В умовах посилення нестабільності фінансових ринків, загрози знецінення заощаджень, регулювання операцій з фіатними валютами криптовалюти набувають популярності, а проблеми їх майнінгу - актуальності. Як вид підприємницької діяльності майнінг може приносити значний дохід суб'єктам цього бізнесу, але водночас - посилювати певні види загроз суспільному розвитку, зокрема екологічні та енергетичні. Мета статті - дослідження ролі майнінгу на криптовалютному ринку та розробка сценаріїв розвитку майнінгу криптовалют на тлі масштабних суспільних перетворень. Теоретичним і методологічним підурунтям для написання статті стали праці вітчизняних та закордонних науковців стосовно майнінгу криптовалют. Дослідження проведено із застосуванням методів теоретичного узагальнення, порівняльного аналізу та синтезу. Майнінг - це процес видобутку криптовалюти певними учасниками криптовалютного ринку (майнерами), що забезпечують функціонування мережі криптовалюти своїми обчислювальними потужностями, підгрунтям якого є вирішення завдань щодо розшифровки подальшого блоку ланцюжка шляхом певного програмного протоколу за винагороду з огляду на криптовалюту. Попри це, можна стверджувати, що майнери виконують видобувну та верифікаційну функції. На прийняття рішення про здійснення підприємницької діяльності з майнінгу криптовалют впливають технічні, економічні, ринкові, юридичні, природно-кліматичні умови. Висновки: в умовах глобальних суспільних трансформацій майнінг розширює застосування технологічних інновацій у сфері фінансів. Майнінг може створювати енергетичні, екологічні та економічні виклики. Водночас він є джерелом надходжень до державного бюджету доходів та інструментом забезпечення балансу енергосистем за профіциту виробленої електроенергії. У результаті впровадження заходів регулювання урядами може реалізуватися оптимістичний, песимістичний чи нейтральний сценарій розвитку майнінгу криптовалют.

Попри масштабну кризу в Україні, спричинену пандемією COVID-19 та російсько-українською війною, органам публічної влади варто врахувати питання вкладення коштів за рахунок державного та місцевих бюджетів саме у пріоритетні галузі економіки, в основі чого має бути розроблена інвестиційна стратегія сталого розвитку країни. У разі відсутності стратегічного плану навіть вчасне впровадження інвестиційних проєктів коштом державного та місцевих бюджетів може стати результатом лише окремо реалізованих проєктів, які не будуть наслідком сформованого системного впливу на розвиток людського капіталу в Україні, що не забезпечуватиме сталого розвитку країни. Мета статті - визначення стратегічних орієнтирів сталого розвитку країни щодо створення державою належних умов для здійснення доцільних бюджетних інвестицій у розвиток пріоритетних галузей людського капіталу. Дослідження проведено із застосуванням методів теоретичного узагальнення, статистичних групувань, порівняльного та системного аналізів, моделювання та абстрагування. В Україні протягом 2018 - 2020 рр. основним дестабілізуючим фактором здійснення бюджетних інвестицій у людський капітал послугувало зниження інвестиційної активності органів публічної влади, регулюючих галузь соціального забезпечення. Це обумовило необхідність розробити модель удосконалення стратегічного управління бюджетними інвестиціями у розвиток людського капіталу. Висновки: стратегічні бюджетні інвестиції є відображенням рівня розвитку людського капіталу як професійних компетентностей публічних службовців. Вони полягають у вмінні стратегічно мислити у процесі планування видаткової частини бюджету та раціонально розподіляти й перерозподіляти кошти для вкладення у стратегічні об'єкти пріоритетних галузей людського капіталу, що користуються високим попитом населення, з застосуванням новітніх інформаційно-комунікаційних технологій. В основі цього лежить поліпшення інвестиційного клімату країни, що обумовлюватиме ліквідацію наслідків масштабної кризи в Україні внаслідок припливу додаткових стратегічних інвестицій.

