В этой книге не только интересно рассказывается об истории сумо и его становлении как самостоятельного спорта, вида но и профессионально излагаются правила проведения соревнований и судейства, описываются и классифицируются все приемы и тренировочный процесс.

В начале книги очень кратко рассказано о теоретических исследованиях автора по определению функциональной деятельности акупунктурных точек. Основное содержание книги - это сиситематизация методов энергетического лечения в чжэнь-цзю терапии. Книга является практическим пособием для лечения иглами, прогреванием акупунктурных точек, точечным массажем (акупрессурой, шиацу), воздействием электротоком, фитотерапией, психотерапией. В книге описаны все варианты энергетической диагностики меридианов и все способы лечения 250 болезней посредством энергетических методов.

У монографії на матеріалі лінгвістичних (писемні пам'ятки і сучасні народні говори), історичних, археологічних, антропологічних та ін. джерел висвітлюються питання етно- і глотогенезу слов'ян, досліджуються етапи їх розселення у Східній Європі, формування східнослов'янських мовних особливостей, утворення давньоруської народності та її мови, становлення й первісна локалізація (до XIII ст. включно) давньоруських діалектних фонетичних рис, що згодом стали розрізнювальними особливостями російської, української та білоруської мов. Через типологічне зіставлення цих рис із результатами розвитку відповідних праслов'янських фонетичних явищ в інших слов'янських мовах забезпечується загальнослов'янське тло дослідження. Для мовознавців, істориків, етнографів (дослідників, викладачів вузів, аспірантів, учителів, студентів) і всіх, хто цікавиться історією східнослов'янських мов.

П'ятдесят років тому комуністична влада Польщі вчинила катастрофічну наругу над українцями Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя, насильно пересиливши їх із споконвічних батьківських земель на північно-східні території, що відійшли від Німеччини. З метою повної асиміляції близько 150 тисяч наших братів і сестер по крові було розселено по кілька сімей серед польського етносу. А перед цим, у 1944-1946 роках, 482 тисячі українців із вказаних етнічних земель нашого народу насильно відправили в Радянську Україну. Автор на основі численних документів і матеріалів показує процес освоєння українцями привісленських територій з часів Київської Русі, постійне прагнення тамтешньої людності жити спільно з Матір'ю-Україною, - аж до трагічних подій 1944-1947 років. Дослідження виконане в рамках програми "Українознавство в системі освіти, науки і культури" Інституту українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка і рекомендоване Міністерством освіти України як посібник студентам і викладачам, котрі вивчають історію України, а також розраховане на всіх, хто цікавиться минулим нашого народу.

Книга є практичним посібником для написання різноманітних аналітичних документів – доповідей, аналітичних записок, як у сфері дослідження державної політики, так і в області аналізу і вироблення політики. Це видання представляє нову прикладну науку – науку про державну політику. Показана її відмінність від політології, охарактеризовано коло причетних до державної політики і процес вироблення політики. Книга буде корисною для досвідчених фахівців – службовців, відповідальних за вироблення різних напрямків державної політики, радників, експертів і консультантів у відповідній сфері, широкому колу науковців і викладачів у галузі суспільних наук, а також для початківців-практиків, студентів і аспірантів у галузі державного управління, державної політики та суміжних спеціальностей.

Ця праця Лесі Українки була написана упродовж 1890-1891 років, але вперше видана лише у 1918 році окремим друком і з тих пір жодного разу не перевидавалася. Не надрукована вона і серед вибраних творів Лесі. Виникає запитання - чому? Неупереджений читач, ознайомившись з цією працею, сам знайде відповідь на поставлене питання. Впевнені - якщо українська духовність буде розвиватися шляхом, вказаним Л.Українкою, Україна за дуже короткий проміжок часу підніметься із духовного та економічного занепаду. Видання адресовано науковцям, студентам, усім, хто цікавиться історією і творчістю Лесі Українки.

Книга висвітлює історію польсько українських відносин у Східній Галичині в 1920–1930 ті рр. Використані в книзі дані архівів, мемуарів і міжвоєнної преси аргументовано доказують, що період 1920–1939 рр. являє собою переважно історію успішної державної інтеграції галицьких українців до Польщі і мирного польсько-українського співжиття. Міжнаціональний конфлікт, за рідким винятком, практично був повністю відсутнім у звичайній повсякденності переважної більшості жителів Галичини. Український національний рух прагнув максимально використати всі можливості для свого розвитку в Польської державі. При виконанні певних умов це позитивно розглядалось державною адміністрацією Другої Речі Посполитої. Книга написана з позиції дослідника, не зв'язаного з українською чи польською історичною школою й особливостями національних дискурсів. Головний висновок книги є те, що українсько-польську історію Східної Галичини першої половини ХХ століття неможливо розглядати тільки як історію конфлікту.

