Проаналізовано специфіку формування оцінки як основної категорії прагмалінгвістики. Розглянуто етапи її становлення в українській філософії та лінгвістиці нового і новітнього періодів. Описано її статус, сучасні аспекти та методику вивчення, вивчено мовленнєві та міжмовні процеси, що її супроводжують.

Досліджено пізнавальне значення символу в контексті філософського дискурсу культури. Наведено семіотичний підхід до феномену релігії. Розглянуто питання про семіотику українського рушникового орнаменту. Викладено семіотичні аспекти художнього тексту. Висвітлено проблеми та перспективи сучасної лінгвосеміотики. Описано символізацію ономастичної лексики у сучасному народному анекдоті. Проаналізовано специфіку вживання економічних термінів сучасними українськими періодичними виданнями.

Подається аналіз фонової інформації з точки зору текстоутворюючої категорії пресупозиції, виявлені шляхи об'єктивізації категорії пресупозиції в авторському тексті і її роль в реконструкції ментально-вербальної картини світу С.Оріховського. Здійснюється виявлення внутрішньої динаміки, закладеної у творі митця. Зроблено висновок, що дослідження змістових ознак тексту і його компонентів дозволяють дати не тільки повну і об'єктивну характеристику його жанрової, стильової приналежності, ідейно-естетичного задуму, а й засобів втілення останнього в словесній канві твору. У зв'язку з цим зростає роль і значення таких найважливіших текстоутворюючих категорій, як інформативність, пресупозиція, семантична зв'язність, інтеграція, ретроспекція і проспекція. Оскільки інформативна глибина і багатоплановість художнього тексту багато в чому визначається текстоутворюючою категорією пресупозиції, вивчення її особливостей набуває особливого значення для інтерпретації й аналізу художнього тексту.

Рассмотрены программа и аспекты исследования ономасиологических подсистем языков, процессов номинации с учетом теоретико-экспериментального потенциала психолингвистики, семиотики, когнитологии, лингвистической семантики, лингвистики текста, теории коммуникации, этнолингвистики, психологии, нейрофизиологии. Разработана методика концептуального анализа на основе ментально-психонетического комплекса и его рефлексов в ономасиологической структуре наименований.

Розглянуто питання історії вивчення метаморфози у лінгвістичному, міфопоетичному та психологічному аспектах. Метою дослідження визначено центральну зону метаморфози, зокрема, засобів втілення ідеї перетворення в художньому мовленні М.В.Гоголя.

Досліджено проблеми лексичної, мовленнєвої та текстової семантики, пов'язані з особливостями функціонування слова, словосполучення, речення та тексту. Розглянуто функціональні чинники аксіологічної еволюції американізмів, взаємозалежність між семантичною продуктивністю та морфолого-синтаксичними характеристиками англійських термінів маркетингу, операційні одиниці для дослідження системи формотворення, семантичні синонімічні відношення. Висвітлено фактори розвитку складнопідрядного речення в іспанській мові, проблему аномальності сучасної англомовної інноваційної прози, засоби вираження експресивності звертання в діалогічному мовленні, специфічні аспекти лінгвістики та науки в цілому. Охарактеризовано мовні та соціальні особливості утворення прикметникових словотворчих конструкцій у сучасній німецькій мові, фонографічні відтворення українських онімів у французькій мові.

Розкрито семантико-синтаксичну структуру вставних конструкцій у новелах Марка Черемшини. Висвітлено роль внутрішньої форми слова у процесах номінації. Визначено роль тексту у формуванні лінгвістичної компетенції іноземця. Розглянуто питання становлення лінгвістичного аналізу тексту як наукової та навчальної дисципліни. Застосовано квантитативні методи у лінгвостилістиці. Досліджено проблему коректування помилок у процесі викладання англійської мови у вищому навчальному закладі. Наведено семіологічні характеристики й описано словотворчі можливості дієслова. Охарактеризовано когнітивні процеси сучасної лінгвістики. Накреслено деякі перспективи структурування архаїчної обрядової моделі світу.

Викладено історію семіотики та проблеми структурного та семіотичного аналізу художнього тексту, а також особливості інтерпретації змісту понять "знак", "образ", "символ" у сучасному літературознавстві. Розглянуто художній образ і символ як семіотичні моделі, ономосимволи як джерело місцевої топонімії.

