"Острозька Біблія 1581 р." (далі скорочено О. Б.) – визначна пам’ятка книгодрукування в Україні, перше повне видання канонічного біблійного тексту церковнослов’янською мовою. Повна назва книжки – «Библіа, сиріч книги Ветхаго и Новаго Завіта по языку словенску» . Надрукована О. Б. впродовж 1580–1581 р. у власному маєтку відомого українського магната та політичного діяча князя Василя Костянтина Острозького Острозі (тепер м. Острог Рівненської обл.) у спеціально організованій для випуску Біблії друкарні. Для друкування Біблії був запрошений український та російський першодрукар Іван Федоров (Федорович) (р. н. н.–1583). Це останнє відоме видання славетного друкаря.

“Грамматика малороссийского наречия, или грамматическое описание существеннейших отличий, отдаливших малорусское наречие от чистого российского языка», автором якої був Олексій Павлович Павловський, протягом тривалого часу була єдиним посібником у цій галузі і відіграла значну роль як у розвитку української літературної мови, так і у розвитку україністики. Про граматику О. Павловського існує значна література, проте й досі лишається незіпсованим ряд питань, що стосуються цієї важливої праці з українського мовознавства та особи її автора, зокрема: хто був О. Павловський, де він учився, який мав фах, де працював, коли і на підставі яких матеріалів була написана його граматика, чому ця праця була видана аж через 13 років після того, як у 1805 р. автор подав ЇЇ на розгляд Академії Російської, чому її не видала Академія (як відомому 1818 р. книга була-надрукована у приватній друкарні) і т. ін.

Малося на думці випустити у світ одночасно два словники: Російсько- український й Українсько-російський, але з технічних причин нам не пощастило цього зробити, бо в Київських друкарнях не знайшлося відповідної кількости шрифтів і наголосів. Тому-то Українсько-російський словник вийде із запізненням.

Представлений матеріал описує роботу єврейських друкарень в Україні у XIX ст. Зокрема розглядається зменшення їх кількості, відмова друкувати тексти, що порушують канони іудаїзму. В той же час збільшилася цензура над єврейськими книгами, їх переслідування. Розповідається про заборону ввезення єврейських книг з-за кордону, поширення тільки матеріалів російського виробництва, надрукованих під чітким наглядом т. зв. Сендарину — вищого органу, що складався з євреїв.

Історика, сходознавця, перекладача, сина священика В. В. Дубровського (1897–1966) не могла не зацікавити малодосліджена історія друкарні при Чернігівському Троїцько-Іллінському монастирі. У своїй науковій праці В. В. Дубровський, вміло оперуючи вузькоспеціальними поліграфічними термінами, характеризує видавничу діяльність монастиря, наводить багато цікавих статистичних даних.

. - С. 1-228

Представлена публікація має на меті поінформувати українців, що повертаються до Батьківщини, про стан культурного життя в Україні. Вона містить огляд найважливіших подій, що сталися у цій сфері у революційний 1917 рік. У статтях описується українська преса (перелічуються видання), українські видавництва, друкарні та книгарні, бібліотеки тощо.

Малося на думці випустити у світ одночасно два словники: Російсько- український й Українсько-російський, але з технічних причин нам не пощастило цього зробити, бо в Київських друкарнях не знайшлося відповідної кількости шрифтів і наголосів. Тому-то Українсько-російський словник вийде із запізненням.

У монографії чернівецького етнографа австрійського походження Р.Ф. Кайндля (1866-1930) висвітлюються особливості матеріальної і духовної культури, звичаї і традиції, світоглядні уявлення та фольклор населення буковинської і частково галицької Гуцульщини. Книга, побачивши світ 1894 року німецькою мовою, була першим повним нарисом етнографії гуцулів з-над Черемошу. Її високо оцінили провідні українські народознавці: І. Франк», В. Гнатюк, В. Шухевич, М. Кордуба. Як пам’ятка наукової думки кінця XIX ст., монографія не втратила свого пізнавального значення й у наш час. Українською мовою книга Гуцули публікується вперше. Вона розрахована на етнографів, народознавців, істориків, учителів, усіх, хто прагне глибше пізнати традиційну культуру гуцульської гілки українського народу. Книга побачила світ при сприянні та підтримці народного депутата України Василя Михайловича Ткачука та Коломийської друкарні ім. Шухевича (голова М.М. Андрусяк).