Зміцнення фінансового потенціалу є одним із головних чинників ефективного та системного розвитку підприємства в сучасних кризових умовах, що ускладнені російсько-українською війною, анексією Криму та наслідками пандемії COVID-19. Важливим є вибір обгрунтованої методики комплексної оцінки фінансового потенціалу підприємства, яка б дала змогу швидко визначити його внутрішні можливості, сильні та слабкі сторони. Мета статті - узагальнення наявних методичних підходів до оцінки фінансового потенціалу підприємства та розробка й обгрунтування на цій основі методики його інтегрального оцінювання з урахуванням виділених функціональних складових. Використано системний підхід; методи аналізу та синтезу, аналогій, порівняння; індукції та дедукції, узагальнення; теоретичного узагальнення та формулювання висновків. Систематизовано основні підходи до оцінки фінансового потенціалу підприємства. Встановлено, що єдиного загальновизнаного підходу та методики не існує. Запропоновано нову методику оцінки, засновану на розрахунку інтегрального показника, що була апробована на прикладі ПАТ "Укргідроенерго". Висновки: розроблено інтегральну методику оцінки рівня фінансового потенціалу підприємства, яка передбачає розрахунок інтегрального показника для кожної конкретної функціональної складової та загального інтегрального показника, що уможливлює комплексно охопити основні складові фінансового потенціалу та використовувати дані, які містяться у відкритій фінансовій звітності підприємства.

The phenomenon of globalization of competition causes an increasing interest of the staff managing the value of the company. The increase in the value of the company is the overriding goal of all those interested in the development of the company. It connects both investors, employees, suppliers and customers. One of them is proper innovation management. Hence the importance of innovative activity undertaken by enterprises, manifesting in undertaking various innovations and shaping the innovative climate in the enterprise. The aim of the article is to show the impact of determinants on the shaping of innovation processes and the growth of the company's value. General scientific methods such as the systematic approach, theoretical generalization and comparison, analysis and synthesis were used in the research. Innovation should be an integral part of the company's performance. Openness, creativity, realistic thinking are becoming a part of modern economic realities and the most important value of every company that determines its competitiveness. Changes occurring in the surroundings of the organization force enterprises are constantly adapting. Enterprises that can create and implement innovations can overtake these unexpected events, thus being able to prepare them accordingly. Changes take place everywhere, and innovations allow you to adapt to them. Conclusions: proper value management means that the company should concentrate on developing their main areas of activity in which has or may gain a competitive advantage in the market. The source of creation enterprise value is the value that a company can create for their clients including innovations, which at the same time is very common source of competitive advantage. Such a viewpoint focused on values for the client, not the product that the company has developed, is a breakthrough ineffectiveness of innovation management and the condition for the success of innovation strategies enterprises in building their value.

Економіка знань, сформована в умовах постіндустріального суспільства, яка характеризується переважанням виробництва послуг над виробництвом товарів, сьогодні трансформується в економіку вражень. Зміна поведінки споживачів, розвиток цифрових технологій призвели до загострення конкуренції у сферах виробництва та надання послуг, до відкриття нових можливостей у сфері надання різноманітних вражень, що потребує нових маркетингових концепцій. Мета статті - обгрунтування застосування концепції дизайну вражень у цифровому маркетингу мереж кінотеатрів. Використано методи аналізу та синтезу, системно-структурного аналізу, порівняння, логічного узагальнення, що дало змогу обгрунтувати застосування концепції дизайну вражень у цифровому маркетингу мереж кінотеатрів. Розглянуто діяльність вітчизняних мереж кінотеатрів, використовуваних цифрових кінотехнологій, що дало змогу розподілити мережі за рівнями конкурентоспроможності. Визначено тенденції цифрового маркетингу в умовах становлення економіки вражень. Обгрунтовано застосування концепції дизайну вражень у цифровому маркетингу мережі кінотеатрів. Запропоновано розподіл заходів у кінотеатрах у точках контакту за областями виявлення вражень з метою збільшення продажів та прибутковості мереж кінотеатрів. Висновки: в умовах становлення економіки вражень мережам кінотеатрів для розвитку власного бренду, підвищення рівня конкурентоспроможності та досягнення поставлених бізнес-цілей запропоновано використовувати концепцію дизайну вражень. Установлено, що мережі кінотеатрів, які створили і розвивають власний бренд, мають більші шанси у цифровому просторі для залучення й утримання споживачів через пропозиції різноманітних вражень. Визначено заходи в цифрових точках контакту (онлайн та офлайн), розподілені за областями виявлення вражень з метою опрацювання й подальшого дизайну враження в кожній з них.

