Удосконалено методи дослідження умов вологозабезпечення сільськогосподарських культур протягом періоду вегетації на території України. На підставі об'єктивної класифікації ознак атмосферного зволоження, агрогідрологічних властивостей грунтів, режиму грунтових вод і рельєфу території розроблено новий метод агрогідрологічного районування України, що дозволяє виявити географічні закономірності формування ресурсів грунтової вологи у період вегетації сільськогосподарських культур. Проаналізовано сучасні особливості режиму агрогідрологічних ресурсів України у вегетаційний період за характеристиками просторового розподілу, міжсезонної та міжрічної динаміки запасів продуктивної вологи грунту в одновидових агроекосистемах. Запропоновано нову методику щодекадного оцінювання та прогнозування запасів продуктивної вологи грунту під посівами основних зернових культур у різних агрогідрологічних районах. Вперше на підставі базової моделі погода - урожай (УкрНДГМІ) досліджено географічні закономірності впливу вологості грунту на формування урожаю озимої пшениці та ярого ячменю в Україні. Обгрунтовано новий підхід щодо мезомасштабного агрокліматичного районування адміністративних областей України з урахуванням впливу неоднорідності підстильної поверхні на просторовий розподіл умов вологозабезпечення за ознаками атмосферного зволоження у вегетаційний період.

  Скачати повний текст

Досліджено статистичні властивості багаторічних рядів динаміки середньообласної урожайності, показників умов зростання польових культур та їх посівних площ в областях та зонах України. Оцінено ступінь відповідності агрокліматичних умов у різних зонах України біологічним потребам рослин. Розроблено принцип розрахунку оптимального розміщення площ польових культур в областях України з використанням симплекс-методу лінійного програмування. Проведено багатоваріантний розрахунок оптимального розміщення польових культур в областях України. Обгрунтовано спосіб оцінки потенціалу агрокліматичних ресурсів у вигляді розв'язку задачі оптимізації розміщення польових культур на даній території. Виявлено географічні закономірності розподілу невикористаного резерву агрокліматичних ресурсів на території України.

  Скачати повний текст

Розкрито суть категорії "глобалізація", розвинуто її суспільно-географічні аспекти. Виявлено особливості функціонування міжнародних організацій. Розроблено методику дослідження процесів глобалізації, апробація якої на прикладі України та її регіонів дозволила одержати результати за напрямками: аналіз суспільно-географічних чинників входження України до світової економіки; виявлення особливостей географічної структури її зовнішньоекономічного потоку в аспекті угруповань країн світу, а також векторів регіональної інтеграції; дослідження регіональної специфіки прояву процесів глобалізації з подальшим обгрунтуванням рейтингу регіонів України за інтенсивністю цих процесів; розгляд основних напрямів трансформації структури окремих галузей господарства регіону внаслідок впливу процесів глобалізації.

  Скачати повний текст

Досліджено втрачені географічні об'єкти (ВГО) Дніпропетровщини. Визначено поняття "втрачений географічний об'єкт" і "втрачена геоінформація". Установлено етапи розвитку географічних уявлень про територію області з метою одержання найбільш достовірної та вичерпної інформції про ВГО. Розроблено класифікацію ВГО за функціонально-генетичною ознакою, визначено чинники й умови втрати географічної інформації, здійснено періодизацію процесу зникнення географічних об'єктів з урахуванням природних чинників, історії заселення та промислового освоєння краю, а також інших соціально-політичних причин. Запропоновано концептуальну модель атласу "Втрачені географічні об'єкти Дніпропетровської області", складено окремі картографічні моделі, визначено структуру й інформаційне наповнення атласу. Визначено шляхи застосування даного атласу і банків даних у подальших наукових дослідженнях у системі географічної освіти, у галузі пізнавального туризму та для прийняття управлінських рішень на регіональному рівні щодо збереження географічного різноманіття.

  Скачати повний текст

Сформульовано суспільно-географічні засади дослідження економічної безпеки. Визначено суть її географічного виміру. Розроблено систему критеріїв і показників, удосконалено методику оцінювання рівня економічної безпеки регіонів. Визначено основні географічні фактори економічної безпеки України. Проведено комплексне оцінювання даної безпеки регіонів України та її складових (інноваційно-інвестиційної, соціальної та продовольчої). Ідентифіковано основні загрози економічній безпеці регіонів і визначено основні напрями її забезпечення у кожному регіоні. Обгрунтовано економіко-географічний механізм забезпечення даної безпеки держави.

