Україна вперше стала місцем проведення саме у Східній Європі 35-ї Міжнародної баладної конференції SIEF, яка відбулася в Києві 6–11 липня 2005 року в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України.

John Hobson challenges the ethnocentric bias of mainstream accounts of the "Rise of the West" that assume that Europeans have pioneered their own development, and that the East has been a passive by-stander. Describing the rise of what he calls the "Oriental West", Hobson argues that Europe first assimilated many Eastern inventions, and then appropriated Eastern resources through imperialism. Hobson's book thus propels the hitherto marginalized Eastern peoples to the forefront of the story of progressive world history.

"Хроніка європейської Сарматії" італо-польського історика XVI–XVII ст. Олександра Гваньїні (1538–1614) є надзвичайно цінною й популярною пам’яткою європейської історіографії, яка активно поширювалася і використовувалася в Україні в XVI–XVIII ст. Ця книга неодноразово видавалася різними європейськими мовами, а її найновіше видання (у польському перекладі) побачило світ у Кракові 1611 р. «Хроніка» Гваньїні складається з 10 книг-частин, кожна з яких присвячена конкретній державі або регіону, висвітлює їх військово-політичну та релігійно-культурну історію. Найбільшу увагу приділено Центральній та Східній Європі (Україна, Білорусь, Росія, Польща, Литва, Молдова та ін.), дещо меншу – Західній Європі (Австрія та Німеччина, Швейцарія, Скандинавія тощо), а також Близькому Сходу. І не випадково саме за цією «Хронікою» вчився Богдан Хмельницький, не випадково вона справила такий потужний вплив на українське, російське, білоруське літописання. «Хроніка» Гваньїні написана легко, читається і нині з величезним інтересом та містить багато ілюстрацій. Видання окремою книгою у перекладі українською мовою «Хроніки» Гваньїні – цінного історичного джерела, літературної та історіографічної пам’ятки без сумніву стане вагомою подією у науковому та культурному житті сучасної України. Це видання розраховане не тільки на науковців, а й на викладачів вищої та середньої школи, широке коло любителів історії.

Очередной выпуск ежегодника посвящен спорным проблемам образования Древнерусского государства, обсуждавшимся на Чтениях памяти члена-корреспондента ЛН СССР В.Т. Пашуто. В публикуемых статьях пересматриваются кардинальные вопросы о предпосылках и путях возникновения государственности, о характере и особенностях ранних государственных образований у восточных славян.

Книга у науково-популярній формі розповідає про естонські, латвійські, литовські, білоруські та українські добровольчі формування, які приймали участь у Другій світовій війні в складі збройних сил Німеччини. Книга містить багато фотографій та ілюстрацій, чималу увагу приділено опису уніформ, які носили дані формування. Книга буде корисною перед усім тим, що розглядає історія українських формувань у збройних силах Німеччини у комплексі з подібними формуваннями інших народів Східної Європи.

Подаючи границі, котрими обмежена суцільна територія, населена українським народом, визначний український учений-географ Степан Рудницький, проводить українську етнографічну границю в частині, що межує з російською територією, через Курщину, Вороніжчину й Донщину. У Курщині йде вона повітами: Рильським, Суджанським, Обоянським, Корочанським та Старооскольським, охоплюючи частини їх суцільно населені українським народом. На Вороніжчині цю границю провадить через Городище, Шаталівку, Росош, Репіївку до устя Потудоня в Дін коло м. Коротояка, потім вздовж Дону на Ліски, Маслівку, Мечетку, Нижній Кисляй, Козлівку, Василівку, Бурлаївку, Красне, Пихівку, Банну. В Донщині — починається від Банної вздовж західньої межі Хоперського повіту на Гарячій і далі, охоплюючи третину земель Донщини. Подавши ці границі, він зазначує трудність точного їх визначення: «Границі поміж українською та московською етнографічною територією теж дуже трудні для докладного визначення — каже він. Не тому, щоб тут були переходові діялекти, як, наприклад, на білоруській границі. Навпаки — їх тут немає ніде. Українські й московські села, навіть части сел, дуже виразно від себе відділені, й немає ніякого сумніву, куди причислити їх населення. Трудність лежить у чімсь іншім. Гранична смуга між українським та московським живлом... почала густіше заселюватися щойно в XVII. і XVIII. віках. Колонізаційні струї українців, що плили з заходу на схід, перехрещувалися з московськими колонізаційними струями, що плили з півночі на південь. В результаті повстала довжелезна й широка мішана смуга, в якій зустрічаємо величезну кількість обусторонніх етнографічних півостровів і островів»

