Статті, що увійшли до першої книги, є відповіддю на антинаукову, заполітизовану реакцію академіка НАН України О. Мишанича з приводу визначного факту в історії подкарпатських русинів - виходу в світ довідкового видання "Энциклопедия Подкарпатской Руси".

Довідник містить відомості про наукові, публіцистичні, політичні, освітянські праці та літературні твори першого Президента України Михайла Сергійовича Грушевського, професора, академіка ВУАН, дійсного члена АН СРСР, визначного громадсько-політичного діяча (1866-1934 рр.), видруковані українською та іноземними мовами у 1885-2000 рр., а також інформацію про публікації вітчизняних і зарубіжних дослідників стосовно його життя та діяльності.

Книга містить текст автобіографії Михайла Грушевського з 1926 р. зі вступом і коментарями Любомира Винара.

Книга описує діяльність Михайла Грушевського у Науковому товаристві ім. Т. Шевченка у Львові та подальшу його співпрацю з цією установою. У додатках розміщені статті, листи, виступи М. Грушевського тощо.

На основі власних спостережень та досліджень автор, видатний український історик, академік П. П. Толочко досконало проаналізував чи не найцікавіший період нашого історичного минулого - літописну традицію всієї Київської Русі. Праця грунтується на історичних та археологічний матеріалах.

Ч. 1. - 530 с.

Кн. 1. - 1992. - 696 с.

1940 року молодий поет, інтелектуал і політик Олег Ольжич поставив перед собою гостре питання: що заважало українцям упродовж тисячі років мати власну державу? Відповідь втілено у брошурі «Дух руїни»: міжусобиці, внутрішній розбрат, патологічна неспроможність політиків забути про особисті інтереси та об'єднати зусилля. «Смолоскип» перевидає цю глибоку й блискучу працю, доповнену ґрунтовною розвідкою академіка Івана Дзюби, до 100-річчя від дня народження О. Ольжича. Тема, на жаль, не втратила актуальності — національно-демократичні сили сучасної України вкотре повторюють помилки своїх попередників: взявши владу після Помаранчевої революції, вони не змогли її втримати саме через внутрішньокоаліційні суперечки. Тож мета цього видання — нагадати можновладцям про трагічну і руйнівну роль міжусобиць в українській історії.

Ч. 2. - 402 с.

Штефан Михайло Йосипович —доктор юридичних наук, професор кафедри правосуддя Київського національного університету імені Тараса Шевченко, академік Академії правових наук України, Заслужений діяч науки і техніки України. Визнаний фахівець з питань цивільного процесу, цивільних процесуальних засобів захисту прав, свобод та інтересів громадян, прав юридичних осіб і держави. Є автором понад 130 наукових праць. Рецензенти: Підопригора О. А. — доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) Шевченко Я. М. — доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України (Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН УКраїни)

Воспоминания вдовы Дмитрия Ивановича Менделеева - Анны Ивановны Менделеевой.

Ч. 1. - 2002. - 336 с.

В підручнику академік АПН України, доктор юридичних наук, професор, генерал-полковник міліції О.М. Бандурка аналізує сутність, задачі, правові підстави та інші ключові питання здійснення оперативно-розшукової діяльності, її місце та роль системі розгалужених державно-правових засобів попередження, запобігання, розкриття та розслідування злочинів. На аналізі чинного законодавства України досліджується система та правовий механізм реалізації цих завдань, викладаються рекомендації щодо дій оперативних працівників у конкретних ситуаціях. Для практичних працівників оперативних підрозділів, курсантів та слухачів вищих закладів освіти, що готують оперативних працівників.

Збірник містить тези праць, присвячених таким проблемам механіки і математики: розв’язуванню актуальних задач механіки суцільного середовища та термомеханіки; розвитку математичних моделей та методів механіки неоднорідних тіл; математичних методів механіки тіл з тріщинами та включеннями; проблемам контактної механіки та контактно-поверхневих явищ; розвитку математичних методів динаміки неоднорідних середовищ; актуальним проблемам біомеханіки та робототехніки; застосуванню числових та аналітико-числових методів розв’язування прикладних задач; задачам теорії функцій та функціонального аналізу, алгебри і топології; застосуванням диференціальних рівнянь.