В Україні на законодавчому рівні введено вимогу подавати XBRL-звітність на відповідному порталі. Країна слідує світовим практикам диджиталізації й уніфікації процесу звітування. У 2021 р. компанії вперше подали річну фінансову звітність з аудиторським висновком у вигляді XBRL-звіту згідно з перекладеною таксономією за 2020 р. Фактично створюється ситуація, коли вказана вимога збільшує обсяг розкритої інформації чи переформатовує презентацію фінансових даних на новий лад. Відмінність презентації фінансової звітності у форматі XBRL породжує актуальні проблеми, які ще не досліджено, щодо правильності презентації відповідних статей звітності. Мета статті - аналіз проблем у сфері звітування компаній через введення обов'язкового звітування XBRL. У процесі дослідження застосовано загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання: спостереження, індукції, синтезу, узагальнення. Результати дослідження вказують на наявність орфографічних та концептуальних помилок у XBRL-звітах, складених за таксономією, які значно викривляють презентацію операційного прибутку. Додатково аналіз показав, що в XBRL-звіті об'єднуються операційні та неопераційні витрати, наприклад, курсові різниці презентуються разом, а уніфікований список ліній звітності не дає змоги компаніям акцентувати увагу користувача на суттєвих операціях на рівні фінансової звітності, які доцільно виокремити в звіті про сукупний дохід. Висновки: зважаючи на суттєві викривлення презентації фінансових показників у вигляді XBRL-звітності, можна констатувати, що така звітність містить суттєві недоліки та може вводити користувача інформації в оману, якщо такий користувач не має для порівняння фінансову звітність за МСФЗ, підтверджену аудитором. Через низку причин, в тому числі недоліки презентації, частина аудиторських компаній робить застереження, що аудиторський звіт належить виключно до фінансової звітності і його дія не розповсюджується на XBRL-звіт.

Аграрні перетворення супроводжуються формуванням нових економічних відносин, створенням нових організаційно-правових структур, діяльність яких базується на оренді майна та землі. Подальший розвиток оренди потребує поглиблених досліджень для вдосконалення організації обліку орендних операцій, що є особливо актуальним в умовах воєнного стану. Дані бухгалтерського обліку є інформаційною базою для внутрішніх і зовнішніх користувачів, які мають відображати організаційні, економічні та правові аспекти оренди та враховувати інтереси їх суб'єктів. Мета статті - дослідження теоретичних і практичних аспектів обліку оренди землі в сільськогосподарських підприємствах. Застосовано методи порівняння, синтезу, аналізу нормативних документів, наукових досліджень. Зі збільшенням площі купівлі-продажу землі постає питання оцінки землі та її відображення в реєстрах аналітичного обліку. Дані економічної оцінки земель є основою для проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, аналізу ефективності використання земель у порівнянні з іншими природними ресурсами та визначення економічної придатності сільськогосподарських угідь для вирощування сільськогосподарських культур. Висновки: бухгалтерський облік як інформаційна система має здатність зміцнити ефективну основу землеустрою як на державному рівні, так і на рівні окремого суб'єкта господарювання. Для забезпечення розв'язання цих проблем реалізація законодавства можлива лише за умови визнання землі активом та об'єктом обліку, розробки та здійснення обліково-інформаційного забезпечення земельних відносин. Крім того, необхідно звернути увагу на державне регулювання укладення договорів оренди земель сільськогосподарського призначення та дотримання законодавства про орендні відносини, запровадження єдиних методичних засад аналітичного обліку земель. В умовах воєнного стану договори оренди земельних ділянок та паїв укладатимуться лише в електронній формі, а передача земельних ділянок в оренду відбуватиметься без проведення земельних торгів.

