The editors are grateful for the assistance provided by dozens of helpful chambers of commerce and convention and visitors bureau professionals, as well as municipal, library, and school employees for their invaluable generosity and expertise

For each of "America's top cities", this source provides a map; brief entries on geography; history; population profiles; government; economy; education; health care; recreation including arts and culture, festivals, and sports; transportation, and communications.

In this fascinating and surprising exploration of the banana’s history, cultural significance, and endangered future, award-winning journalist Dan Koeppel gives readers plenty of food for thought. Fast-paced and highly entertaining, Banana takes us from jungle to supermarket, from corporate boardrooms to kitchen tables around the world. We begin in the Garden of Eden—examining scholars’ belief that Eve’s “apple” was actually a banana— and travel to early-twentieth-century Central America, where aptly named “banana republics” rose and fell over the crop, while the companies now known as Chiquita and Dole conquered the marketplace. Koeppel then chronicles the banana’s path to the present, ultimately—and most alarmingly—taking us to banana plantations across the globe that are being destroyed by a fast-moving blight, with no cure in sight—and to the high-tech labs where new bananas are literally being built in test tubes, in a race to save the world’s most beloved fruit.

Vol. 1 - 2

In the three hundred years since his death, Cook's reputation has been much discussed, opinion ranging from Britain's celebration of his achievement to more subjective assessments of the long-term implications of his voyages in those countries of the Pacific which he visited. The thirteen essays in this book, grouped in four sections, continue the debate. 'The Years in England' cover Cook's Whitby background and the part played by the Royal Society in the Pacific ventures of the period; 'The Pacific Voyages' investigates the clash between the Endeavour's crew and Aborigines on the banks of the Endeavour River; the process by which Cook and his crews became 'Polynesianised'; Cook's visit to the Hawaiian Islands; and his visit to Nootka Sound on his final voyage. 'Captain Cook and his Contemporaries' views other European explorers in the Pacific, and concludes with an analysis of Russian attitudes towards Cook. 'The Legacy of Captain Cook' compares Cook's death on Hawaii and the later killing of a missionary on Eromanga; examines fluctuations in Cook's reputation; and describes life on board the replica of the Endeavour.

У навчальному посібнику стисло викладено зміст поняття про сільське господарство, агрономію, землеробство, ґрунт та його родючість, культурні рослини, екологічні проблеми в аграрному секторі економіки України. Коротко висвітлено роль вчених в розвитку агрономії, вдосконалення природи рослин, основні й проміжні культури, історію виникнення землеробства і землеробської техніки та автоматизації технологічних процесів, географічні інформаційні системи. Зосереджено увагу на основних агрономічних посадах, системі вищої освіти, організації й основних формах навчального процесу в Україні, громадській і науковій роботі студентів, організації самостійної роботи та відпочинку студентів, кредитно-модульній системі організації навчального процесу і проблемі сталого розвитку сільського господарства.

В брошурі простежено еволюцію інтелектуальної традиції «горизонтального» дослідження історії України в рамках функціонування Історично-філологічного відділу ВУАН. Сягаючи своїм корінням доробку «Київської школи» В. Антоновича, вона привела як до концептуалізації основ історичної географії, так і до системного ретроспективного дослідження вітчизняної регіональної специфіки. Через багато років саме на цьому ґрунті сформувався каркас історичної регіоналістики.

На основі маловідомих джерел досліджується діяльність наукових товариств у Києві XIX ст. та становлення історико-регіональної школи в українознавстві. Автор даної публікації не ставить своєю метою аналіз змісту і спрямованості праць цього напряму. Її завдання скромніше - простежити процес становлення у Києві наукових товариств, які у великій мірі сприяли розвитку регіональних історичних досліджень. Йтиметься головним чином про діяльність двох наукових осередків: Комісії для опису губерній Київського учбового округу (1851-1864) та Південно-Західного відділу Російського географічного товариства (1873-1876).

Книга "Человек в экстремальных условиях природной среды" построена очень интересно и оригинально. После базового описания универсальных приемов выживания, приводятся разделы, посвященные методам выживания в конкретных географических зонах нашей планеты. Вы узнаете как выживать в Арктике, Антарктиде и условиях Крайнего севера; как выйти живым из непроходимой сибирской тайги; как пресечь безводную пустыню; как остаться в живых, оказавшись в автономном плавании посреди океана; как вести себя во влажных экваториальных джунглях. Книга крайне интересна, насыщена иллюстрациями и оригинальными советами по выживанию.

ГЕРАСИМЧУК (ГАРАСИМЧУК) Василь Іванович (10.01.1880, с. Ільковичі нині Сокальського р-ну Львів. обл. – 01.09.1944, м. Львів) – дослідник історії української козаччини, археограф. Учень М. С. Грушевського. Член НТШ (1903). 1900–04 – вчився на філософічному фак-ті Львів. ун-ту. 1904–05 – служив у австрійському війську. 1905–06 – працював в Археографічній експедиції НТШ у Кракові, Варшаві, Петербурзі над збиранням документів до історії Руїни 1657–1667. 1906–14 викладав в гімназіях Станіслава, Перемишля, львівській жіночій учительській семінарії, працював над підготовкою документів з історії козаччини (видані не були). Докт. дис. «Іван Виговський і Юрій Хмельницький» (1912). Під час Першої світової війни знаходився при війську. З 1919 на педагогічній роботі: спочатку професор Львів. укр. ун-ту, з 1920 – викладав в гімназії м. Стрия. 1925–30 співпрацює з Історичними установами М. С. Грушевського у ВУАН: з 1925 член Комісії для вивчення історії Західної України, з 1927 – дійсний член Археографічної комісії, з 1928 – дійсний член Науково-дослідної кафедри історії України у Києві. З 1929 – дійсний член Історичної секції ВУАН. 1927–29 працював в археографічній експедиції, повторно збирав і копіював загублені акти до 1651–1665 рр., готував їх до друку. Однак 1931 друк був припинений, збірка документів удруге загубилася. Її невелика частина була видрукувана 1994 р. під назвою «Матеріали до історії козаччини ХVII віку». На початку 1930-х переїхав до Львова, де викладав у гімназіях. 1940–1941 – с. н. с. Львів. відділу Ін-ту історії України АН УРСР, досліджував початки державності на західноукраїнських землях до Х ст., боротьбу українського народу проти експансії Польщі, Криму і Туреччини у 1660–1700 рр. й політичне життя в Західній Україні у 1850–1914 рр. Під час німецької окупації 1941–44 – співробітник укр. видавництва. Рукописи зберігаються у ЦДІА України у м. Львові.

