження цієї системи. Доведено відсутність у кримській історичній топонімії індоарійських реліктів, постульованих О.Трубачовим. Уперше всю кримську топонімію розглянуто в історичній динаміці та семантико-топологічному аспекті. Проаналізовано лексичний склад, семантичну базу, словотвірну структуру тюркської топонімії Криму у її повному обсязі. Зроблено спробу дослідити закономірності утворення й розвитку топонімії як релігійної топонімічної системи з використанням відповідних матеріалів щодо Криму. Запропоновано ряд етимологій кримських топонімів, регіональних термінів та етнонімів з залученням екстралінгвістичних даних та генетичних і семантичних паралелей з різних мов і регіонів. З використанням топонімічного матеріалу вивчено етногенез кримськотатарського народу, а також на підставі даних топонімії виявлено етногенетичні зв'язки кримських татар з іншими етносами. За результатами вивчення ойконімії з'ясовано схему еволюції тимчасових поселень татар-кочовиків у постійні селища. До наукового обігу введено значний топонімічний матеріал. Укладено картосхему кадиликів й каймакамств у Кримському ханстві.

  Скачати повний текст

На основі вивчення та аналізу теоретичних робіт, писемних та археологічних пам'яток обгрунтована необхідність застосування системного підходу до кіммерійської проблеми. Розроблено нові етимології етнонімів та антропонімів (таких як кіммерійці, таври, меоти, умман-манда, Тугдамме / Лігдаміс, Теушпа, Сандакшатра та інших). Досліджуються різні форми назв, їхня семантика та композиційна структура, фонетичні та орфографічні впливи, специфічні особливості функціонування. Робиться висновок про етнічну ідентифікацію та мову кіммерійців та інших народів. Здійснено системний комплексний аналіз кіммерійського релікту. Пропонується методичний підхід до застосування цього аналізу.

  Скачати повний текст

Розглянуто мовознавчу інтерпретацію терміна "хрононім". Створено класифікацію хрононімів за місцем у лінгвокультурній картині світу української, російської й англійської мов. Окреслено наповнення індивідуального хрононімного фрейму та досліджено механізми реалізації узуального, сакрального, віртуального й універсального скриптів. Проаналізовано три архетипічні типи сценаріїв. Встановлено: хрононімний фрейм у першому колі містить здебільшого свята узуального й універсального скриптів, у другому - віртуального та сакрального, у третьому - маловідомі хрононіми усіх типів скриптів.

  Скачати повний текст

Комплесно досліджено німецькі прізвища Закарпаття. До наукового обігу введено та проаналізовано 1520 німецьких прізвищ не досліджуваного раніше антропонімічного матеріалу. Відзначено, що прізвищевий фактичний матеріал є першою спробою укладення повного списку німецьких прізвищ Закарпаття. Нетрадиційним є підхід до аналізу німецьких антропонімів у порівнянні до їх трактування в німецькій ономастичній літературі, зокрема пояснення допрізвищевої семантики твірних основ прізвищ, їх лексико-семантичної класифікації на категорії особових і неособових назв та їх поділу в межах цих категорій. У монографічних дослідженнях провідних німецьких ономастів (А.Баха, Й.-К.Брехенмахера, Г.Бауера, М.Горнунг, М.Готтшальда, В.Зайбіке, К.Кунце, В.Флейшера, Е.Шварца) німецькі прізвища проаналізовано переважно за мотивами номінації, що базується, здебільшого, на метафоризації та метонімізації. Досліджено вплив кількох офіційних мов на графічні варіанти німецьких прізвищ Закарпаття.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто структурні та функціонально-семантичні особливості різних за характером, причинами виникнення й умовами функціонування груп конототивних топонімів у російській, українській і англійській мовах. Комплексно досліджено структуру та функції відомих інтра- й інтерлінгвальних тополексем, виявлено у них компоненти, які визначають конототивний зміст семантичної аури. Вивчено досвід онімографії конототивних топонімів з метою його узагальнення та визначення перспектив розвитку цієї сфери ономастичної лексикографії у слов'янських (українській та російській) мовах. Виявлено фактори, які сприяють формуванню конототивної сфери та подальшій узулізації конототивної топонімії. Проведено критичний аналіз досвіду лексикографії власних назв - топонімів у аспекті виявлення "фонових" сем (або культурного компонента) у різних мовах і на цьому фоні проведено аналіз розвитку онімографії конототивної онімної лексики у працях Є.С. Отіна, зокрема, його Словнику конототивних власних імен. На підставі вивчення цієї онімографічної праці визначено його потенційну цінність для функціональної ономастики та показано напрямки подальшого розвитку та практики словникової роботи у сфері опису "фігуративної" онімії.

  Скачати повний текст