Вісімнадцять років минає від того часу, як моя країна волею обставин, без пролиття жодної краплі крові вийшла зі складу СРСР, проголосила свою Незалежність і вирішила творити нове життя. Цей крок українців мав епохальне значення, бо поставив хрест на існуванні однієї із наймогутніших комуністичних імперій світу з центром у Москві та дав шанс десяткам інших народів почати творити власні держави. Червона сатанинська ідеологія та система, що панувала ледь не на половині земної кулі враз впала, придушивши під своїми уламками радянський тоталітаризм. Світ змінився!.. Змінилась і моя країна. Зовнішня окупація була переможена і знищена. Здавалося, що війна Московської імперії проти українців, що тривала останні триста років, нарешті припиниться й українці отримають Свободу і Право на гідне життя. Та не судилося – українці не здобули своєї національної державності. Натомість прийшла окупація внутрішня, що продовжила нищення нашої нації та активну протидію устремлінням народу бути господарем своєї долі на своїй землі. Та й Москва, оговтавшись від поразки у 90-их роках минулого століття, перейшла у відчайдушний контрнаступ, намагаючись відвоювати втрачені позиції та повернути собі колишнє панування на українській землі. Держава Україна стала „нічийною” державою, перехідним неоколоніальним утворенням від УССР до Української Самостійної Соборної Держави. Причому цей перехід може вести не тільки у потрібному – національно-державному, але й у зворотному – імперському напрямку. Все залежить від того, чи виграє нинішнє покоління українців Війну за майбутнє Нації.

У ринковій економіці центральний банк посідає особливе місце, він є ключовою ланкою, ядром грошової і банківської систем. У різних країнах цей банк називається по-різному із застосуванням таких означень, крім центрального, як національний, державний, резервний, або має скорочену назву — Банк Японії, Банк Франції.

Міжнародні розрахунки охоплюють торгівлю товарами та послугами, а також некомерційні операції, кредити і рух капіталів між країнами, у тому числі відносини, пов'язані з будівництвом об'єктів за кордоном і наданням економічної допомоги країнам. Більша частина всіх міжнародних розрахунків опосередковує міжнародні торговельні відносини. Міжнародна торговельна операція починається з продажу товару експортером імпортеру. Процес продажу являє собою обмін товарів на грошовий еквівалент. З юридичного погляду торгівля —- це акт, під час якого власність (товар) передається однією стороною (продавцем) другій (покупцю) в обмін на отриману грошову вартість. Беручи за основу відому формулу товарного обігу К. Маркса «товар—гроші— товар», зазначимо, що, з одного боку, розрахунки стають підсумковим етапом виробничо-збутового процесу, в ході якого відбувається громадське визнання корисності продукції, відшкодовуютьсявитрати на її виробництво, а також створюється і розподіляється дохід. З іншого боку, розрахунки є початковим етапом наступного виробничого циклу, передумовою безперервного відтворення. Єфективна організація розрахунків сприяє нормальному кругообороту коштів, забезпечує безперебійність реалізації продукції.

У підручнику висвітлено сучасний стан регулювання приватноправових відносин. Значну увагу приділено праву власності в міжнародному приватному праві, міжнародним та національним правовим засадам у здійсненні інвестиційної діяльності, міжнародно-правовому регулюванню ринку цінних паперів, питанням подвійного оподаткування, зовнішньоекономічним договорам, правовому регулюванню договору (контракту) міжнародної купівлі-продажу товарів, міжнародним розрахункам, міжнародним перевезенням, державній закупівлі, її міжнародним аспектам, зокрема державній закупівлі в країнах ЄС, адаптації українського законодавства до права ЄС, принципам організації закупівель Світового банку та ін. Підручник стане у пригоді при вивченні курсів «Міжнародне приватне право», «Міжнародне торговельне право», «Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності». Для студентів вищих навчальних закладів, викладачів, аспірантів, а також широкого кола читачів, які цікавляться цією тематикою.

Георгій Васильович Щокін (1954 р.н., Запоріжжя) — українский соціолог і психолог. Кандидат психологічних наук, доктор філософії, доктор соціологічних наук (1996) . Професор (1995) . Засновник і президент Міжнародної Кадрової Академії, а також засновник і голова Наглядової ради Міжрегіональної Академії управління персоналом (МАУП) , голова правління Всеукраїнского благодійного фонду "Милосердя", заступник керівників Міжнародного біографічного центру (Англія) й Американского біографічного інституту (США) . Має вчені ступені в галузі психології, соціології та управління, професор богослов’я. Почесний доктор і професор, почесний і дійсний член (академік) університетів та академій України, Азербайджану, Англії, Білорусі, Киргизстану, Куби, Молдови, Польщі, Росії, Румунії, США.