В умовах воєнного стану та поширення коронавірусної інфекції COVID-19 якісна підготовка фахівців для господарського комплексу України потребує пошуку інноваційних систем навчання студентів, спрямованих на підвищення ефективності їх професійного становлення та зростання. Науково-дослідна робота студентів на здобуття майбутнього фаху як неодмінна складова освітнього процесу потребує визначення її ролі у формуванні компетенцій майбутнього фахівця, які передбачають не тільки опанування професійними навичками, але й набуття комунікативних компетенцій, що підтверджує актуальність дослідження. Використано законодавство України, публікації вітчизняних із закордонних науковців за темою дослідження. Для виконання поставлених завдань й досягнення мети застосовано методи аналізу та синтезу, систематизації, опитування й спостереження. На основі аналізу організації науково-дослідної роботи студентів у Чернівецькому торговельно-економічному інституті Державного торговельно-економічного університету встановлено головні завдання НДР. Систематизація пропозицій і рекомендацій роботодавців дала змогу виокремити основні складові (групи) універсальних компетенцій. Аналіз працевлаштування випускників ЧТЕІ ДТЕУ, спостереження за їх адаптацією на підприємствах і професійним зростанням сприяло визначенню найефективніших форм науково-дослідної роботи студентів у інституті. Висновок: на прикладі організації науково-дослідної роботи студентів ЧТЕІ ДТЕУ підтверджено уніфікацію освітніх результатів і роль науково-дослідної роботи як вагомого інструменту у процесі формування універсальних компетенцій майбутнього фахівця. Доведено, що формування універсальних компетенцій у студентів шляхом залучення їх до науково-дослідної роботи є важливим засобом підготовки інноваційних кадрів для економіки.

В умовах нестабільного економічного середовища для побудови ефективної стратегії розвитку вагомого значення набуває прогнозування доходів. Цифровізація бізнес-процесів, якість та оперативність прогностичного аналізу даних попиту, обсягів реалізації, стану конкуренції стають ключовими факторами успішного прогнозування. Ефективною цифровою технологією, що синхронізує як прогнозування, так і оперативне спостереження за станом доходів, є ревеню-менеджмент, оскільки методи ретроспективного аналізу у прогнозуванні використовують показники доходів, отриманих за попередні періоди, враховуючи чинники, що впливають на їх зміну. Мета статті - здійснення теоретичної й аналітичної оцінки та класифікації методів прогнозування в системі ревеню-менеджменту підприємства готельного господарства. Використано загальнонаукові методи пізнання: історичний, абстрактно-логічний та порівняння. Для визначення класифікаційних ознак прогнозування у системі ревеню-менеджменту застосовано методи аналізу та синтезу, аналогії, системного підходу; для формулювання висновків - метод теоретичного узагальнення. Виявлено, що використання методичних підходів до прогнозування доходів дає змогу на основі превентивного аналізу коливання попиту та пропозиції на ринку обирати методи прогнозування для практичного застосування, які враховують фактори зовнішнього середовища, багатоваріантність сегментів споживачів готельних послуг і їх вплив на формування доходів. Висновки: нестабільність економічного середовища і змінні ринкові чинники вимагають розроблення і впровадження інноваційної моделі прогнозування, що передбачає врахування можливих трендів і тенденцій, логічного взаємозв'язку та розвитку. Це стає можливим із застосуванням комбінації підходів і методів прогнозування. Узагальнено класифікацію методів прогнозування в системі ревеню-менеджменту, що надає можливість систематизувати основні підходи.

Овочі щодня мають бути присутніми в раціоні кожної людини, адже вони є однією з найважливіших складових продовольчої безпеки країни. Через російську агресію змінилися обсяги вирощування у східних та південних регіонах, а також експортно-імпортні умови розвитку вітчизняного овочівництва. Зокрема порушені логістичні ланцюги постачання ранніх овочів в Україну та експорту найпопулярніших вітчизняних овочів на зовнішні ринки. Мета статті - аналіз наявних причин і проблем прискореного розвитку вітчизняного овочівництва та обгрунтування напрямів оптимізації імпорту й експорту овочівницької продукції в Україні. Матеріалами дослідження є праці закордонних і вітчизняних учених. Використано загальнонаукові методи дослідження: системний і комплексний аналіз, синтез, абстрагування. До початку масштабного вторгнення рф та окупації частини східних та південних територій України посівні площі під вирощування овочів майже не змінювалися, проте врожайність помірно зростала. Загалом Україна вирощує овочів майже на третину більше, ніж споживає, при цьому українці вживають їх навіть більше від встановлених норм. Результати аналізу експортно-імпортних відносин у сфері овочівництва свідчать про поступове зменшення обсягів експорту овочів з України з одночасним збільшенням імпорту. Висновки: основними проблемами розвитку овочівництва в Україні є зменшення посівних площ, зокрема через масштабну агресію з рф та окупацію значних територій найсприятливіших для вирощування овочів регіонів; неефективна структура овочівництва; глобальні кліматичні зміни. Для оптимізації овочівництва слід розробити та впровадити відповідні організаційно-управлінські, фінансові заходи як на держаному, так і галузевому рівнях. Також важливим є постійно покращувати технології вирощування продукції, впроваджувати провідний світовий досвід.

