Цей анотований каталог є хронологічним продовженням трьох раніше виданих каталогів і містить інформацію про кіножурнали, документальні фільми, спецвипуски, кіно- і телесюжети за 1956-1965 pp. Переважна більшість кінодокументів - виробництва Української студії хронікально-документальних фільмів (Укркінохроніка). Це передусім кіноперіодика, що повністю збереглася за цей період, серед якої 592 випуски кіножурналу "Радянська Україна"; 60 чисел кіножурналу "Молодь України", 108 - "Піонерія", виробництво якого з 1958 p. збільшилось удвічі, до 12 чисел щорічно; ЗО чисел кіножурналу "Радянський спорт" - по 2 числа за 1956-1962 pp., по 4 - за 1963-1964 pp. і 8 - за 1965 p.; 24 числа кіножурналу "Україна сьогодні", що виходив упродовж 1957-1959 pp. по 8 чисел щорічно із суцільною нумерацією, від 1 по 24, сюжети якого здебільшого повторювали сюжети кіножурналу "Радянська Україна"; 67 спеціальних випусків, присвячених окремим подіям, особам, знаменним датам.

Драма-хроника, история создания которой овеяна легендами. Точно не известно, написал ее Шекспир - или один из его учеников.

Историческая хроника Уильяма Шекспира, изображающая поход короля Генриха V во Францию в ходе Столетней войны и победу над французами в Битве при Азенкуре; в конце пьесы Генрих обручается с дочерью Карла VI Екатериной.

Дана книга є працею українського музикознавця та фольклориста Миколи Грінченка. Вона присвячена історії української музики, її розвитку та становленню. За словами самого автора, він мав на меті “подати хоч в стислому виді більш-менш повну картину музичного життя українського народу, і тим самим допомогти громадянству свідомо поставитися до явищ нашого культурного музичного життя”. Розглядається, як народна українська музика (з описом та зображеннями інструментів), так і церковна (різних діб), світська музика.

Випуск книги було приурочено до 50-річчя заснування товариства. Назва видання цілком відповідає його змісту – це історія задуму, створення та діяльності товариства. Окремий розділ присвячено самій будівлі «Українського Народного Дому». Багато місця посідають характеристики окремих осіб, що були причетні до його розбудови, а список членів товариства станом на 1934 р. наведено в кінці видання. Хроніку проілюстровано портретами найбільш видатних діячів культурного життя Буковини тих часів.

Видання є збіркою, перша частина якого – історичний нарис. Він присвячений історії фабрики, а також рясніє докладними описами її виробів. Далі наведені клейма фабрики за весь час її існування. Цей матеріал доповнюють статті самого різного змісту: про зв'язок православного іконопису з італійським живописом раннього Відродження, соціологічне дослідження на тему «мистецтво і робітник», а також хроніка подій мистецького життя та реклама. Книга багато ілюстрована.

Гриценко А.П., Щусь О.Й. Рік 1918. - 2005. - 402 с.

Новий роман Валерія Шевчука займає особливе місце в творчому доробку письменника — це монументальне художнє полотно з великою кількістю героїв, створене автором з 1972-го по 1991 рік, що є відбитком тієї епохи з їі житейськими перипетіями та колізіями. В основі роману (а він в новелах-оповідках) — зображення життя окремої вулиці в провінційному місті, яке ще зберігало давню мораль і звичаї, але вони вже тратились і розкладалися під важкими ударами та налягами XX ст. Та попри ці втрати людина, яка з’являється в творі, завжди залишає в собі часточку світла.

"Хроніка європейської Сарматії" італо-польського історика XVI–XVII ст. Олександра Гваньїні (1538–1614) є надзвичайно цінною й популярною пам’яткою європейської історіографії, яка активно поширювалася і використовувалася в Україні в XVI–XVIII ст. Ця книга неодноразово видавалася різними європейськими мовами, а її найновіше видання (у польському перекладі) побачило світ у Кракові 1611 р. «Хроніка» Гваньїні складається з 10 книг-частин, кожна з яких присвячена конкретній державі або регіону, висвітлює їх військово-політичну та релігійно-культурну історію. Найбільшу увагу приділено Центральній та Східній Європі (Україна, Білорусь, Росія, Польща, Литва, Молдова та ін.), дещо меншу – Західній Європі (Австрія та Німеччина, Швейцарія, Скандинавія тощо), а також Близькому Сходу. І не випадково саме за цією «Хронікою» вчився Богдан Хмельницький, не випадково вона справила такий потужний вплив на українське, російське, білоруське літописання. «Хроніка» Гваньїні написана легко, читається і нині з величезним інтересом та містить багато ілюстрацій. Видання окремою книгою у перекладі українською мовою «Хроніки» Гваньїні – цінного історичного джерела, літературної та історіографічної пам’ятки без сумніву стане вагомою подією у науковому та культурному житті сучасної України. Це видання розраховане не тільки на науковців, а й на викладачів вищої та середньої школи, широке коло любителів історії.

Вся правда о чудовищной аварии на станции «Фукусима-1». Вы прочитаете хронику событий по дням и часам. Узнаете, какие процессы происходили на станции и почему катастрофа такого масштаба оказалась возможной в высокотехнологичной стране. Вы узнаете об особенностях менталитета японцев, интересных в связи с произошедшим. О судьбах ликвидаторов. Вас ждет подробный анализ возможных последствий взрыва. Книга написана журналистом канала «Russia Today» Романом Цирулевым, получавшим информацию из первых рук. В совершенстве владея японским, Роман провел также серьезное исследование «изнутри».

У монографії на базі переважно місцевих архівних документів уперше змальовано цілісну картину голоду 1946 – 1947 рр. в українському Донбасі. Матеріал подано у вигляді хроніки подій. У додатках вміщено узагальнені дані. Наведено свідчення людей, котрі пережили голодне лихоліття. Книга має термінологічний словник і перелік праць автора з історії голоду в Україні. Дослідження розраховане як на фахівців-істориків, так і на широке коло читачів.

Упорядники ставили перед собою завдання у короткій формі, спираючись на документи, показати, що русифікація як України, так і всіх народів, уярмлених імперією, ніяк не була самочинним, природнім процесом як це намагаються доводити апологети відновлення імперії, а цілеспрямованою державною політикою всіх російських режимів, починаючи від виокремлення московських правителів з–під залежності ханів й підпорядкування київської митрополії Московському патріархові в 1685 році, закінчуючи нинішнім режимом Путіна. Матеріал опрацьований на основі Вікіпедії, Енциклопедії українознавства, Енциклопедичного словника Брокгауса й Єфрона, архівів упорядників і ряду інтернетних сайтів. У цьому переліку показані далеко не всі, а лише найбільш знакові випадки російської денаціоналізаційної політики щодо України.

У книжці «Приховані фільми. Українське кіно 1990-х» розглядається складний і драматичний для українського кіно період: як позначилися на кіновиробництві, кінопрокаті, взаємовідносинах кіно і телебачення нові умови, коли на зміну творчій несвободі прийшла несвобода економічна, що сталося з кіногалуззю в умовах трансформації суспільства. Основну увагу автор приділяє творчому обличчю кіно 1990-х, розглядаючи його жанрову й тематичну новизну, найцікавіші творчі тенденції. В окремому розділі подається аналіз найпомітніших ігрових та документальних фільмів. У «Додатках» - стисла характеристика українських кінофестивалів, хроніка кінематографічних буднів, а також довідки про творчі надбання українських режисерів, операторів, акторів за десятиріччя.