У виданні відтворено тексти оригіналу староукраїнською мовою та відомих на сьогодні списків «Пактів і Конституцій законів і вольностей Війська Запорозького», укладених 1710 р. під Бендерами між обраним на гетьманську булаву Пилипом Орликом, з одного боку, та генеральною старшиною і козацтвом – з іншого; наведено їх переклади переклади українською, англійською, німецькою, польською, російською та французькою мовами. Публікація цієї визначної пам’ятки вітчизняної політико-правової думки раннього нового часу супроводжується археографічною передмовою, лінгвістичним аналізом, науковим коментарем, а також факсимільним відтворенням спеціального дослідження видатного історика та правознавця академіка Миколи Василенка (1929), у якому міститься ґрунтовний історико-юридичний аналіз джерела. Розраховано на науковців, викладачів, студентську та учнівську аудиторію, громадський загал.

Кн. 2 : Вибрані праці. - 2011. - 584 с.

Книга друга першого тому «Володимир Іванович Вернадський і Україна» серії «Вибрані праці академіка В.І. Вернадського» містить праці В.І. Вернадського, пов’язані з Україною. Серед них — природничі статті та замітки, написані в Києві, Полтаві і Криму; праці з історії та філософії науки; суспільно-політичні та публіцистичні твори, які так чи інакше стосуються питань, що хвилювали українське суспільство в 10–20-х роках ХХ ст. Окремий блок складають статті, відгуки, замітки, доповіді про діяльність українських учених, з якими В.І. Вернадського пов’язували роки плідної співпраці. Включено також окремі маловідомі меморіальні статті його колег, присвячені науковому внеску вченого в розвиток природничих наук. Останні були написані в найближчі роки після його кончини та опубліковані в 1945–1947 рр.

Збірник генеральських, генеральсько-професорських творів та пам`яті населення України українською і російською мовами – це головні фактори, які являють собою, життєво-необхідним посібником для молоді в майбутньому. Микола Григорович ЖУЛИНСЬКИЙ директор інституту літератури ім.Т.Г. Шевченка НАН України академік НАН України сказав, що цей збірник багатогранний та цікавий за змістом. Щоб випустити його у світ потрібен перегляд редактора, оскільки писано двома мовами з шести джерел. Інший історик, теж так мовив з тяжким подихом... А головний редактор однієї державної редакції сказав: "Таку книжку може писати тільки професор, яких у нас на черзі 40. А ви не є таким, то ми відповімо, що ваша збірка має безліч недоліків, тому не приймається до друку за державні кошти!" Але ж я не маю коштів на редакторів, тому випускаю свою збірку у світ лише за усною гуманною оцінкою професорів і за своїм редагуванням за свої хлібні на благо майбутньому... Гадаю, читачі мого збірника – зрозуміють... І може хтось згадає заслуженим словом...

Георгій Васильович Щокін (1954 р.н., Запоріжжя) — українский соціолог і психолог. Кандидат психологічних наук, доктор філософії, доктор соціологічних наук (1996) . Професор (1995) . Засновник і президент Міжнародної Кадрової Академії, а також засновник і голова Наглядової ради Міжрегіональної Академії управління персоналом (МАУП) , голова правління Всеукраїнского благодійного фонду "Милосердя", заступник керівників Міжнародного біографічного центру (Англія) й Американского біографічного інституту (США) . Має вчені ступені в галузі психології, соціології та управління, професор богослов’я. Почесний доктор і професор, почесний і дійсний член (академік) університетів та академій України, Азербайджану, Англії, Білорусі, Киргизстану, Куби, Молдови, Польщі, Росії, Румунії, США.

Непроста, часом трагічна доля українського книговидання – тема невеличкого, але дуже змістовного історичного нарису С. О. Єфремова (1876–1939) – громадсько-політичного й державного діяча, літературного критика й історика літератури, академіка Української академії наук. Автор досліджує досить значний період: з кінця ХVІІІ ст. по 1916 р., тобто до центру його уваги потрапляють утиски української культури з боку уряду царської Росії.

Кн. 1, 2 : Лицарі дикого поля; Клейнади козацької слави. - 585 с.