Досліджено сучасні виклики формування експортного потенціалу аграрного сектора економіки України. Зважаючи на роль аграрної галузі в зовнішній торгівлі та місце України на світовому продовольчому ринку, актуальним є дослідження проблем діяльності та можливостей відновлення експортного потенціалу вітчизняного агросектора в умовах зовнішніх викликів. Мета статті - дослідження розвитку аграрного сектора України в умовах негативних змін зовнішнього середовища та оцінка його експортного потенціалу з врахуванням викликів, з якими стикнулися вітчизняні аграрії упродовж останніх років. Використано методи індукції, дедукції, узагальнення, синтезу, порівняння, наукового абстрагування та систематизації, табличного та графічного відображення результатів. Розглянуто теоретичні та практичні аспекти розвитку вітчизняної агровиробництва в умовах зовнішні та внутрішніх викликів останніх років. Визначено місце та роль аграрної галузі в забезпеченні сталого економічного розвитку країни. Проаналізовано особливості діяльності основних галузей сільського господарства України, їх роль у зовнішній торгівлі та формуванні експортного потенціалу країни в умовах пандемії COVID-19 та воєнного стану. Визначено ключові вектори розвитку агробізнесу України як базису формування експортного потенціалу аграрного сектора країни в повоєнний період. Висновки: задля нарощення експортного потенціалу українські виробники сільськогосподарської продукції повинні орієнтуватися на її диверсифікацію відповідно до тенденцій формування структури світової торгівлі продовольством, нарощувати виробництво продукції, що має стабільно зростаючий попит на світовому ринку, високу додану вартість та потребує глибокої переробки. В той же час світ, як і наша держава, має підтримати українських аграріїв, аби мати можливість отримати на глобальному продовольчому ринку агропродукцію, яку він потребує.

В умовах військової агресії Україна зазнає масштабних безпрецедентних матеріальних, фінансових і людських втрат, які негативно відображаються на розвитку туристичного сектора та його найбільшої структурної складової - готельного бізнесу. Актуальним завданням дослідження є діагностика цифрових технологій маркетингу, визначення ефективності їх застосування, розроблення практичних рекомендацій для вдосконалення маркетингової цифрової стратегії, що окреслює поствоєнний вектор розвитку готельного бізнесу у невизначеному таймфреймі. Мета статті - наукове обгрунтування перспектив розвитку готельного бізнесу у поствоєнному періоді на основі трансформації технологій цифрового маркетингу. Застосовано комплекс методів дослідження: зіставлення, аналізу, систематизації та логічного узагальнення; економічного та маркетингового аналізу; рейтингового оцінювання; референтного моделювання. Здійснено декомпозицію технологій цифровізації маркетингу готельного бізнесу у контексті глобальних цифрових трендів, на її основі створено концептуальну модель впливу маркетингових цифрових технологій. Проаналізовано контент сайтів вибірки готелів і визначено основні проблеми у сфері цифрового маркетингу. Надано методичні та практичні рекомендації щодо бізнес-адміністрування та оптимізації сайта з метою забезпечення пріоритетності у пошукових системах, адаптивності сайта та збалансування інструментів швидких активних дій. Узагальнено методи та інструменти оцінювання цифрових технологій готелів. Запропоновано цифрову маркетингову стратегію розглядати, спираючись на визначення та вибір перспектив впровадження цифрових технологій за всіма елементами комплексу маркетингу. Висновки: технології цифрового маркетингу створюють інноваційну основу комунікаційних процесів з партнерами та споживачами, оптимізації процесів бронювання, продаж, ціноутворення, брендингу, клієнтоорієнтованості. Необхідність розширення технологій цифрового маркетингу в готельному бізнесу обумовлюється глобальними економічними трендами цифровізації та еволюційного розвитку. Доведено, щовона трансформується й еволюціонує відповідно до трендів сучасного цифрового світу та кризових реалій військового часу.