Подаючи границі, котрими обмежена суцільна територія, населена українським народом, визначний український учений-географ Степан Рудницький, проводить українську етнографічну границю в частині, що межує з російською територією, через Курщину, Вороніжчину й Донщину. У Курщині йде вона повітами: Рильським, Суджанським, Обоянським, Корочанським та Старооскольським, охоплюючи частини їх суцільно населені українським народом. На Вороніжчині цю границю провадить через Городище, Шаталівку, Росош, Репіївку до устя Потудоня в Дін коло м. Коротояка, потім вздовж Дону на Ліски, Маслівку, Мечетку, Нижній Кисляй, Козлівку, Василівку, Бурлаївку, Красне, Пихівку, Банну. В Донщині — починається від Банної вздовж західньої межі Хоперського повіту на Гарячій і далі, охоплюючи третину земель Донщини. Подавши ці границі, він зазначує трудність точного їх визначення: «Границі поміж українською та московською етнографічною територією теж дуже трудні для докладного визначення — каже він. Не тому, щоб тут були переходові діялекти, як, наприклад, на білоруській границі. Навпаки — їх тут немає ніде. Українські й московські села, навіть части сел, дуже виразно від себе відділені, й немає ніякого сумніву, куди причислити їх населення. Трудність лежить у чімсь іншім. Гранична смуга між українським та московським живлом... почала густіше заселюватися щойно в XVII. і XVIII. віках. Колонізаційні струї українців, що плили з заходу на схід, перехрещувалися з московськими колонізаційними струями, що плили з півночі на південь. В результаті повстала довжелезна й широка мішана смуга, в якій зустрічаємо величезну кількість обусторонніх етнографічних півостровів і островів»

У монографії висвітлюються етапи становлення підручника з української літератури та його теоретичні основи від доби інтегрованої філологічної науки словесності (XI-XVIII ст.) до поч. ХХІ ст. Дослідження проводиться на широкому історичному тлі розвитку української освіти і різноманітних прикладах підручникотворення як в Україні, так і в західній і східній українській діаспорі. Використано архівні та інші джерела, заборонені або недоступні для дослідників у попередні десятиліття. Видання пропонується для вчителів, студентів і дослідників історії вітчизняної навчальної книжки.

В монографии освещаются вопросы развития хозяйства восточных славян в период, когда они впервые упоминаются в исторических источниках. Подробно рассмотрен комплекс, который составляет сферу сельскохозяйственного производства (земледелие, животноводство, различные промыслы). Большое внимание уделяется железообрабатывающему и ювелирному ремеслу, а также гончарству.

Книга присвячена розробці нафтових родовищ у Східній Галичині наприкінці XIX - на початку XX ст. До початку Першої світової війни вони давали близько 5 % світового видобутку нафти.

Ч. 1 : в літах 1835-49. - 1905. - 614 с.

Вип. 9-10. - 2010. - 380 с.

“Загиблі на чужині” — історико-меморіальний том, що започатковує серіал “Книга Пам'яті України про громадян, які загинули у воєнних конфліктах за рубежем”. Ця звитяжно-трагедійна епопея тривала понад 60 років: починаючи від збройного зіткнення на Китайській Східній залізниці (1929 р.) і включно до 1990 року. Документальне дослідження навічно закарбувало на сторінках тому прізвища земляків, які віддали свої життя, відстоюючи інтереси СРСР у зарубіжних країнах активною інтернаціональною допомогою народам у національно-визвольній боротьбі, підтримуючи владні структури цих держав. Для істориків, краєзнавців, широкого кола читачів.

"Хроніка європейської Сарматії" італо-польського історика XVI–XVII ст. Олександра Гваньїні (1538–1614) є надзвичайно цінною й популярною пам’яткою європейської історіографії, яка активно поширювалася і використовувалася в Україні в XVI–XVIII ст. Ця книга неодноразово видавалася різними європейськими мовами, а її найновіше видання (у польському перекладі) побачило світ у Кракові 1611 р. «Хроніка» Гваньїні складається з 10 книг-частин, кожна з яких присвячена конкретній державі або регіону, висвітлює їх військово-політичну та релігійно-культурну історію. Найбільшу увагу приділено Центральній та Східній Європі (Україна, Білорусь, Росія, Польща, Литва, Молдова та ін.), дещо меншу – Західній Європі (Австрія та Німеччина, Швейцарія, Скандинавія тощо), а також Близькому Сходу. І не випадково саме за цією «Хронікою» вчився Богдан Хмельницький, не випадково вона справила такий потужний вплив на українське, російське, білоруське літописання. «Хроніка» Гваньїні написана легко, читається і нині з величезним інтересом та містить багато ілюстрацій. Видання окремою книгою у перекладі українською мовою «Хроніки» Гваньїні – цінного історичного джерела, літературної та історіографічної пам’ятки без сумніву стане вагомою подією у науковому та культурному житті сучасної України. Це видання розраховане не тільки на науковців, а й на викладачів вищої та середньої школи, широке коло любителів історії.

Очередной выпуск ежегодника посвящен спорным проблемам образования Древнерусского государства, обсуждавшимся на Чтениях памяти члена-корреспондента ЛН СССР В.Т. Пашуто. В публикуемых статьях пересматриваются кардинальные вопросы о предпосылках и путях возникновения государственности, о характере и особенностях ранних государственных образований у восточных славян.

  Текст у форматі PDF 1.36 Мб

Книга належить до історичного краєзнавства в особах і містить понад 30 нарисів про відомих людей, які жили, працювали і творили на Східній Україні, зокрема на Донбасі. Своєю діяльністю вони примножували здобутки краю, сприяли його культурному зростанню. Це державні діячі й письменники, науковці й освітяни, шахтарі й аграрії, творчі, літературні, політичні портрети яких зображені у контексті розвитку Донецького краю, зокрема, Артемівського (Бахмутського) району. Адресована широкому колу читачів.

John Hobson challenges the ethnocentric bias of mainstream accounts of the "Rise of the West" that assume that Europeans have pioneered their own development, and that the East has been a passive by-stander. Describing the rise of what he calls the "Oriental West", Hobson argues that Europe first assimilated many Eastern inventions, and then appropriated Eastern resources through imperialism. Hobson's book thus propels the hitherto marginalized Eastern peoples to the forefront of the story of progressive world history.