Изложены история семиотики и проблемы структурного и семиотического анализа художественного текста, а также особенности интерпретации содержания понятий "знак", "образ", "символ" в современном литературоведении. Рассмотрены художественный образ и символ как семиотические модели, ономосимволы как источник местной топонимии.

На концептуальних засадах новітньої парадигми нейролінгвістичного програмування виділено лінгвістичні та невербальні особливості комунікативних процесів. Систематизовано відповідні емпатичні конструкти залежно від базових характеристик комунікації та психолінгвістичних домінант аудиторії. Установлено лінгвістичні маркери впливових ефектів спілкування.

На концептуальных основаниях новейшей парадигмы нейролингвистического программирования выделены лингвистические и невербальные особенности коммуникативных процессов. Систематизированы соответственные эмпатичные конструкты в зависимости от базовых характеристик коммуникации и психолингвистических доминант аудитории. Установлены лингвистические маркеры влиятельных эффектов общения.

Розглянуто проблему мотивації мовного знака, зокрема ономатопею як найбільш іконічний тип знаків. Проведено порівняльний аналіз дистрибутивних і частково фонетичних, семантичних та морфологічних особливостей звуконаслідувань, зафіксованих у лексиконі дитини та дорослої людини. Дослідження грунтується на матеріалах лонгітюдного вивчення (1,6 - 2,1) мови україномовного хлопчика за умов неструктурованого спонтанного спілкування з дорослими.

З використанням визначення суті поняття семіотики Томаса Куна розглянуто інтелектуальну інтерпретацію людини та світу у напрямках, що стосуються загальних філософсько-теоретичних підходів; у контексті парадигми протистояння реалізму та ідеалізму охарактеризовано сліпий розвиток даних підходів. Визначено зміст поняття інтерпретанту як вчення про знаки, а також як ментальну подію. Розкрито суть контрасту між онтологічними та трансцендетальними спорідненостями. Розглянуто історію розвитку семіотики, зокрема, античний, латинський світ, Іберійське середовище, висвітлено місце Джона Локка, Фердинанда де Соссюра, Чарльза С.Пірса, Джона Поінсота, Якоба фон Ойкскюлля в становленні семіотики як науки. Наведено теорії семіотики, рівні семіозу, розглянуто критику як дослідження текстуальності.

Розглянуто сутність лексичної полісемії, методи розмежування значень багатозначного слова, співвідношення між кількістю значень лексеми та її морфологічним, семантичним, стилістичним статусом тощо.

In the present paper are discussed: the phenomenon of lexical polysemy, methods of discriminating the meanings of a polysemantic word, the correlation between the number of meanings of a word and its morphological, semantic and stylistic characteristics and some others.

Розглянуто питання теорії та методології контрастивної семантики. Наведено результати дослідження лексичної, фразеологічної, словотвірної та граматичної семантики у зіставному аспекті. Висвітлено антропоцентризм у лінгвістиці та феномен архаїчного етнокультурного простору. Описано типологічні особливості східнослов'янської загадки, зіставлення функціонально-семантичних полів темпоральності в українській та англійській мовах, лексико-семантичного зіставлення етикетних полів української, англійської та угорської мов. Проведено когнітивно-ономасіологічний аналіз пропозитивної мотивації композитів у зіставному дослідженні на основі субстантивних композитів російської та французької мов. Викладено аспекти порівняльного дослідження наукового тексту в українській та російській мовах. Наведено характеристику якісних ознак лексичної інтерференції та типології інтерферентних помилок під час навчання польської мови.

Рассмотрены вопросы теории и методологии контрастивной семантики. Приведены результаты исследования лексической, фразеологической, словообразовательной и грамматической семантики в сопоставительном аспекте. Освещены антропоцентризм в лингвистике и феномен архаического этнокультурного пространства. Описаны типологические особенности восточнославянской загадки, сопоставления функционально-семантических полей темпоральности в украинском и английском языках, лексико-семантического сопоставления этикетных полей украинского, английского и венгерского языков, функционирования словообразовательных систем англюнативных и фузионных языков. Проведен когнитивно-ономасиологический анализ пропозитивной мотивации композитов в сопоставительном исследовании на основании субстантивных композитов русского и французского языка. Изложены аспекты сравнительного исследования научного текста в украинском и русском языках. Приведена характеристика качественных свойств лексической интерференции и типологии интерферентных ошибок во время обучения польскому языку.