Навчальний посібник містить програму з географії для вступників на економічні, географічні та інші спеціальності вищих навчальних закладів, а також відповіді на кожне питання. Автори дають загальний географічний огляд земної кулі, детально розкривають зміст фізичної та економічної географії України. Значна увага приділяється висвітленню сучасної економічної і соціальної географії. Наводиться економіко-географічна характеристика 22 країн Європи, Азії, Америки, Африки і Австралії. Посібник схвалено Міністерством освіти і науки України. П'яте видання перероблене і доповнене. Розраховано на випускників шкіл, ліцеїв, гімназій, абітурієнтів, які складають вступний іспит з географії на економічні та географічні спеціальності вищих навчальних закладів, учителів, усіх, хто цікавиться географією.

Український правописний словник погоджений з повним правописом, що виробила Державна Правописна Комісія і затвердив Народній Комісар Освіти (6.ІХ.1928 р.). До цього словника ввійшов словник-показник (біля п’яти тисячі слів), що я уклав, з доручення пленуму Правописної Комісії, до «Українського Правопису». Проти попередніх видань мого правописного словника (перше видання 1914 р., Петроград, шосте – 1926 р., Київ. ДВУ) це видання набагато поширене й перероблене; в йому подано близько 40-а тисяч слів; коло відмінюваних слів зазначено важкі щодо правопису форми, в сумнівних випадках показано при словах керування, до реєстру слів заведено поширеніші як українські, так і чужомовні власні ймення, прізвища, географічні назви.

У книзі представлені напрацювання автора як фахового філолога за кілька десятків років досліджень найдавніших початків української мови. Читачі довідаються, як ще з раннього кам'яного віку, коли людина почала виголошувати первісні членоподільні звуки, а за ними і звуконаслідувальні мовні одиниці, витворювалися, віками удосконалювалися і передавалися від покоління до покоління потужні зародкові прамовні пласти, які з часом стали основою формування розвоєвої бази української мови: первовічні вигуки й частки, корені багатьох слів, пов'язаних із первісним збиральництвом- мисливством, початковими хліборобством, тваринництвом, будівництвом, металовиробництвом, як і тотемічними та сонцепоклонницькими віру- ваннями тощо. У доісторичних часах автор простежує і деякі морфологічні, словотвірні, синтаксичні та образно-поетичні особливості нашої рідної мови. Підтвердженням висновків автора є найдавніші жанри української словесності: народні замовляння та казки, обрядові пісні сонцепоклонниць- кого походження, корінні імена особові, географічні назви, а також ведійські, античні та давньоукраїнські писемні джерела.

На матеріалі історичних джерел Київської Русі, козацьких реєстрів 1581 і 1649 рр., у яких зафіксовані імена, прізвища, прізвиська, географічні назви наших далеких предків, розкривається національний паспорт українців, доводиться, що вони на своїх етнічних землях споконвік автохтонна нація, державотворча спільнота, з притаманним їй прагненням за сприятливих умов відроджувати свою державність. “З синів Володимирових Русь упала, з Хмельницьких за Богдана на ноги повстала”, — твердять сучасники Хмельницького. Висуваються нові аргументи, що автором славнозвісної “Історії русів” були Григорій та його син Василь Политики. Микола Гоголь розглядається як український письменник, що спричинився до національного відродження у XIX ст. Показано гостру критику Тарасом Шевченком “погодінської теорії” про запустіння Наддніпрянщини в XIV-XVІ ст., яку в суверенній Україні намагаються відновити наші сучасні послідовники М. Погодіна і М. Каткова — академіки, доктори наук, публіцисти.

Це перший в українській лексикографії словник-довідник, присвячений одному із складних розділів сучасної української орфографії — написанню слів і номінативних словосполучень з великої чи малої літери. Він включає географічні назви, назви політичних та громадських організацій, адміністративні найменування, назви посадових осіб, церковно-календарних та народних свят, знаменних дат, міфологічні, астрономічні, церковні, теологічні назви, документоніми тощо. Словник укладено згідно з правилами чинного "Українського правопису" (1993). Щодо написання тих груп назв, які зазначений правописний кодекс не охоплює, автор пропонує власні рішення, продиктовані усталеною практикою написання тих чи інших мовних одиниць з великої або малої літери.

Словник включає розміщену в абетковому порядку українську лексику, яка в народній мові має різноманітний етнокультурний підтекст. Вона витлумачується, коментується та ілюструється фольклорними контекстами, а також характерними цитатами з класичної художньої та літописної літератури, Біблії, "Слова о полку Ігоревім". Реєстр словника вміщує окремі власні назви (передусім історичні, церковні, міфологічні, антропонімічні та географічні найменування), з якими тісно переплетені історична доля та світогляд українського народу.

Ч. 1. - 1934. - С. 1-162