  Скачати повний текст

Поглиблено теоретичні основи вивчення рекреаційно-ресурсного потенціалу (РРП) території та розроблено фактори географічних відмінностей в його використанні. Виявлено показники факторів та їх значення, які зумовлюють різну ефективність використання РРП території. Досліджено компонентну, функціональну та територіальну структури використання потенційних можливостей рекреаційних ресурсів гірсько-приморських територій Криму. Розроблено принципи та основні напрямки оптимізації використання РРП території.

  Скачати повний текст

З'ясовано географо-генетичні особливості вмісту та розподілу фтору у південних чорноземах. Досліджено вплив хімічних меліорантів, а також викидів промислових підприємств на вміст фтору у системі "грунт - рослини" на прикладі Одеського суперфосфатного заводу. Установлено географічні закономіності природного поширення й антропогенного накопичення фтору у південних чорноземах зрошуваних і незрошуваних, у грунтових і поверхневих водах північно-західного Причорномор'я. Виявлено, що зрошення та внесення фосфагіпсу призводить до накопичення фтору у грунтах, рослинах, грунтових водах. Визначено локальний характер фторного забруднення грунтів промисловими викидами, обумовлений генетичними особливостями грунтів і типами сільськогосподарського використання земель. Розроблено методику визначення активного фтору в соку рослин, за допомогою якої вперше проаналізовано особливості накопичення рухового фтору в рослинах залежно від агроекологічних особливостей грунтів.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано наукові засади досліджень геоекологічного стану природно-господарських систем (ПГС) вуглевидобувних районів. Розроблено алгоритм досліджень, удосконалено існуючу концепцію ПГС і програму їх моніторингу. З'ясовано особливості природних і соціально-економічних умов і ландшафтної організації Нововолинського гірничо-промислового регіону, спричинені ліквідацією нерентабельних шахт. Здійснено покомпонентне та ландшафтно-екологічне оцінювання сучасного геоекологічного стану ПГС дослідженого регіону у масштабі 1 : 25 000 та для основної ділянки "Нововолинськ" 1 : 5 000 і складено цифрові ландшафтно-екологічні моделі. Розроблено конструктивно-географічні пропозиції щодо оптимізації стану навколишнього середовища й удосконалення існуючої системи моніторингових спостережень у регіоні.

  Скачати повний текст

Розроблено концептуальні підходи й алгоритми структурного аналізу природоохоронних систем, виокремлено їх базові елементи. Запропоновано варіанти оптимальної територіальної організації ландшафтних систем. Висвітлено конструктивно-географічні засади сталого розвитку природоохоронних систем території. Визначено пріоритетні функції узгодженого розвитку регіону: антропоекологічну та природоохоронну. Проаналізовано основні напрямки географічних досліджень природоохоронних систем: природничо- та гуманістично-географічний, які органічно поєднуються у конструктивно-географічному підході. Розроблено систему комп'ютерно-картографічних моделей екомережі, багатофакторного аналізу етапів проектування природоохоронних систем Подільського регіону. Обгрунтовано доцільність створення 41-ї ключової території, що репрезентує біотичне та ландшафтне різноманіття 33-х із 37-ми ландшафтних районів Поділля. Створено великомасштабну картосхему біоцентрично-мережевої ландшафтної територіальної структури, що відображає каркас природоохоронної системи регіону. У межах просторових поліфункціональних систем збереження біотичного та ландшафтного різноманіття виокремлено декілька типів екомережоформувальних вузлів: національного рівня - 5, регіонального - 11, локального - 25. Запропоновано модель оптимізації заповідної мережі, що передбачає формування 82-х перспективних для заповідників об'єктів (5 національних природних парків, природний заповідник, 23 регіональні ландшафтні парки, 43 заказники). За результатами аналізу існуючої структури землекористування створено оптимізаційні моделі природоохоронних систем Поділля. Розраховано та зіставлено регіональні індекси антропогенної перетвореності для оптимальної, фактичної та пропонованої структур землекористування Поділля з метою визначення ступеня екологічності фактичної та проектованої структур землекористування в аспекті їх наближення до оптимальної (екологічно стабільної) структури.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано велике значення вивчення топонімів, які є одним з надійних джерел фіксації мовних явищ. Досліджено історію виникнення географічних назв, динаміку їх розвитку та втрачання топонімів - назв населених пунктів у зв'язку зі змінами політичних систем. Проаналізовано 528 словникових статей та понад 1 200 їх фонетичних і морфологічних варіантів, зібраних за польових умов, винайдених на географічних і кадастрофічних картах різних історичних періодів, а також зібраних в архівах Будапешта та Берегова. Цей матеріал проаналізовано в етимологічному, словотвірному та соціолінгвістичному аспектах, а також за його функцією та мотивацією. За етимологією запропоновано розмежування власне угорських топонімів, топонімів іншомовного походження та змішану групу, до якої входять складні та складені топоніми, складові компоненти яких різного (змішаного) походження. У словотвірному аспекті розмежовано топоніми, утворені від загальних назв, а також - від власних назв. Запропоновано поділ топонімів за їх функцією та мотивацією формування за двома групами: назви об'єктів і споруд, загальні (відапелятивні) назви. З застосуванням цих методів дослідження у поєднанні з порівняльно-історичним методом уперше всебічно проаналізовано топоніми у мовленні угорців м.Берегова та його околиць.