Сучасне маркетингове середовище характеризується активним використанням цифрових технологій у бізнесі та маркетингу, у тому числі для просування брендів. Цифровий брендинг - новітній напрям маркетингової діяльності для покращання впізнаваності та позитивного іміджу бренду, підвищення лояльності споживачів та, як наслідок, підвищення ефективності діяльності підприємства, що забезпечує можливості його розвитку у довгостроковій перспективі. Завдяки цифровому брендингу комунікаційні повідомлення бренду більш точно та адресно доносять цінність пропозиції, що сприяє формуванню довгострокових лояльних відносин зі споживачами. Звідси становлення та розвиток цифрового брендингу підприємства потребує систематизації розрізнених його інструментів, встановлення взаємозв'язку між цілями і завданнями брендингу з цифровими його інструментами. Мета дослідження - обгрунтування інструментарію цифрового брендингу підприємства. Використано методи: аналізу та синтезу, системно-структурного аналізу, порівняння та графічного зображення, логічного узагальнення результатів. Обгрунтовано сутність цифрового брендингу підприємства та його роль у формуванні комплексу маркетингових комунікацій. Визначено основні теоретичні особливості та етапи розвитку цифрового брендингу з позиції теорії економічних циклів. Охарактеризовано основні специфічні ознаки та інструменти використання цифрового брендингу у просуванні товарів та послуг в мережі Інтернет. Обгрунтовано застосування моделі PESO, яка дає змогу обирати інструменти цифрового брендингу залежно від медіаканалів бренду, його цілей та завдань. Висновки: визначено поняття цифрового брендингу. Обгрунтовано теоретичні засади розвитку цифрового брендингу та виокремлено основні етапи його становлення. Розкрито специфіку використання основних інструментів цифрового брендингу для побудови комунікації з брендом на основі використання моделі PESO, в якій відображено чотири типи медіаканалів бренду для поширення інформаційних повідомлень з урахуванням цілей та завдань бренду.

Інформаційні ресурси в умовах економіки знань є важливим самостійним фактором виробництва. Розвиток інформаційних технологій, з одного боку, суттєво полегшує формування рішень та забезпечує їх принципово нову якість, а з іншого, - створює нові загрози та ризики для функціонування підприємства, рівень та інтенсивність виникнення яких зростає. Останні роки спостерігається посилення інтенсивності нових кібератак на корпоративні інформаційні системи, що актуалізує питання формування корпоративної інформаційної безпеки та обгрунтування її теоретичних засад. Мета статті - уточнення поняття корпоративного інформаційного простору, ідентифікація основних ознак та етапів його еволюції, визначення його структури. Використано такі методи наукового пізнання: аналіз і синтез, дедукція та індукція, історичний аналіз, узагальнення. Визначено основні сутнісні ознаки та сформульовано сутність корпоративного інформаційного простору. Ідентифіковано основні етапи його еволюції, особливості функціонування на сучасному етапі розвитку. Визначено та охарактеризовано основні структурні елементи корпоративного інформаційного простору. Висновки: розуміння сутності та структури корпоративного інформаційного простору, особливостей його розвитку створює теоретичну основу для розроблення і запровадження систем захисту корпоративної інформації.

Бюджетна політика в умовах воєнного стану відіграє ключову роль у стабілізації економіки, функціонуванні бюджетної системи та координації її ланок для ефективного виконання державою своїх функцій. Повномасштабне вторгнення на територію нашої країни змусило уряд переглянути поставлені раніше цілі з метою переорієнтації на збільшення фінансування оборони та соціального захисту населення, залучення міжнародної підтримки. Мета статті - розкриття особливостей бюджетної політики як одного з важливих інструментів регулювання фінансової політики держави в умовах воєнного стану. У проведеному дослідженні застосовано загальні та спеціальні наукові методи: системний, структурний, порівняння, якісного та кількісного аналізу, наукового абстрагування і синтезу. В умовах воєнного стану урядом прийнято рішення змінити пріоритетні напрями бюджетної політики, що вплинуло на стан виконання державного бюджету. Розвинуто і посилено міжнародну фінансову підтримку держав та організацій. Висновки: за воєнного стану особливо важливо ефективно регулювати бюджетний процес та забезпечити виконання державного бюджету, покращувати рівень міжнародного партнерства.