Пропоноване видання містить вже опубліковані статті, в яких розглядаються сучасні ідеологічні платформи політичного розвитку України.

Це короткий словник, в якому містяться основні слова та словосполучення (основна мова словника - китайська). Словник був створений як результат взаємодії двох країн. Десятирічної взаємодії, за час якої багато чого змінювалось (зміни на міжнародній та внутрішній арені країн, реформ в Китаї та Україні), зміцнювалась політична, економічна, культурна та освітня взаємодії між країнами. Словник отримав досить багато хороших відгуків. Він представляє собою міст між двома великими мовами світу, кожна з яких відіграє свою важливу роль у ньому. Словник був створений для задоволення зростаючих потреб в ясності та зрозумілості комунікацій на міжнародному рівні.

Т. 1. - 2004. - 417 с.

  Текст у форматі PDF 1.40 Мб

Дано загальну характеристику конституцiйно-правового регулювання в зарубiжних країнах. Зокрема, визначено поняття, предмет i систему конституцiйного права, його суб'єкти та джерела. Аналiзуються проблеми конституцiйно-правової вiдповiдальностi. Значне мiсце вiдведено питанням взаємодiї конституцiйного права i суспiльства, а також характеристицi держави як суб'єкта вiдповiдних правовiдносин. Розглянуто основнi конституцiйно-правовi iнститути в зарубiжних країнах, придiлено увагу конституцiйно-правовому статусу особи.

Дано загальну характеристику конституцiйно-правового регулювання в зарубiжних країнах. Зокрема, визначено поняття, предмет i систему конституцiйного права, його суб'єкти та джерела. Аналiзуються проблеми конституцiйно-правової вiдповiдальностi. Значне мiсце вiдведено питанням взаємодiї конституцiйного права i суспiльства, а також характеристицi держави як суб'єкта вiдповiдних правовiдносин. Розглянуто основнi конституцiйно-правовi iнститути в зарубiжних країнах, придiлено увагу конституцiйно-правовому статусу особи.

О стране древней культуры и замечательных открытий, о таланте и мастерстве великого народа расскажет вам одна из самых больших выставок Эрмитажа - 'Культура и искусство Китая'...

В чем заключаются специфические особенности политических манипуляций? Каковы могут быть последствия манипуляций для страны? Как противостоять манипуляциям и манипуляторам? По каким признакам можно их распознать? Эти и многие другие вопросы автор поднимает на страницах настоящей книги.

Т. 1. - 2004. - 417 с.

  Текст у форматі PDF 1.62 Мб

Ч. 1 : Провідні ідеї і епізоди. - 1920. - 102 с.

У 80-х роках 19 століття в духовній сфері європейских суспільств відбувалася зміна поколінь. Чи не в усіх ділянках життя суспільства, у тому числі в політиці, гучно заявляє про себе молодь, причому саме це покоління дало зі свого середовища багатьох політиків, котрі відігравали надзвичайно велику роль та користувалися значним авторитетом і набагато пізніше, уже в контексті інших історичних епох. Подібне явище спостерігаємо в різних країнах Європи: «Молода Італія», «Молода Чехія», «Молода Болгарія» і т.д. Відомий французький історик Марк Блок взагалі спробував інтерпретувати історію як історію насамперед поколінь, слушно зауваживши, що такий поділ інтуїтивно прижився у сферах філософії чи літератури. Всі ці «молоді» рухи були дуже схожі, оскільки становили собою, по суті, суміш радикалізму національного й соціального. Крім того, початок їхнього існування відзначався запеклими перепалками з «батьками». Особливо сильними були подібні вияви в середовищі галицьких українців. «В останніх десятиліттях XIX віку, – писав найзаслуженіший представник нового покоління тієї доби І. Франко, – на підмогу, а по части на зміну давнішим діячам вийшла нова генерація робітників і вкинула в ту прірву велику працю, велику силу гарячого запалу і твердої віри в будущину в нашім національнім життю та рівночасно прочистила повітря, проложила не в однім напрямку нові стежки. Вона розбудила пристрасті там, де вперед була байдужість і рутина, оживила пульс народного життя. Се був запас свіжих сил, який віднайшла в собі наша нація в хвилі тяжкого пригноблення. Я називаю ту генерацію, тих людей, що своєю працею збудували той замітний ступінь, який визначається у нас між роком 1880 і 1900, «Молодою Україною». Ця назва бере початок з доповіді "Молода Україна, її становище і шлях" 25 лютого 1890р у Петербурзі випускника Петербурзької війсково-правничої академії Трохима Зінківского (1861—1891) перед земляками — українцями па зборах, присвячених творчості Т.Г. Шевченка. У центрі її уваги була проблема націй і національних відносин.