  Скачати повний текст

Запропоновано напрямки розширення та доповнення сучасної методологічної бази землеоцінювальних робіт: проведення кадастрового районування на агроландшафтній основі та перехід від агровиробничих груп грунтів як об'єктів кадастрової оцінки до сільськогосподарських типів земель. Обгрунтовано полікритеріальну систему показників кадастрової оцінки сільськогосподарських земель на противагу існуючому монокритеріальному підходу з метою повнішого урахування регіональних і локальних особливостей та умов ведення сільськогосподарського виробництва.

  Скачати повний текст

Розроблено систему теоретико-методологічних положень і методичних прийомів оцінки екологічних ситуацій на географічній основі з апробацією їх на прикладі геосистем Криму, висвітлено поняття "екологічна ситуація". Відзначено, що в основі оцінки екологічних ситуацій на рівні регіонів і мікрорегіонів знаходиться поняття територіальної геоекологічної норми. Розкрито закономірності ландшафтної структури як основи для визначення операційних територіальних одиниць, необхідних для збору первинної інформації, її просторової і часової інтерполяції й екстраполяції. Доведено необхідність сполучення абсолютних і відносних шкал оцінювання, обліку просторової і тимчасової структури геосистем як екологічної характеристики. Визначено методичні розходження, необхідні під час оцінки ситуації на територіях, що виконують різне функціональне призначення: селитебне, рекреаційне, сільськогосподарське, заповідне тощо.

  Скачати повний текст

Розглянуто загальну стратегію формування та розвитку регіональної екомережі на території Кіровоградщини: узагальнено теоретичні та методологічні аспекти екомережної концепції з адаптацією до регіональних особливостей, визначено основні проблемні фактори та можливі ресурси для формування в межах конкретного регіону. Проаналізовано історичні етапи господарського освоєння та природозаповідання в межах Кіровоградщини. Виділено природні ядра, екокоридори, які охоплюють більшість об'єктів і територій природно-заповідного фонду. Обгрунтовано територіально-функціональну структуру регіональної екомережі в розрізі фізико-географічних районів у межах регіону дослідження, створено низку картосхем. Визначено шляхи ландшафтно-екологічної оптимізації території дослідження за умов проектування екомережі, напрями раціонального землекористування в межах Кіровоградщини, висвітлено суспільно-економічне значення розробленої природоохоронної стратегії для регіону.

  Скачати повний текст

На підставі дослідження взаємозалежності та взаємообумовленості ланок і стадій у технологіях процесу будівництва виявлено суть й особливості формування будівельно-індустріальних комплексів. Запропоновано розглядати організаційно-управлінську, галузеву, територіальну та функціональну структуру будівельної індустрії як складну міжгалузеву систему, що розвивається на базі комплексності. Досліджено будівельно-індустріальний комплекс Карпатського економічного району та уточнено зміст певних наукових категорій і понять, а саме: пункта, центра, вузла, внутрішньообласного району, зони будівельної індустрії, обласного та регіонального будівельно-індустріального комплексу. Розроблено принципи виявлення й аналізу функціональних типів таксономічних одиниць будівельно-індустріального комплексу. Складено серію картосхем даного економічного району, що дало змогу оцінити природно-ресурсну базу, промисловість будівельних матеріалів і територіальну організацію процесу будівництва, а також виявити проблеми та прогнозувати перспективи розвитку будівельно-індустріального комплексу.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми розвитку функціонування особистих селянских господарств (ОСГ). Розкрито сучасну структуризацію сільської різноукладності, а також запропоновано методичні підходи та методику соціобюджетних досліджень регіонального сільськогосподарського виробництва. Виявлено вплив чинників на формування та розвиток сільськогосподарського виробництва в ОСГ Чернівецької області. Висвітлено екологічну ситуацію у сільському господарстві та шляхи її поліпшення. Розкрито галузеву та територіальну структуру сільськогосподарського виробництва та його продуктивність в ОСГ. Охарактеризовано особливості та територіальні відмінності даного виробництва в ОСГ регіону. Значну увагу приділено ролі ОСГ у формуванні продовольчого ринку дослідженої території. Розкрито особливості вдосконалення функціонування селянських господарств Чернівецької області.