Вагомою складовою кожної фінансової системи усіх країн є державний борг. Нелегко наразі знайти країну, що б була спроможною розвиватись без запозичень. Українська економіка функціонує в режимі війни, а обслуговування боргових зобов'язань провокує додатковий тягар на державний бюджет. Вчасне погашення державного боргу, пошук альтернативних джерел залучення фінансових ресурсів є головним напрямком боргової політики України. Мета статті - дослідження впливу воєнного стану в Україні на обслуговування та погашення державного боргу. Дослідження проведено із застосуванням методів теоретичного узагальнення, порівняльного аналізу та синтезу. Україна, до вторгнення російської федерації, мала чітку стратегію управління державним боргом на середньострокову перспективу. Війна внесла корективи в політику держави, зокрема і в боргову. Попри складну ситуацію в бюджетній сфері, уряд вчасно погашає зовнішні боргові зобов'язання. Проте фінансові резерви України швидко вичерпуються, що значно збільшує вагу підтримки з боку зарубіжних партнерів, які допомагають і в гуманітарному, військовому та фінансовому напрямках. Однак частина залучених коштів спрямовується на виплату комерційних кредитів минулих років, що вбачається нераціональним у поточних умовах критичного дефіциту фінансових ресурсів. Зважаючи на те, що обсяг ВВП в Україні падає, ніхто не може спрогнозувати скільки триватиме війна, як наслідок, Україні потрібні будуть кошти на післявоєнне відновлення, основним елементом цієї програми має стати і зменшення боргового тягаря. Висновки: реструктуризації державного боргу України уникнути буде важко. І тут може стати в нагоді досвід інших країн, які уже пережили реструктуризацію зовнішнього боргу, але опиратися вона має на активну дипломатичну підтримку наших зарубіжних партнерів.

With the beginning of hostilities on the territory of Ukraine on February 2022, the domestic banking system has undergone considerable turmoil and it functions in a stress mode and uncertainty. At the same time, banks continue their activities, try to fulfill all their obligations and adhere to regulations. However, certain transformations take place in the banking sector. The banking system quickly adjusts to functioning under martial law. The specified circumstances led to changes in the banking infrastructure, influenced the current trends of the banking market and accelerated the pace of digitization of banking processes. The aim of the article is to study the functioning of the domestic banking system under martial law. Methods of theoretical generalization, analysis and synthesis, grouping, and system approach were used in the paper. The features of the domestic banking system and the functioning of banks under martial law were considered. The changes that took place in the structure of the banking sector and banking infrastructure under martial law were determined. The key trends of the banking market during the period of martial law were studied. The authors identified digitization features of the banks under current conditions and defined the key principles and instruments of financial support of the banks by the regulator. Conclusions: the country's banking system operates stable and ensures continuous work of financial institutions through the coordinated actions of the regulator and the banks under martial law. There are no significant changes in the structure of the banking market, but the infrastructure of banks has been transformed under martial law. In addition, the current trends of the banking market demonstrate the presence of obvious difficulties in the work of banks due to the influence of martial law. Despite the war risks, the banks have a sufficiently high level of liquidity, which allows ensuring the further continuous implementation of non-cash payments and other obligations.

