Постать видатного українського історика, археографа, філолога, перекладача та письменника Осипа Максимовича Бодянського займає гідне місце у національній культурі XIX ст. Незважаючи на заняття славістикою, він приділяв увагу українознавчим студіям протягом усього життя. В 30-х - 50-х pp. його літературно-естетичні й наукові погляди розвивались у руслі романтизму. Як і в інших представників цього напряму, творчість О.М.Бодянського наснажувалася палким українським патріотизмом, любов'ю до рідної мови, історії, звичаїв та фольклору. “В наше время всеобщего стремления к самобытности, -розпочинав він свою магістерську дисертацію, - все почти народы, особенно европейцы, хотят жить жизнью в полном смысле им принадлежащею, вытекающею из собственных их недр, слагающеюся из совокупности всех стихий человеческого бытия, коими навсегда устанавливается физиономия народа, резко и метко отличающая его от его соседей и прочих народов; короче, хотят быть независимыми, истинно народными”. Однак захоплення культурною самобутністю й неповторним минулим українців супроводжувалось у свідомості вченого почуттям загрози зникнення національної культури, втрати історичної пам'яті народу. Щоб запобігти цьому, Осип Максимович вивчав українську мову, збирав пам'ятки фольклору, розробляв історичну тематику, активно видавав різноманітні джерела, зокрема літописи.

Монографія присвячена порівняльному вивченню синонімії в окремих випадках в українській і російській мовах. Наводяться приклади художнього, наукового та ділового мовлення.

У навчальному посібнику висвітлюється історія розвитку мовознавчої науки. Велику увагу приділено вивченню проблем, теорій, концепцій різних мовознавчих шкіл, напрямів у мовознавстві. Розглядається процес формування порівняльного та історичного мовознавства. Значне місце відведено проблемі формування молодограматичного напряму в мовознавчій науці. Висвітлюється також історія лінгвістичних учень наукових центрів стародавніх цивілізацій, періоду середньовіччя та стан і досягнення вітчизняного мовознавтсва. Окремий розділ присвячено критичному аналізові натуралізму та психологізму в мовознавстві другої половини ХІХ ст., проаналізовано праці видатних дослідників-лінгвістів. Призначений для студентів філологічних факультетів педінститутів.

У колективній монографії висвітлюється роль і значення мови в системі ідеологічної роботи, у формуванні матеріалістичного світогляду, вихованні нової людини. Простежується взаємозалежність розвитку мови і пошуків нової художньої форми в літературі. Об'єктом уваги дослідників є мова як акумулятор культури та одна з форм її вираження, значення наукової термінології в епоху НТР, відображення суспільного сприйняття світу у мовній семантиці.

Словарь в доступной и занимательной форме знакомит читателей с основами литературоведения — науки о развитии литературы, ее родах и жанрах, направлениях и методах, а также с важнейшими проблемами теории и истории литературы, литературной критики, с принципами и приемами анализа поэтических и прозаических произведений, литературоведческой терминологией, крупнейшими представителями русского и советского литературоведения. Словарь призван воспитывать у учащихся осознанный интерес к литературе — отечественной и мировой; научить самостоятельному анализу художественных произведений, их пониманию и оценке. Для школьников среднего и старшего возраста.

У підручнику висвітлено методологічні основи радянського мовознавства, викладено теоретичне розуміння мови як історично змінного найважливішого засобу спілкування людей, розглянуто зв"язки мови з суспільством і свідомістю, загальні передумови виникнення, а також її структуру, зокрема - внутрішні системи й підсистеми мови, критично проаналізовані неприйнятні теорії. Призначений для студентів-філологів університетів.

У монографії розглядаються актуальні проблеми теорії частин мови: критерії класифікації частин мови, склад і ієрархія частин мови; три ступені — синтаксичний, морфологічний, семантичний – взаємопереходу частин мови; граматичні категорії; семантико-синтаксична валентність і частини мови; не-частиномовний характер так званих службових слів, числівника і вигуків тощо; статус дієприкметника, дієприслівника, інфінітива, слів категорії стану у системі частин мови. Дослідження містить нові теоретичні положення про семантичні, синтаксичні і морфологічні ознаки частин мови. Для мовознавців, викладачів і студентів філологічних факультетів, учителів.

Кн. 1. - 1992. - 696 с.