  Скачати повний текст

Розглянуто процес формування національної структури населення в етноконтактній поліетнічній зоні Чернівецької області, досліджено вплив на його розвиток суспільно-географічних, природно-географічних, історико-географічних, політичних і демогеографічних чинників. Показано вплив національної структури населення на демогеографічні процеси, мовні ознаки, релігійний склад та політичну спрямованість державних органів. Визначено особливості кореляції природного приросту населення та його національного складу. Охарактеризовано міграційні потоки представників різних національних груп населення. Здійснено порівняльне дослідження статево-вікової структури населення різних національностей. Виявлено мовні ознаки національної структури населення. Простежено кореляційний зв'язок між його релігійним і національним складом. Досліджено особливості матеріальної та духовної культури представників різних національних груп населення. Особливу увагу приділено вивченню національної політики України та місцевих органів влади Чернівецької області.

  Скачати повний текст

Здійснено географічний аналіз природного й антропогенного впливу на процес формування якості поверхневих вод. Досліджено закономірності формування якісного складу води та прогнозування його стану. Здійснено оптимізацію водогосподарської ситуації, розробку відповідних методичних рекомендацій щодо покращання екологічної ситуації водних об'єктів Волинської області. Проаналізовано дані підходи щодо оцінки стану поверхневих вод. Оцінено їх баланс природного й антропогенного походження. Показано особливості формування якості поверхневих вод водойм області. Розроблено прогноз мінералізації води на базі методу гідрохімічного балансу. Визначено та запропоновано індекси екологічної оцінки якості поверхневого стоку. Розглянуто комплекс заходів щодо покращання якості поверхневих вод і довкілля.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення документів фонду Архіву Коша Нової Запорізької Січі, інших рукописних і друкованих джерел, зокрема, топографічних описів, картографічних матеріалів і мемуарів досліджено природне середовище запорожців у XVIII ст.і зумовлені ним умови економічного буття та стосунків у суспільстві. Географічні межі регіону - Дике поле на Правобережжі, Сухий степ на Лівобережжі, що належали запорожцям і татарам. Акцентовано увагу на природокористуванні, екологічних змінах, природоохоронній та природовідновній політиці Запорізького Коша. Вивчено причинно-наслідкові зв'язки побутової та господарської поведінки запорожців, зумовлені географічно-природним середовищем з урахуванням впливу географічних реалій на світосприйняття та спосіб мислення. За результатами дослідження розроблено картосхеми мережі шляхів на Запорізьких Вольностях та картосхему локалізації запорізьких зимівників за межами офіційної території Російської імперії.

  Скачати повний текст

Досліджено географо-генетичний характер та особливості фізичного стану грунтів Передкарпаття. Наведено оцінку ступеня розпушення суглинкових і глинистих грунтів, проведено комплексне дослідження макроагрегатного рівня організації їх структури. Запропоновано коефіцієнт диференціальної шпаруватості грунтів. Встановлено генетико-географічні закономірності анізотропності їх фізичного стану залежно від агрогенного навантаження. Виявлено деградаційні процеси, що проявляються на просторово-профільному, горизонтному та макроагрегатному рівнях організації грунтів Передкарпаття. За результатами проведених досліджень простежено різноспрямованість структуротвірних факторів на мікро- та макроструктуру грунтів. Одержано континуум грунтів Передкарпаття, що характеризує зростання ступеня деградованості його компонентів за головними фізичними характеристиками.

  Скачати повний текст

Розроблено новий проблемно-орієнтований напрям сучасної тематичної картографії - геоінформаційного еколого-географічного картографування. Висвітлено його науково-методичну організацію. Визначено базовий поняттєвий апарат і основні принципи здійснення. Обгрунтовано основні класифікаційні ознаки еколого-географічних карт. Визначено структуру інформаційних ресурсів для картографування. Оцінено їх якість і етапи використання. Виділено особливості застосування способів і прийомів у геоінформаційному еколого-географічному картографуванні. Обгрунтовано призначення, основні принципи побудови та головні риси регіональних еколого-географічних ГІС. Сформульовано особливості змісту еколого-географічних картографічних творів різного територіального рівня та призначення. Як результаи дослідження запропоновано типові легенди, сконструйовані на основі визначених принципів картографічної семіотики, науково-методичний підхід до створення еколого-географічних атласів різного територіального рівня й еколого-географічні карти, побудовані на основі інформаційної взаємодії між базами даних загально-географічної та еколого-географічної інформації.

  Скачати повний текст