В умовах кризи, спричиненої пандемією COVID-19 та повномасштабною війною на території України, перед урядом постає питання фінансового забезпечення розвитку фізичної культури і спорту. Наразі існує потреба у відбудові та реконструкції спортивної інфраструктури, відновленні діяльності установ та організацій. Актуальним є пошук та залучення фінансових резервів для відновлення галузі фізичної культури і спорту, створення дієвого механізму реалізації державної фінансової політики. Мета статті - розкриття теоретичних засад та вдосконалення методологічних положень розвитку системи фінансового забезпечення фізичної культури і спорту. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові методи: системний підхід, індукції, дедукції, абстрагування, узагальнення, аналізу та синтезу. Використано сучасні теоретичні розробки вітчизняних і зарубіжних учених з проблем фінансового забезпечення фізичної культури і спорту в Україні. Питанню визначення сутності фінансового забезпечення розвитку фізичної культури і спорту приділено недостатньо уваги, що потребує формування консолідованого трактування цього визначення на основі аналізу наукової літератури. В умовах воєнного стану виникає необхідність залучення значних фінансових ресурсів для відбудови об'єктів спортивної інфраструктури, відновлення центрів олімпійської підготовки та допомоги населенню у покращанні психологічного стану. Висновки: фінансове забезпечення розвитку фізичної культури і спорту є одним з головних напрямів розвитку держави, тому що забезпечує формування людського капіталу для кращого розвитку економіки та становлення країни на міжнародному рівні як провідної спортивної держави.

Економіка у стані війни має функціонувати за законами воєнного часу. Підприємства України в тилу переорієнтуються на роботу заради перемоги. Це передбачає налагодження ефективної роботи всіх необхідних підприємств, мобілізацію ресурсів та створення нової логістики. Вже сьогодні вкрай актуальним є розроблення планів щодо повоєнного відновлення української економіки. Тому перед державою постає завдання формування стратегічних передумов нової економічної моделі, яка сформується після завершення війни з росією. Мета статті - дослідження функціонування економіки та ринку праці у воєнний період та визначення концептуальних засад повоєнного відновлення економіки, виходячи зі змін в економічній структурі та враховуючи сучасні світові тенденції розвитку. Використано методи статистичного аналізу, синтезу, порівняння, групування, табличного та графічного зображення результатів. Встановлено стійкі економічні тренди, що визначатимуть розвиток економік країн світу. Окреслено найближчі перспективи глобального економічного розвитку під впливом глобальних зрушень, пандемії та війни України з росією. Проаналізовано наслідки воєнних дій для галузей економіки та ринку праці України. Сформульовано ключові засади переходу України у повоєнний період до нової моделі економічного розвитку, в основу якої покладено індустріальне відродження на нових технологічних рішеннях. Висновки: військове вторгнення росії в Україну призвело до жахливих гуманітарних наслідків та соціально-економічної кризи. Це позначиться на всіх показниках економічного розвитку держави. Економічна криза в Україні посилиться глобальним економічним спадом. Наведено нові можливості відновлення економіки України після війни та визначено сценарії соціально-економічного розвитку України у повоєнний період.

Відновлення української конкурентоспроможності в умовах воєнного вторгнення з боку рф передбачає масштабну реконструкцію по всіх регіонах України, але здебільшого необхідно технологічне відновлення вітчизняних проєктів міжнародної співпраці. Інтегрування напрацьованих технологічних розробок з європейськими, азійськими або американськими партнерами допоможе швидше відновити знищене та вивести українську науково-технічну базу на новий рівень розвитку. Мета статті - визначення концептуальних засад повоєнної відбудови економіки України на основі дослідження міжнародної технічної допомоги. Використано комплекс взаємодоповнюючих методів наукової ідентифікації економічних процесів та явищ: системно-структурний, порівняльний і статистичний аналіз, а також інформаційний, процесний та інституційний підходи. З моменту набуття незалежності в 1991 р. Україна постійно отримує двосторонню та багатосторонню підтримку. З 24 лютого - 27 березня 2022 р. передано 13 млрд євро двосторонньої гуманітарної, військової та фінансової підтримки Україні з боку урядів ЄС та G7. Міжнародну допомогу поділено на певні групи: військова, медична, аварійне та спеціалізоване обладнання. Враховуючи, що оборонна промисловість характеризується технологічною складністю пропонованих продуктів і послуг, а також постійним інноваційним процесом, наявна співпраця з технологічними партнерами (технологічне освоєння та навчання українських військових) дає змогу максимально долучити вітчизняні галузі до інноваційного відновлення. Висновки: концептуальною засадою повоєнної відбудови економіки країни має стати освоєння знань/технологій/інновацій, які передані нам у рамках міжнародної технічної допомоги для боротьби з російською агресією, що буде покладено в основу нової інноваційної бізнес-моделі у високотехнологічній галузі з використанням стратегічної трансформації соціально-економічної системи України.