Висвітлено засади семіотичного підходу та можливості його застосування в сфері масової комунікації. Пояснено семіотичні концепти та категорії, що застосовуються під час аналізу дискурсу мас-медіа в аспекті стратегії означування й інтерпретації змісту, використання символічних форм, публіцистичного міфотворення.

Освещены основы семиотического подхода и возможности его применения в сфере массовой коммуникации. Объяснены семиотические концепты и категории, применяемые при анализе дискурса мас-медиа в аспекте стратегии определения и интерпретации содержания, использования символических форм, публицистического мифосоздания.

Изложена концепция построения лингвистического обеспечения образовательных систем с интегрированным интеллектом на основе лингвистических технологий. Данные исследования базируются на теоретических положениях по созданию новой образовательной технологии, использующей как естественный интеллект преподавателей, так и их модели профессиональных знаний. На основе анализа эмпирико-методологических данных педагогики и языкознания сформулирована одна из проблем лингводидактики, которая заключается в создании методов и средств лингвистического обеспечения образовательных систем высшей школы на основе лингвистических технологий.

Приведен сопоставительный анализ славянских лингвистических теорий и положений в российско-украинской лингвистике и американской философской школе Б.Лонергана. Представлена когнитивно-языковая характеристика ключевых слов жаргонного происхождения в современном публицистическом дискурсе. Рассмотрены вопросы когнитивной динамики дискурса с актуализированным заимствованием. Определены циклы диалогичности в современном газетном монологе, символический уровень языковой личности. Освещены концепты культуры в лингвистическом образовании школьников, концепт "любовь" в поэтических переводах И.Бродского.

Висвітлено теоретичні аспекти лінгвістичної генології, розкрито витоки теорії мовленнєвих жанрів. Розглянуто проблеми та викладено підходи до виділення, розмежування і організації мовленнєвих жанрів, проаналізовано мовленнєві жанри різних дискурсів.

Освещены теоретические аспекты лингвистической генологии, раскрыты истоки теории речевых жанров. Рассмотрены проблемы и изложены подходы к выделению, размежеванию и организации речевых жанров, проанализированы речевые жанры разных дискурсов.

Висвітлено проблеми взаємовідношення характеру епістемічної перспективи дискурсу та знакової структури мовних одиниць. На матеріалі народно-календарних прислів'їв і художніх літературних джерел, а також слов'янських, германських, романських та інших мов розглянуто відображення семіотично значущих епістемічних властивостей міфологічного та художнього моделювання дійсності на знакових, а через них і деяких інших рисах мовних утворень.

Освещены проблемы взаимоотношений характера эпистемической перспективы дискурса и знаковой структуры речевых единиц. На материале народно-календарных пословиц и художественных литературных источников, а также данных славянских, германских, романских и других языков рассмотрено отображение семиотически значимых эпистемических свойств мифологического и художественного моделирования действительности на знаковых, а через них и некоторых других чертах языковых образований.

Рассмотрено одно из актуальных направлений современной лингвистики - теория языковых смыслов. Обобщены достижения лингвистов в этой области, определен количественный и качественный состав языковых смыслов. Приведена типология языкового смысла, раскрыта роль местоимений как их категоризаторов. Установлены дифференциальные признаки языкового смысла, исследованы проблемы функциональной лингвистики и когнитивности, универсалий и ономасиологии. Раскрыты общие и отличительные признаки категориального значения языкового смысла и категориального значения части речи. Впервые представлена система ономасиологических единиц (единиц именования), выражающих языковые смыслы. Проанализирована конкурентоспособность единиц именования как одна из важнейших проблем ономасиологии и теории языковых смыслов.

Розглянуто процеси метафоризації та символізації концепту CROSS. За рахунок розширення лексичного значення концепт набуває нового сенсу та стає метафорою, за рахунок звуження - стає символом. Зроблено спробу аналізу й опису біблійного концепту CROSS в контексті знакової теорії мови та в її термінах. Досліджено, що, ставши знаком-символом, CROSS поєднує у собі риси знака-індексу та знака-ікони.