“Загиблі на чужині” — історико-меморіальний том, що започатковує серіал “Книга Пам'яті України про громадян, які загинули у воєнних конфліктах за рубежем”. Ця звитяжно-трагедійна епопея тривала понад 60 років: починаючи від збройного зіткнення на Китайській Східній залізниці (1929 р.) і включно до 1990 року. Документальне дослідження навічно закарбувало на сторінках тому прізвища земляків, які віддали свої життя, відстоюючи інтереси СРСР у зарубіжних країнах активною інтернаціональною допомогою народам у національно-визвольній боротьбі, підтримуючи владні структури цих держав. Для істориків, краєзнавців, широкого кола читачів.

Християнство досі займає провідне місце серед релігій світу, а різноманітні аспекти його віровчення, культу, функціонування є предметом розгляду дослідників. Характерним рухом християнства у XX столітті був екуменізм, який започаткував різноманітні, не лише міжконфесійні, а й міжрелігійні діалоги, зокрема з юдаїзмом та ісламом. Монографія кандидата філософських наук Олега Кисельова «Феномен екуменізму в сучасному християнстві» знайомить нас з поняттям екуменізму та різноманітними аспектами його розвитку. Екуменізм цікавий, з точки зору релігієзнавства, тим, що вплинув на розвиток християнської теології, християнських інституцій, а головне – на формування якісно нового типу міжконфесійних, міжцерковних – екуменічних – відносин. Монографія присвячена розкриттю феномена християнського екуменізму. Автор проаналізував витоки і причини його виникнення, форми, конфесійні та регіональні особливості. Книжка складається з трьох розділів. Значну увагу в ній зосереджено на розгляді екуменічної ситуації в Центрально-Східній Європі і, зокрема, становленню екуменічних відносин в Україні.

Ч. 1 : в літах 1835-49. - 1905. - 614 с.

На великому документальному матеріалі показано аграрну еволюцію у Східній Галичині і на Північній Буковині у другій половині XIX ст. Вперше в радянській історичній науці дано- розгорнуту характеристику соціально-економічного і політичного становища найчисленнішої соціальної верстви західноукраїнського суспільства — селянства, його боротьби за ліси і пасовиська, показане формування робітничо-селянського союзу. Розглянуто політичний рух навколо селянського питання. Монографія розрахована на викладачів і студентів історичних факультетів, наукових працівників, може також являти інтерес для масового читача.

  Текст у форматі PDF 1.36 Мб

В начале книги очень кратко рассказано о теоретических исследованиях автора по определению функциональной деятельности акупунктурных точек. Основное содержание книги - это сиситематизация методов энергетического лечения в чжэнь-цзю терапии. Книга является практическим пособием для лечения иглами, прогреванием акупунктурных точек, точечным массажем (акупрессурой, шиацу), воздействием электротоком, фитотерапией, психотерапией. В книге описаны все варианты энергетической диагностики меридианов и все способы лечения 250 болезней посредством энергетических методов.

В этой книге не только интересно рассказывается об истории сумо и его становлении как самостоятельного спорта, вида но и профессионально излагаются правила проведения соревнований и судейства, описываются и классифицируются все приемы и тренировочный процесс.