For almost half a century, Ukrainian history did not exist in Ukraine as an independent field of scholarly research or as a subject of instruction. After the Second World War, the “history of the Ukrainian SSR” was established as a regional subunit of the “History of the USSR.” Outside Ukraine, its history was a subject of scholarly research and ideological interpretation in diaspora historiography and in a few small universitylevel institutions that generally found themselves on the margins of the academic world. After 1991, public demand for accounts of Ukrainian history arose in Ukraine and abroad: in both cases, the motives were purely pragmatic and instrumental. In Ukraine, the overriding concern was to legitimize the state in ideological and “scholarly” terms and provide for the civic education of the nation, which took the form of “creating Ukrainians.” Beyond the borders of the new state, interest in its history was inspired by efforts to understand and explain the current situation: thus, most Western research on Ukraine concentrates on studies in politics, international affairs, economics, and sociology, while historical works are generally either popular outlines or highly specialized investigations.

This collection of essays by leading scholars in their fields provides the most comprehensive and up-to-date survey of Holocaust historiography available. Covering both long-established historical disputes as well as research questions and methodologies that have developed in the last decade's massive growth in Holocaust Studies, this collection will be of enormous benefit to students and scholars alike.

  Текст у форматі PDF 11.46 Мб

Вип. 11. - 2002. - 400 с.

Вип. 1. - 1968. - 276 с.

Т 2. : Вінницька область. - 1972. - 793 с.

Це перша фундаментальна історична праця, кожний том якої висвітлював історію населених пунктів окремих областей України, а їх на той час налічувалося майже 40 тисяч. Історіографія історії України містить значну кількість робіт, присвячених написанню фундаментальної колективної праці. Дослідники історії створення енциклопедичного довідника «Історії міст і сіл Української РСР" збагатили вітчизняну історіографічну спадщину студіями, які розкривають структуру, функціонування Головної редакційної колегії видання, результати та значення співпраці науковців і громадськості.

Вип. 36. - 2008. - 440 с.

Видання розраховане на науковий та викладацький загал, студентів, всіх, хто цікавиться історією України.

  Текст у форматі PDF 4.17 Мб

Висвітлюються актуальні питання української історіографії, зокрема з теорії, методології й історії історичної науки, біоісторіографії, проблемної історіографії та ін. Розглядаються наукова спадщина та історичні погляди відомих учених, у т.ч. М. Грушевського, М. Костомарова, П. Куліша М. Максимовича та ін. Для науковців, викладачів, аспірантів, студентів, усіх, хто цікавиться українською історіографією.

В бібліографії представлені статті, монографії, збірники з історії філософії, видані в Україні за вказаний період. Цей період відрізняється від попередніх в історико-філософських дослідженнях відсутністю ідеологічного тиску, що дало можливість дослідникам більш правдиво і об’єктивно висвітлювати історію філософії, особливо українську. Одначе є сподівання і надія, що за цим послідують бібліографічні дослідження з історії філософії інших періодів. Даний матеріал не претендує на повноту списку всіх праць з історії філософії, виданих в Україні за цей період. В основному це пов’язано з відсутністю ценралізованого постачання книжок у бібліотеки. Є припущення, що до цієї праці буде чимало критичних зауважень, які будуть цінним внеском у спільну справу. Робота може стати потрібною фахівцям, аспірантам, студентам, усім, хто цікавиться історією філософії.

Досліджено життя і творчість видатного українського історика, ключової постаті національно-визвольного руху України 70 – 80-х років ХІХ ст. В. Антоновича з метою з‘ясування його внеску в пізнання української ментальності. У праці філософа про історика сама історія розкриває секрети ментальності українців. Поєднуючи філософсько-теоретичну культуру мислення з прозорістю викладу, автор висвітлює особливості національно-світоглядного перенародження В.Антоновича з поляка на українця, пропонує цілісний нарис ідеології українофілів-народників; обґрунтовує тезу про В.Антоновича як батька українського етнонаціоналізму; пропонує своє бачення дискусійного питання про “вроджену недержавність українців”; виокремлює та висвітлює основні ознаки української ментальності. Історичне постає сучасним, проблеми минулого – проблемами нинішнього часу, “вчорашні” уроки – дороговказами для сьогодення.

Покажчик укладено за хронологічним принципом. Усі випуски переглянуто de visu. Для оптимізації пошуку необхідної інформації покажчик розділено на 2 частини: 1) Хронологічний покажчик (розпис вихідних даних за випусками); 2) Алфавітний покажчик публікацій. Всього у бібліографії представлено 421 позиція із 20 випусків «Історіографічних досліджень»

Книга одного из выдающихся историков XX века Марка Блока «Апология истории» (Apologie pour l'Histoire) занимает особое место среди работ, посвященных проблемам исторического знания. «"Папа, объясни мне, зачем нужна история". Так однажды спросил у отца-историка мальчик, весьма мне близкий. Я был бы рад сказать, что эта книга – мой ответ». Книга носит еще название Оправдание истории.

В книге рассмотрены методологические, гносеологические и онтологические проблемы исторической науки. Сформулированы антиномии исторического знания. На основании анализа понятия «одновременность» выделяются четыре возможных подхода к интерпретации исторической реальности. Построена категориальная сетка исторической науки. На историко-философском материале моделируются три подхода к современной онтологии (технический, логический и смысловой). С точки зрения этих подходов рассмотрены реальные проблемы, возникшие во второй половине ХХ века в историографии. Книга предназначена для читателей, интересующихся философией и исторической наукой.

У монографії вперше в українській історіографії висвітлюються окремі праці західноєвропейських вчених, послів, мандрівників і військових, які містять важливу інформацію про історію, етнографію, культуру, звичаї та традиції українського народу. Це передусім праці німецьких вчених і мандрівників Й. Енгеля, Й.-Г. Коля, Й.-Г. Блазіуса, француза К. Делямара, англійців Д. Маршалла, В. Кокса, Е. Д. Кларка, Ч. Вітворта, шотландця П. Гордона та ін. Їх свідчення мають історичну цінність і значущість.