Книга містить у собі декілька студій над ейдологією та риторикою української бароккової літератури, зокрема, її засновковими універсаліями, як-от «наслідування природи», «образ», «текст», «концепт», — а також проблематикою «золотої середини», «передання наук» тощо. Феномен українського літературного барокко, пов’язаний з іменами Петра Могили, Інокснгія Гізеля, Лазаря Барановича, Іоаникія Галятовського, Антонія Радивиловського, Теофана Прокоповича, Стефана Яворського, Димитрія Ростовского. Георгія Кониського, Григорія Сковороди та інших, інтерпретується у контексті поступу європейської духовної традиції від часів греко-римської класики до кінця XVIII століття.

В книге представлены избранные статьи Михаила Леоновича Гаспарова. В этом сборнике три раздела. В первый, «О стихе», включено несколько статей о предметах, мало разработанных в нашем стиховедении, или о предметах, выходящих за пределы стиховедения в общую поэтику и лингвистику. Второй раздел, «О стихах», — это прежде всего упражнения по монографическому анализу отдельных стихотворений; жанр, модный в недавнее время. Третий раздел, «О поэтах», — это, за исключением первой заметки, статьи, писавшиеся как предисловия к изданиям стихов русских и латинских писателей. Статьи, вошедшие в этот сборник, писались на протяжении 25 лет. Здесь они помещены почти без переработки: только в двух сделаны небольшие дополнения.

У пропонованому посібнику в доступній для широкого читача, жвавій і цікавій формі викладено основне коло проблем загального мовознавства: мова як знакова система і її відмінність від інших знакових систем, походження людської мови, її будова й особливості функціонування, взаємозв'язок мови й мислення, мови й суспільства, мови й культури, класифікація мов, систем письма тощо. Виклад теоретичного матеріалу супроводжено багатим і різноманітним ілюстративним матеріалом з багатьох індоєвропейських мов, а також східних (японська, китайська, турецька) мов, фактами з історії культури (літератури, мистецтва) та необхідними для кращого розуміння матеріалу відомостями з інших наук (філософії, фізики, біології тощо). Чільне місце в ілюстраціях та обговоренні теоретичних проблем посідає українська мова, адже вперше працю такого роду адресовано безпосередньо україномовному читачеві. Книжка, без сумніву, зацікавить студентів гуманітарних факультетів університетів та педінститутів, фахівців філологів, викладачів, а також усіх, хто серйозно цікавиться мовними проблемами.

В монографии освещены теоретические проблеми поэтики собственных имен, определено место поэтики онима среди других дисциплин, роль собственных имен в художественном произведении. Особое внимание уделено исследованию семантики поэтонимов и их функциям в художественной речи. Для научных работников, специалистов-филологов, аспирантов и студентов филологических факультетов, преподователей языка и литературы.

У книзі на основі найновіших досягнень історичних та філологічних наук розглянуто походження східнослов'янських народів та їхніх мов. Доведено необґрунтованість доктрини про давньоруську народність і першу руську державу як «спільну колиску» українців, росіян та білорусів, розкрито терміни «Русь», «Росія», «Великоросія», «Малоросія» та історію їх вживання, пояснено походження назви «Україна», охарактеризовано етапи та особливості формування східнослов'янських мов. Для викладачів, студентів, учителів, найширшого кола зацікавлених читачів.

В книге собраны наиболее ценные материалы из научного наследия Соломона Давидовича Кацнельсона (1907-1985), выдающегося лингвиста-теоретика, одного из классиков отечественного языкознания. Содержание книги - теория, методология и история исследования языковых форм и категорий в их связи с категориями мышления. В настоящее издание включены незавершенные монографии, а также статьи, очерки и наброски. Здесь представлено то, что автор готовил к печати, но не успел довести до конца, и то, что не предназначалось для печати, писалось "для себя" как "заметки на будущее". Собранные в этой книге материалы из архива С. Д. Кацнельсона существенно дополняют ранее опубликованные работы, более полно раскрывают тему взаимоотношения категорий языка и мышления, которую Соломон Давидович развивал на протяжении полувека. Выход этой книги в свет стал возможным благодаря усилиям Л. Ю. Брауде, бережно сохранившей и систематизировавшей рукописное наследие С. Д. Кацнельсона.